Декларація з податку на прибуток підприємства (далі – декларація) за 2025 рік подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897. При цьому враховуємо останні зміни, внесені наказом Мінфіну від 25.07.2025 № 371 (діє з 16.09.2025). Ідентифікатор електронної форми – J0100129.
Оскільки затвердженого порядку заповнення декларації немає, під час її складання виникає чимало запитань. У статті розповімо про правила та нюанси заповнення кожного рядка декларації, звертаючи увагу на важливі моменти.
До складу декларації входять:
Розглянемо правила заповнення декларації.
Поле 1. У клітинках треба вказати статус декларації – поставити позначку «Х». Якщо декларація за звітний період подається вперше, позначка робиться в клітинці «Звітна», якщо повторно, але до закінчення строку її подання (коли першу звітну прийнято та є квитанція № 2) – у клітинці «Нова звітна». До настання останнього дня подання звітної декларації можна направити будь-яку кількість нових звітних. Головне, що до цього дня за вашою інтегрованою карткою платника пройдуть дані останньої поданої декларації з типом «Звітна нова».
Поле 2. Для звітності за 2025 рік указуємо: «Звітний (податковий) період 2025 року» і робимо позначку «Х» у клітинці «Рік». Крім того, відзначаємо свій базовий звітний період у 2025 році – квартал або рік.
Поле 3 у звітній декларації заповнюється, тільки якщо в ній виправляються помилки минулих податкових періодів, тобто заповнений додаток ВП. Тоді тут треба вказати звітний період, що виправляється (з поля 2 додатка ВП).
У полях 4–6 наводяться необхідні відомості про платника. При цьому в полі 5 юрособи вказують код ЄДРПОУ, а фізособи – ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків) або паспортні дані (тільки фізособи, у яких немає податкового номера).
Поле 7 заповнюють нерезиденти, що стали на облік як платники податку на прибуток. При цьому в полі 7.1 (реквізит, унесений наказом Мінфіну від 04.06.2021 № 317) вони повідомляють про свої відокремлені підрозділи (у т. ч. постійні представництва). Для постійного представництва нерезидента указується код ЄДРПОУ, а для неакредитованого відокремленого підрозділу – ідентифікатор об’єкта оподаткування згідно з повідомленням про такий об’єкт, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ.
|
Майте на увазі! Якщо в нерезидента декілька постійних представництв у різних регіонах України, йому треба окремо подавати декларації за неосновним місцем свого обліку та за місцезнаходженням таких представництв. При цьому в полі 8 такий нерезидент повинен указати найменування контролюючого органу за неосновним місцем обліку, якому подається декларація, а в полі 10 проставити позначку, що відповідає постійному представництву. |
Разом із декларацією нерезидент також зобов’язаний подати доповнення до неї із зазначенням реквізитів постійного представництва/відокремленого підрозділу (назва, код ЄДРПОУ), за який він подає декларацію (запитання 6.5 Інформаційного листа № 20).
У полі 8 наводиться найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.
Поле 9 заповнюється платником податків – юрособою за результатами діяльності інституту спільного інвестування (далі – ІСІ). Якщо платник здійснює управління активами декількох ІСІ, декларація подається окремо за кожним ІСІ без статусу юрособи, активами яких він управляє.
У полі 10 ставлять позначку, зокрема:
|
Увага! Сільгосппідприємствам, які застосовують звичайний річний звітний період (з 1 січня по 31 грудня календарного року), не потрібно робити позначку в полі 10! Така позначка призначена для сільгосппідприємств з особливим податковим періодом «з 1 липня по 30 червня». |
Декларація заповнюється наростаючим підсумком із початку року. Показники наводяться в гривнях без копійок, з округленням за загальними правилами. Базою для заповнення декларації служать показники бухобліку та фінзвітності, визначені на підставі первинних документів.
Покажемо в табл. 1, як заповнити рядки 01–47 декларації.
|
Показники декларації та пояснення щодо заповнення рядків |
Код рядка |
|
1 |
2 |
|
Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку |
01 |
|
Показники ряд. 01 повинні відповідати: – або сумі «дохідних» рядків Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2). Це рядки: 2000 (оборот Дт 701–703 – Кт 791 за мінусом обороту Дт 791 – Кт 704), 2120 (оборот Дт 71 – Кт 791), 2200 і 2220 (оборот Дт 72, 73 – Кт 792), 2240 (оборот Дт 74 – Кт 793); – або показники ряд. 2280 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м, № 2-мс). Дані з фінзвітності беремо ще до округлення (ЗІР, категорія 102.20.02). Увага! Дохід від курсових різниць за звітний період (за винятком тих, які відображаються в складі капіталу) показується в повному обсязі, без згортання його суми із сумою витрат від курсових різниць за такий період. Рядок 01 декларації є довідковим, тобто податок на його підставі не розраховується. Проте цей рядок дуже важливий. Так, якщо його показник перевищує 40 млн грн, отже, платник податків (пп. 134.1.1 ПКУ): – для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток зобов’язаний коригувати бухгалтерський фінрезультат до оподаткування за 2025 рік (а також за I квартал, півріччя та три квартали 2026 року) на всі різниці, передбачені ПКУ. Тобто в складі декларації обов’язково буде присутній додаток РI і може бути заповнений ряд. 03 декларації; – у 2026 році буде квартальним платником податку на прибуток (пп. «в» п. 137.5 ПКУ). Якщо показник ряд. 01 у 2025 році не перевищує 40 млн грн, платник податків має право не коригувати фінрезультат на різниці з розд. III ПКУ (крім коригування на суму податкових збитків минулих років і коригувань згідно з пп. 140.4.8 і 140.5.16, п. 140.6 ПКУ). Але за умови, що він заявив у встановленому порядку про своє рішення не застосовувати коригування на всі різниці, установлені ПКУ (див. нижче та в статті «Хто та як може відмовитися від різниць з податку на прибуток. Зразок наказу про відмову від різниць»). Детально про особливості заповнення цього рядка – у статті «Які дані фінзвітності переносяться до декларації з податку на прибуток?» |
|
|
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –) |
02 |
|
Даний рядок є основою для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток. Тут потрібно орієнтуватися на показник ряд. 2290 (зі знаком «+») або 2295 (зі знаком «–») форми № 2 або ряд. 2290 форм № 2-м і № 2-мс (зі знаком «+» чи «–»). Суми для заповнення ряд. 02 беремо ще до округлення (ЗІР, категорія 102.20.02). Тобто в ряд. 02 треба вказати додатну або від’ємну різницю між кредитовим і дебетовим оборотом рахунку 79 (сальдо на кінець року ще без урахування рахунку 98). До уваги колишніх єдинників! Платники податку на прибуток, які протягом 2025 року перейшли зі спрощеної системи оподаткування, у рядках 01 і 02 декларації наводять показники доходу та фінрезультату, отримані тільки за період їх перебування на загальній системі. При цьому до декларації вони повинні додатково подати фінзвітність за той звітний період 2025 року, коли вони перебували на спрощенці (див., наприклад, ЗІР, категорія 102.20.02). Якщо дохід колишніх єдинників за час перебування у звітному році на загальній системі (ряд. 01 декларації) не перевищує 40 млн грн, то вони можуть визначати об’єкт оподаткування за 2025 рік без коригувань на різниці з розд. III ПКУ. Також такі єдинники можуть у 2026 році відзвітувати тільки за підсумками року, якщо їх дохід згідно з показниками фінзвітності за 2025 рік не перевищить 40 млн грн. Це буквальне прочитання норми пп. 134.1.1 ПКУ. Хоча, наприклад, в ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 11.02.2019 № 482/ІПК/26-15-12-03-11 міститься більш лояльне роз’яснення з даного питання (розраховувати дохідний ліміт виходячи з доходу, отриманого тільки на загальній системі). Але були й «погані» роз’яснення. |
|
|
Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, –) |
03 РІ |
|
До цього рядка переноситься підсумковий згорнутий показник зі знаком «+» чи «–» з ряд. 03 додатка РI. Важливо! Рядок 03 РІ може бути заповнений як малодохідниками, які відмовилися від різниць, так і високодохідниками, які застосовують усі різниці. Адже в малодохідників деякі різниці працюють незалежно від відмови (як-от: перенесення збитку минулого року, різниці за бюджетними грантами, перехідні різниці, різниці за порушенням договорів страхування). Про це читайте в статті «Хто та як може відмовитися від різниць з податку на прибуток. Зразок наказу про відмову від різниць». Детально про заповнення додатка РІ – в окремій статті «Додаток РІ: різниці» та спецтемі «Різниці з податку на прибуток» |
|
|
Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ) (+, –) |
04 |
|
У ряд. 04 визначають об’єкт оподаткування за звітний період. Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування являє собою бухгалтерський фінрезультат, відкоригований на різниці (різниця між показниками рядків 02 і 03 декларації з урахуванням їх знаків: «+» або «–»). Залежно від підсумкового показника різниць у ряд. 03 декларації об’єкт оподаткування в ряд. 04 може бути як додатним, так і від’ємним. Від’ємний показник (збиток) бере участь у розрахунку об’єкта оподаткування в наступних звітних роках у вигляді різниці, яка відображається в ряд. 3.2.4 додатка PI до декларації за звітні періоди наступного року. Тобто збиток з ряд. 04 декларації за 2025 рік переноситься як різниця до ряд. 3.2.4 додатка РІ звітних періодів наступного(!) року (І квартал, півріччя, три квартали 2026 року, рік, а для підприємств з річним періодом – до річної декларації за 2026 рік). На замітку! На показник ряд. 04 потрібно буде орієнтуватися в 2026 році платникам для застосування благодійних різниць згідно з пп. 140.5.9 і 140.5.14 ПКУ та розрахунку ліміту у додатку БД в наступному році (орієнтир на оподатковуваний прибуток попереднього) |
|
|
Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, –) |
05 ПЗ |
|
До цього рядка переноситься підсумковий показник зі знаком «+» або «–» з ряд. 05 таблиці 1 додатка ПЗ. Докладно – у статті «Додаток ПЗ: прибуток, звільнений від оподаткування» |
|
|
Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 – рядок 05ПЗ) х ____ 5/100) |
06 |
|
Тут розраховується сума податку на прибуток за звітний період. Вона дорівнює додатній різниці між показниками об’єкта оподаткування (ряд. 04) і прибутку (збитку), отриманого від пільговуваної діяльності (ряд. 05), помноженої на діючу ставку податку 18 % (для фінустанов – 25%). Саме ця сума наростаючим підсумком за рік відображається в бухобліку записом Дт 98 «Витрати з податку на прибуток» – Кт 641 «Податок на прибуток». Якщо значення (ряд. 04 – ряд. 05) буде від’ємним або нульовим, тоді податок на прибуток не розраховується. У цьому випадку в ряд. 06 ставиться прочерк |
|
|
Податок на прибуток контрольованої іноземної компанії |
06.1 КІК |
|
Податок на прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) визначається за правилами ст. 392 ПКУ, яка набула чинності з 1 січня 2022 року. Прибуток КІК розраховується окремо від іншого об’єкта оподаткування платника, а за наявності декількох КІК – окремо за кожною компанією (пп. 134.1.7 ПКУ). Детально – у статті «Як заповнити додаток КІК» |
|
|
Податок на прибуток у вигляді мінімального податкового зобов’язання |
06.2 МПЗ |
|
Актуально для власників та користувачів сільгоспугідь (пп. 14.1.1142, п. 381.3, 381.4 ПКУ). Обчислення наводиться у додатку МПЗ та додатку до нього – додатка МПЗ-З (ст. 381 та п. 141.9 ПКУ). Увага! У 2025 році суму мінімального податкового зобов’язання з 1 га сільгоспугідь обчислюємо з урахуванням мінімальної гривневої величини та тимчасового коефіцієнта 0,057 (п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Докладно – у статті «Як заповнити додаток МПЗ до декларації з податку на прибуток?» |
|
|
Податок на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах (+, -) |
06.3 ДІЯ |
|
Цей рядок та додаток ДІЯ для резидентів Дія Сіті (пп. 14.1.282, 14.1.2821 ПКУ) – платників податку на прибуток на особливих умовах (п. 141.10 ПКУ). У додатку ДІЯ розраховується сума податку, яким обкладаються окремі операції таких платників за звітний рік. Детально – у статті «Як заповнити додаток ДІЯ до декларації з податку на прибуток» |
|
|
Податок на прибуток з об’єктів оподаткування, визначених окремо ((позитивне значення) (рядок 06.4.1 + рядок 06.4.2) х____ 5/100): |
06.4 |
|
Сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку4 |
06.4.1 |
|
Сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій платником податку4 |
06.4.2 |
|
Рядки 06.4, 06.4.1 та 06.4.2 – для підприємств-інвесторів із значними інвестиціями та учасників індустріального парку, які застосовують особливості, передбачені п. 142.4 та п. 55 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. виноску «4») |
|
|
Дохід за договорами страхування, співстрахування і перестрахування, визначений підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 розділу ІІІ Податкового кодексу України, у тому числі: |
07 |
|
Рядок заповнюють тільки страховики (як і рядки 07.1, 07.2 і 08). Усі інші платники ставлять тут прочерки. У ряд. 07 відображається загальна сума доходу страховиків, визначена згідно з пп. 141.1.2 ПКУ |
|
|
за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорами страхування додаткової пенсії, та визначений підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України |
07.1 |
|
Тут відображаються доходи страховиків, оподатковувані за ставкою 0 % (пп. 136.2.2 ПКУ) |
|
|
страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування |
07.2 |
|
Рядок призначений для відображення доходів страховика, які не підлягають обкладенню за ставками 0 % і 3 % згідно з пп. 141.1.2 ПКУ |
|
|
Податок на дохід за договорами страхування ((рядок 07 – рядок 07.1 – рядок 07.2) х ____ 6/100) |
08 |
|
У ряд. 08 страховики визначають податок на дохід за ставкою 3 % (пп. 136.2.1 ПКУ). Його сума є різницею, що зменшує фінрезультат страховика. Вона відображається в ряд. 4.2.3 додатка PI до декларації. Водночас цей податок із доходу є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ПКУ) |
|
|
Сума доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей (рядок 09.1 + рядок 09.2), у тому числі: |
09 |
|
... |
... |
|
Податок на дохід, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей за звітний (податковий) період (рядок 09 х ____ 7/100) |
10 |
|
Рядки 09, 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 і 10 заповнюють тільки платники, які отримують дохід від діяльності з випуску та проведення лотерей. Такий дохід починаючи з 2021 року обкладається за ставкою 30 % (пп. 134.1.4, п. 136.5, 141.8, п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Цей податок із доходу є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ПКУ). Зазначимо, що дохід від іншої діяльності даних суб’єктів господарювання підлягає оподаткуванню за базовою ставкою 18 % і відображається в декларації так само, як і у звичайних платників |
|
|
Сума доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів |
11 |
|
Податок на дохід від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів за звітний (податковий) період (рядок 11 х ____ 8/100) |
12 |
|
Нагадаємо, з 13.08.2020 набув чинності Закон від 14.07.2020 № 768-IX, що регулює організацію та проведення азартних ігор. Тому в рядках 11 і 12 відображають дохід, отриманий від цієї діяльності, і податок із такого доходу. Ставка податку становить 10 % від суми отриманого доходу (пп. 134.1.6, 136.4.1, 141.5.1 ПКУ) |
|
|
Сума доходу від отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів |
13 |
|
Сума виплачених гравцю виплат |
14 |
|
Податок на дохід отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, за звітний (податковий) період (позитивне значення (рядок 13 – рядок 14) х ____ 9/100) |
15 |
|
У рядках 13–15 відображають дохід, отриманий від зазначеної в них діяльності, і податок, розрахований за ставкою 18 % з такого доходу, зменшеного на суми, виплачені гравцям (пп. 134.1.5, 136.4.2, 141.5.1 ПКУ). Цей податок із доходу є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ПКУ) |
|
|
Зменшення нарахованої суми податку |
16 ЗП |
|
У цей рядок переноситься показник ряд. 16 додатка ЗП. Зокрема, це суми сплаченого податку за кордоном, та авансові внески з податку на прибуток сплачені при виплаті дивідендів, і щомісячні авансові внески. Детально – у статті «Додаток ЗП: зменшення податку на прибуток» |
|
|
Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 06.1 КІК + рядок 06.2 МПЗ + рядок 06.3 ДІЯ + рядок 06.4 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 – рядок 16 ЗП) |
17 |
|
Податок на прибуток, що підлягає сплаті за звітний рік, розраховується як сума податку на прибуток безпосередньо платника, податку на прибуток КІК, доплати до мінімального податкового зобов’язання, операцій Дія Сіті і податку на дохід (якщо він є) за такий рік, зменшена на суму платежів, наведених у додатку ЗП. Перевірте себе! Показник ряд. 17 не може бути від’ємним! |
|
|
Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)10 |
18 |
|
Цей рядок обов’язково заповнюють квартальні платники. Річні платники його не заповнюють. Квартальні платники, будьте уважні! Якщо в ряд. 18 помилково не перенести показник із ряд. 17 декларації за три квартали, то вам доведеться повторно сплатити податкове зобов’язання за цей звітний період. Важливо! Якщо податкові зобов’язання за звітні періоди I квартал, півріччя, три квартали поточного року уточнювалися або платником самостійно, або контролюючим органом за результатами перевірки, то в цьому рядку відображається уточнена сума податкового зобов’язання |
|
|
Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 – рядок 18) (+, –)11 |
19 |
|
Показник цього рядка заноситься до інтегрованої картки платника податків (далі – ІКП). У ряд. 19 відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті за останній звітний період. Тобто в річних платників це сума податку, що підлягає сплаті за результатами звітного року (зараз беремо 2025 рік), а у квартальних – сума податку, що підлягає сплаті за результатами останнього звітного кварталу (зараз це IV квартал 2025 року). У річних платників ряд. 19 = ряд. 17 декларації. Перевірте себе! Показник ряд. 19: – у річних платників може бути тільки додатним; – у квартальних – може бути від’ємним, якщо, наприклад, за результатами року сума податкового зобов’язання виявилася меншою, ніж за результатами трьох кварталів |
|
|
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді |
20АВ |
|
Цей рядок, а також рядки 21 і 22 заповнюють емітенти корпоративних прав, що виплатили у звітному періоді дивіденди, із суми яких потрібно було сплатити авансові внески з податку на прибуток згідно з п. 57.11 ПКУ. До ряд. 20 декларації переноситься показник ряд. 6 додатка АВ. Докладно про заповнення цього додатка – у статті «Додаток АВ: дивіденди» |
|
|
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)10 |
21 |
|
Цей рядок обов’язково заповнюють квартальні платники. Річні платники його не заповнюють. Квартальні платники, будьте уважні! Якщо в ряд. 21 помилково не перенести показник ряд. 20 декларації за три квартали, то вам доведеться повторно сплатити авансові внески |
|
|
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ – рядок 21)11 |
22 |
|
Показник цього рядка заноситься до ІКП. У річних платників ряд. 22 = ряд. 20 декларації, у квартальних – ряд. 22 = ряд. 20 – ряд. 21 |
|
|
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період |
23 ПН |
|
Рядки 23–25 заповнюють особи, які виплатили у звітному періоді юрособам-нерезидентам доходи, з яких потрібно було утримати та сплатити до бюджету податок на дохід нерезидента згідно з п. 141.4 ПКУ. Увага! Крім платників податку на прибуток до таких осіб відносяться фізособи-підприємці, фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, платники єдиного податку та неприбуткові організації. До ряд. 23 переноситься підсумкова сума з ряд. 33 гр. 8 таблиці 1 додатка ПН. Детально – у статті «Додаток ПН: податок з доходів нерезидентів (податок на репатріацію)». Важливо! Якщо дохід виплачувався юрособі-нерезиденту з переліку, наведеного в пп. 141.4.1 ПКУ, але не оподатковувався згідно з нормами міжнародного договору, додаток ПН заповнюється |
|
|
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)10 |
24 |
|
Цей рядок обов’язково заповнюють платники, у яких були показники в ряд. 23 декларації за три квартали цього року. Річні платники тут ставлять прочерк |
|
|
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН – рядок 24)11 |
25 |
|
Показник цього рядка заноситься до ІКП. У річних платників ряд. 25 = ряд. 23 декларації, у квартальних – ряд. 25 = ряд. 23 – ряд. 24 |
|
|
Сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, з місць роздрібної торгівлі пальним, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді |
26 ЩАВ |
|
Сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, з місць роздрібної торгівлі пальним, що має бути сплачена у попередньому звітному (податковому) періоді поточного року10 |
27 |
|
Сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, з місць роздрібної торгівлі пальним, нарахована за результатами останнього звітного (податкового) періоду (рядок 26 ЩАВ – рядок 27)11 |
28 |
|
Рядки 26–28 призначені для пунктів обміну валют та роздрібних торговців пальним, які сплачували у звітному періоді щомісячні авансові внески згідно з п. 137.11, 141.13 та п. 137.12, 141.14 ПКУ і розкривають їх суми в окремому додатку ЩАВ |
|
|
Виправлення помилок12 (це блок з рядків 29–33) |
|
|
Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів12 (це блок з рядків 34–37) |
|
|
Виправлення помилок щодо суми авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют12 (це блок з рядків 38–41) |
|
|
Рядки 29–41 розділу «Виправлення помилок» у звітній декларації заповнюються тільки в разі виправлення помилки минулих звітних періодів за допомогою додатка ВП. Сюди переносяться показники з відповідних рядків таблиці 2 додатка ВП, який подається з декларацією. При цьому рядки 33, 37 і 41, у яких відображаються суми 3%-вого штрафу, у цьому випадку не можуть бути заповнені в принципі (у звітній декларації виправлення проводиться тільки з 5%-вим штрафом). Але й інші «санкційні» рядки (31, 32, 35, 36, 39, 40) у декларації-2024 не заповнюються, бо діє звільнення, запроваджене на період воєнного стану (пп. 69.1 та 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) |
|
|
Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок |
|
|
Сума збільшення податкового зобов’язання за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1–142.3 статті 142 розділу III, пунктів 41, 56, 57 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України |
42 |
|
У цьому рядку повинна відображатися сума податку на прибуток, донарахована платником у зв’язку з порушенням умов цільового фінансування. На цю суму порушник повинен збільшити податкові зобов’язання за звітний період. При цьому таке збільшення для різних пільговиків здійснюється за різними правилами. Так, підприємства осіб з інвалідністю, Чорнобильська АЕС і підприємства, зайняті виведенням з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, зобов’язані збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає порушення (п. 142.1–142.3 ПКУ). А оскільки податкові періоди звітного року визначаються наростаючим підсумком (І квартал, півріччя, три квартали, рік), то підприємство-порушник втрачає пільги з початку такого року. Тобто під час складання декларації за звітний період, у якому допущено порушення, платникові потрібно донарахувати податок на прибуток від пільговуваної діяльності починаючи з 1 січня звітного року. Адже вся діяльність із початку року підлягає оподаткуванню. Тому в такому випадку додаток ПЗ і ряд. 05 декларації за звітний період, у якому відбулося порушення, будуть залишатися порожніми, а податкові зобов’язання такого звітного періоду будуть збільшені на суму податку від діяльності, яка пільгувалася з початку року. У результаті в підприємства-порушника збільшення податкових зобов’язань за пільговуваною діяльністю буде відображене в ряд. 06 декларації разом із зобов’язаннями за непільговуваною діяльністю та, відповідно, у рядках 17–19 у звичайному порядку. Така сама картина зі збільшенням податкових зобов’язань буде й у літакобудівників (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), виробників деяких товарів (п. 56 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) і деяких сільгоспвиробників-пільговиків (п. 57 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Правда, з одним нюансом. У випадку порушення пільговий прибуток у таких підприємств підлягає оподаткуванню не з початку року, а з 1-го числа місяця, у якому було допущене порушення (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Але сума донарахованих податкових зобов’язань у них теж потрапляє у звичайному порядку до ряд. 06 декларації, а потім – до рядків 17–19. Таким чином уважаємо, що показник ряд. 42 не повинен ураховуватися під час розрахунку податку на прибуток. Інакше сума самостійно донарахованого податку в підприємств-порушників задвоїться. Однак! Якщо підприємство-порушник помилиться під час заповнення ряд. 42 декларації, йому доведеться в наступних звітних періодах подавати уточнюючу декларацію за «помилковий» період або уточнювати показник ряд. 42 за допомогою додатка ВП до поточної декларації. І якщо раптом помилковий показник даного рядка декларації виявиться меншим від виправленого, то підприємству доведеться на суму такого заниження нарахувати штраф (3 % або 5 %) і пеню згідно з п. 50.1 і пп. 129.1.3 ПКУ |
|
|
Штрафні санкції за порушення положень пункту 41, 56, 57 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України |
43 |
|
Пеня, нарахована на виконання вимог статті 1231 глави 11 розділу II, пунктів 142.1–142.3 статті 142 розділу III, пункту 41, 56, 57 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України |
44 |
|
У рядках 43 і 44 повинні відображатися суми штрафних санкцій і пені, що нараховуються за порушення умов цільового фінансування, а також за порушення умов довгострокових договорів страхування життя або договорів страхування, що укладаються в рамках недержавного пенсійного забезпечення згідно зі ст. 1231 ПКУ |
|
|
Сума збільшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.11 статті 50 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (позитивне значення (рядок 19 – рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) |
45 |
|
Згідно з п. 50.11 ПКУ разі отримання платником податків згідно з п. 86.14 ПКУ від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання. Детально про це – у статті «Неправомірна вигода: різниці з податку на прибуток за хабарями» |
|
|
Сума штрафу (9 %), що застосовується у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.11 статті 50 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення, згідно з пунктом 86.14 статті 86 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України |
46 |
|
Сума штрафу (18 %), що застосовується у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.11 статті 50 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України протягом понад 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення, згідно з пунктом 86.14 статті 86 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України |
47 |
|
Рядок 46 або 47 заповнюються у разі уточнення у рядку 45 за повідомленням ДПС податкових зобов’язань через зняття сум наданої неправомірної вигоди. Штраф 9 % (рядок 46) – якщо подано уточнюючий розрахунок протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення згідно з п. 86.14 ПКУ, штраф 18 % (рядок 47) – якщо подано пізніше (але до набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369, 3692 Кримінального кодексу України, стосовно особи - платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах такого платника податків, але не пізніше 1095 днів після завершення звітного (податкового) періоду, в якому виникло зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання. |
|
Заключна частина декларації містить ряд таблиць, у яких відображається наявність поданих разом із декларацією додатків, форм фінзвітності, доповнень і т. д. Розглянемо ці таблиці за порядком.
Тут треба вказати, які додатки подаються разом із декларацією. У клітинці для кожного поданого додатка потрібно поставити «+» (крім додатка ПН, КІК див. нижче).
|
Увага! Інформація про додатки, які подаються разом із декларацією та є її невід’ємною частиною, відноситься до обов’язкових реквізитів декларації (п. 48.3 ПКУ). Без такої інформації податковий орган може не прийняти декларацію (п. 49.11 ПКУ). |
У табл. 2 покажемо, які саме додатки можуть знадобитися платникові під час складання річної декларації, залежно від того, чи зобов’язаний він коригувати фінрезультат звітного періоду на різниці з розд. III ПКУ, а також від здійснення у звітному періоді відповідних операцій.
|
№ з/п |
Платники податку на прибуток |
|
|
не застосовують коригування |
застосовують коригування |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Додаток КІК подають платники податку на прибуток, які мають КІК та відповідно розраховують прибуток КІК для оподаткування. В комірці проставляється кількість таких додатків КІК |
|
|
2 |
Додаток МПЗ подають платники податку на прибуток, які мають сільгоспугіддя у власності або користуванні. У ньому розраховується доплата до мінімального податкового зобов’язання |
|
|
3 |
Додаток МПЗ-З – це додаток до додатка МПЗ, у ньому розраховується загальна сума мінімального податкового зобов’язання на сільгоспугіддя у власності чи користуванні |
|
|
4 |
Додаток ДІЯ подають резиденти Дія Сіті, що скористалися особливими умовами оподаткування податком на прибуток (так званий податок на виведений капітал) |
|
|
5 |
Додаток АВ подають платники, які у звітному періоді виплачували дивіденди (у т. ч. держдивіденди), зокрема, якщо були виплати дивідендів фізоособам (ЗІР, категорія 102.09) |
|
|
6 |
Додаток ЗП – платники, які сплачували податок на прибуток за кордоном або у яких є залишок авансових внесків, сплачених під час виплати дивідендів |
|
|
7 |
Додаток ПН – особи*, які виплатили дохід юрособі-нерезиденту. При цьому на кожного нерезидента має бути заповнений свій додаток ПН, а в клітинці, що відповідає додатку ПН, потрібно вказати кількість таких додатків |
|
|
8 |
Додаток ПЗ – подають платники, прибуток яких повністю або частково звільнений від оподаткування |
|
|
9 |
Додаток ВП – платники, які виправляють помилки минулих періодів у складі поточної декларації |
|
|
10 |
Додаток ПП – платники, які у звітному періоді користувалися пільгами з податку на прибуток |
|
|
11 |
Додаток ЩАВ – торговці валютними цінностями у готівковій формі та роздрібні торговці пальним, які у звітному періоді сплачували щомісячні авансові внески | |
|
12 |
Додаток ФЗ – фінзвітність за звітний рік, складена за правилами національних або міжнародних стандартів (відповідна позначка в графі «НП(С)БО» або «МСФЗ») |
|
|
13 |
Додаток РI – розкриваються різниці. Додаток РI може знадобитися не тільки платникам податків із річним доходом більше 40 млн грн, які зобов’язані застосовувати коригування на різниці, передбачені розд. III ПКУ, але й іншим платникам, які відмовилися від різниць. Адже й вони повинні коригувати фінрезультат на суми деяких різниць із підрозд. 4 розд. ХХ і ст. 1231 ПКУ, на суму податкових збитків минулих років згідно з пп. 140.4.4 ПКУ, а також на суми доходів і витрат, пов’язаних з отриманням бюджетних грантів згідно з пп. 140.4.8 і 140.5.16 ПКУ (ст. 1231, пп. 134.1.1, підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) |
|
|
14 |
– |
Додаток ТЦ – платники, які провели самостійні коригування податкових зобов’язань згідно зі ст. 39 ПКУ |
|
15 |
– |
Додаток АМ – платники, які ведуть податковий облік основних засобів і нематеріальних активів (див. ЗІР, категорію 102.20.02) |
|
16 |
– |
Додаток ЦП – платники, у яких були операції із цінними паперами та є непогашені податкові ціннопаперові збитки за минулі роки |
|
17 |
– |
Додаток БД – платники, які надавали на безоплато товари, роботи, послуги, основні засоби, кошти неприбутковим установам та організаціям з Реєстру |
* Крім платників податку на прибуток до таких осіб відносяться фізособи-підприємці, фізособи, що провадять незалежну професійну діяльність, платники єдиного податку та неприбуткові організації. |
||
|
Увага! Якщо в підприємства відсутня інформація для заповнення якогось додатка, він не подається, а відповідний рядок декларації прокреслюється (ЗІР, категорія 102.20.02). |
Тут платник ставить позначку «+» у клітинці для відповідної форми фінзвітності, яка подається разом із декларацією.
