Якщо виявлено надлишки

Якщо виявлено недостачі

Документальне оформлення

Для оформлення даних інвентаризації ОЗ можна використовувати:

1. Одну з типових форм описів:

— Інвентаризаційний опис основних засобів (форма № инв-1, затверджена Постановою № 241);

Інвентаризаційний опис необоротних активів, затверджений Наказом № 572. Цей опис може використовуватися для інвентаризації як ОЗ, так і інших необоротних матеріальни активів, капітальних інвестицій.

Що потрібно знати при складанні описів:

– описи складаються комісією окремо з кожного місцезнаходження об'єкта ОЗ і посадової особи, відповідальної за їх збереження;

– ОЗ, які ремонтуються на інших підприємствах, вносяться до опису на підставі документів про їх передачу в ремонт (п. 1.6 розд. III Положення № 879);

– на активи, які числяться на забалансових рахунках підприємства (орендовані, прийняті в ремонт, на зберігання), складаються окремі описи.

1. Одну з типових форм звіряльних відомостей:

– Звіряльну відомість результатів інвентаризації основних засобів (форма № инв-18, затверджена Постановою № 241);

Звіряльну відомість результатів інвентаризації необоротних активів форми, затвердженої Наказом № 572.

Правила складання звіряльних відомостей закріплені в п. 20 розд. II Положення № 879.

Відомості складаються бухгалтерською службою для відображення виявлених розбіжностей між даними бухобліку і даними інвентаризаційних описів.

Вартість надлишків і недостач у звіряльних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в регістрах бухобліку.

На активи, що належать іншим підприємствам, складаються окремі звіряльні відомості, їх копії передаються власникові таких активів.

Після закінчення інвентаризації ОЗ складається Протокол інвентаризаційної комісії (типова форма, затверджена Наказом № 572). У протоколі фіксуються:

– висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухобліку, а також пропозиції щодо врегулювання таких розбіжностей;

– причини недостач, втрат, надлишків, а також пропозиції щодо їх взаємозаліку внаслідок пересортиці, списання недостач у межах норм природних втрат, а також наднормативних недостач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин і вжитих заходів із запобігання таким втратам і недостачам (п. 1 розд. IV Положення № 879)

Відображення в обліку

Якщо виявлено надлишки

Якщо виявлено недостачі

Причинами виникнення надлишків (неврахованих об'єктів) можуть бути:

– втрата документів, що підтверджують їх придбання;

– облікові помилки (але документи, що підтверджують придбання ОЗ, наявні).

Залежно від цих причин ведеться облік результатів інвентаризації

Недостачі об'єктів ОЗ можуть виникнути внаслідок їх викрадення, псування, форс-мажорних обставин тощо

1. Надлишки виявлені внаслідок відсутності документів.

У бухобліку виявлений у ході інвентаризації об'єкт ОЗ зараховується на баланс за справедливою вартістю, тобто за вартістю, за якою можна продати актив або сплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19).

Надлишки ОЗ можуть бути оприбутковані таким чином:

варіант 1: Дт 10 «Основні засоби» – Кт 746 «Інші доходи» (п. 21 таблиці В додатка до Методрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561);

варіант 2: Дт 10 – Кт 69 «Доходи майбутніх періодів» (п. 4 розд. IV Положення № 879). Цей варіант, як правило, використовується, якщо ОЗ створені за рахунок коштів цільового фінансування або належать державі. Згодом доходи майбутніх періодів визнають доходами звітного періоду в сумі, пропорційній нарахованій у такому звітному періоді амортизації (Дт 69 – Кт 746).

Після введення об'єкта ОЗ в експлуатацію амортизація у бухобліку нараховується в загальному порядку проведенням Дт 23, 91–94 – Кт 13 починаючи з місяця, що настає за місяцем уведення об'єкта ОЗ в експлуатацію.

В обліку за податком на прибуток не враховані через відсутність документів об'єкти ОЗ відображаються так само, як і в бухобліку.

ПДВ: якщо відсутня зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (далі – ПН) або ж із дати оформлення ПН уже минуло 1 095 календарних днів, то права на податковий кредит не буде.

2. Надлишки виникли через облікову помилку.

Такі об'єкти ОЗ зараховуються на баланс за первісною вартістю, визначеною згідно з п. 8 П(С)БО 7; оприбуткування таких об'єктів відображається як виправлення помилки (лист Мінфіну від 13.12.04 р. № 31-04200-30-10/22823):

Дт 15 «Капітальні інвестиції» – Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» (якщо це проведення не здійснювалося при отриманні об'єктів ОЗ);

Дт 10 – Кт 15.

У бухобліку донарахована амортизація відображається таким чином:

– за поточний звітний рік: Дт 91–94 – Кт 13 «Знос (амортизація)»;

– за минулі звітні роки: Дт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» – Кт 13. Такий порядок виправлення помилок минулих років визначений п. 4 П(С)БО 6.

В обліку за податком на прибуток суми амортизації ОЗ, донараховані за минулі звітні періоди, вплинуть на величину податку на прибуток за такі періоди. Оскільки це вважатиметься помилкою, її виправлення вимагає подання уточнюючої декларації.

ПДВ: якщо у момент придбання ОЗ податковий кредит не відображався, платник може відобразити податковий кредит у декларації за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН, за умови, що з дати оформлення ПН ще не минуло 1 095 днів

У бухобліку списання об'єктів ОЗ оформляється проведеннями:

Дт 976 «Списання необоротних активів» – Кт 10 (у сумі залишкової вартості). Одночасно ця сума відображається на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей». Якщо встановлено винні особи, залишок за субрахунком 072 зменшується, а сума компенсації збитку винною особою відображається записом Дт 375 «Розрахунки з відшкодування завданого збитку» – Кт 746;

Кт 13Дт 10 (у сумі нарахованого зносу).

В обліку за податком на прибуток проводяться коригування, передбачені Податковим кодексом (далі - ПК) (п. 138.1, 138.2 ПК), саме:

– збільшується залишкова вартість об'єкта ОЗ, визначена за правилами бухобліку;

– зменшується залишкова вартість об'єкта ОЗ, розрахована за даними податкового обліку.

У разі ліквідації об'єкта ОЗ у питанні про ПДВ слід керуватися спеціальною нормою п. 189.9 ПК. І якщо ліквідація об'єктів ОЗ підпадає під дію абзацу другого п. 189.9 ПК, податкові зобов'язання не нараховуються.

У разі ліквідації об'єктів ОЗ за самостійним рішенням платника податків податкові зобов'язання нараховуються виходячи зі звичайної ціни, але не нижчої від залишкової вартості об'єкта ОЗ (абзац перший п. 189.9 ПК).