«Реальність господарських операцій встановлено судами попередніх інстанцій при дослідженні первинної документації, долученої позивачем до матеріалів справи, а саме податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень та виписок з рахунків банківських установ.

<…>

Таким чином, виходячи із наведених вимог податкового законодавства та встановлених фактичних обставин справи, судами першої та апеляційної інстанцій правильно зазначено, що платником податку надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, а також факт оплати наданих послуг.

<…>

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та застосовувати штрафні санкції до покупця на підставі припущень про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій».