Німецьке економічне диво

Наслідки Другої світової війни для Німеччини були катастрофічними: обсяг промислового виробництва у 1946 р. становив близько 33% довоєнного рівня, сільське господарство було відкинуто на 30 років назад, виробництво сталі скоротилося у 7 разів, видобуток вугілля впав більш ніж удвічі.

Але, як часто трапляється в історії, важкі часи висувають великих реформаторів. Для німців такою людиною став Людвіґ Ергард, вчений, беззмінний міністр економіки, автор однієї з найефективніших економічних реформ, що відома як «німецьке економічне диво». Німеччині знадобилося приблизно 12 років із початку реформ, щоб країна вийшла в лідери світової економіки.

Основу ідеології Людвіґа Ергарда, що отримала назву соціального ринкового господарства, становив синтез ідей ефективної ринкової економіки, домінування приватної власності, економічної свободи, державного регулювання та філософії соціальної відповідальності. Ця ідеологія відома також під термінами «ордолібералізм», «солідаризм». Роль держави зводилася до визначення пріоритетів розвитку, нагляду і регулювання, створення сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату, ефективного законодавства, що сукупно і становить суть «економічного порядку».