Договір поруки: згода, що має фінансові наслідки

Більше за темою:

Договори застави та поруки: забезпечення для кредитів і позик

Послуги поруки: облікові нюанси

Складаємо договір поруки: правові аспекти

Порука часто здається простим способом допомогти людині у важливій для неї справі. Але з юридичної точки зору це зовсім не формальність. За нормами українського законодавства поручитель фактично бере на себе обов’язок відповідати перед кредитором нарівні з боржником. Саме тому це питання потребує зваженого рішення, а не швидкої згоди.

Поняття договору поруки

Договір поруки – це правочин, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (cт. 553 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов’язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов’язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов’язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 910/13109/18).

Оплата послуг поручителя

Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові (ст. 558 ЦКУ).

Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦКУ).

Права та обов’язки поручителя у разі пред’явлення до нього вимоги

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього позову – подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов’язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов’язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг (cт. 555 ЦКУ).

Права поручителя, який виконав зобов’язання

Після виконання поручителем зобов’язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов’язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов’язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов’язку, що виконана ним (ст. 556 ЦКУ).

Повідомлення поручителя про виконання зобов’язання боржником

Боржник, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя.

Поручитель, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, у зв’язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов’язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред’явити зворотну вимогу до боржника (ст. 557 ЦКУ).

Припинення поруки

Згідно зі ст. 559 ЦКУ порука припиняється:

1) з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. Звертаємо увагу, що у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання;

2) якщо після настання строку виконання зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

3) у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов’язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу;

4) після завершення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня завершення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

Ліквідація боржника-юрособи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника-юрособи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання.

Інформація станом на 05.05.2026

Мін’юст