Вигоди та ризики добровільного страхування працівників за рахунок підприємства

Антон Янко

01.12.2016


Акценти цієї статті:

  • види добровільного страхування працівників;
  • оподаткування різних видів страхування;
  • відображення страхових платежів у бухгалтерському обліку;
  • ризики, з якими може зіткнутися підприємство під час страхування своїх працівників;
  • наведено приклад відображення в обліку операцій, пов’язаних із добровільним страхуванням працівників.

Розширення соціального пакету для персоналу є актуальною потребою роботодавців, які бажають утримати цінні кадри та стимулювати працівників до ефективнішої роботи.

Але наразі податкове законодавство та економічні реалії України не дають повною мірою отримати вигоди від впровадження такого блага ані роботодавцю, ані застрахованому працівнику. Потрібно констатувати, що пільги з оподаткування фактично нівельовані, а страхові внески за податковим навантаженням прирівняні до заробітної плати.

Також відсутня впевненість у безхмарному майбутньому самих страхових установ. І, як наслідок, високим є ризик неповернення страхових платежів у разі ліквідації страховика або знецінення накопичених коштів до моменту настання страхового випадку.

Проте якщо професійно підійти до питання, то багатьох проблем можна уникнути і знайти прийнятний для підприємства і працівника варіант страхування. Про те, як це зробити, що передбачити, ми зараз і розповімо.

Загальні принципи страхування та дійові особи

Основною законодавчою базою, що регулює сферу страхування в Україні, є Закон від 07.03.96 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85) та Закон від 09.07.03 р. № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1057).

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізосіб та юросіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізособами та юрособами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону № 85).

Сторонами відносин страхування є:

  • страховик (страхова компанія, недержавний пенсійний фонд тощо) – установа, яка має право займатися страховою діяльністю відповідно до чинного законодавства на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг);
  • страхувальник (фізособа, яка самостійно сплачує страхові внески, або юрособа, яка сплачує страхові внески за себе або за фізособу);
  • застрахована особа (фізособа, за яку сплачено страхові внески іншою фізичною чи юридичною особою).

Отже, сплачуючи страхові внески за своїх працівників, роботодавець виступає страхувальником, а його працівники відповідно є застрахованими особами. При цьому роботодавцю необхідно отримати письмову згоду працівників на те, що їх буде застраховано.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (у разі страхування третьої особи – також і застрахованою особою). Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог чинного законодавства.

На етапі прийняття рішення про страхування своїх працівників роботодавець повинен обрати один (або декілька одночасно) із видів добровільного страхування, які наразі пропонують страхові установи, та укласти договір про страхування.

Види добровільного страхування згідно з Податковим кодексом

Від обраного виду страхування буде залежати порядок бухобліку та оподаткування. Тому роботодавцю варто одразу звернутися до Податкового кодексу (далі – ПК), який дає визначення видам добровільного страхування.

Довгострокове страхування життя

Це страхування життя строком на 5 і більше років. Передбачає страхову виплату застрахованій особі одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором.

Договір довгострокового страхування життя не може передбачати часткових виплат протягом перших 5 років його дії, крім тих, що здійснюються в разі настання страхових випадків, пов’язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла 18-річного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (пп. 14.1.52 ПК).

Добровільне медичне страхування

Цей вид страхування передбачає страхову виплату закладам охорони здоров’я в разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком.

Договір добровільного медичного страхування має передбачати мінімальний строк його дії – 1 рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику в разі дострокового розірвання договору (пп. 14.1.521 ПК).

Страхування додаткової пенсії

Цей вид страхування передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату (виплати) та/або виплати у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства. Але такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням.

Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків:

наявності медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи;

виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України;

смерті застрахованої особи.

Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства (пп. 14.1.522 ПК).

На які ризики треба зважити при виборі страховика

Ви – роботодавець. Обрали вид страхування для своїх працівників. Тепер перед вами стоїть нелегке завдання – знайти страхову компанію, з якою буде підписано договір страхування, тобто страховика.

На що звертати увагу під час вибору? Перш за все необхідно з’ясувати два питання:

  • наявність у страховика ліцензії на проведення певного виду страхування (саме того, який ви обрали!);
  • надійність страхової компанії, її фінансово-економічний стан.

Перевірити наявність ліцензії у страховика – легко. Ви можете запросити в нього копію ліцензії (часто копії ліцензій та інших установчих документів розміщені на сайті страхової установи) або знайти потрібну вам інформацію на офіційному сайті Нацкомфінпослуг.

Набагато складніше оцінити надійність потенційного страховика. Для цього вам необхідно провести ґрунтовний аналіз його діяльності, користуючись всіма доступними джерелами. Підкажемо, де саме шукати.

  • по-перше, на офіційному сайті Нацкомфінпослуг у розділі «Державний реєстр фінансових установ» можна знайти інформацію не тільки про наявність ліцензій, але й про страхову установу в цілому (місцезнаходження, розмір статутного капіталу, засновники тощо);
  • по-друге, страхові установи зобов’язані публікувати свою фінансову та страхову звітність, тобто її можна знайти на їх офіційних сайтах. На підставі звітності бажано провести фінансовий аналіз діяльності установи;
  • по-третє, перевірити податковий статус страхової установи можна, користуючись сервісами, що надає Електронний кабінет платника податків;
  • по-четверте, радимо дізнатися, чи є судові справи, у яких фігурує страхова установа. Цю інформацію можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Перевірити потенційного страховика з усіх боків – дуже важливо. Адже страхові відносини з ним зазвичай є довгостроковими та фінансово ризиковими для підприємства. Особливо враховуючи той факт, що повернення сплачених страхових платежів у разі банкрутства страхової установи не гарантується [як, наприклад, гарантується державою (через ФГВФО) виплата банківських вкладів фізичних осіб].

Особлива увага – вивченню умов договору

Ви обрали страховика. Тепер необхідно ретельно вивчити умови договорів страхування, які вам пропонує страховик. Ці умови не повинні суперечити чинному законодавству (у першу чергу податковому, про це докладніше нижче), інтересам роботодавця та застрахованих осіб.

Порада: уважно читайте текст, набраний маленьким шрифтом. Ставте запитання. Якщо не згодні з умовами договору, підготовте протокол розбіжностей. На зустріч із представниками страхової компанії рекомендуємо прийти з юристом.

Підписання договору та сплата внесків

Тристоронній договір страхування – між страховою установою (страховиком), роботодавцем (страхувальником) та працівником (застрахованою особою) – укладено та підписано сторонами договору.

Настає період сплати страхових премій (платежів). Роботодавець сплачує ці суми на рахунок страхової установи. Страхові платежі здійснюються відповідно до умов договору: щомісячно, щоквартально, щорічно або однією сумою авансом за весь період страхування.

У періоді нарахування страхового платежу його сума повинна бути визнана доходом застрахованої особи та відповідним чином відображена в бухобліку.

Особливості оподаткування страхових платежів за договорами добровільного страхування

Податок на прибуток

Згідно з пп. 134.1.1 ПК об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III ПК.

Розділом III ПК не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на витрати, які виникають у разі страхування працівника за рахунок підприємства. Отже, такі операції відображаються за правилами бухобліку.

Зверніть увагу на вимогу ст. 1231 ПК! Ідеться про випадок, коли договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (зокрема, договір страхування додаткової пенсії) протягом перших 5 років його дії розривається до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку. У результаті відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені ПК до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування.

У таких випадках платник податку (страхувальник), який визнав у бухобліку витрати, зобов’язаний збільшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, у якому договір було розірвано або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПК.

Під «іншими вимогами» слід розуміти невідповідність договорів певного виду страхування їх визначенню та характеристикам, наведеним у ст. 14 ПК, а також відсутність ліцензії страхової установи на зайняття певним видом страхової діяльності.

Тут нам необхідно повернутися до етапу вибору страховика. Коли підприємство укладає договір страхування зі страховою компанією, не перевіривши наявність у неї необхідної для цього виду страхування ліцензії, воно наражає себе на небезпеку визнання такого договору страхування недійсним! Як наслідок – під час перевірки орган ДФС може не визнати витрати підприємства в сумі страхових платежів, сплачених страхувальником за таким договором.

Наприклад, договори недержавного пенсійного забезпечення можуть укладати лише страхові установи, які мають відповідну ліцензію, а отримати її можуть лише недержавні пенсійні фонди (НПФ), створені на підставі Закону № 1057. Тому сьогодні жодна страхова компанія в Україні не має ліцензії на укладання договорів недержавного пенсійного забезпечення.

ПДВ

Надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних із такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з пп. 196.1.3 ПК. Тому роботодавець-страхувальник, сплачуючи страхові платежі за свого працівника, податкового кредиту не матиме.

ЄСВ, ПДФО та військовий збір (ВЗ)

Сплачені роботодавцем страхові платежі для працівника є його доходом. Оподатковуваним буде цей дохід чи звільненим від оподаткування, залежить від виду страхування (див. таблицю).

Вид страхування

Нарахування ЄСВ (за рахунок підприємства)

Утримання ПДФО (із зарплати працівника)

Утримання ВЗ (із зарплати працівника)

1

2

3

4

Страхування життя від нещасного випадку, страхування здоров’я на випадок хвороби

22 % (8,41 %, якщо застрахована особа є інвалідом)*

18 % (із застосуванням натурального коефіцієнта)

1,5 % (без застосування натурального коефіцієнта)

Медичне страхування**

Недержавне пенсійне забезпечення

Не оподатковується страховий платіж у розмірі до 15 % зарплати за кожен місяць, але не більше 5 МЗП (пп. 164.2.16 ПК)

18 % з перевищення (із застосуванням натурального коефіцієнта 1,21951)

1,5 % з перевищення (без застосування натурального коефіцієнта)

* Такі страхові платежі в розумінні Інструкції, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5, фактично прирівняні до інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Виходячи із цього вони є базою для нарахування ЄСВ.
** Згідно з п. 2 розд. ІІ Переліку, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170, платіж за договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників не є базою ЄСВ. Проте винятків щодо обкладення ПДФО та ВЗ нормами ПК не передбачено, тому страхові платежі оподатковуються на загальних підставах як додаткове благо.

До бюджету слід перерахувати:

  • ЄСВ – у день перерахування страховику страхового платежу (пп. 7 ч. 3 розд. ІV Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449);
  • ПДФО та ВЗ – протягом банківського дня, що настає за днем перерахування страхового платежу (пп. 168.1.4 ПК).

Не потрібно перераховувати зазначені податки до бюджету у випадку, коли страхові платежі не підлягають оподаткуванню або в платника податку є переплата, сума якої не менше суми податку, що підлягає сплаті.

У звіті з ЄСВ оподатковувані суми страхових платежів повинні бути відображені у складі заробітної плати одним рядком загальною сумою, а неоподатковувані – не відображаються взагалі.

У формі № 1ДФ пенсійні внески за договорами недержавного пенсійного забезпечення відображаються так:

  • неоподатковувана частина (згідно з пп. 164.2.16 ПК) – з ознакою доходу «125»;
  • оподатковувана їх частина та інші страхові платежі, які є додатковим благом, – з ознакою доходу «126» з відображенням суми платежів у графах 3 та 3а з урахуванням натурального коефіцієнта.
  • у розд. ІІ – відображаються лише оподатковувані страхові платежі без натурального коефіцієнта та суми ВЗ, утримані з них.

Облік

Щомісячні страхові платежі за договорами добровільного страхування працівників та ЄСВ, нарахований на такі платежі, відносяться до витрат того звітного періоду, у якому було здійснено перерахування цих сум (п. 7 П(С)БО 16 «Витрати»). При цьому, згідно з листом Мінфіну від 22.03.10 р. № 31-34000-20-10/6144 обліковувати такі витрати потрібно на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності».

У разі якщо страховий платіж здійснено авансом за весь період страхування, для його обліку необхідно використовувати рахунок 39, а протягом дії договору страхування – списувати цю суму кожного місяця рівними частинами на інші витрати операційної діяльності.

Приклад
ТОВ «Полтава» вирішило застрахувати трьох своїх працівників:

  • директора Іваненка П. П. – за договором недержавного пенсійного забезпечення, укладеним із НПФ «Щаслива пенсія» зі страховим платежем 2 000 грн. на місяць (щомісячна зарплата директора становить 7 000 грн.);
  • бухгалтера Петрова І. І. – за договором довгострокового страхування життя, укладеним із СК «Майбутнє» зі страховим платежем 300 грн. на місяць;
  • менеджера Сидоренка А. А. – за договором добровільного медичного страхування, укладеним із СК «Захист», зі страховим платежем 4 200 грн. за 5 років дії договору.

(грн.)


з / п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

1

Перераховано щомісячний пенсійний внесок до НПФ «Щаслива пенсія»

654

311

2 000,00

2

Утримано із заробітної плати Іваненка П. П. податки/збори із суми перевищення 15 % щомісячної зарплати:
– ПДФО [(2 000 – (7 000 x 15 %)) x 1,21951 x 18 %]

661

6411

208,54

– ВЗ [(2 000 – (7 000 x 15 %)) x 1,5 %]

661

642

14,25

3

Віднесено до витрат щомісячний пенсійний внесок

94

654

2 000,00

4

Перераховано щомісячний страховий платіж до СК «Майбутнє»

654

311

300,00

5

Нараховано ЄСВ на страховий платіж (300 x 22 %)

94

651

66,00

6

Утримано із заробітної плати Петрова І. І. податки/збори із суми страхового платежу:
– ПДФО (300 x 1,21951 x 18 %)

661

6411

65,85

– ВЗ (300 x 1,5 %)

661

642

4,50

7

Віднесено до витрат страховий платіж

94

654

300,00

8

Перераховано страховий платіж до СК «Захист» за весь період страхування

654

311

4 200,00

9

Віднесено до витрат майбутніх періодів страховий платіж до СК «Захист»

39

654

4 200,00

10

Віднесено до витрат періоду частину страхового платежу до СК «Захист» (4 200 : 5 : 12)

94

39

70,00

11

Утримано із заробітної плати Сидоренка А. А. податки/збори із місячної суми страхового платежу:
– ПДФО (70 x 1,21951 x 18 %)

661

6411

15,37

– ВЗ (70 x 1,5 %)

661

642

1,05

12

У день перерахування страхових платежів та пенсійного внеску перераховано податки/збори:
– ЄСВ

651

311

66,00

– ПДФО (208,54 + 65,85 + 15,37)

6411

311

289,76

– ВЗ (14,25 + 4,50 + 1,05)

642

311

19,80

Висновки

Підприємство може прийняти рішення про розширення соціального пакета персоналу за рахунок запровадження добровільного страхування працівників.

Юристу і бухгалтеру підприємства треба буде вибрати страхову компанію, скласти договір страхування.

Для різних видів страхування податковим законодавством передбачено свої особливості обкладення відповідних господарських операцій податком на прибуток, ПДВ, ПДФО, ЄСВ та ВЗ.