Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Договірні зобов’язання і воєнний стан: чи завжди форс-мажор?

11.04.2022 3214 0 1

Про що стаття? Після запровадження воєнного стану багато суб’єктів господарювання (далі – СГ) опинилися у складній ситуації, не маючи можливості виконати свої договірні зобов’язання. У зв’язку із цим у них виникає велика кількість запитань. Зокрема, СГ хочуть знати, чи є воєнний стан форс-мажором, чи звільняються вони на цій підставі від зобов’язань перед контрагентами тощо. Сьогодні ми відповімо на ці запитання.


Що таке форс-мажор?

Визначення форс-мажору знаходимо у ст. 141 Закону від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого КМУ, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання й зсув, інші стихійні лиха тощо.

Як бачимо, нинішня ситуація в Україні цілком відповідає визначенню форс-мажорних обставин.

Чи потрібно СГ документально підтверджувати форс-мажор для звільнення від договірних зобов’язань? І як це зробити?

Посвідчують форс-мажорні обставини Торгово-промислова палата та її територіальні органи (далі – ТПП) (ст. 14, 141 Закону № 671). Як посвідчувальний документ ТПП видає сертифікати про форс-мажорні обставини.

У звичайних умовах для отримання такого сертифіката СГ потрібно було звернутися до ТПП із заявою і пакетом документів, що підтверджують форс-мажорні обставини за кожним договором (окремим податковим або іншим зобов’язанням), виконання якого унеможливлене внаслідок обставин непереборної сили. Питання видачі таких сертифікатів визначені Регламентом, затвердженим ТПП (розміщений на сайті ТПП). Там же ви можете знайти зразки заяв для отримання сертифіката (це додатки до Регламенту).

Проте наразі ситуація украй складна. Адже в Україні постраждали практично всі СГ (хто більшою, а хто меншою мірою), а фізична можливість звернутися до ТПП за отриманням сертифіката зараз є далеко не в кожного. Саме тому ТПП на своєму сайті опублікувала інформацію про те, що було винесене рішення спростити процедуру посвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану.

Із цією метою на сайті ТПП розміщено загальний офіційний лист ТПП України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 № 2024/2.0-7.1 (далі – Лист № 2024). Скачати його можна, перейшовши за посиланням).

У листі зазначено, що ним засвідчуються форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): воєнна агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для запровадження воєнного стану з 05.30 24.02.2022 відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» (далі – Указ № 64). ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для СГ та/або фізосіб за договором, окремими податковими та іншими зобов’язаннями/обов’язками, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих та інших нормативних актів і стало неможливим у встановлений строк внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Як бачите, наразі в СГ немає необхідності отримувати сертифікат ТПП, щоб підтвердити неможливість належним чином виконати договірні зобов’язання. Достатньо пред’явити контрагентам зазначений лист ТПП (дати посилання на цей лист).

Проте! Наявність Листа № 2024 не означає, що будь-якому СГ зараз можна не виконувати свої договірні зобов’язання за принципом «війна все спише». Це не так.

Розглянемо цей момент докладніше у відповідях на ваші запитання.

Відповіді на запитання

1. Через введення воєнного стану ми не можемо виконати ряд своїх зобов’язань за договорами. Повинні ми повідомляти про це наших контрагентів чи достатньо того, що воєнний стан було оголошено шляхом видання Указу № 64?

У законодавстві не сказано, як і в які строки потрібно повідомляти контрагентів про виникнення форс-мажорних обставин. Тут потрібно виходити з умов, зафіксованих у конкретних договорах. Найчастіше в договорі сторони зазначають, протягом якого строку та в якій спосіб потрібно повідомити про форс-мажор. Тому уважно вивчіть умови кожного договору і дійте згідно із цими умовами.

Наша порада. Навіть якщо в договорі з приводу форс-мажору нічого не сказано, ми рекомендуємо повідомити персонально кожного вашого контрагента про виникнення форс-мажорних обставин (за тими договорами, які ви не можете виконати належним чином).

Складіть для цього лист (повідомлення) на ім’я керівника вашого контрагента в довільній формі. У листі зазначте реквізити договору і поясніть, які саме договірні зобов’язання ви не можете виконати у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні. Як доказ додайте до вашого повідомлення Лист № 2024.

2. Не можемо зараз поставити товар нашому контрагентові, оскільки склад з товарами знаходиться на території, де ведуться активні бойові дії. Повідомили контрагента про форс-мажор, але він наполягає на постачанні товару після закінчення воєнного стану. Наскільки правомірні такі вимоги?

Відповідь на це запитання залежить від умов договору між вами. Пояснимо докладніше.

Треба розуміти, що в загальному випадку наявність форс-мажору є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, але не від виконання самого зобов’язання (ст. 617 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Аналогічне правило встановлене і ст. 218 Господарського кодексу.

Іншими словами, якщо договором передбачено штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов’язань, то сторона, яка не може виконати свої зобов’язання через форс-мажор, звільняється від сплати цих штрафів. Також ця сторона договору звільняється і від інших заходів відповідальності, зокрема від необхідності відшкодовувати збитки у зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань (ст. 211 ЦК).

А питання про постачання товарів у такій ситуації вирішується шляхом перемовин між сторонами виходячи з умов, передбачених договором.

Наприклад, в умовах договору сказано, що в разі виникнення форс-мажорних обставин стороні договору, яка опинилася в таких обставинах, надається відстрочення для виконання своїх зобов’язань (припустимо, зобов’язання повинні бути виконані протягом місяця з моменту закінчення форс-мажору). У цьому випадку постачання товару вам потрібно буде здійснити протягом місяця після закінчення в Україні воєнного стану.

Якщо ж у договорі із цього приводу нічого не сказано, тоді сторони мають право укласти додаткову угоду до договору, де врегулювати цей момент.

Цілком імовірно також, що до моменту закінчення форс-мажору необхідність реального виконання договору відпаде. Тоді сторони зможуть укласти угоду про розірвання договору.

3. Наше підприємство орендувало приміщення у фізособи-підприємця для виробничих потреб. У результаті бойових дій будівля, у якій розташоване це приміщення, була пошкоджена. Використовувати це приміщення зараз неможливо. Договір оренди укладений до кінця 2022 року. Що нам тепер робити із цим договором?

Перш за все вам слід знати, що орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦК). Тобто у цьому випадку орендар буде звільнений не тільки від відповідальності за несплату орендної плати, але й від необхідності її сплачувати.

З приводу подальших дій – виходьте із ситуації. Якщо ви розумієте, що продовження договірних відносин не має сенсу (тобто орендоване приміщення найближчим часом не буде відновлене), ви можете розірвати договір оренди, уклавши додаткову угоду до договору.

4. Не можемо зараз оплатити отриманий за договором постачання товар, оскільки на рахунках немає грошей. Відправили нашому постачальникові лист про неможливість виконати договірні зобов’язання у зв’язку із форс-мажором і додали лист ТПП. Проте постачальник наполягає на тому, що ми зобов’язані оплатити товар у встановлений договором строк, а наявність листа ТПП не є безумовним підтвердженням форс-мажору саме для нашого підприємства. На його думку, правомірним доказом наявності форс-мажору в нашій ситуації буде сертифікат, виданий ТПП стосовно нашого договору. Наскільки правомірні такі твердження?

Питання достатньо спірне, але у словах вашого контрагента є резон. Пояснимо чому.

Так, ми всі розуміємо, що наразі ситуація для СГ складна і не завжди є фізична можливість отримати сертифікат ТПП (у деяких регіонах ТПП не працюють). Саме тому, розуміючи складність ситуації, ТПП і прийняла рішення про спрощений спосіб підтвердження форс-мажорних обставин за допомогою опублікованого на її сайті листа.

Проте ні до Закону № 671, ні до інших нормативних актів із цього приводу зміни і доповнення не вносилися – норма Закону № 671 про підтвердження форс-мажору за допомогою сертифікатів залишилася чинною.

Крім того, за правилами нашого законодавства, зокрема ЦК, для звільнення від відповідальності має бути причинно-наслідковий зв’язок між неможливістю виконати договірні зобов’язання і наявністю форс-мажору. І доводити цей причинно-наслідковий зв’язок повинна сторона, що порушила договірне зобов’язання. Наприклад, ви не можете здійснити валютний платіж за ЗЕД-контрактом через обмеження для валютних операцій, введені НБУ на період воєнного стану (постанова Правління НБУ від 24.02.2022 № 18). У цьому випадку це дійсно обставина, яка не дозволяє вам виконати своє грошове зобов’язання за ЗЕД-контрактом.

Виходячи із вищесказаного наявність Листа № 2024 є тимчасовим заходом, що дозволяє отримати звільнення від відповідальності за порушення порядку виконання договірних зобов’язань, який буде актуальний тільки в період воєнного стану.

Якщо ж зі спірного питання сторонам договору не вдасться дійти згоди, тоді цілком імовірно, що потрібно буде вирішувати цей спір у суді. І в такому разі отримати сертифікат ТПП усе ж таки знадобиться (пізніше, після закінчення воєнного стану).

Тому, якщо у вас є реальна можливість виконувати свої договірні зобов’язання, то не варто ігнорувати цей обов’язок, списуючи все на воєнний стан.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали