Співпрацюємо з фрілансерами Гідна альтернатива трудовим відносинам з найманими працівниками


Фрілансер (англ. freelancer) — це людина, яка виконує роботу без укладання довгострокового договору з працедавцем, її наймають для виконання лише визначеного переліку робіт. Фрілансер є позаштатним працівником і може одночасно виконувати замовлення для різних клієнтів. Уперше цей термін був використаний Вальтером Скоттом у романі «Айвенго». Там фрілансерами називали середньовічних найманих воїнів. В українському ж законодавстві під фрілансерами розуміють самозайнятих осіб.



Олександр Єфімов,
адвокат-практик, аудитор,
доцент кафедри цивільного та трудового права
Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана

Відповідно до пп. 14.1.226 ПК самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Серед характерних рис самозайнятих осіб, що виокремлюють їх з-поміж інших платників податків, можна назвати такі:

1) самозайнятими можуть бути лише фізичні особи;

2) самозайнята фізична особа має бути зареєстрована як підприємець або особа, що провадить незалежну професійну діяльність;

3) самозайнята особа не може бути працівником свого клієнта (замовника) у межах своєї підприємницької чи незалежної професійної діяльності;

4) самозайнята особа може використовувати найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Працюють на себе...

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 1588, взяття на облік в органах державної податкової служби самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору. При цьому Реєстр самозайнятих осіб є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.

Зауважимо, що самозайняті особи можуть бути зареєстровані і як підприємці, і як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Якщо вони реєструються як підприємці, то оподаткування їх діяльності здійснюється відповідно до порядку оподаткування діяльності підприємців, які обрали ту чи іншу систему оподаткування.

Щоб отримати статус підприємця фізична особа повинна бути внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Незалежною професійною діяльністю вважається участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, зайняття релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю.

Фрілансери зобов’язані вести облік доходів і витрат своєї діяльності. Для цього їм потрібно мати Книгу обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481.

Як правильно оформити відносини з фрілансером

Платники податку на прибуток, які вступають у правовідносини з фрілансерами, повинні звертати увагу на правильне оформлення договору про надання послуг фрілансера та інші документи. Зазначений договір повинен бути складений таким чином, щоб його не можна було тлумачити як трудовий.

Наприклад, договір між фрілансером і підприємством, відповідно до якого фрілансеру (наприклад, адвокату) забезпечується на підприємстві робоче місце, підприємство має щомісячно виплачувати фіксовану грошову суму як оплату послуг адвоката, а адвокат зобов’язується бути присутнім на своєму робочому місці щодня з 9:00 до 17:00 і виконувати розпорядження керівника підприємства, буде розтлумачений податківцями як трудовий договір. У такому разі висока ймовірність донарахування ПДФО, санкцій тощо.

І навпаки, якщо у договорі про надання адвокатських послуг чітко визначено, що робоче місце (чи безкоштовне офісне приміщення) адвокатові не забезпечується, оплата його послуг здійснюється залежно від обсягу наданих ним послуг (у будь-яких одиницях вимірювання), а обов’язковим до виконання адвокатом є лише замовлення, оформлене відповідним чином, то такий договір важко буде тлумачити як трудовий.

Податок на доходи фрілансера

Доходи фрілансерів оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до ст. 178 ПК. До таких доходів застосовується ставка ПДФО у розмірі 15 % та 17 %, якщо середньомісячний річний оподатковуваний дохід фрілансера перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставка 17 % застосовується до суми зазначеного перевищення.

Дохід, який підлягає оподаткуванню ПДФО, визначається як сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Врахування витрат при обчисленні суми, з якої сплачується ПДФО, можливе лише у тому разі, якщо фрілансера взято на облік в органах ДПС. Якщо ж фрілансер не має довідки про взяття його на облік як самозайнятої особи, то його дохід підлягає оподаткуванню без зменшення на суму документально підтверджених витрат.

Відповідно до пп. 49.18.4 ПК фрілансери мають звітувати про свої доходи до 1 травня року, що настає за звітним, шляхом подання відповідної декларації. Зазначену в податковій декларації суму податкового зобов’язання з ПДФО фрілансер повинен сплатити самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним. До доходів фрілансера податкова соціальна пільга не застосовується.

Особливості виплати доходу фрілансеру залежать від того, чи має замовник його послуг статус податкового агента. Особи, які не підпадають під ознаки податкового агента (пп. 14.1.180 ПК), оплачують послуги фрілансера без утримання ПДФО.

Якщо послуги фрілансера оплачує податковий агент, то він не утримує ПДФО при виплаті доходу в разі надання фрілансером копії довідки про взяття його на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Якщо такої довідки фрілансер не надає або фрілансер чи його клієнт підпадають під ознаки працівника та роботодавця відповідно, то ПДФО повинен бути утриманий і сплачений до бюджету податковим агентом.

Фрілансер вправі сплачувати ПДВ

Фрілансер може стати платником ПДВ. Для цього йому потрібно зареєструватися підприємцем та стати на облік в податковій інспекції як підприємцю, а не як фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Нагадаємо, платником ПДВ відповідно до ст. 180 ПК є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і за своїм добровільним рішенням зареєстрована як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 ПК. А згідно з пп. 14.1.139 ПК оподаткуванню ПДВ підлягає фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що відповідно до законодавства є підприємницькою.

Дещо про переваги співпраці з фрілансерами

З точки зору податкового навантаження належним чином оформлені стосунки з фрілансером мають багато переваг у порівнянні з трудовими відносинами. Наприклад, у випадку трудових відносин роботодавець при утриманні ПДФО не зможе врахувати документально підтверджені витрати працівника. Тим самим збільшується база оподаткування у порівнянні з базою оподаткування фрілансера, а отже, і абсолютний розмір ПДФО.

Крім того, негативним наслідком для підприємства і працівника є вилучення обігових коштів на сплату ПДФО. У фрілансера обов’язок сплатити податок на доходи фізичних осіб виникне пізніше — лише у наступному році.

Щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), то й тут можлива економія. Фрілансер, сплачуючи ЄСВ самостійно, повинен буде заплатити його за ставкою 34,7 % бази нарахування. При цьому базою нарахування ЄСВ буде сума доходу, що підлягає оподаткуванню ПДФО. Тобто знову ж таки фрілансеру можна врахувати документально підтверджені витрати. Водночас підприємство-роботодавець повинне застосовувати ставку ЄСВ залежно від класу професійного ризику виробництва, мінімальний розмір якої складає мінімум 36,76 %.


Нормативна база

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.


Дата підготовки
15.04.2014