• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Повернення працівника зі строкової служби

14.05.2019 224 0 0

Працівника було мобілізовано на службу, і підприємство виплачувало йому за період служби середню зарплату. У квітні (20.04.19 р.) він повернувся з армії. До зазначеного числа йому було нараховано зарплату. Що робити далі, якщо працівник не виходить на роботу, але фактично його не звільнено і звільнити його підприємство не має права?

Нагадуємо, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток (з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100) на підприємстві, де вони працювали на час призову. Зазначені норми ч. 3 ст. 119 КЗпП передбачають, що між роботодавцем і працівником зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання своїх обов’язків.

Водночас ч. 11 ст. 26 Закону від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює, що особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військкоматів для взяття на військовий облік. Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади та середньої зарплати. За ці дні середній заробіток працівнику зберігається і нараховується з тієї самої середньої зарплати, за якою здійснювалась оплата за період військової служби (див. лист Мінсоцполітики від 31.03.17 р. № 1008/0/101-17/285).

Отже, для збереження місця роботи та посади працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором в день, що настає після дня взяття на військовий облік у районному (міському) військкоматі після його звільнення з військової служби. У його військовому квитку зазначається дата про призов і звільнення з військової служби та взяття на військовий облік (див. лист Мінсоцполітики від 24.11.15 р. № 1525/13/84-15; далі – Лист № 1525).

Своєю чергою, працівник, який після військової служби заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця (див. лист Мінсоцполітики від 10.06.15 р. № 231/06/186-15). Разом із тим, працівник має право скористатися щорічною відпусткою або відпусткою без збереження зарплати (див. Лист № 1525).

Ситуація ускладнюється, якщо працівник з нез’ясовних причин не приступає до роботи наступного дня після взяття його на військовий облік (або не користується своїм правом на відпустку).

З одного боку, останній абзац п. 260 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 р. № 1153, покладає на військкомати обов’язок не пізніше наступного дня після взяття на військовий облік громадян, звільнених з військової служби, письмово повідомляти підприємства, в яких до призову на військову службу ці громадяни працювали, про:

  • підставу звільнення з військової служби;
  • строк військової служби, що зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу держслужби;
  • день взяття їх на облік, у тому числі про причини перевищення строків взяття на військовий облік.

Проте, на жаль, на практиці військкомати нехтують зазначеною нормою та вважають, що можуть інформувати про військовослужбовця лише його рідних та близьких (див. лист Міноборони від 20.11.15 р. № 116/2/2/21362).

Тому, на думку автора, не поспішайте звільняти працівника, який не вийшов на роботу після строкової служби, за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗоТ. Якщо від нього або від його рідних і близьких немає жодної інформації, то період його відсутності на робочому місці краще відобразити як неявки з нез’ясованих причин. Для цього в табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489) передбачено буквений код «НЗ», або цифровий – «28». Після того як працівник вийде на роботу, отримаєте від нього письмове пояснення причин відсутності на роботі та за потреби відкоригуєте табель.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали