Оподаткування фізосіб, які провадять незалежну профдіяльність

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 19.04.2017 р. № 2738/Б/26-15-13-02-15

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу).

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Зауважимо, що контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах функцій, визначених статтею 19¹ Податкового кодексу.

Правові засади здійснення підприємницької діяльності в Україні визначено Господарським кодексом України (далі - Господарський кодекс), пунктом 1 статті 45 якого встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (п. 1 ст. 58 Господарського кодексу).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), статтею 1 якого визначено що, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Виходячи з викладеного, адвокатська діяльність не є підприємницькою, а фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.

Згідно п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 N 481, пп. 5 п. 6 якого встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов'язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 N 1185, визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону N 5076, які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, зокрема, орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів.

Виходячи з викладеного, на перше питання повідомляємо, що у випадку, якщо згідно договору оренди приміщення орендарем є фізична особа - підприємець, підстави для віднесення витрат, пов'язаних з орендою такого приміщення, до складу витрат адвоката як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відсутні.

Щодо другого питання, повідомляємо, що для цілей п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу підтвердженням витрат адвоката в межах його незалежної професійної діяльності є документи, складені на ім'я такого адвоката.

Разом з цим повідомляємо, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.

Отже, щодо порядку оформлення цивільно-правових договорів необхідно керуватись нормами цивільного законодавства.