Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Приклади розрахунку допомоги за час непрацездатності

Із цієї статті ви дізнаєтесь як нарахувати допомогу для страхових випадків, що настали після 04.07.15 р., за новими правилами, установленими Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхування, затвердженим постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266), викладеним у новій редакції згідно з постановою КМУ від 26.06.15 р. № 439.

Основні правила при розрахунку лікарняних і декретних

Перш ніж перейти до практики, нагадаємо ос-новні правила розрахунку середньої зарплати, визначені новою редакцією Порядку № 1266, та особливості нарахування лікарняних, прописані в Законі від 23.09.99 р. № 1105-ХIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон № 1105).

Під час розрахунку середньої зарплати та при нарахуванні лікарняних і декретних слід урахувати такі правила.

  • Правило 1. Суму оплати перших п’яти днів непрацездатності, допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах розраховують за однаковим алгоритмом.
  • Правило 2. Святкові та неробочі дні не виключаються з розрахункового періоду. Якщо святкові та неробочі дні припали на період непрацездатності чи відпустки по вагітності та пологах, то вони оплачуються в такому самому порядку, як і інші календарні дні хвороби (декретної відпустки).
  • Правило 3. Із розрахункового періоду виключають невідпрацьовані з поважних причин дні, а саме через тимчасову непрацездатність, відпустку по вагітності та пологах, відпустку для догляду за дитиною до трьох і до шести років, а також відпустку без збереження зарплати.
  • Правило 4. До заробітку для обчислення середньої зарплати не включають суми лікарняних та декретних, що припали на місяці розрахункового періоду, оскільки в розрахунку середньої зарплати беруть участь усі складові зарплати, а також виплати, нараховані за періоди її збереження, а лікарняні та декретні до них не належать.
  • Правило 5. Для обмеження розмірів оплати перших п’яти днів непрацездатності, допомоги по непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, передбачених Законом № 1105, застосовується однаковий механізм розрахунку й використовується середньомісячний показник календарних днів (30,44).
  • Правило 6. Якщо середня зарплата обчислюється із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) чи розміру мінімальної зарплати або їх частин, використовують середньомісячний показник календарних днів (30,44).
  • Правила 7. Для розрахунку середньої зарплати в усіх випадках нарахування лікарняних та декретних використовується показник середньоденної зарплати. При цьому розрахунковий період та середньоденну зарплату визначають окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом.

З метою застосування обмеження, передбаченого ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, потрібно ретельно підходити до визначення страхового стажу за останні 12 місяців перед страховим випадком. Адже до страхового стажу не включаються повні місяці перебування у відпустці без збереження зар-плати, простоїв із вини працівників, прогулів. А періоди, у яких була нарахована зарплата (лікарняні, декретні) у розмірі, меншому за мінімальну зарплату, включаються пропорційно.

Також для демобілізованих працівників місяці мобілізації не включаються до страхового стажу, якщо за місцем роботи таких працівників ЄСВ за ці місяці не сплачувався.

Розглянемо застосування цих правил на конкретних прикладах.

У розрахунковому періоді відпрацьовано менше ніж12 календарних місяців

Нагадаємо, що для страхових випадків, що настали починаючи з 04.07.15 р., розрахунковий період становить 12 календарних місяців (п. 25 Порядку № 1266). Якщо застрахована особа працювала менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, то розрахунковим періодом будуть фактично відпрацьовані повні календарні місяці (з 1-го до 1-го числа). А якщо застрахована особа працювала менше календарного місяця перед настанням страхового випадку, то розрахунковим періодом будуть календарні дні перед настанням страхового випадку (п. 26–27 Порядку № 1266).

Приклад 1

Працівника бюджетної установи прийнято на роботу з 15.04.15 р., а з 13 до 17 липня він хворів. Страховий стаж на момент настання страхового випадку – 6 років. До настання страхового випадку невідпрацьованого з поважних причин часу не було. За цей період працівникові було нараховано зарплату: за 12 робочих днів (далі – р. д.) квітня – 1 263,43 грн., за 18 р. д. травня – 2 211 грн., за 20 р. д. червня, включаючи премію, – 2 411 грн.

Розрахунковим періодом будуть фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), тобто травень–червень 2015 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

31 к. д. + 30 к. д. = 61 к. д.

Нарахована в розрахунковому періоді зарплата становить:

2 211 грн. + 2 411 грн. = 4 622 грн.

Визначаємо середню зарплату за один календарний день:

4 622 грн. : 61 к. д. = 75,77 грн.

Розмір виплати за листком непрацездатності становить 70 % середньої зарплати:

75,77 грн. х 70 % = 53,04 грн.

Сума оплата перших п’яти днів непрацездатності (за період із 13 до 17 липня) становить:

53,04 грн. х 5 к. д. = 265,20 грн.

Приклад 2

Працівника бюджетної установи прийнято на роботу з 22.06.15 р., а з 6 до 17 липня він хворів. Страховий стаж на момент настання страхового випадку – понад 8 років. За пе-ріод роботи (до настання страхового випадку) йому було нараховано зарплату із розрахунку посадового окладу (1 934 грн.) і 50 % надбавки: за 6 р. д. червня – 870,30 грн., за 3 р. д. липня – 378,39 грн.

Розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, тобто календарні дні за період з 22 червня до 5 липня (включаючи суботу і неділю):

9 к. д. + 5 к. д. = 14 к. д.

Сума нарахованої за фактично відпрацьований час зарплати дорівнює:

870,30 грн. + 378,39 грн. = 1 248,69 грн.

Визначаємо середню зарплату за 1 календарний день:

1 248,69 грн. : 14 к. д. = 89,19 грн.

Розмір виплати за листком непрацездатності за наявності стажу понад 8 років становить 100 % середньої зарплати.

Сума оплата перших п’яти днів непрацездатності (за період з 6 до 10 липня) становить 445,95 грн. (89,19 грн. х 5 к. д.). Решта 7 днів непрацездатності (з 11 до 17 липня) оплачується за рахунок ФСС:

89,19 грн. х 7 к. д. = 624,33 грн.

Працівник захворів у перший день роботи

Якщо застрахована особа захворіла в перший день роботи, то середню зарплату обчислюють, розділивши посадовий оклад (тарифну ставку) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Це прописано в п. 5 і 28 Порядку № 1266.

Приклад 3

Працівника бюджетної установи прийнято на роботу з 06.07.15 р., але в цей же день його було госпіталізовано. Працівник хворів із 6 до 20 липня. Його страховий стаж перед настанням страхового випадку – чотири роки. Посадовий оклад працівникові встановлено в розмірі 1 934 грн.

У цій ситуації середньоденну зарплату обчислюють так:

1 934 грн. : 30,44 = 63,53 грн.

Розмір виплати при страховому 4-річному стажі становить 60 %, а сума виплати:

63,53 грн. х 60 % = 38,12 грн.

Сума оплати перших п’яти днів непрацездатності (з 6 до 10 липня) дорівнює:

38,12 грн. х 5 к. д. = 190,60 грн.

Обчислюємо суму допомоги з тимчасової непрацездатності за 10 к. д. (з 11 до 20 липня):

38,12 грн. х 10 к. д. = 381,20 грн.

У розрахунковому періоді не було заробітку з поважних причин

Якщо застрахована особа перед настанням страхового випадку не мала заробітку з поважних причин, то середню зарплату обчислюють також із розрахунку посадового окладу (тарифної ставки) чи його частини, поділивши на 30,44 (п. 5, 28 Порядку № 1266). Але при цьому доведеться застосувати ще й обмеження оплати перших п’яти днів непрацездатності та допомоги з тимчасової непрацездатності, передбачене ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 і п. 29 Порядку № 1266, оскільки в цій ситуації застрахована особа протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше 6 місяців.

Приклад 4

Працівниця приступила до роботи 10.06.15 р. після відпустки для догляду за дитиною до шести років, а з 8 до 17 липня вона хворіла. Страховий стаж перед настанням страхового випадку – 7 років. Посадовий оклад їй установлено на рівні 2 062 грн.

Протягом 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку заробітку не було через поважну причину, тому згідно з п. 28 Поряд-ку № 1266 середню зарплату слід розраховувати виходячи з посадового окладу. Однак у застрахованої особи протягом останніх 12 календарних місяців стаж менше 6 місяців (відпустка для догляду за дитиною до 6 років не зараховується до страхового стажу), тому розрахунок здійснюємо із дотриманням вимог п. 29 Порядку № 1266.

Суму лікарняних обчислюємо за таким алго­ритмом:

Визначаємо середньоденну зарплату із розрахунку посадового окладу:

2 062 грн. : 30,44 = 67,74 грн.

Обчислюємо суму денної виплати (при стажі 7 років – 70 %):

67,74 грн. х 70 % = 47,42 грн.;

Розраховуємо середню зарплату із розрахунку мінімальної зарплати для застосування обмеження для оплати перших п’яти днів непрацездатності та допомоги з тимчасової непрацездатності:

1 218 грн. : 30,44 = 40,01 грн.;

Оскільки сума денної виплати (47,42 грн.) вища за розмір середньої зарплати (із розрахунку мінімальної зарплати), визначений для застосування обмеження (40,01 грн.), то для оплати днів непрацездатності беруть менший показник. Тому оплата перших п’яти днів непрацездатності (з 8 до 12 липня) становить:

40,01 грн. х 5 к. д. = 200,05 грн.

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності (за період із 13 до 17 липня) становить:

40,01 грн. х 5 к. д. = 200,05 грн.

Саме такий алгоритм розрахунку для застосування обмеження розміру допомоги з тимчасової непрацездатності пропонує ФСС у листі від 15.05.15 р. № 5.2-32-865 (див. с. 13).

