Як правильно організувати зовнішньоекономічну діяльність в рамках змін нинішнього законодавства

Вступ

Чим зумовлено зміни

Визнання рахунку (інвойсу) первинним обліковим документом повинно спростити процедури ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також демократизувати взаємовідносини бізнесу і фіскальних органів.

Перевагами запровадження рахунку (інвойсу) для операцій з експорту послуг (робіт) є те, що він підтверджуватиме згоду контрагента-нерезидента із ціною та іншими умовами договору. 

При цьому, бізнес, особливо МСБ-сектор, матиме змогу дуже швидко і легально укладати угоди, а банки матимуть змогу здійснювати ідентифікацію валютної виручки як такої, що отримана від експорту послуг.

У чому полягають зміни:

(коротка хронологія)

1. З прийняттям закону експортери послуг тепер можуть укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі, а і в електронній, а також шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями, або шляхом виставлення рахунку (інвойсу).

2. Закріплено заборону банкам вимагати переклад документів на українську мову, у разі якщо вони оформлені англійською.

3. Рахунок (інвойс) визнається первинним документом, що спрощує бухгалтеру процедуру ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

4. Рахунок (інвойс) може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналогу власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронного підпису одноразовим ідентифікатором (при цьому, необхідним буде лише підпис експортера. Згодою з обсягом і якістю наданих послуг визнаватиметься факт оплати нерезидентом виставленого рахунку).

5. В Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:

5.1. виключено вимогу про матеріальність угоди;
5.2. зовнішньоекономічний договір (контракт), може укладатися в електронній формі;
5.3. у разі експорту робіт (послуг), зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунку (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за виконані роботи, надані послуги.

6. Відтепер контроль за поверненням валютної виручки здійснюється виключно у відношенні експорту продукції.

7. Вимоги щодо валютного контролю не поширюються на експорт робіт (послуг), прав інтелектуальної власності.

8. Уточнено поняття «первинний документ» – це документ, який, у тому числі, дає дозвіл на здійснення господарської операції або підтверджує її здійснення.

9. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. (Одними з обов’язкових реквізитів цих документів передбачається встановити крім особистого підпису, аналогу власноручного підпису, додатково електронний підпис або електронний цифровий підпис, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором.)

Для операцій з експорту робіт (послуг) рахунок (інвойс), який містить реквізит лише експортера, виступає первинним документом та є достатнім для підтвердження здійснення господарської операції.

10. Зміни торкнулися також і ч. 1 і 3 ст. 31 Закону про міжнародне приватне право – вимоги щодо укладення договорів ЗЕД. Відтепер, якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, вимогам права повинно відповідати не тільки місце проживання, а й місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. Вказана зміна стосується юросіб. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

11. Більшість експорту послуг з 03.01.2017 р більше не обмежена термінами розрахунків із замовниками-нерезидентами.

Особливості заповнення податкових накладних при операціях ВЄД

З 1 січня 2017 року, згідно зі змінами, внесеними Законом № 1797 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг стали обов'язковими реквізитами податкової накладної для всіх без винятку товарів і послуг.

Форма податкової накладної передбачає обов'язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

При здійсненні платниками податків операцій з поставки товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних та імпортних товарів – 10 знаків, для інших товарів – не менше 4 знаків).

Довідник умовних кодів УКТ ЗЕД для складання ПН.

ДФС в листі від 30.01.2017 № 1925/10/26-15-12-01-18 зазначила, що в разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки , достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки.

Про те, як визначити дату нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при експорті; за яким курсом перерахувати суму експортної поставки в гривні, читайте в матеріалі «Коли оформляти податкову накладну при експорті».

У затвердженому Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД – зміни

Що день прийдешній нам готує

Оскільки на сьогодні окремі норми регулювання зовнішньоекономічної діяльності мають надмірний обмежувальний вплив на торгівлю та не містять стимулюючого ефекту необхідною є лібералізація регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом внесення змін до деяких нормативно-правових актів з метою скасування окремих видів обмежень щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Наразі оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"».

Проектом закону передбачається скасування деяких видів спеціальних санкцій, що накладаються за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також перед застосуванням санкції направляти офіційні попередження суб’єктам господарювання з пропозицією надати матеріали, які б дали підстави її не застосовувати, передбачити зобов’язання ініціаторів при застосуванні спеціальних санкцій подавати подання на її скасування одразу після отримання інформації про усунення правопорушень, зменшення строків розгляду клопотань про скасування (тимчасове зупинення) спеціальної санкції», тощо.

Висновок

Таким чином, можливість укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі, а також запровадження рахунку (інвойсу), у тому числі електронного, наразі спрощує процедуру укладення зовнішньоекономічних договорів.

Інвойс містить усі необхідні реквізити, оплата рахунку нерезидентом означає прийняття виконаних робіт та заміняє підписи і печатки.

Також, заборона банкам вимагати перекладу документів з англійської мови сприяє інтенсифікації укладенню угод резидентами, оскільки спроможності комерційних банків забезпечити переклад документів є набагато ширшими, ніж у представників малого та середнього підприємництва.

Існуюча система валютного регулювання та валютного контролю зосереджена на недопущення відтоку валюти, при цьому прямо перешкоджає її притоку.

Необхідність виконання вимог банків створює зайве адміністративне навантаження: витрати грошей та часу, стимулює непрозорі схеми розрахунків, стримує зростання експорту.

Існуючий порядок контролю за такими операціями є бар’єром для розвитку малого і середнього бізнесу.

В разі прийняття змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» рівень регуляторного впливу у зовнішньоекономічній діяльності знизиться, що у свою чергу сприятиме зростанню інвестиційної привабливості України та обсягів зовнішньої торгівлі.