Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Децентралізація: влада змінює територіальний устрій, а що робити СГ?

16.02.2022 656 2 1

Що відбулося? Уже декілька років у нашій країні триває процес децентралізації, згідно з яким змінюється адміністративно-територіальний устрій (далі – АТУ). Так, Закон від 16.04.2020 № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (далі – Закон № 562) уповноважив Уряд до прийняття закону про АТУ визначити адміністративні центри тергромад та затвердити території тергромад. Розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 № 707–730 (далі – розпорядження КМУ) визначено адміністративні центри та затверджено території тергромад усіх областей України. А постановою Верховної Ради від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» (далі – Постанова № 807) з 19.07.2020 запроваджено новий районний поділ у межах АР Крим та областей України та ліквідовано низку районів, території яких увійшли до новостворених районів.

У чому питання? Місцезнаходження юрособи визначається за адресою фактичного місця провадження діяльності чи розташування офісу, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юрособи та де ведеться облік діяльності (ст. 93 Цивільного кодексу). Складовою адреси є, зокрема, район тієї чи іншої області (п. 5.6 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів»; п. 42 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270). Тому в разі зміни юрособою району одразу виникає логічне запитання про обов’язок юрособи вчинити дії щодо зміни свого місцезнаходження. Тож розберемося, чи варто це робити та як саме слід діяти.


Заборона примушування: аргументи для сміливих

У Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна, затвердженому постановою КМУ від 07.07.2021 № 690, указано, що реквізит адреси «назва району» визначається відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.11.2020 № 290, та постанов Верховної Ради, згідно з якими створюються, змінюються, перейменовуються та ліквідуються райони.

Важливо: визначення назви району як складової адреси і подальша видозміна такої назви відбуваються виключно на підставі рішення компетентного органу державної влади, до якого суб’єкт господарювання (далі – СГ) не має жодного відношення. При цьому створення, зміна, перейменування, ліквідація району не означає, що місцезнаходження юрособи змінилось, – фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу яким було, таким і залишилося.

Напевне, саме тому в Законі № 562 немає нічого про обов’язок CГ змінювати своє місцезнаходження – ані строків, ані процедури. Не містять таких приписів розпорядження КМУ та Постанова № 807.

Водночас згідно зі ст. 19 Конституції правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких нікого не можна примусити робити те, що не передбачено законодавством.

Тож у зв’язку зі зміною адміністративних районів юрособи наразі не зобов’язані вчиняти жодних дій з унесення змін до своїх установчих документів (якщо в них наводилося місцезнаходження), зміни відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), правовстановлюючих документів на нерухомість, зміни ліцензій, підписання додаткових угод до договорів тощо.

Цей висновок на сайті також частково підтверджено. Там було розміщено таке запитання: «Яким чином, у який строк має змінитися інформація щодо місця розміщення виробника/виробничих потужностей у маркуванні харчових продуктів унаслідок зміни назви району? Відповідно до чинного законодавства адреса має зазначатися так, як у реєстраційних документах. Виникає колізія – за документами адреса одна, а згідно з адмінреформою вже інша. Що зазначати на етикетці, якими нормативно-правовими актами керуватися?»

Відповідь на нього була надана така:

«Поки ви не прийняли рішення про приведення інформації про місцезнаходження юридичної особи чи виробничих потужностей у своїх статутних документах у відповідність до змін в адміністративно-територіальному устрої України, пишете, як указано у ваших статутних документах. Строк для вчинення таких дій та обов’язковість їх учинення не передбачено законом. Тому, коли це зробити, визначаєтесь самостійно».

Автоматизму немає: інструкція для поміркованих

Незважаючи на очевидність вищенаведених висновків, фіскали вже неодноразово висловлювали позицію, згідно з якою якщо внаслідок зміни АТУ змінилась адміністративно-територіальна одиниця, на території якої знаходиться об’єкт оподаткування, то потрібно подавати повідомлення за формою № 20-ОПП з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування» (див. ІПК ДПС від 30.04.2021 № 1799/ІПК/99-00-1201-02-06).

Зверніть увагу! Цією позицією податківці фактично стверджують, що зміна адміністративно-територіальної одиниці фактично є зміною місцезнаходження об’єкта оподаткування.

Можливо, напруження у цьому питанні зняла б автоматична заміна в ЄДР та інших реєстрах старих районів на нові, адже згідно зі ст. 13 Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) змінені відомості ЄДР в день проведення реєстраційної дії передаються в центральні органи статистики, податкової та до Пенсійного фонду. Тоді сенсу в дублюванні цих відомостей ще й платником податку не було б.

Однак діюче програмне забезпечення ЄДР, на жаль, не містить такого функціоналу, тому оновлення інформації щодо нових адміністративних районів можливе виключно за ініціативою юрособи.

Тож поміркованим СГ, які згодні з твердженням контролюючих органів, що зміна адміністративно-територіальної одиниці фактично є зміною їх місцезнаходження, пропонуємо такий алгоритм дій.

Етап 1. Скликання та проведення загальних зборів або прийняття рішення одноосібним засновником/учасником юрособи про зміну місцезнаходження СГ.

Якщо у статуті СГ вказано його місцезнаходження, то одним із питань порядку денного має бути внесення змін до статуту шляхом затвердження його в новій редакції.

Етап 2. Держреєстрація в ЄДР змін до відомостей про місцезнаходження (та нової редакції статуту, якщо треба).

Для цього юрособа подає держреєстратору пакет документів згідно з ч. 4 ст. 17 Закону № 755, а саме:

  • заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у ЄДР (за формою 2, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5);
  • примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юрособи про зміни, що вносяться до ЄДР (та затвердження нової редакції статуту – за потреби);
  • установчий документ (статут) юрособи в новій редакції – якщо місцезнаходження прописано в статуті;
  • структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до наказу Мінфіну від 19.03.2021 № 163;
  • нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юрособи, – для фізособи-нерезидента та, якщо такий документ оформлено без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (тобто паспорт не у формі ID-картки, а так званої книжечки), – для фізособи-резидента.

Якщо представник засновника (учасника) юрособи бере участь у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юрособи, додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (ч. 25 ст. 17 Закону № 755).

Нагадаємо! Відповідно до п. 6 та 9 ч. 1 ст. 15 Закону № 755 справжність підписів учасників/членів/засновників на рішенні про внесення змін до ЄДР та статуті юрособи засвідчується нотаріально.

Єдине, що може трохи втішити у цій ситуації, – адміністративний збір за проведення держреєстрації змін до відомостей про юросіб та їхніх установчих документів, що містяться в ЄДР, не справляється (ч. 1 ст. 36 Закону № 755).

Подані документи розглядаються держреєстратором протягом 24 годин після надходження, крім вихідних та святкових днів (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 755).

Етап 3. Повідомлення органів державної влади.

Вище вже зазначалось, що органи статистики, податкової та Пенсійного фонду дізнаються про зміну місцезнаходження юрособи від державного реєстратора.

Це зафіксовано і в п. 9.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588): контролюючі органи вносять зміни і доповнення до Єдиного банку даних юридичних осіб на підставі інформації органів держреєстрації та суб’єктів інформаційного обміну, уповноважених учиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків.

Таким чином, повідомляти вказані контролюючі органи про зміну місцезнаходження юрособи зобов’язаний держреєстратор. Таке повідомлення здійснюється автоматично після внесення змін до ЄДР.

Етап 4. Звітування перед податковою.

Форма № 20-ОПП. Повторимо ще раз, податківці наполягають на поданні повідомлення за формою № 20-ОПП з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

ЄСВ. Відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 24.11.2014 № 1162, слід подати заяву за формою № 1-ЄСВ або за формою № 12-ЄСВ (для членів фермерських господарств) з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін.

Водночас у п. 5 розд. ІІІ Порядку № 1162 прямо застережено, що в разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до дати спливу одного місяця з дня отримання заяви та підтвердних документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника до реєстру страхувальників уноситься запис про переведення на облік такого платника до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

ПДВ. Згідно зі змінами, внесеними Законом від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», абзац перший п. 183.15 Податкового кодексу викладено в такій редакції: «У разі зміни даних про платника податку, які стосуються місцезнаходження (місця проживання) платника податку, зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

При цьому з переліку підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ виключено таку підставу, як зміна платником ПДВ свого місцезнаходження (місця проживання).

Важливий момент! Податківці повідомляють, що не передбачено перереєстрацію у разі зміни СГ місцезнаходження (місця проживання), а отже, платнику ПДВ не треба подавати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ПДВ із позначкою «Перереєстрація».

Етап 5. Повідомлення обслуговуючих банків.

Ще два роки тому п. 26 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, зобов’язував СГ повідомляти банк про внесення змін до відомостей про нього, які містяться в ЄДР (у т. ч. і в установчих документах юросіб). Постановою Правління НБУ від 27.12.2019 № 162 цей пункт було виключено. Тож наразі таке зобов’язання клієнта банку, так само строки і порядок повідомлення, може визначатися хіба що договором із банківською установою.

Етап 6. Переоформлення ліцензій.

Ліцензіат зобов’язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, протягом строку, визначеного ліцензійними умовами. У разі відсутності ліцензійних умов це слід робити протягом одного місяця із дня, що настає за днем виникнення таких змін (ч. 2 ст. 15 Закону від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності»).

При цьому спеціальними законами, що регулюють питання видачі того чи іншого виду ліцензії, може бути передбачено її переоформлення у разі зміни місцезнаходження юрособи. Так, відповідно до ст. 15 Закону від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі зміни відомостей, зазначених у виданій СГ ліцензії (за винятком змін, пов’язаних із реорганізацією СГ, у т. ч. іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво, та/або зміною типу акціонерного товариства), СГ зобов’язаний у місячний строк із дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. Останній на підставі цієї заяви протягом трьох робочих днів видає СГ ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Таким чином, якщо юрособа займається ліцензійною діяльністю (наприклад, зберігає пальне для власних потреб), варто повідомити орган ліцензування про зміну місцезнаходження та, якщо треба, переоформити ліцензію.

Інші дозвільні документи. У ч. 8 ст. 41 Закону від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» прямо передбачено, що зміна місцезнаходження юрособи не є підставою для переоформлення документа дозвільного характеру.

Етап 7. Повідомлення контрагентів.

Важко уявити ситуацію, за якої зміна адміністративного району може призвести до ускладнень при виконанні договірних зобов’язань. Звичайно ж, якщо йдеться про добросовісних контрагентів.

Водночас із контрагентами, які є завідомо проблемними, з якими ще не встановлено тривалі та надійні ділові зв’язки та/або які потенційно можуть створити проблеми, краще перестрахуватися та підписати додаткові угоди до договорів, виклавши в них у новій редакції розділ договору про місцезнаходження сторін. Або хоча б письмово повідомити таких осіб про зміну свого адміністративного району та, як наслідок, про зміни в адресі.

Отже, укрупнення районів (та ліквідація у зв’язку із цим раніше визначених районів) не мало б створювати незручності для бізнесу – необхідність унесення змін до установчих документів, ЄДР, переоформлення документів тощо. Але в наших реаліях багато підприємців воліють краще витратити час і кошти на превентивні заходи, аби потім не відбиватися від атак контролюючих органів, хай навіть і необґрунтованих. Який із запропонованих варіантів обрати – вирішувати вам. А чи буде такий вибір виправданим, покаже тільки час.

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 2

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали