Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Нараховуємо мінзарплату: що враховувати, а що ні

Ольга Целуйко

29.03.2017 1827 0 2

З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата (далі – МЗП) за повністю виконану працівником місячну (годинну) норму праці не може бути менше 3 200 грн. (згідно зі змінами, унесеними до Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», далі – Закон № 108). При цьому заробіток середньостатистичного працівника включає не тільки основну зарплату, але й різні доплати, надбавки, виплати за невідпрацьований час, компенсаційні та інші виплати.

Які ж складові заробітку треба враховувати при порівнянні з МЗП, а які – ні?

Здавалося б, просте запитання! Адже в ст. 31 Закону № 108 наведено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні мінімального розміру зарплати. До списку винятків із цього переліку потрапили доплати і надбавки:

  • за роботу у важких і шкідливих (та особливо важких і шкідливих) умовах роботи;
  • роботу в нічний час;
  • наднормову роботу;
  • роз’їзний характер роботи;
  • премії до святкових та ювілейних дат.

І все.

На початку року, відповідаючи на перші запити роботодавців (чи правильно ми все зрозуміли?), фахівці Мінсоцполітики в листі від 18.01.17 р. № 119/0/101-17/282 (далі – Лист № 119) дійшли логічного висновку: усі інші виплати (доплати, надбавки, премії, індексації тощо), крім названих у ст. 31 Закону № 108, ураховуються при визначенні мінімального розміру зарплати.

Абсолютно ясно, що таке трактування повністю відповідає букві Закону № 108. Проте не зовсім вписується в поставлену законодавцями мету: довести зарплату за повністю виконану (у годинах) місячну норму праці до рівня МЗП. Але! Тільки зарплату, що є винагородою за виконану (протягом місяця) роботу.

Як міркували в Мінсоцполітики, напевно не відомо. Але свою думку про те, які виплати враховуються при обчисленні мінімального розміру зарплати, а які – ні, фахівці міністерства потім, так би мовити, уточнили. Це випливає з їх подальших листів і роз’яснень. Усе звелося до того, що перелік виплат, які не враховуються при порівнянні зарплати працівника з МЗП, почав розростатися.

Щоб ви не наробили помилок при розрахунку доплати до МЗП, спробуємо розібратися, якою була логіка Мінсоцполітики в роз’ясненнях, опублікованих після Листа № 119.

Спершу звернемося до нормативних документів. Перш за все пригадаємо, що в ст. 2 Закону № 108 надане тільки загальне визначення структури заробітної плати без деталізації: основна, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. У зазначеній статті наведено також різні доплати і надбавки, але не всі.

Детальніше структура фонду оплати праці (далі – ФОП) розкрита в п. 2 Інструкції, затвердженої наказом Держстату від 13.01.04 р. № 5 (далі – Інструкція № 5). Для цілей статистики до складу ФОП включається не тільки зарплата працівників, нарахована за виконану норму часу (або норму виробітку, обслуговування, посадових обов’язків), але й виплати за невідпрацьований час, разові та систематичні заохочення, матеріальна допомога тощо.

Тобто склад ФОП підприємства і склад зарплати працівника, яка порівнюється з МЗП, – це, як то кажуть, дві великі різниці. І принцип тут такий: якщо доплата, надбавка відноситься до зарплати за відпрацьований час (наприклад, оклад + премія, оклад + доплата за високу професійну майстерність), така доплата враховується при порівнянні зарплати з МЗП. А якщо доплата не відноситься до зарплати за відпрацьований час (наприклад, премія до свята), то вона не враховується при порівнянні зарплати з МЗП.

Окремо слід сказати про відпусткові, витрати на відрядження та інші виплати, які обчислюються за середнім заробітком за певний період часу згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Суми доплати до МЗП самі по собі включаються до розрахунку середньої зарплати. Тому виплати працівникам, розраховані «за середнім», не беруть участі в розрахунку зарплати для забезпечення її мінімального розміру (щоб не враховувати одну й ту саму суму двічі). Це стосується як виплат за невідпрацьований час (наприклад, відпусткових), так і виплат за відпрацьований час (наприклад, за час перебування у відрядженні). За наявності таких виплат зарплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу (зокрема, за вирахуванням часу перебування у відрядженні).

Тепер, з’ясувавши логіку нормативних документів, наведемо висновки окремих роз’яснень Мінсоцполітики (з нашими коментарями).

Роз’яснення від 12.01.17 р.:

  • час простою оплачується, згідно зі ст. 113 КЗпП, у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки без доплати до рівня МЗП (тут явна виплата за невідпрацьований час);
  • при підсумованому обліку робочого часу з невеликим обліковим періодом (наприклад, місяць) робота понад нормальний час за місяць оплачується як наднормова і сума наднормових не бере участі в розрахунку мінімального розміру зарплати (для цієї виплати прямо передбачено виняток у ст. 31 Закону № 108, хоча вона безпосередньо пов’язана з відпрацьованим часом). До речі, Мінсоцполітики у своєму роз’ясненні прямо рекомендує підприємствам застосовувати такі облікові періоди, як півріччя і рік, щоб зменшити години наднормової роботи.

Лист Мінсоцполітики від 13.02.17 р. № 294/0/101-17/282: сума матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових проблем і грошової допомоги до щорічної відпустки не враховуються в зарплаті для забезпечення її мінімального рівня (по-перше, ці виплати розраховуються «за середнім», а по-друге, вони не мають відношення до відпрацьованого часу). Зверніть увагу! У листі від 13.02.17 р. № 322/0/101-17/282 Мінсоцполітики узагальнило: усі суми середнього заробітку не включаються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру. У листі наведено приклади таких виплат: це виплати за час відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, відряджень, а також вихідна допомога і компенсація за невикористану відпустку.

Лист Мінсоцполітики від 17.02.17 р. № 3223/0/2-17/28:

  • сума винагороди за цивільно-правовим договором визначається в договорі і не підпадає під вимоги трудового законодавства (це взагалі не зарплата, тому така виплата не враховується при порівнянні зарплати працівника з МЗП);
  • премії до державних свят та ювілейних дат не включаються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру (ця виплата названа в переліку винятків, наведених у ст. 31 Закону № 108). А як бути, якщо на підприємстві є власні святкові та ювілейні дати, установлені колдоговором або іншим актом роботодавця? У цьому випадку підхід той самий: такі виплати не враховуються при порівнянні зарплати працівника з МЗП (адже такого роду премії, дійсно, не пов’язані із зарплатою за відпрацьований час. Тому відповідь із приводу премій, надану в листі, можна було передбачити, дотримуючись загальної логіки Мінсоцполітики).

Ясно, що на практиці зустрічаються різні поєднання основної зарплати і різних доплат і надбавок, які поки що не потрапили до офіційного роз’яснення. І кожного разу бухгалтер ставить собі запитання: ураховувати їх чи ні при порівнянні з МЗП?

Аналіз роз’яснень Мінсоцполітики підводить нас до такого висновку. Якщо доплата, надбавка відноситься до зарплати за відпрацьований час, то вона враховується при порівнянні зарплати з МЗП. А якщо не відноситься, тоді не враховується.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали