Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Боротьба з ухиленням від сплати податків

31.01.2019 1343 0 1



Наразі в Україні триває активна робота над створенням законодавчої бази з імплементації плану BEPS. Розповімо, які кроки вже зроблено і чого чекати далі.

Як ви знаєте, 07.02.19 р. вводиться у дію Закон від 21.06.18 р. № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон № 2473), що проголошує принцип вільного здійснення валютних операцій фізичними та юридичними особами.

Щоб цей принцип запрацював повною мірою, необхідна як мінімум фінансова і макроекономічна стабільність у країні. Тому зараз, у перехідному періоді, діють численні захисні заходи, а по суті – обмеження, які треба дотримувати в ході валютних операцій.

Скасування таких обмежень тісно пов'язане з удосконаленням законодавства, яке сьогодні дозволяє бізнесу та громадянам і навіть мотивує (!) їх виводити зароблений в Україні прибуток у низькоподаткові юрисдикції практично без оподаткування.

Щоб зламати цю негативну тенденцію, КМУ разом з НБУ повинні розробити законопроекти про разове декларування активів фізосіб, а також про міжнародну співпрацю України у сфері оподаткування. Можливо, з часом з'являться й інші законодавчі ініціативи.

У руслі цього руху Мінфін 24.10.18 р. опублікував законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України в цілях імплементації Плану протидії розмиванню податкової бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (далі – Законопроект).

У принципі Законопроект покликаний вирішити те саме завдання, що й відкладений на невизначений строк законопроект про податок на виведений капітал, тільки в інший спосіб. Уважаємо, що ці два законопроекти взаємовиключають один одного, тобто як закон може бути затверджений один з них.

Можемо припустити, що в обговорюваного у цьому огляді Законопроекту більше шансів стати законом – хоча б тому, що вже не пропонується повністю замінити обкладення прибутку на основі даних бухобліку податком на виведений капітал. Запропоновані Законопроектом методи боротьби з ухиленням від оподаткування органічніше вписуються в норми чинного законодавства.

Розробниками Законопроекту є НБУ і Мінфін. Цікаво, що на сьогодні Законопроект не переданий на розгляд до Верховної Ради. Це означає, що робота над ним триває. З тексту завершальної частини Законопроекту можна зробити висновок, що відповідний закон планують прийняти в поточному році, а ввести в дію – з 1 січня 2020 року.

Проте ознайомитися з можливими нововведеннями варто вже зараз, щоб заздалегідь зорієнтуватися і підготуватися до планованих серйозних змін податкового законодавства.

***

Закон, який збираються прийняти, покликаний:

  • підтримати фінансову стабільність в Україні в умовах переходу до вільного руху капіталу. Як бачите, це перекликається з ліберальним принципом валютного регулювання, закладеним у Законі № 2473;
  • підвищити ефективність податкового регулювання і введення єдиних вимог до прозорості ведення бізнесу в Україні – відповідно до міжнародних стандартів. Це і означає покрокове впровадження Плану BEPS. Усього кроків, як ми пам'ятаємо, 15 (докладніше див. «План BEPS – запровадження в Україні»).

Цей Законопроект спрямований на «проходження» таких кроків із планованих п'ятнадцяти:

Крок 3. Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (CFC/КІК), розкриття фізособами – резидентами України своєї участі в КІК.

Крок 4. Обмеження можливості розмивання податкової бази шляхом вирахування з неї процентів та інших фінансових платежів на користь пов'язаних осіб.

Крок 6. Запобігання наданню пільг, передбачених міжнародними договорами, у неналежних обставинах (зловживання пільгами).

Крок 7. Запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва.

Кроки 8, 9, 10. Удосконалення контролю над трансфертним ціноутворенням за внутрішньогруповими операціями (Нематеріальні активи. Ризики і капітал. Інші високоризикові операції).

***

За масштабом поставлених завдань можна здогадатися, що Законопроект вийшов досить об'ємним. До вітчизняного правового поля впроваджуються нові поняття, нові правила оподаткування і серйозно коригуються деякі чинні норми в частині оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

Зокрема, автори Законопроекту пропонують запровадити:

  • правила оподаткування доходів, отриманих фізособами-резидентами від КІК;
  • новий принцип визначення прибутку постійного представництва нерезидента в Україні;
  • нові форми звітності з ТЦУ для міжнародних груп компаній (звітність у розрізі країн) і майстер-файл (глобальна документація) для українських підприємств з річним доходом більше 50 млн євро;
  • «звичайну ціну» для операцій фізосіб з інвестиційними активами;
  • «тест принципової мети» (Principle Purpose Test, PPT-тест). Сенс тестування такий: договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування не можна використовувати саме для цілей ухилення від оподаткування. Будь-яка транзакція перевіряється на PPT-тест; і для застосування «пільгового» оподаткування необхідно довести, що у вашої транзакції є економічно обґрунтований сенс. Якщо ж мета договору якраз і полягає в тому, щоб отримати пільгу, тоді використовувати пільгу не можна, це заборонено;
  • правила ТЦУ в операціях із сировинними товарами.

Крім того, уточнюється і розширюється концепція бенефіціарного власника і запроваджується оподаткування операцій нерезидентів з продажу акцій, вартість яких переважно створюється (прямо або опосередковано) за рахунок нерухомості в Україні.

***

Зробимо акцент на особливо фіскальних нормах. Так, Законопроектом запроваджуються два нових поняття:

  • критерій «ділової мети» стосовно операцій з нерезидентами. Причому податкові органи отримають право оскаржувати фінансовий результат за тими операціями, у яких відсутня ділова мета;
  • концепція «конструктивних дивідендів», яка прирівнює в цілях оподаткування до дивідендів цілу низку виплат нерезидентам і передбачає коригування прибутку за правилами ТЦУ.

Пояснимо простими словами, у чому суть цієї концепції та яких ситуацій вона стосується.

На практиці платники податків занижують оподатковуваний прибуток шляхом придбання товарів, робіт, послуг (наприклад, управлінських, консультаційних, фінансових) у іноземних материнських компаній за завищеною ціною або шляхом реалізації товарів, робіт, послуг іноземним материнським компаніям за заниженою ціною. Виходить, що формально дивіденди іноземній материнській компанії не виплачуються, але прибуток, зароблений в Україні, осідає саме там (через маніпуляцію цінами у внутрішньогрупових операціях). Застосовуються й інші варіанти практично безподаткових виплат «своїм» нерезидентам, які, по суті, є завуальованими дивідендами.

Для обмеження подібних взаємовідносин між афільованими особами (тобто особами, які здатні впливати на діяльність інших юрособ і підприємців) у міжнародній практиці крім застосування правил ТЦУ (для контрольованих операцій) застосовується концепція «конструктивні дивіденди».

Під конструктивними дивідендами розуміють суми, виплачені компанією акціонерові, засновникові, учасникові або його афільованим особам за товари, роботи або послуги з порушенням принципу витягнутої руки. Поняття конструктивних дивідендів успішно практикується у ряді країн, таких як США, Німеччина, Ірландія, Японія, Австрія, Іспанія, Швейцарія, Чехія тощо.

Запровадження поняття «конструктивні дивіденди» в українське податкове законодавство дозволить визначати приховані доходи в операціях між афільованими особами із застосуванням ТЦУ-правил та обкладати їх податками у джерела виплати так само, як звичайні (класичні) дивіденди. Адже суть у них одна.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали