Як надати ПСП та відобразити у формі № 1ДФ доходи працівника, якого протягом місяця звільнено та знову прийнято на роботу?


На підприємстві 13 квітня 2016 року звільнився працівник. Однак уже 20 квітня його знову було прийнято на роботу. Як такому працівникові надати податкову соціальну пільгу (100 %) у квітні та відобразити у формі № 1ДФ за ІІ квартал 2016 року виплачені доходи, якщо йому в кожному місяці кварталу нараховувалась заробітна плата?


Що ж, ситуація не зовсім типова, але запитання цікаве, на практиці зустрічається і тому вимагає правильних дій.

Податкова соціальна пільга (далі – ПСП) у зазначеній ситуації надається, і ось чому.

З урахуванням змін, унесених до ст. 169 Податкового кодексу (далі – ПК) з 01.01.16 р., будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн.). Отже, якщо працівник надав заяву на отримання ПСП (пп. 169.2.2 ПК) та його зарплата не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного ПМ, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (пп. 169.4.1 ПК) (у 2016 році – 1 930 грн.), то він має право на ПСП.

ПСП починає застосовуватись із дня отримання роботодавцем відповідної заяви (пп. 169.2.2 ПК) та надається з урахуванням останнього місячного оподатковуваного періоду, у якому платника податку було звільнено з місця роботи (пп. 169.3.4 ПК).

При цьому слід урахувати, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 ПК).

Отже, якщо працівник у нашій ситуації подавав заяву на ПСП як при першому працевлаштуванні (до звільнення), так і після повторного приймання на роботу, і його зарплата не перевищує 1 930 грн., то він має право на отримання ПСП. При цьому обов’язок роботодавця – урахувати при обчисленні суму ПДФО, яка підлягає утриманню із зарплати такого працівника в місяці звільнення та повторного працевлаштування. Жодних протиріч нормам ПК у таких діях немає, оскільки працівник отримує загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді зарплати лише від одного роботодавця. Ураховується і умова ПК щодо надання ПСП як у місяці звільнення з роботи, так і в місяці працевлаштування.

Щодо заповнення форми № 1ДФ зазначимо таке. Відповідно до п. 3.7 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4 (далі – Порядок № 4):

  • графа 6 «Дата прийняття на роботу» заповнюється лише на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді;
  • графа 7 «Дата звільнення з роботи» заповнюється лише на тих фізосіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді зарплати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді.

У разі неодноразового прийняття фізособи на роботу та її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

Отже, якщо у ІІ кварталі 2016 року працівника було звільнено та повторно прийнято на роботу, то в розд. І форми № 1ДФ за цей звітний період інформація про нього відображається у двох рядках:

  • у першому рядку – інформація за період ІІ кварталу до звільнення (з 1 до 13 квітня): номер картки платника податку або серія та номер паспорта, сума нарахованої та виплаченої зарплати за період із 1 до 13 квітня (графи 3а і 3), сума нарахованого та перерахованого ПДФО із зарплати за період із 1 до 13 квітня (графи 4а і 4), ознака доходу «101» (гр. 5), у графі 6 «Дата прийняття на роботу» – прочерк, у графі 7 «Дата звільнення з роботи» – «13.04.2016», у графі 8 – ознака ПСП (у нашій ситуації – «1»);
  • у другому рядку має бути відображена інформація за період із 20 квітня до 30 червня: номер картки платника податку або серія та номер паспорта, сума нарахованої та виплаченої зарплати за період із 20 квітня до 30 червня (графи 3а, 3), сума нарахованого та перерахованого ПДФО із зарплати за період із 20 квітня до 30 червня (графи 4а, 4), ознака доходу «101» (гр. 5), у графі 6 «Дата прийняття на роботу» – «20.04.2016», у графі 7 «Дата звільнення з роботи» – прочерк, у графі 8 – ознака ПСП (у нашому випадку «1»).

Зверніть увагу, що у графах 4а та 4 другого рядка враховується сума ПДФО, яка утримується із зарплати за весь квітень (місячний оподатковуваний період) з урахуванням надання ПСП та раніше утриманого ПДФО за період з 1 до 13 квітня. Тобто після повторного прийняття на роботу за квітень проводиться перерахунок ПДФО із зарплати за весь квітень (пп. 169.4.3 ПК), незважаючи на те, що при звільненні 13 квітня також мав проводитися перерахунок ПДФО при остаточному розрахунку (пп. 169.4.2 ПК).

Якщо працівникові у ІІ кварталі виплачуватимуться також інші доходи (відмінні від заробітної плати), вони зазначатимуться в окремих рядках за відповідними ознаками, передбаченими Довідником ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку № 4).