Фінзвітність є додатком ФЗ до декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ). Тобто без фінзвітності декларацію в платника не приймуть. Тому не можна спочатку подати декларацію, а потім фінзвітність.
Це залежить від розмірної категорії підприємства й від того, за якими стандартами складається фінзвітність – національними чи міжнародними.
|
Для довідки: для цілей подання фінзвітності під час визначення категорії підприємства (великі, середні, малі, мікро) застосовуються критерії зі ст. 2 Закону від 16.07.1999 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) . |
Форми річної фінзвітності, передбачені для певних категорій підприємств, наведено в НП(С)БО 1 і 25. Крім того, підприємства, що застосовують національні стандарти бухобліку (крім мікро– і малих) подають Примітки до річної фінзвітності, форма яких затверджена наказом Мінфіну від 29.11.2000 № 302.
Платники податку на прибуток, які згідно із ч. 3 ст. 14 Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати свою річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, подають разом із декларацією за відповідний податковий (звітний) період: Звіт про фінансовий стан (Баланс) і Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати), складені до перевірки такої звітності аудитором (п. 46.2 ПКУ).
Обидва звіти подаються за формою, установленою Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Така фінзвітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною. Необхідно у декларації за 20254 рік поставити відмітку про свій статус підприємств, які оприлюднюють фінзвітність з аудиторським висновком.
Після оприлюднення фінзвітності за 2025 рік разом з аудиторським висновком платник повинен подати весь комплект фінзвітності (усі форми) контролюючому органу в строк не пізніше 10 червня 2026 року. Інакше йому загрожує штраф на підставі п. 120.1 ПКУ (як мінімум 340 грн). Тимчасова норма: звільнено від відповідальності у разі несвоєчасного подання фінзвітності з аудиторським висновком, підприємства, які зобов’язані оприлюднювати її, якщо вони це зроблять протягом трьох місяців після завершення воєнного стану (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Не виключено, що показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом фінзвітності можуть змінитися в порівнянні з показниками фінзвітності, первісно поданої податковому органу разом із декларацією, і вплинути на показники декларації. У такому випадку платники зобов’язані подати уточнюючий розрахунок (далі – УР) до річної декларації не пізніше 10 червня 2025 року (п. 50.1 ПКУ). Окрім того наразі діє безштрафне відтермінування для подання УР в цій ситуації: головне – подати протягом трьох місяців після завершення воєнного стану (важливо, що саме для такого випадку не має значення чи була змога подати вчасно, на противагу іншим нормам, що звільняють від відповідальності залежно від можливості/неможливості) (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Зазначимо, що якщо зміни у фінзвітності не вплинули на показники декларації, то податківці все одно хочуть бачити таку виправлену фінзвітність (ЗІР, категорія 102.20.02).
Не потрібно. Нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено подання консолідованої фінзвітності до органу ДПС (ЗІР, категорія 102.20.02).
Як додаток до декларації нерезидент повинен подати фінзвітність свого постійного представництва (запитання 6.1 Інформаційного листа № 20). Адже така фінзвітність відображає результати діяльності нерезидента через таке представництво за відповідний звітний період.
До органів статистики фінзвітність може подаватися як у паперовому вигляді, так і через автоматизовану систему «Єдине вікно». Якщо фінзвітність подавалася:
Платники, які складають звітність за міжнародними стандартами (у т. ч. іноземні представництва), подають повний комплект фінзвітності, передбачений МСБО 1 (за формами, передбаченими НП(С)БО 1). Але для них не встановлено стандартної форми приміток до фінзвітності. Тому примітки до фінзвітності, складеної за МСФЗ, можуть бути відправлені через меню «Листування з ДПС» приватної частини е-кабінету в самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік і т. п.) файлом у форматі .pdf (обмеження 5 МБ) разом із супровідним листом. При цьому позначка про подання приміток у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» не проставляється (ЗІР, категорія 102.20.02).
Фахівці ДПС хочуть отримати від таких платників разом із декларацією відразу два комплекти фінзвітності за звітний рік: один – за період знаходження на спрощеній системі, другий – за звітний рік наростаючим підсумком (див., наприклад, ЗІР, категорія 102.20.02).
При цьому комплект фінзвітності за період знаходження на спрощенці доведеться подати або в паперовій формі через канцелярію податкового органу із супровідним листом, або в електронній формі через е-кабінет за допомогою меню «Листування з ДПС».
І в таблиці «Наявність доповнення» потрібно повідомити про наявність доповнення у вигляді старої фінзвітності. Крім того, у полі «Додатки на ___ арк.» під таблицею потрібно вказати кількість аркушів такого доповнення.
Наприклад, єдинник перейшов на загальну систему з 01.10.2025. Фінзвітність за 2025 рік за формами № 1-мс і № 2-мс він подає через Єдине вікно, і її побачить податковий орган під час подання декларації за цей рік. А фінзвітність за 9 місяців 2025 року за цими ж формами єдинник може подати до органу ДПС способами, зазначеними вище (за допомогою меню «Листування з ДПС»).
Ні, не потрібно. Звіт про управління не є складовою частиною фінзвітності, тому обов’язок його подання разом із декларацією законодавством не визначено (ЗІР, категорія 102.20.02).
Таблиця повинна заповнюватися у випадку, якщо діюча форма декларації не дозволяє платникові правильно відобразити свої податкові зобов’язання (п. 46.4 ПКУ). При цьому у відповідному полі таблиці ставиться позначка «+».
Доповненнями до декларації можуть служити листи, додані до них форми звітності (у т. ч. фінансової) та інші документи, у тому числі складені в довільній формі. Вони є невід’ємною частиною декларації. Кожне таке доповнення потрібно пронумерувати, і під цим номером дати в таблиці коротке пояснення (суть доповнення).
Додамо, що на практиці таблиця «Наявність доповнення» використовується також для коротких пояснень, які платник уважає за необхідне надати податковому органу щодо поданої звітності без додатково поданих документів. У такому випадку пояснення наводять прямо в полі таблиці.
Платник, який подає звітність в електронній формі, повинен подавати доповнення теж в електронному вигляді (п. 46.4 ПКУ).
Поле «Додатки на ___ арк.»
У даному полі під таблицею «Наявність доповнення» потрібно проставити кількість аркушів додатків до декларації (у т. ч. аркушів фінзвітності) та аркушів доповнень. Це випливає з роз’яснень у ЗІР (категорія 102.20.02 роз’яснення та роз’яснення).
Таблиця призначена для платників із річним доходом менше 40 млн грн, які згідно з пп. 134.4.1 ПКУ вирішили скористатися своїм правом не застосовувати коригування на різниці з розд. III ПКУ (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років і коригувань, пов’язаних з отриманням бюджетних грантів).
Відповідно до пп. 134.4.1 ПКУ платник повинен повідомити про прийняте рішення в декларації, яка подається за перший рік у безперервній сукупності років, протягом яких виконується критерій щодо річного доходу (поставити позначку «+» у відповідному полі декларації «Наявність рішення» і номер наказу). І тоді в наступні роки цей платник також не застосовує коригування з розд. III ПКУ, поки його дохід не перевищить поріг у 40 млн грн. За підсумками такого року дія раніше прийнятого рішення припиняється, і різниці доведеться застосовувати.
Зазвичай такий наказ оформляють або 31 грудня першого звітного року в безперервній сукупності років, у якому річний дохід платника не перевищив установлений дохідний критерій, або в перших числах січня наступного звітного року. Тобто коли стане точно відома сума доходу платника за звітний рік.
Не потрібно, якщо дотримуватися норми пп. 134.4.1 ПКУ. Однак ДПС уважає інакше (ЗІР, категорія 102.20.02). На її думку, платник повинен повідомляти про своє рішення не застосовувати різниці й у кожній наступній звітній декларації. Тобто щоразу наводити номер і дату наказу, зазначені в декларації за перший рік незастосування різниць. Але таке роз’яснення суперечить діючим нормам ПКУ. Тому покарати платника, який не виконує таку вимогу податкової, контролюючий орган не має права.
Якщо платник за підсумками звітного року згідно з пп. 134.1.1 ПКУ має право прийняти рішення щодо незастосування таких коригувань, то він повинен повідомити про цей податковий орган у полі «Наявність рішення» декларації за такий звітний рік (у нашому випадку – 2025). При цьому ніяких уточнюючих декларацій за звітні періоди «з різницями» (I квартал – три квартали 2025 року) подавати не потрібно. Просто у річній декларації прибере різниці, які не діють (тобто не заповнить амортизаційні, резервні та більшість різниць за фінопераціями, а залишить лише ті, які працюють для малодохідників, як то наприклад, перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування як різниці, різниці за бюджетними грантами тощо).
У такому випадку контролюючі органи будуть вимагати, щоб платник за цей рік і наступні роки визначав об’єкт обкладення податком на прибуток із коригуванням на різниці з розд. III. Щоб виправити цю ситуацію, платник повинен подати уточнюючу декларацію за звітний рік, у якій він мав право прийняти таке рішення. У ній він повинен заповнити таблицю «Наявність рішення» (ЗІР, категорія 102.20.02). У зв’язку із цим можуть знадобитися УР за періоди, коли платник був змушений застосовувати коригування через свою безпам’ятність.
Є й інший варіант. Його пропонують податківці в ІПК ДПС від 14.07.2021 № 2750/ІПК/99-00-21-02-02-06, ІПК ДПС від 07.10.2021 № 3791/ІПК/16-31-18-04-20. Наприклад, платник не скористався своїм правом незастосування різниць за підсумками 2024 року. Тоді в 2024 році він визначає об’єкт оподаткування в загальному порядку із застосуванням різниць. Але якщо дохід такого платника за результатами 2025 року не перевищить 40 млн грн, то він має право відобразити в декларації за цей рік рішення про незастосування коригувань, не здійснювати коригування та не відображати податкові різниці в додатку РІ до декларації за 2025 рік (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років і коригувань, визначених пп. 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 і підроз. 4 розд. ХХ ПКУ).
Декларацію підписують керівник (або уповноважена особа) і головний бухгалтер (або особа, відповідальна за ведення бухобліку на підприємстві). Якщо бухгалтера на підприємстві немає, а за ведення бухобліку згідно з наказом відповідає керівник підприємства, тоді підписує звітність тільки керівник – у полі для свого підпису.
Тут указується також код ЄДРПОУ підприємства. Якщо ж декларацію подає фізособа, то вказується її ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків). Фізособи, у яких немає податкового номера, у цьому полі ставлять свої паспортні дані.
Наводиться саме дата подання, а не заповнення декларації. Наприклад, якщо декларація подається 10 лютого 2026 року, то проставляється «10.02.2026».