Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Що потрібно знати підприємцю, який зареєструвався та відразу припинив діяльність?


Підприємець зареєструвався 12.11.18 р., але в цьому ж місяці, а саме 26.11.18 р. подав заяву про припинення підприємницької діяльності. Заяви про перехід на спрощену систему не подавав. Ніякої діяльності в період із 12 по 26 листопаду не вів. Це була перша реєстрація фізособи як суб'єкта господарювання. Як йому слід діяти в такій ситуації?


Незважаючи на практично миттєву відмову від підприємництва, факт залишається фактом: із 12.11.18 р. по 26.11.18 р. підприємець перебував на загальній системі оподаткування. Навіть якщо він не вів у цей період підприємницьку діяльність, йому все одно доведеться задекларувати доходи та відзвітувати з ЄСВ. Це потрібно зробити протягом місяця після припинення підприємницької діяльності.

Подання декларації. Подається податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859 (далі – декларація про доходи). Якщо декларація подається в електронній формі – це файл F 0100110. Оскільки це перша декларація про доходи, рекомендуємо вказати в ній інформацію про майновий стан і доходи станом на дату держреєстрації (пп. 177.5.2 Податкового кодексу, далі – ПК).

Декларацію потрібно подати протягом 30 календарних днів після держреєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 177.11 ПК), тобто не пізніше 26.12.18 р. (це середа).

Що буде, якщо не подавати декларацію про доходи?

За неподання або несвоєчасне подання такої декларації передбачено штраф у розмірі 170 грн. (п. 120.1 ПК), а також адмінштраф у розмірі від 51 до 136 грн. (ст. 1641 КУпАП). Але сплата штрафу не звільняє від подання декларації.

ЄСВ. За листопад (це місяць, коли у фізособи був статус підприємця) необхідно нарахувати суму ЄСВ і подати звіт з ЄСВ форми Д5 з позначкою «Ліквідаційна». Звіт подається протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) із дня держреєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 9, 11 розд. ІІІ Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.15 р. № 435, далі – Порядок № 435; ЗІР, категорія 301.06.02), тобто не пізніше 26.12.18 р.

У якій сумі нараховувати ЄСВ, якщо доходу від підприємницької діяльності не було?

Навіть якщо за звітний період не отримано доходу, ЄСВ нараховують у розмірі не менше мінімального страхового внеску, установленого законодавчо (крім пільгових категорій платників ЄСВ). У 2018 році мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (ст. 7 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI, далі – Закон № 2464).

Сплатити ЄСВ потрібно протягом 10 к. д. після закінчення строку для подання «ліквідаційного» ЄСВ-звіту (п. 13 розд. IV Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449, далі – Інструкція № 449).

Зверніть увагу! У загальному випадку ЄСВ сплачується щокварталу до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Але цей порядок у даному випадку не працює. Крайній строк сплати за «ліквідаційним» ЄСВ-звітом настане раніше – 05.01.19 р. Однак це субота, а значить, граничний строк сплати ЄСВ переноситься на 08.01.19 р. (понеділок) (п. 2, 4 ст. 6 Закону № 2464; п. 11 розд. IV Інструкції № 449; ЗІР, категорія 301.04.02).

Які санкції загрожують за неподання Звіту або несплату ЄСВ?

Штрафні санкції тут такі:

  • за неподання або несвоєчасне подання звіту з ЄСВ – штраф у розмірі 10 НМДГ, це 170 грн. (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, розд. VII Інструкції № 449) та адмінштраф у розмірі від 30 до 40 НМДГ – це від 510 до 680 грн. (ст. 1651 КУпАП);
  • у випадку донарахування органами ДФС сум ЄСВ – штраф у розмірі 10 % суми донарахування за кожний звітний період, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, розд. VII Інструкції № 449);
  • за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ – штраф у розмірі 20 % несвоєчасно сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, розд. VII Інструкції № 449), а також пеня в розмірі 0,1 % суми недоїмки за кожний день прострочення (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).

А якщо в періоді реєстрації підприємцем було отримання доходу, що тоді?

Тоді потрібно за «підприємницький» період вести облік операцій, зберігати первинні документи та регістри обліку, дотримуватися вимог до готівкових розрахунків, сплатити ПДФО і військовий збір (далі – ВЗ) з отриманих доходів. Розповімо докладніше.

Облік. Для обліку госпоперацій необхідно зареєструвати та вести Книгу обліку доходів і витрат, затверджену наказом Міндоходів від 16.09.13 р. № 481, і мати підтвердні документи про походження товару (п. 177.10 ПК; ЗІР, категорія 104.08). У противному разі застосовується штраф у розмірі 510 грн. (ст. 121 ПК; ЗІР, категорія 104.13) і попередження або адмінштраф у розмірі від 3 до 8 НМДГ – це від 51 до 136 грн. (ст. 1641 КУпАП).

Готівкові розрахунки. При розрахунках готівкою загальносистемнику, як правило, потрібно застосовувати РРО. За здійснення розрахункових операцій без застосування РРО або РК передбачено штраф. Його розмір становить – 1 грн. за перше порушення, а далі – 100 % вартості товарів, проданих із порушеннями (ст. 17 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР).

Крім того, готівкові кошти потрібно прибуткувати в день їх надходження, тобто записувати до Книги обліку доходів і витрат – на підставі товарних чеків (квитанцій) або до Книги обліку розрахункових операцій – на підставі касових чеків або розрахункових квитанцій (пп. 18 п. 3, п. 11 розд. ІІ Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148). За неоприбуткування, неповне/несвоєчасне оприбуткування готівкових надходжень передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95).

ПДФО і військовий збір. Якщо були отримані доходи, із них потрібно сплатити ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 % (п. 167.2, 177.1, п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Це потрібно зробити протягом 10 к. д. після закінчення строку, установленого для подання декларації про доходи. У нашому випадку – не пізніше 04.01.19 р. (оскільки строк подання декларації минає 26.12.18 р., а останній день сплати податку та збору 05.01.19 р. припадає на вихідний) (п. 57.1, пп. 177.5.3 ПК; ЗІР, категорія 104.09).

Як розрахувати базу обкладення ПДФО?

Базою для нарахування ПДФО є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю приватного підприємця, які відображено в Книзі обліку доходів і витрат (п. 177.2 ПК; ЗІР, категорія 104.05).

Хочемо попередити! За всіма витратами, які зменшують об’єкт оподаткування, необхідно мати підтвердні первинні документи.

Що буде, якщо не сплатити податок з отриманого підприємницького доходу?

Несплата або несвоєчасна сплата до бюджету узгоджених податкових зобов'язань загрожує штрафом (ст. 126 ПК; ЗІР, категорія 104.13):

  • при затримці до 30 к. д. – у розмірі 10 % суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 к. д. – 20 % суми податкового боргу.

Якщо податковий орган самостійно визначить суму податкових зобов'язань платника, то нарахує ще й штраф у розмірі 25 % суми податкового зобов'язання (ст. 123 ПК; ЗІР, категорія 104.13).

Крім того, ст. 129 ПК передбачено нарахування пені в разі несвоєчасного погашення податкових зобов'язань.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали