Як розпізнати недостовірну інформацію

Навики роботи з інформацією потрібні сьогодні для успішної роботи на будь-якій посаді. А для бухгалтера уміння працювати з інформацією є одним із ключових навиків. Причому це стосується не тільки вузькоспеціалізованої тематики: нормативні документи, роз'яснення, аналітичні матеріали, але й інформації  загального характеру: адже робота невіддільна від навколишнього світу.
Ми всі активно користуємося офіційними сайтами державних органів, професійних ЗМІ. Часто шукаємо потрібну нам інформацію на форумах, у соціальних мережах. При цьому стикаємося з тим, що інформації не тільки дуже багато, просто надмірна кількість, але вона ще й суперечлива, неоднозначна і, нарешті, хибна.
Хибна інформація міцно вплетена в загальний інформаційний потік, і це стало глобальною проблемою. Людям складно відрізнити правду від брехні: не вистачає часу, недостатньо розвинене критичне мислення. Але ж нам постійно доводиться приймати рішення, у тому числі професійні, у контексті загального інформаційного фону. Дезінформація, підроблені (фейкові) новини у поєднанні з розповсюдженими помилками мислення (когнітивними викривляннями) призводять до неправильних рішень і значною мірою впливають на наше життя.

Як виявляти недостовірну інформацію: 7 практичних прийомів
Навчитися виявляти фейки можна самостійно. Пропонуємо узяти на озброєння декілька нескладних методів.

Перевіряйте джерело інформації!
Не спішіть вірити будь-якій новині. Якщо публікація не має посилання на джерело (а це особливо характерно для соцмереж), то перед вами, скоріше за все, фейк. Майте на увазі: солідні видання завжди зазначають джерело інформації. 

Вас має насторожити, якщо:
• сайт (аккаунт) – маловідомий. Можливо, його створили спеціально для розповсюдження дезінформації;
• посилання не приводить вас до конкретної публікації, а просто відправляє на сайт.

В Інтернеті багато агрегаторів новин. Якщо посилання привело вас туди, перевірте ланцюжок посилань, поки не дійдете до першоджерела інформації. Якщо новина не підроблена, ви побачите, хто автор, будуть фото, відеопідтвердження.
Не полінуйтеся перевірити, де ще опублікована ця інформація, знайдіть декількох незалежних джерел, порівняйте.

Увага – на фото!
Фото часто підроблюють, благо зараз є безліч програм для роботи із зображеннями. Тому уважно вивчайте фото, звертайте увагу на деталі: відповідність погоди й одягу, часу дня, місця, ландшафту тощо. Такі ж рекомендації для перевірки відеоматеріалів.
От іще простий інструмент: перевірте фото за допомогою пошуку Google за картинками. Можливо, фото, що вивчається, використовувалося раніше.
Якщо так, то порівняйте дату публікації новини і час першої появи фотографії або відео в Інтернеті, скориставшись інструментом пошуку.
Подивіться на фото на інших ресурсах, порівняйте картинки. Якщо фотографія до новини лише одна, це може бути підозрілим. Як правило, реальні новини супроводжуються фотографіями з різних ракурсів, від різних людей.

Не дуже довіряйте заголовкам!
Заголовок – це перше і часто єдине, що ми читаємо. Адже новинна стрічка дуже велика, щоб відкривати кожний матеріал. У результаті в голові опиняються тільки заголовки. Проте суть новини може бути спеціально перекручена в заголовку (це прийом із розрахунку на те, що ви тільки заголовок і запам'ятаєте). А той факт, що сам матеріал має інший сенс, можна віднести на «неточність» редактора або на бажання привернути увагу. Мовляв, ми помилилися в заголовку (або хотіли заманити читачів), але ж сам матеріал – правдивий.

З'ясуйте, що думають про новину інші
Треба розуміти (хоча і не завжди вдається), що й відмінна від нашої точка зору має право на існування. Це особливо стосується резонансних тем.
Можливо, ви повністю згодні з автором, але завжди є ті, хто не згоден. Відсікаючи від себе можливість дізнатися думку тих, хто не згоден, ви стаєте надмірно суб'єктивними. Це заважає докопатися до правди.

Завжди перевіряйте цитати!
Цитатам зазвичай вірять. Текст у лапках виглядає достовірно. Проте і тут може чекати каверза: слова вирвані з контексту, просто перекручені. Або людина взагалі цього не говорила. Пошукайте цитату на інших ресурсах. Ви будете здивовані, як часто слова людей перебріхують, причому цілком свідомо.

Скриншот – це не доказ!
Цей прийом характерний для соцмереж. Адже скриншоти можна легко підроблювати. Знімок екрану – це слабкий аргумент, до якого зазвичай
вдаються за відсутності доказів. 

Свідки описують те, що відбувається, неточно
Наш мозок – не відеокамера. Ми не просто фіксуємо (бачимо і чуємо), а відразу інтерпретуємо вхідну інформацію. Причому ми не усвідомлюємо, що відбувається процес інтерпретації! Ця здатність склалася в ході еволюції та допомогла людині вижити (щоб залишитися в живих, треба було приймати автоматичні, швидкі рішення).
Тому треба критично ставитися до опису подій однією людиною (навіть якщо ця людина – ви самі). Психологи стверджують, що кожен бачить світ у межах свого розуміння. Ми створюємо образ, який допоможе нам діяти, заснований на власному досвіді. Картинка виходить суб'єктивною.
От чому бажано дізнатися думку якомога більшого числа учасників події. Тільки тоді можна отримати найбільш об'єктивну картину того, що відбувається.
Цим прийомом успішно користуються криміналісти, опитуючи свідків. Можете взяти його на озброєння і ви, особливо у разі суперечливої інформації, складної для однозначного розуміння. Наприклад, поставте запитання на форумі. Або запитайте друзів.

Спробуйте, не відкладаючи в довгий ящик, почати користуватися цими прийомами. І ви відчуєте себе впевненіше в безбережному морі інформації – далеко не завжди правдивої.