Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Кімната для приймання їжі: дотримуємося вимог до облаштування

29.09.2022 679 0 0


Ситуація. Керівництво установи ухвалило рішення про облаштування кімнати для приймання їжі.

Виникли запитання:

  • Які установлено вимоги до облаштування такої кімнати?
  • Якою технікою та засобами можна оснастити кімнату та як їх обліковувати?

Нормативні вимоги

Відомчими будівельними нормами В.2.2-ЦЗН-2002 та ДБН В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди. Основні положення» установлено, що якщо в установі працює до 50 осіб, то в громадських будинках соціальної сфери слід передбачати кімнату для приймання їжі (далі – кімната), якщо кількість працівників становить від 50 до 200 осіб – буфет, якщо понад 200 осіб – їдальню.

Потрібну кількість місць у кімнаті, буфеті або їдальні треба обчислювати з розрахунку одне місце на чотирьох працівників.

Площу кімнат рекомендується визначати з розрахунку 0,8 м2 на кожного працівника, але не менше ніж 12 м2.

У ДНАОП 22.1-1.02-96 «Правила охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості» зазначено, що площа кімнат визначається із розрахунку 1 м2 на кожного відвідувача, але не менше ніж 12 м2.

Кімнат може бути декілька. Але гадаємо, що це не дуже зручно, тому що в усіх кімнатах слід підтримувати чистоту, а це збільшить навантаження на обслуговуючий персонал та призведе до додаткових витрат на їх облаштування. Тому в разі великої кількості персоналу в установі краще установити графік відвідування. Наприклад, працівники матимуть обідню перерву в дві зміни: одні – з 12.00 до 13.00, інші – із 13.00 до 14.00 тощо.

Вимоги до облаштування кімнати

Відповідно до вимог ДНАОП 22.1-1.02-96 приміщення кімнати має бути обов’язково обладнане рукомийником із каналізацією, гарячим (не менш ніж 80 °С, якщо це бойлер) і холодним проточним водопостачанням, холодильником, а також кип’ятильниками, електричними плитками.

Також за рішенням роботодавця приміщення можна оснастити й іншими пристроями, такими як чайник, мікрохвильова піч тощо. А якщо працівники виконують роботи на відкритих майданчиках, наявність чайника та можливість розігріти їжу є обов’язковою.

У разі використання газової плити для розігрівання їжі приміщення треба обладнати витяжкою. В іншому разі слід забезпечити лише провітрювання кімнати (наявність вікна, кватирки) та встановити антимоскітну сітку.

Вода в кімнаті має відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженим наказом МОЗ від 12.05.10 р. № 400.

Увага! Не рідше ніж раз на квартал питну воду мають лабораторно досліджувати.

У кімнаті має бути промаркований технічний інвентар із шафою винятково для прибирання кімнати.

Меблі та обладнання треба розмістити так, щоб був забезпечений вільний евакуаційний вихід із кімнати. Не дозволяється переповнення працівниками кімнати, а вихід із кімнати не повинен бути захаращеним.

Для забезпечення заходів з охорони праці та протипожежної безпеки заборонено:

  • приносити до кімнати та використовувати власні електронагрівальні побутові прилади;
  • палити в кімнаті, користуватися відкритим вогнем;
  • залишати увімкненими освітлення, електронагрівальні побутові прилади в неробочий час тощо.

Обов’язково слід призначити відповідального за пожежну безпеку кімнати. Саме цей працівник наприкінці робочого дня повинен оглянути приміщення і переконатися у відсутності чинників, які можуть призвести до пожежі.

Перелік обладнання та матеріалів для кімнати

Щороку виробники побутової техніки випускають нові побутові гаджети. Найзручнішими з них для облаштування кімнати, на наш погляд, є електрочайник та мікрохвильова піч, звичайні кухонні меблі та посуд (тарілки, чашки та столове приладдя).

Отже, для кімнати слід придбати такий мінімальний комплект:

  • електрочайник;
  • мікрохвильову піч;
  • холодильник;
  • меблі (столи, стільці, шафи або тумби);
  • посуд;
  • мийні засоби;
  • інвентар для прибирання кімнати.

