7 фактів про те, як українська економіка пробивається в ЄС

1 вересня в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Положення Угоди, які заробили 1 вересня 2017 року - це частини розділів, що стосуються економічного співробітництва, соціальної політики, трудового законодавства, гендерної рівності, здоров'я і безпеки праці, а також громадського здоров'я.

Деякі положення є чисто декларативними і припускають обмін досвідом, контактами або розширене співробітництво. Частина з них вже працює, реалізувати іншу частину України взялася сьогодні відповідно до встановлених в Угоді термінів.

Вступ в дію цієї Угоди дасть поштовх для співпраці в сфері зовнішньої політики і політики безпеки, юстиції, оподаткування, управління державними фінансами, науки і технології, освіти і цифрових технологій.

Нагадаємо, економічну частину Угоди підписали ще в червні 2014 року. Остаточно ж Європейський Союз завершив ратифікацію Угоди 11 липня 2017 року.

З 1 січня 2016 року в нас функціонує поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі з Євросоюзом.

Те що вже дало Угода з ЄС українській економіці і на що ще можна розраховувати.

1. На ЄС припадає 41,1% нашої торгівлі

Цей показник визначається від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами.

Тільки за останні півроку зовнішня торгівля товарами і послугами України з країнами ЄС зросла на 22% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. За цей період ми заробили на торгівлі $ 9,4 млрд.

Це зробило Європейський Союз нашим головним торговим партнером.

2. Найбільше наших товарів купують в Польщі, Італії та Нідерландах

Згідно з даними Державної служби статистики, найбільшим покупцем українських товарів в ЄС залишається Польща - експорт в цю країну зріс на 25,9%, до $ 1,25 млрд. На другому місці - Італія (+ 27,3%, до $ 1,18 млрд) .

В європейський топ-3 також увійшли Нідерланди (+ 48,5%, до $ 0,77 млрд), посунувши Німеччину (+ 5,3%, до $ 0,72 млрд).

А темпи зростання експорту за перше півріччя 2017 року в порівнянні з торішніми показниками найбільшими виявилися у Бельгії (на 74,8%), Литви (на 67,6%), Великобританії (на 61,8%) та Австрії (на 55%) . Скорочення експорту серед країн ЄС відмічено лише у Франції (-4,7%) і Болгарії (-5,5%).

3. Продаємо в основному сировину

Найбільше в країни ЄС за перше півріччя 2017 роки ми продали чорних металів ($ 1,47 млрд), зернових культур ($ 1,1 млрд), електричних машин ($ 957 млн), рослинних і тваринних жирів ($ 783 млн).

Як бачимо, лідери продажів саме сировинна продукція - метало- і аргопродукти. Єдиним винятком у цьому списку є експорт електротехнічної продукції. Його основу становить продаж автомобільного дроти - 60%.

Цим ми зобов'язані європейським автомобільним підприємствам, які відкрили заводи в декількох містах західної України. Але, на жаль, у виробництві дроти багато ручної роботи і невеликі зарплати.

До слова, майже вся інша електротехнічна продукція експортується в Угорщину.

4. Кукурудза, феросплави і залізні руди - лідери зростання

За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, саме експорт цих трьох категорії товарів за перше півріччя 2017 року до країн ЄС найбільше виріс в порівнянні аналогічними показниками минулого року.

Так, експорт руди і залізних концентратів вдалося наростити на 97% - а це додаткові $ 365,9 млн. На феросплавах вдалося заробити 121,3 млн, збільшивши експорт на 66,8%.

Кукурудзи за перші 6 місяців 2017 року ми продали в ЄС на 54,3% більше, ніж за перше півріччя минулого року, заробивши ще $ 344 млн.

5. Третина обсягів торгівлі з ЄС складають послуги

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, країни ЄС від загального обсягу торгівлі послуг України отримують 34,5%. Це також найбільша частка серед наших партнерів за обсягами торгівлі послугами.

За січень-червень 2017 року експорт послуг до Європейського Союзу зріс на 6,4%, а це $ 1,5 млрд.

Найбільше за останнє півріччя зросли відповідно до аналогічних показників 2016 року транспортні послуги, послуги з переробки матеріальних ресурсів, послуги в сфері комунікації та IТ-сфері, ділові послуги та послуги ремонту та технічного обслуговування.

6. Українці ще не навчилися використовувати всі квоти

В рамках Асоціацію між Україною та ЄС введена Зона вільної торгівлі, що передбачає надання квот для українських виробників. Квота - це умовний об'єм продукції, який українські аграрії можуть експортувати в ЄС без обкладання митними платежами. Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності 1 січня 2016 року.

Але, за словами Наталія Микольська, заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України, до сих пір є квоти, які українські підприємства не використовують, тому що не пройшли відповідної сертифікації (наприклад, яловичина), або використовують частково.

7. Чекаємо додаткових торгових преференцій

З 1 жовтня на лібералізацію імпорту в країни ЄС можуть розраховувати українські виробники взуття, добрив, мідних і алюмінієвих виробів, електронної апаратури для відтворення зображень, пігментів і препаратів на основі діоксиду титану.

Крім того, можете розраховувати на нульову тарифну ставку, якщо вирішили експортувати в ЄС мед, виноградний сік, кукурудзу (в тому числі борошно і гранули), ячмінну крупу і муку з неї, оброблені томати, пшеницю і борошно з неї. Правда, для безмитного експорту існують обмеження по вазі.

Додаткові торгові преференції для виробників перерахованих вище товарів діятимуть протягом трьох років.

Джерело: http://donbass.ua/