Із цієї статті ви дізнаєтеся: яких помилок найчастіше припускаються під час перерахування податку з доходів нерезидента та як правильно застосовувати норми податкового законодавства та міжнародних договорів, щоб їх уникнути.
Що можна зробити на практиці: визначити вид доходу, який ви виплачуєте нерезиденту; знайти відповідну Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною вашого контрагента-нерезидента; якщо такий документ існує, порівняти ставки оподаткування такого доходу в Україні та згідно з цією Конвенцією. За виконання визначених законодавством умов – скористатися меншою ставкою податку.
Причини помилок
Якщо ви працюєте з нерезидентами, вам слід знати, що окремі види виплат таким контрагентам обкладаються так званим податком на доходи нерезидентів (його ще прийнято називати податком на репатріацію). Крім Податкового кодексу (далі – ПК), який встановлює ставки оподаткування для різних видів доходу нерезидентів, існує низка міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Ці договори є складовою українського законодавства та мають пріоритет над ПК. У більшості з них встановлено інші (зазвичай менші) ставки оподаткування, ніж у ПК.
Проблеми можуть виникнути через хибне тлумачення норм договорів про уникнення подвійного оподаткування. Тоді бухгалтер припускається помилок під час обчислення сум податку, наслідки – несплата (неповна сплата) податку на репатріацію або переплата. Крім того, іноді забувають, що податок слід сплатити одночасно з виплатою доходу нерезидентові. Також причиною помилок може стати «не той» курс. Дохід нерезидентам зазвичай виплачується в іноземній валюті, а податок перераховується в бюджет у гривнях. Тому суму податку, що визначена в іноземній валюті, слід перевести у гривні за офіційним курсом НБУ на дату виплати такого доходу. Нагадаємо, що з 4 квітня 2014 року для визначення податкових зобов’язань протягом доби застосовується встановлений НБУ курс, що діє на 0-ву годину відповідної доби (лист Міндоходів від 10.04.14 р. № 8414/7/99-99-19-03-01-17). Щоб уникнути плутанини в обліку, такий перерахунок радимо оформлювати бухгалтерською довідкою або передбачити його порядок у наказі про облікову політику.
Приклади
Для наочності розглянемо два приклади, коли бухгалтер припустився помилок під час виплати доходу нерезиденту, і порадимо, як виправити ці помилки. Крім того, ви можете прочитати інші наші публікації на цю тему (див. дайджест «Оподаткування доходів нерезидента у різних ситуаціях» на третій сторінці обкладинки).
Приклад 1
Несплата податку через помилкове застосування норм Конвенції
ТОВ «Імекс» 10 квітня 2014 року виплатило нерезиденту відсотки за користування позикою в сумі 10 000 дол. США. Місцем податкової реєстрації фірми-нерезидента є Британські Вірджинські острови (British Virgin islands), котрі є так званою заморською територією Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Довідку про свій статус фірма подала до моменту виплати, ця довідка була належним чином легалізована та перекладена на українську мову.
Під час виплати відсотків було застосовано преференцію, передбачену п. 1 ст. 11 Конвенції від 11.08.93 р. між урядами України та Сполученого Королівства про уникнення подвійного оподаткування, а саме: звільнення від оподаткування відсотків у країні їх виплати.
Однак норми Конвенції були застосовані бухгалтером неправомірно, оскільки дія Конвенції не розповсюджується на так звані заморські території Королівства чи залежні території корони (лист ДПС від 18.12.07 р. № 25761/7/12-0117). У даному випадку слід було застосувати ст. 160 ПК та утримати із суми доходу податок на репатріацію в розмірі 15 % за рахунок виплати. Курс НБУ на дату виплати доходу нерезиденту становив 11,70 грн. за 1 дол. США. Отже, сума несплаченого податку становить 17 550 грн. ($10 000 х 15 % = $1 500 х 11,70). Помилка була виявлена контролюючим органом під час перевірки. До ТОВ «Імекс» будуть застосовані фінансові санкції, передбачені ст. 127 ПК (див. ЗІР, категорія 102.29.04), а саме:
- штраф у розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. У разі повторного порушення протягом 1 095 днів сума штрафу складатиме 50 %. Якщо порушення вчинено більше двох разів протягом 1 095 днів з дня першого порушення, штраф складатиме 75 % від належних до сплати сум податку;
- пеня, нарахована на суму несплаченого податку (ст. 129 ПК).
Приклад 2
Зайва сплата податку через помилкове незастосування норм Конвенції
ТОВ «Імекс» виплатило відсотки за користування позикою фірмі – резиденту Іспанії в розмірі 10 000 дол. США. До моменту виплати нерезидент надав довідку про те, що він є резидентом Іспанії. Проте бухгалтер помилково не застосував норму п. 1 ст. 9 Конвенції від 01.03.85 р., якою передбачено звільнення від оподаткування відсотків у країні, що є джерелом їх виплати. Під час виплати доходу було утримано 15 % (1 500 дол. США) доходу за його рахунок в порядку, передбаченому ст. 160 ПК. Курс НБУ на дату перерахунку коштів нерезиденту та сплати податку становив 11,70 грн. за 1 дол. США. Отже, помилково сплачено податку в сумі 17 550 грн. ($1 500 х 11,70). Цю суму ТОВ «Імекс» може повернути з бюджету. При цьому 1 500 дол. США, що зайво утримані з доходу нерезидента, ТОВ «Імекс» повинно додатково перерахувати безпосередньо нерезиденту.
Нагадаємо, що суми сплаченого податку на доходи нерезидентів відображаються в додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація). Якщо помилка виявлена після подання декларації за період, у якому було виплачено дохід нерезиденту, слід виправити показники декларації. Зробити це можна двома шляхами:
- або подати уточнюючу декларацію за той період (квартал, рік), коли була виплата нерезиденту, заповнивши правильно додаток ПН та рядок 17 декларації. Підприємствам, котрі звітують щокварталу, слід пам’ятати про вплив значення рядка 17 (також з урахуванням уточнень) на рядки 18 та 19 декларацій за наступні звітні періоди,
- або відобразити уточнені показники в декларації за поточний період (один з наступних за періодом виплати доходу нерезиденту). У цьому разі помилка виправляється шляхом подання разом з поточною декларацією додатка ВП, з урахуванням його показників у декларації.
Якщо в результаті уточнення поточний платіж не зменшено на суму зайво сплаченого податку, таку суму можливо повернути з бюджету. Як встановлено ст. 43 ПК, зайво сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за умови відсутності податкового боргу і за наявності заяви платника податку. Заяву про повернення грошей можна подати протягом 1 095 календарних днів з дня сплати зайвих сум податку (п. 43.3 ПК).
Як установлено п. 43.5 ПК, загальний термін від дня подання заяви до повернення платнику зайво сплачених платежів становить 20 календарних днів. Причому не пізніше 5 робочих днів до закінчення цього терміну податкові органи зобов’язані підготувати висновок про повернення зайво сплачених сум та подати його органам Держказначейства, які, у свою чергу, протягом 5 робочих днів зобов’язані перерахувати кошти платнику податку. Заява подається в довільній формі, однак у ній обов’язково треба зазначити напрям повернення грошей. Можливі варіанти передбачені п. 6 Порядку, затвердженого спільним наказом Мінфіну та Міндоходів від 30.12.13 р. № 882/1188. Один з них – повернення грошей на поточний рахунок платника податку в банку.
Крім того, є цікава норма у п. 103.11 ПК. Якщо нерезидент вважає, що з його доходів податок було утримано в більшому розмірі, ніж зазначено в міжнародному договорі, то цей нерезидент (або уповноважена ним особа) може самостійно подати заяву про повернення йому зайво сплаченого податку. Така заява подається до податкового органу за місцезнаходженням резидента, який виплатив дохід та сплатив податок.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Щоб під час виплати доходів нерезиденту ви могли уникнути помилок (у вигляді несплати або зайво сплаченої суми податку), скористуйтесь нашими порадами:
1. Знайдіть вид доходу, який плануєте виплатити нерезиденту, у ст. 160 ПК. Від виду доходу буде залежати ставка оподаткування або звільнення від оподаткування.
2. Уважно ознайомтесь з нормами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, що укладено між Україною та країною нерезидента. Цим договором для такого виду доходу може бути передбачено або меншу ставку оподаткування, або сплату податку нерезидентом у своїй країні.
3. Пам’ятайте, що податок з доходу нерезидента (якщо податок утримується) слід перерахувати до бюджету України в день виплати доходу – у гривнях за курсом НБУ, що встановлено на 0-ву годину цієї доби.