Бухгалтерський облік

Усі вищенаведені предмети коштують не надто дорого, крім холодильника. Тож залежно від їх вартості та з огляду на вартісні межі, установлені в обліковій політиці установи (наприклад, 10 000 грн), оприбутковуємо їх із дотриманням норм Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 29.12.15 р. № 1219.

За місцем зберігання всі основні засоби, до яких відносяться й малоцінні необоротні матеріальні активи (далі – ОЗ, МНМА), перебувають на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, призначених наказом керівника суб’єкта держсектору. Із посадовими особами, які відповідають за збереження ОЗ, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (п. 2 розд. ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11, далі – Методрекомендації № 11).

Кожному об’єкту ОЗ (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, МНМА, матеріалів довготривалого використання) присвоюється інвентарний номер (п. 3 розд. ІІ Методрекомендацій № 11). Перші чотири знаки інвентарного (номенклатурного) номера означають номер субрахунка, п’ятий – підгрупу, всі інші знаки – порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих груп ОЗ, для яких не виділено підгрупи, п’ятий знак може позначатися нулем (п. 4 розд. ІІ Методрекомендацій № 11).

Слід пам’ятати: інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єктам ОЗ, зберігаються за ними на весь період їх перебування в суб’єкта держсектору. Номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не присвоюються новим об’єктам, що надійшли протягом трьох років.

У бухгалтерській службі суб’єкта держсектору облік ОЗ ведеться в інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт (предмет). Однорідні активи можуть обліковуватися у картках групового обліку.

Приклад

Для облаштування кімнати керівництво установи прийняло рішення придбати: холодильник (12 000 грн), меблевий комплект для кухні (8 000 грн), мікрохвильову піч (4 500 грн), 4 столи для приймання їжі (850 грн/шт.) та 16 стільців (150 грн/шт.), електричний чайник – 650 грн, посуд – 2 500 грн, господарський інвентар – 1 500 грн, мийні засоби та засоби дезінфекції – 850 грн.

Придбання та введення в експлуатацію цього приладдя в обліку відображається так:

(грн)


з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

1

Отримано фінансування на облаштування кімнати

2313

7011

35 800

2

Отримано від постачальників:

– холодильник


1311

6211


12 000

– мікрохвильову піч

1312

4 500

– меблевий комплект для кухні

8 000

– столи для приймання їжі

3 400

– стільці

2 400

– електричний чайник

650

– посуд

1812

2 500

– господарський інвентар

1 500

– мийні засоби та засоби дезінфекції

850

3

Вилучено з доходу звітного періоду вартість основного засобу та малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – ОЗ, МНМА)

7011

5411

30 950

4

Уведено в експлуатацію:

– ОЗ


1014


1311


12 000

– МНМА

1113

1312

18 950

5

Одночасно на суму введених в експлуатацію МНМА та ОЗ збільшено внесений капітал

5411

5111

30 950

6

Нараховано амортизацію на МНМА, які введено в експлуатацію (50 %)

8014

1412

9 475

7

Видано в користування придбані товарно-матеріальні цінності:

– посуд


8013


1812


2 500

– господарський інвентар

1 500

– мийні засоби та засоби дезінфекції

850

8

Закрито наприкінці звітного періоду рахунок:

– доходів


7011


5511


4 850

– витрат

5511

8013

4 850

8014

9 475

Нарахування амортизації

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ у разі його визнання активом (під час зарахування на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Увага! Амортизація не нараховується на об’єкти ОЗ, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (п. 2 розд. V Методрекомендацій № 11).

Вартість об’єкта ОЗ розподіляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шляхом нарахування амортизації на дату балансу щокварталу діленням річної суми амортизації на 4. За рішенням керівника суб’єкта держсектору у розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу (п. 2 розд. V Методрекомендацій № 11).

Амортизація необоротних матеріальних активів, зазначених у пп. 1.2 розд. II Методрекомендацій № 11, у тому числі й МНМА (крім необоротних матеріальних активів спецпризначення та інших необоротних матеріальних активів, створених у процесі поліпшення об’єкта операційної оренди), нараховується в першому місяці передання у використання такого активу в розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % первісної вартості – у місяці його вилучення з активів (списання з балансу) (п. 6 розд. V Методрекомендацій № 11).

Придбання та введення в експлуатацію приладдя в обліку.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу