Вирощування сільгосппродукції за договором підряду: правовий аспект

Бувають ситуації, коли власник або користувач земельної ділянки не може її обробляти самостійно. Сьогодні, з огляду на воєнний стан, ця проблема постала особливо гостро. Якщо у власника землі немає необхідної техніки або працівників, він може звернутися за допомогою до стороннього підприємства, яке має ресурси для надання таких послуг. Для цього треба укласти договір підряду. У консультації розглянемо юридичні тонкощі, на які слід зважити під час укладення договору підряду на вирощування сільгосппродукції.

Суть договору підряду на вирощування сільгосппродукції

У Цивільному кодексі (далі – ЦК) договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції окремо не прописаний. Це означає, що в разі його укладення необхідно керуватися загальними положеннями про підряд (ст. 837–864 ЦК).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник, у свою чергу, повинен прийняти й оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовникові.

Отже, якщо у будь-якої особи є земельна ділянка, але немає матеріалів і техніки для її обробки/засівання, то вона може звернутися за допомогою до стороннього підприємства, яке надає такі послуги. Тоді підрядник виконає роботу, яка буде оплачена, а замовник отримає оброблене поле і прибуток від урожаю. Результатом буде засіяне поле або вирощена сільгосппродукція.

Зверніть увагу! Вирощений урожай належатиме замовникові, а не підрядникові. Підрядник же отримає плату за виконану роботу. Право на зібрану продукцію (результат робіт) у нього не виникає. Власником продукції є замовник, який володіє або користується ділянкою на законних підставах.

Форма та істотні умови договору підряду

Договір підряду укладається у простій письмовій формі та за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Реєструвати цей договір у будь-яких держорганах не потрібно (див. зразок у кінці консультації).

Договір підряду повинен містити такі істотні умови, як предмет, ціна і строк дії (ст. 180 Господарського кодексу).

1. Предмет договору (ст. 837 ЦК). Зазначається, які конкретно роботи виконуватимуться (їх склад та обсяг), наприклад, роботи з вирощування сільськогосподарської продукції.

2. Ціна договору (ст. 843, 844 ЦК). Замовник і підрядник у договорі можуть визначити ціну роботи або способи її визначення. Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника і безпосередньо плату за виконану ним роботу. Зазвичай ціна договору зазначається в кошторисі, який є невід’ємною частиною договору. Кошторис може бути:

• твердим, тобто ціна остаточно узгоджена і не підлягає змінам. Кошторис уважається твердим, якщо інше не встановлено договором. Твердий кошторис може змінитися тільки за взаємною згодою сторін, оформленій письмово (наприклад, у вигляді додаткової угоди до договору) (ч. 3 ст. 844 ЦК);
• приблизним, тобто ціна може мінятися в ході виконання робіт за договором.

Сторони можуть передбачити, що оплата за договором здійснюватиметься не у грошовій сумі, а, наприклад, вирощеною продукцією, оскільки ціна і способи її визначення за договором підряду встановлюються сторонами (ч. 1 ст. 843 ЦК). Якщо договором передбачена натуральна форма оплати в еквіваленті до грошової, підрядник за результатами роботи отримає вирощену продукцію, вартість якої еквівалентна встановленій сторонами сумі.

3. Строки початку і завершення робіт (ст. 846 ЦК). У договорі потрібно чітко прописати дати початку (етапи) і закінчення робіт. При поетапному виконанні робіт для зручності складається календарний план, який можна оформити як окремий додаток до договору. Крім того, у договорі можна передбачити ситуації, за яких строки виконання робіт можуть бути змінені.

Інші умови договору

Також у договорі підряду бажано прописати й інші умови, які не є істотними, але в майбутньому дозволять сторонам уникнути спірних ситуацій.

1. Вимоги до якості виконуваних робіт

У договорі необхідно зазначити конкретні вимоги до якості робіт, які виконуватиме підрядник. Згідно з ч. 2 ст. 857 ЦК виконана робота повинна відповідати якості, визначеній у договорі підряду. А якщо в договорі про якість нічого не сказано, то робота повинна відповідати вимогам, які зазвичай пред’являють на момент передачі її результатів замовникові.

2. Порядок забезпечення матеріалами для виконання робіт

Підрядник виконує роботи зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК). Якщо замовник бажає, щоб роботи виконувалися з його матеріалів, то він повинен надати їх підрядникові. Тоді в договорі потрібно зафіксувати, що роботи здійснюватимуться з матеріалів замовника, і зазначити витрату матеріалів, строки повернення їх залишків та основних відходів (ч. 2 ст. 840 ЦК). У такому разі право власності на матеріали до підрядника не переходить.

3. Можливість залучення субпідрядників

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників. При цьому за результати роботи таких субпідрядників перед замовником відповідатиме все одно підрядник. У цьому випадку по відношенню до замовника підрядник виступає як генпідрядник, а по відношенню до субпідрядників – як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦК).

Важливо: якщо замовник бажає, щоб конкретний підрядник виконав роботи сам, тоді до договору слід включити умову про заборону залучати субпідрядників або про те, що підрядник має право залучати субпідрядників тільки для здійснення певних видів робіт (зазначити, яких саме).

4. Порядок здачі-приймання виконаних робіт

Як правило, приймання-передача виконаних робіт оформляється актом. Сторони повинні визначити в договорі порядок і строки складання такого акта, механізм узгодження розбіжностей (якщо вони виникнуть) та усунення виявлених недоліків.

Такий акт повинен відповідати вимогам, що пред’являються до первинного документа, і містити обов’язкові реквізити, а саме (ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»):

• назву, дату і місце складання документа (форми);
• назву підприємства, від імені якого складений документ;
• зміст та обсяг господарської операції;
• одиницю виміру операції (у натуральному та/або вартісному вираженні);
• посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;
• підпис (особистий або електронний, якщо документ складений в електронній формі; у деяких випадках допустимий факсимільний) або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь в операції.

Ми також рекомендуємо у цьому розділі договору викласти порядок підписання акта виконаних робіт. Зокрема, потрібно прописати алгоритм дій за ситуації, коли одна зі сторін ухиляється від його підписання. У зв’язку із цим можна назвати в договорі можливі випадки одностороннього підписання акта.

Пам’ятайте: згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК замовник має право у будь-який час до закінчення робіт відмовитися від договору підряду, сплативши підрядникові за виконану частину роботи і відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, навіть якщо з боку підрядника не було порушень.

5. Права та обов’язки сторін договору

Замовник за договором підряду:

1) має право (ст. 849 ЦК):

• у будь-який час перевірити хід та якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;
• відмовитися від договору і зажадати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;

2) зобов’язаний:

• сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, обсязі та в порядку, установлених договором підряду (ст. 850 ЦК);
• прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦК).

Підрядник:

1) має право не починати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріали або необхідне обладнання і цим унеможливив виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК).

2) зобов’язаний попередити замовника (ст. 847 ЦК):

• про непридатність або недоброякісність матеріалу, отриманого від замовника;
• про те, що дотримання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;
• наявніть інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

Якщо підрядник неякісно виконає роботу, замовник на власний вибір може вимагати від нього (ч. 1 ст. 858 ЦК):

• безплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
• пропорційного зменшення ціни роботи;
• відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх передбачене договором.

Якщо ж відступи в роботі від умов договору або інші недоліки в роботі є істотними і такими, які не можуть бути усунені або не були усунені в установлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору і зажадати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 ЦК). Завважимо, що в договорі можна передбачити й інші види відповідальності для підрядника. Наприклад, установити штраф за здачу робіт пізніше визначеного в договорі строку.

Замовник має право пред’явити позов щодо неналежної якості виконаної підрядником роботи протягом року з дня приймання роботи і підписання акта виконаних робіт (ч. 1 ст. 863 ЦК). Для будов і споруд такий строк становить три роки. Якщо робота приймалася частинами, строк позовної давності починає обчислюватися з моменту приймання роботи в цілому (ст. 864 ЦК).

Зразок

__________

* Додатки тут не публікуються.