Включити до податкового кредиту суму ПДВ можна лише протягом 365 днів із дати складання податкової накладної

Реквізити
рішення

Сторони спору

Позивач – ТОВ (далі – підприємство), відповідач – Спеціалізована державна податкова інспекція (далі – СДПІ).

Обставини справи

Підприємство подало до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року. У травні 2013 року підприємством було подано уточнюючий розрахунок до цієї декларації – з метою включити до податкового кредиту червня 2012 року суми ПДВ на підставі раніше не відображених податкових накладних (далі – ПН), складених 18 і 19 серпня 2011 року.

СДПІ провела камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку,
і дійшла висновку, що підприємством:

– порушено норми п. 198.6 Податкового кодексу (далі – ПК) (неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі ПН, складених понад 365 днів тому);

– занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму податку, неправомірно включену до податкового кредиту за «застарілими» ПН.

Було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким підприємству нараховано грошове зобов'язання з ПДВ і штраф. Підприємство оскаржило це повідомлення-рішення, подавши позов до адміністративного суду.

Позиція сторін

Позивач: уточнений розрахунок до декларації за червень 2012 року було подано у травні 2013 року – протягом строку, установленого ст. 50, 102 ПК – 1 095 днів. У СДПІ не було підстав застосовувати строк у 365 днів, установлений п. 198.6 ПК для включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі раніше не відображених ПН.

Відповідач: підприємство включило суму ПДВ до податкового кредиту червня 2012 року на підставі ПН, складених у серпні 2011 року, шляхом подання уточненого розрахунку у травні 2013 року. Тобто з порушенням установленого п. 198.6 ПК строку у 365 днів.

На чиєму боці суд

Рішення прийнято на користь СДПІ. ВАСУ залишив у силі рішення окружного та апеляційного адміністративних судів, якими підприємству відмовлено в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення.

Чому суд відмовив ТОВ у позові

1. Підприємство могло скористатися своїм правом на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі ПН, складених 18 і 19 серпня 2011 року, протягом 365 днів із дати їх складання (тобто у строк до 17 і 18 серпня 2012 року) (п. 198.6 ПК).

2. Статті 50, 102 ПК передбачають право платника податків подати уточнюючий розрахунок до декларації протягом 1 095 днів після закінчення строку, установленого для її подання.
У цьому випадку подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року можна по 20 липня 2015 року включно.

3. Стаття 50 ПК – це загальна норма, що визначає порядок унесення змін до податкової звітності з будь-якого податку. А п. 198.6 ПК – це норма спеціальна, що регулює виключно порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Тому право платника ПДВ включити до податкового кредиту суми податку на підставі ПН обмежено строком 365 днів із дати складання ПН.

4. Оскільки 365 днів із дати виписування вищезазначених ПН минуло, неправомірно було включати до складу податкового кредиту червня 2012 року суми ПДВ із цих ПН. А висновки СДПІ в акті перевірки про порушення п. 198.6 ПК та заниження податкового зобов'язання є законодавчо обґрунтованими.

Висновок

Якщо помилка в раніше поданій декларації пояснюється тим, що до складу податкового кредиту не було включено суми ПДВ із «неврахованих» ПН, то платник податків може включити такі суми до складу податкового кредиту лише протягом 365 днів із дати складання цих ПН

Ухвала ВАСУ
від 15.05.14 р.
(ЄДРСР,
реєстр.
№ 39082962)