Покупець-нерезидент не розрахувався вчасно? Скористайтеся договором поруки!

05.09.2014 6295 0 2

Чим цінна ця стаття: ми розповімо, як можна вчинити резиденту-продавцеві, щоб зупинити застосування штрафних санкцій за порушення строків надходження інвалютної виручки.

Від чого допоможе захиститися: ви дізнаєтеся, що треба робити будь-якому експортерові, щоб заздалегідь захистити себе від застосування штрафних санкцій при ненадходженні оплати від нерезидента.

Ситуація

30 cічня 2014 року ТОВ «Імпекс-1» (постачальник) відвантажило за експортним контрактом товар на суму 20 000 євро іноземному контрагентові «Olivera C^О» (покупцеві). Гроші за товар станом на 1 червня не надійшли. Прострочення платежу становить 32 дні. На запит резидента від покупця отримано невтішну відповідь: грошей поки що немає. В умовах контракту на постачання в розділі «Відповідальність покупця» – єдина фраза: «Покупець оплачує партію товару на підставі рахунка, отриманого від Продавця у валюті євро». Ніяких штрафних санкцій за прострочення оплати не передбачено. Що робити резидентові?

Аналіз ситуації

Отже, порушено строки надходження інвалютної виручки. Якими неприємностями це загрожує резиденту?

Зазвичай у такій ситуації згадують тільки про пеню. Нагадаємо, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків із покупцем-нерезидентом (90 днів) банк починає з наступного календарного дня після оформлення ВМД на експорт. Пеня за порушення строків оплати постачання нараховується починаючи з 91-го дня (на сьогодні). Проте пенею неприємності не обмежуються. Наведемо в табл. 1 усі передбачені в цьому випадку санкції.

Таблиця 1

№ п/п	Санкція	Чим передбачено санкцію	Хто ініціює процес	Хто накладає санкцію
1	2	3	4	5
1	Фінансова: пеня в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки (у гривнях за курсом НБУ на день виникнення заборгованості). Загальний розмір пені – не більше від суми неотриманої виручки	Ст. 4 Закону від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі – Закон № 185)	Уповноважений банк	Міндоходів
2	Спеціальні: – штрафи, розмір яких визначається законами України та/або рішеннями судів	Ст. 37 Закону від 16.04.99 р. № 959-XII (далі – Закон № 959)	Орган Міндоходів	Мінекономрозвитку
	– індивідуальний режим ліцензування	Ст. 37 Закону № 959; п. 1.5 Порядку, затвердженого наказом Мінекономіки та ДПАУ від 09.11.06 р. № 340/672 (далі – Порядок № 340/672)	Орган Міндоходів	Мінекономрозвитку
	– тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності підприємства на строк до 3 місяців, потім переведення в режим індивідуального ліцензування	Ст. 37 Закону № 959, п. 1.6 Порядку № 340/672	Орган Міндоходів	Мінекономрозвитку

На практиці це працює таким чином:

уповноважений банк, що контролює резидента, першим дізнається про порушення і повідомляє про нього орган Міндоходів;
орган Міндоходів, як правило, призначає перевірку і нараховує пеню, крім того, повідомляє про порушення органи прокуратури. На підставі документально підтверджених порушень податківці можуть підготувати подання про застосування спеціальних санкцій до підприємства і направити їх до Мінекономрозвитку. Вид санкції орган Міндоходів вибирає на свій розсуд залежно від порушення, проте ніяких кількісних або часових орієнтирів, які визначали б доцільність і вид застосовуваної спеціальної санкції, Порядок № 340/672 не містить;
санкції діють до моменту усунення порушення або застосування практичних заходів, що гарантують виконання вимог Закону № 185.

У нашому випадку до ТОВ «Імпекс-1» було застосовано такі санкції: нараховано пеню та призупинено зовнішньоекономічну діяльність на 3 місяці.

Порука як можливий вихід із ситуації

Для виходу із цієї складної ситуації можна порекомендувати резидентові знайти поручителя-нерезидента, який готовий виконати зобов'язання недбайливого покупця-боржника «Olivera Со» і погасити виниклу заборгованість. Після пред'явлення банку та податковому органу відповідного договору і надходження інвалюти на рахунок резидента від поручителя проблему резидента буде вирішено.

Порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, при цьому відносини сторін (поручителя, кредитора і боржника) регулюються ст. 553-559 Цивільного кодексу (далі – ЦК). У табл. 2 показано, на які моменти треба звернути увагу, складаючи договір поруки.

Таблиця 2

Умови договору	Норми ЦК	Пояснення	Як це виглядає в нашій ситуації
1	2	3	4
Сторони договору: юридичні та фізичні особи	Ч. 1, 4 ст. 202 ЦК	Зазвичай сторони договору: поручитель і кредитор (двосторонній договір). Можливо: поручитель, кредитор, боржник (тристоронній договір)	Поручитель – «Prudens ltd», кредитор – «ТОВ «Імпекс-1», боржник – «Olivera С^О»
Форма договору	Ст. 547 ЦК	Письмова форма	Складаємо окремий договір поруки, у якому чітко зазначаємо, за яким основним договором (постачання, купівлі-продажу) поручитель бере на себе відповідальність за виконання зобов'язання боржником
Відповідальність поручителя	Ст. 554 ЦК	Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник: сплата основного боргу, неустойки, проценти, відшкодування збитків (дивимося основний договір). Можна передбачити інший обсяг відповідальності, тобто зменшити відповідальність (ризики) поручителя	Поручитель відповідає за боржника в повному обсязі, включаючи сплату неустойки, передбачену основним договором. Поручитель не відповідає за відшкодування боржником суми збитків
Зобов'язання боржника	Ст. 553 ЦК	Поручитель може забезпечити виконання як зобов'язання боржника, що вже виникло, так і тих його зобов'язань, які виникнуть у майбутньому перед цим кредитором	Поручитель забезпечує такі зобов'язання боржника за основним договором: оплату поставленого товару в сумі 20 000 євро
Оплата поруки	Ч. 3 ст. 554, ст. 558 ЦК	Поручитель має право на оплату послуг, наданих їм боржникові, якщо інше не зазначене в договорі	Боржник виплачує поручителю винагороду в розмірі 200 євро
Вид відповідальності	Ст. 554 ЦК	Солідарна: перед кредитором відповідають боржник і поручитель. Субсидіарна: кредитор виставляє вимоги спочатку боржникові, потім – поручителю	Кредитор звертається до поручителя наступного дня після відмови боржника виконати свої зобов'язання (невиконання боржником своїх зобов'язань) за основним договором, надавши йому докази такої відмови (невиконання)
Повідомлення	Ст. 555 ЦК	Поручитель зобов'язаний повідомити боржникові про надходження вимоги. Боржник, що виконав зобов'язання, зобов'язаний повідомити про це поручителю	Поручитель зобов'язаний повідомити боржникові протягом 5 днів про виконання зобов'язання і додати копії підтвердних документів. Якщо боржник виконав зобов'язання, він повинен повідомити поручителя
Права вимоги до боржника	Ч. 2 ст. 556 ЦК	Поручник, який виконав зобов'язання, стає кредитором боржника	Кредитор надає поручителю протягом 10 днів після виконання поручителем свого зобов'язання всі документи до основного договору, що підтверджують наявність вимог до боржника
Припинення поруки	Ст. 50, 59 ЦК	У ЦК перелічено всі умови для припинення поруки. Треба продумати, які з них включити до договору	Сторони зазначають конкретні умови припинення поруки в договорі

Наведена таблиця допоможе вам правильно скласти договір поруки, не упустивши в ньому жодної деталі, і розробити перелік документів, якими повинні обмінятися сторони договору в процесі його виконання.

Треба також ретельно погоджувати з поручителем та уповноваженим банком призначення платежу, за яким на рахунок продавця (кредитора) будуть зараховані інвалютні кошти, що закривають даний правочин. Це надалі убезпечить підприємство від проблем при перевірці.

У нашому випадку поручитель оплатив зобов'язання боржника 2 червня в повному обсязі. А за 32 дні прострочення надходження інвалютної виручки за основним договором (за період із 1 травня по 1 червня) ТОВ «Імпекс-1» була нарахована пеня органом Міндоходів.

Висновки та рекомендації

Нижче наводиться перелік кроків, які треба зробити експортерові, щоб зменшити ризики неплатежів.

1. Перевірте вашого контрагента на початковому етапі роботи з ним. Дізнайтеся, яка його ділова репутація. Попросіть надіслати вам копії установчих документів, звірте ці дані з відомостями з банківського, торгового, судового реєстрів. Перевірте повноваження особи, яка укладає контракт. Збережіть усе попереднє листування (перед укладенням контракту), а також ділове листування з контрагентом.

2. Правильно складіть контракт із нерезидентом. Включіть до нього умови, при виконанні яких банк знімає експортну операцію з валютного контролю (п. 2.3-2.6 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136). Наприклад: повернення товару в разі прострочення оплати (п. 2.6); зустрічне постачання товару (п. 2.5). У цих випадках треба подати до банку підтвердні документи. Крім того, чітко пропишіть відповідальність покупця за несвоєчасну оплату. Якщо це можливо, зазначте строк оплати менше 90 днів (із запасом) або передоплату. Можна передбачити вексельну форму оплати.

3. Заздалегідь забезпечте виконання зобов'язання порукою, якщо є така можливість.

4. Вживайте практичних заходів, що гарантують виконання вимог Закону № 185, якщо ризик неплатежу високий або оплату вже прострочено. Щоб уникнути санкцій, можна:

подати позов про стягнення заборгованості з нерезидента до суду, до Міжнародного комерційного арбітражного суду або Міжнародної комісії при Торгово-промисловій палаті України. У цьому випадку граничний строк надходження інвалютної виручки (далі – строк) припиняється, пеня за період розгляду позову не сплачується. Якщо суд задовольнить позов або сторони контракту дійдуть мирової угоди після повної сплати боргу нерезидентом, пеня не нараховується. Якщо ж суд відмовиться задовольнити позов повністю або частково, або закриє провадження у справі, або залишить позов без розгляду, строк поновлюється і пеня сплачується за весь період прострочення, включаючи час розгляду позову (ст. 4 Закону № 185);
надати Міндоходів докази про неможливість стягнути заборгованість із нерезидента у зв'язку з його ліквідацією, банкрутством, відсутністю у нерезидента грошей, майна і доходів, які можуть бути з нього стягнуті, неможливістю встановити його місцезнаходження (із наданням відповідного документального підтвердження);
надати Міндоходів документально підтверджений розрахунок, який показує, що витрати на виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості нерезидента, у тому числі на оплату юридичних послуг, значно перевищують саму суму боргу;
отримати висновок із Мінекономрозвитку про продовження строків розрахунків за ЗЕД-контрактом (ст. 6 Закону № 185). Цей варіант підходить тим, хто працює за контрактами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерного постачання, гарантійного обслуговування, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення;
отримати довідку Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації в країні нерезидента або в третій країні (за умовами контракту), що підтверджує форс-мажорні обставини, які призвели до порушення строків оплати.

Експортеру на замітку

1. Якщо нерезидент не оплатить вчасно постачання, експортер постраждає двічі: мало того, що його «покарав» контрагент, його покарають ще й контролюючі органи, застосувавши санкції.

2. Запорукою нормальної роботи є ретельна підготовка на початку співпраці з нерезидентом і складання продуманого до дрібниць контракту.

3. Розділ «Форс-мажор» контракту – не пуста формальність.

4. Порука – хороший спосіб забезпечити виконання зобов'язання нерезидентом.

5. Подання позову до суду може вирішити проблему неплатежу, що вже виникла.

штраф ЗЕД експорт розрахунки з нерезидентом порука