У розрахунковому періоді була тимчасова непрацездатність та відпустка без збереження зарплати

До заробітку для обчислення середньої зарплати не включають суми лікарняних та декретних, що припали на місяці розрахункового періоду, хоча це прямо й не прописано в Порядку № 1266. Але слід урахувати, що для оплати лікарняних і декретних обчислюють середню зарплату, а для обмеження суми заробітку, з якої розраховують середню зарплату, використовують сумарну зар-плату. Тому виходить, що в розрахунку цих показників беруть участь саме складові заробітної плати, до яких лікарняні та декретні не належать.

Приклад 5

Працівник бюджетної установи надав лікарняний за період з 6 до 16 липня 2015 року. За розрахунковий період (червень 2014-го – травень 2015 року) працівникові нараховано 32 088 грн., у тому числі: зарплату, включаючи відпусткові, на загальну суму 29 208 грн.; оплату днів тимчасової непрацездатності за період із 10 до 21 листопада 2014 року – 1 480 грн. і за період із 16 до 27 лютого 2015 року – 1 400 грн. Весь жовтень працівник перебував у відпустці без збереження зарплати. Страховий стаж – понад 8 років.

У цій ситуації жовтень 2014 року виключають із розрахункового періоду, а до заробітку для обчислення середньої зарплати не включають суми лікарняних.

Отже, визначаємо кількість календарних днів розрахункового періоду (за вирахуванням періодів тимчасової непрацездатності та відпустки без збереження зарплати):

30 к. д. + 31 к. д. + 31 к. д. + 30 к. д. + (30 к. д. – 12 к. д.) + 31 к. д. + 31 к. д. +

+ (28 к. д. – 12 к. д.) + 31 к. д. + + 30 к. д. + 31 к. д. = 310 к. д.

Заробіток для розрахунку середньої зарплати включає зарплату разом із сумою відпусткових – 29 208 грн.

Середньоденна зарплата за один календарний день дорівнює:

29 208 грн. : 310 к. д. = 94,22 грн.

Розмір виплати при страховому стажі понад 8 років – 100 % (ч. 1 ст. 24 Закону № 1105).

Оплаті підлягають:

  • перші п’ять днів непрацездатності (з 6 до 10 липня) за рахунок роботодавця:

94,22 грн. х 5 к. д. = 471,10 грн.;

  • решта 5 к. д. (з 11 до 16 липня) за рахунок ФСС:

94,22 грн. х 6 к. д. = 565,32 грн.

Одноразова виплата в місяці розрахункового періоду

Нова редакція Порядку № 1266 не передбачає пропорційного врахування одноразових виплат у заробітку для розрахунку середньої зарплати. Однак якщо одноразова виплата припадає на місяць розрахункового періоду, який виключається з розрахункового періоду через поважні причини, то виходить, що така виплата не має враховуватися під час розрахунку середньої зарплати.

Приклад 6

Жінка надала декретний лікарняний з 15.07.15 р. на 126 к. д. За розрахунковий період (червень 2014-го – травень 2015 року) їй нараховано 39 200 грн., у тому числі:

  • зарплату, включаючи відпусткові за 30 к. д. серпня 2014 року, загальною сумою 30 282 грн.;
  • матеріальну допомогу в розмірі посадового окладу – 1 218 грн., яка була нарахована в липні 2014 року, і в цьому місяці працівник 15 к. д. перебував у відпустці без збереження зарплати, а решту днів хворів;
  • лікарняні, нараховані в серпні 2014 року за період із 16 до 31 липня 2014 року в сумі 1 400 грн.

Із розрахункового періоду виключають липень 2014 року, оскільки працівниця частину місяця перебувала у відпустці без збереження зарплати, а частину хворіла, тобто весь місяць невідпрацьовано з поважних причин. Оскільки матеріальна допомога (1 218 грн.), була нарахована в місяці, який виключено з розрахункового періоду, то виходить, що її не можна включати до заробітку для обчислення середньої зарплати. Принаймні до отримання відповідних роз’яснень Мінсоцполітики та затвердження прикладів розрахунку середньої зарплати одноразові виплати, що припадають на місяць, виключений із розрахункового періоду через поважні причини, не варто включати до заробітку для розрахунку середньої зарплати.

Визначаємо кількість календарних днів розрахункового періоду (за вирахуванням періодів хвороби та відпустки без збереження зарплати):

365 к. д. – 31 к. д. = 334 к. д.

Середня зарплата за один календарний день становить:

(32 900 грн. – 1 218 грн. – 1 400 грн.) : : 334 к. д. = 90,66 грн.

За 126 к. д. відпустки по вагітності та пологах працівниці мають нарахувати:

90,66 грн. х 126 к. д. = 11 423,16 грн.

Додамо: якщо буквально читати норми Порядку № 1266, то виходить: якщо працівник не працював лише частину місяця через поважні причини, то немає підстав включати до заробітку для обчислення середньої зарплати одноразові виплати пропорційно до відпрацьованого часу. Тож чекаємо роз’яснень Мінсоцполітики із цього приводу.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Баланс-Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

4500 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали