Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Як квартальному платникові проводити зарахування податку на нерухомість у 2016 році


Чим цінна ця стаття: запропонований варіант розрахунку зменшення податку на прибуток на суму податку на нерухомість у проміжній «прибутковій» звітності.

Від чого допоможе захиститися: від можливих претензій податківців при зменшенні податку на прибуток за рахунок податку на нерухомість за правилами п. 137.6 Податкового кодексу (далі – ПК).


У чому проблема

Нагадаємо, згідно з п. 137.6 ПК платник податку на прибуток має право зменшити суму цього податку, розраховану в декларації за звітний період, на суму податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), нарахованої за такий період. При цьому якщо цей платник у звітному періоді не отримав прибутки або сума податку на прибуток виявилася меншою від суми податку на нерухомість, то залишок податку на нерухомість, не врахований на зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів (абзац другий п. 137.6 ПК).

Таким чином, чинна редакція п. 137.6 ПК для цілей зарахування податку на нерухомість перетворює проміжні звітні періоди року (квартал, півріччя і три квартали) на окремі незалежні звітні періоди. І якщо для платників податку на прибуток із річним звітним періодом такий нюанс зараз не актуальний, то для квартальних платників він може стати пасткою. Адже виходить, що зменшення податку на прибуток на нараховану суму податку на нерухомість можна проводити в кожному проміжному звітному періоді. Але якщо при цьому залишається будь-яка сума податку на нерухомість, яка не може бути зарахована у цьому періоді, то вона не переноситься на наступні періоди звітного року, а «згорає». Як виконати таку норму, незрозуміло. Адже у кожному звітному періоді показники розраховуються наростаючим під- сумком із початку року.

Наприклад, якщо застосувати норму абзацу другого п. 137.6 ПК для піврічної звітності за 2016 рік, то правило зменшення податку на прибуток на суму податку на нерухомість звучатиме так: якщо квартальний платник за підсумками півріччя не отримав прибутки або сума податку на прибуток виявилася меншою від суми податку на нерухомість, то залишок податку на нерухомість, не врахований на зменшення податку на прибуток за півріччя, не переноситься на зменшення податку на прибуток за три квартали, рік тощо. У результаті такий платник податків може безповоротно втратити протягом року деяку суму податку на нерухомість, яка могла б узяти участь у зменшенні податку на прибуток, якби «згорала» тільки за підсумками звітного року.

З листа ДФС від 06.06.16 р. № 19570/7/99-99-15-02-02-17 (далі – Лист № 19570) зрозуміло, що контролюючий орган не заперечує проти того, щоб квартальний платник міг щоквартально зменшувати податок на прибуток на суму податку на нерухомість. Але, на жаль, не можна зробити однозначний висновок про те, що при цьому ДФС не підтримує формальний підхід до зарахування податку на нерухомість у квартальних платників податку на прибуток. Тобто коли сума перевищення податку на нерухомість над сумою податку на прибуток щокварталу «згорає».

Давайте за допомогою числового прикладу порівняємо, як може відбуватися зарахування податку на нерухомість у квартальних і річних платників податку на прибуток згідно з п. 137.6 ПК. Нагадаємо, таке зарахування здійснюється в додатку ЗП до декларації з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897 (далі – декларація).

Приклад
Підприємство у 2016 році не сплачувало авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів і за підсумками 9 місяців 2016 року, а також податок на прибуток із закордонних джерел.

У табл. 1 наведемо дані підприємства за 2016 рік про суми податку на прибуток, відображені в рядку 06 звітних декларацій, і суми податку на нерухомість, а також розрахуємо суми зменшення податку на прибуток за рахунок податку на нерухомість для випадків, коли підприємство є квартальним і річним платником податку на прибуток.

Таблиця 1. Розрахунок зменшення податку на прибуток за рахунок податку на нерухомість у 2016 році згідно з п. 137.6 ПК

(грн.)


п / п

Звітний період 2016 року

ПП*

ПН**

У квартального платника податку на прибуток

У річного платника податку на прибуток

Сума ПН, що зменшує ПП звітного періоду***

ПП до сплати за звітний період після зменшення (гр. 3 – гр. 5)

Сума ПН, яка не може бути перенесена на зменшення ПП майбутніх звітних періодів (гр. 4 – гр. 5)

Сума ПН, що зменшує ПП звітного року (гр. 4 у межах гр. 3)

ПП до сплати за звітний рік після зменшення (гр. 3 – гр. 8)

Сума ПН, яка не може бути перенесена на зменшення ПП майбутніх звітних періодів (гр. 4 – гр. 8)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

I квартал

10 000

12 000

10 000

2 000

2

Півріччя

26 000

24 000

22 000

4 000

2 000

3

Три квартали

30 000

36 000

30 000

6 000

4

Рік

47 000

48 000

42 000

5 000

47 000

1 000

* ПП – сума податку на прибуток за звітний період.
** ПН – податок на нерухомість, нарахований за звітний період (оборот Дт 92 «Адміністративні витрати», 23 «Виробництво» – Кт 641 «Податок на нерухомість»).
*** Розраховується таким чином: ((гр. 4 – гр. 7 попереднього звітного періоду) у межах гр. 3) і відображається в ряд. 16.2 додатка ЗП до декларації.

Як видно з табл. 1, якщо буквально дотримуватися правил п. 137.6 ПК, то у підприємства, яке сплачує податок на прибуток:

  • щоквартально – сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в цілому за 2016 рік з урахуванням зменшення на суму податку на нерухомість, становитиме 5 000 грн. (гр. 6 ряд. 4), а безповоротно сума податку на нерухомість, що «згоріла», – 6 000 грн. (гр. 7 ряд. 4);
  • за підсумками року – сума податку на прибуток до сплати за рік становитиме 0 грн. (гр. 9 ряд. 4), а сума податку на нерухомість, що «згоріла», – тільки 1 000 грн. (гр. 10 ряд. 4).

Така відчутна різниця в показниках у квартального і річного платників податку на прибуток виходить за рахунок того, що у річного платника не «обрізають» щоквартально суми перевищення податку на нерухомість над сумою податку на прибуток.

Слово за законодавцями

Звичайно, пропонований нами варіант розрахунку зменшення податку на прибуток за рахунок податку на нерухомість у 2016 році – не єдиний. І не факт, що ДФС не запропонує інший варіант щоквартального зарахування.

Але, на наш погляд, щоб квартальні платники не залежали від настрою контролюючих органів, законодавці повинні відкоригувати норму абзацу другого п. 137.6 ПК. Уважаємо, що вона повинна звучати так: якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток виявилася меншою від суми податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований на зменшення податку на прибуток податкового (звітного) року, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) років.

У табл. 2 покажемо для нашого прикладу, як виглядатимуть податкові зобов'язання у квартального платника податку на прибуток у разі застосування нашого варіанта норми абзацу другого п. 137.6 ПК.

Таблиця 2. Розрахунок зменшення податку на прибуток на суму податку на нерухомість у 2016 році згідно із пропонованою нами редакцією п. 137.6 ПК

(грн.)


п / п

Звітний період 2016 року

ПП*

ПН**

У квартального платника податку на прибуток

Сума ПН, що зменшує ПП звітного періоду*** (гр. 4 в межах гр. 3)

ПП до сплати за звітний період після зменшення (гр. 3 – гр. 5)

Сума ПН, яка не може бути перенесена на зменшення ПП майбутніх податкових звітних періодів (гр. 4 – гр. 5)

1

2

3

4

5

6

7

1

I квартал

10 000

12 000

10 000

Х

2

Півріччя

26 000

24 000

24 000

2 000

3

Три квартали

30 000

36 000

30 000

4

Рік

47 000

48 000

47 000

0

1 000

* ПП – сума податку на прибуток за звітний період, яка відображається в ряд. 06 декларації.
** ПН – податок на нерухомість, нарахований за звітний період.
*** Відображається в ряд. 16.2 додатка ЗП до декларації.

Як бачимо з табл. 2, у разі застосування пропонованої нами редакції норми абзацу другого п. 137.6 ПК, у квартального платника податку на прибуток сума такого податку до сплати за рік становитиме 0 грн. (гр. 6 ряд. 4), а сума податку на нерухомість, що «згоріла», – 1 000 грн. (гр. 7 ряд. 4). Тобто податкові показники квартального платника за підсумками звітного року будуть такими самим, як і в річного платника. Якщо, звичайно, не рахувати переплату податку на прибуток у сумі 2 000 грн. за підсумками півріччя (гр. 6 ряд. 2). Але це все ж таки переплата, а не зобов'язання.

Висновки

Квартальні платники податку на прибуток при складанні звітності за півріччя 2016 року повинні звернути увагу на правило зменшення податку на прибуток за звітний період на суму податку на нерухомість. При буквальному прочитанні чинної редакції п. 137.6 ПК виходить, що сума податку на нерухомість, яка перевищила суму податку на прибуток у I кварталі 2016 року, не може брати участь у зменшенні податку на прибуток у наступних звітних періодах року.

Тому рекомендуємо платникам, у яких за результатами I кварталу 2016 року сума податку на нерухомість перевищила суму податку на прибуток:

  • або отримати на свою адресу конкретне роз'яснення контролюючого органу про те, чи можна таку суму перевищення зарахувати за результатами півріччя;
  • або зараховувати податок на нерухомість, застосовуючи буквальне тлумачення чинної редакції п. 137.6 ПК, наприклад, як це показано в нашій консультації.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали