Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Особливості роботи держслужбовців в умовах карантину

Карантин

26.03.2020 3685 0 1

У зв’зку із санітарно-епідемічною ситуацією у світі в Україні запроваджено безпрецедентні заходи із запобігання поширенню вірусної інфекції. Зокрема, майже всі працівники, за винятком деяких категорій, на період карантину мають залишатися вдома. Розглянемо особливості роботи працівників держорганів у цей період.


Запитання – відповідь

Якою має бути тривалість робочого часу держслужбовців?

Знаємо, що діяльність працівників держорганів регулюється Законом від 10.12.15 р. № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889). Як передбачено ст. 56 цього Закону, робочий час держслужбовців становить 40 год. на тиждень. Це відповідає загальним засадам, установленим КЗпП, згідно з яким нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Додамо: за ст. 5 Закону № 889 відносини, що виникають у зв’язку зі вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом, а дія норм законодавства про працю поширюється на держслужбовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Тож Законом № 889 конкретизовано час роботи та відпочинку держслужбовців. Для них у ст. 56 цього Закону передбачено 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями. Установлення посадовцеві неповного робочого дня або неповного робочого тижня можливе лише за згодою керівника держслужби.

Ураховано й життєві обставини держслужбовця. Тобто, якщо вагітна жінка чи одинокий держслужбовець, який має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, або дитину, яка перебуває під його опікою, чи який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, звернеться із проханням встановити йому неповний режим робочого часу, обов’язком керівника держслужби є задовольнити це прохання.

Водночас для забезпечення повноцінного функціонування держоргану керівники держорганів можуть прийняти й рішення щодо з’явлення посадовців на службі для роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. Це стосується випадків, коли є потреба виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державними службовцями, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, і на підставі наказу (розпорядження) керівника держслужби вони зобов’язані з’явитися на роботу. Про такий розпорядчий документ керівника слід повідомити виборний орган первинної профспілки (за його наявності).

Загалом робота понад установлену тривалість робочого дня не має перевищувати 4 годин протягом двох днів підряд та 120 годин упродовж року. Таке обмеження включає і тривалість роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, а також роботи в нічний час.

Зауважимо: оформлюючи нестандартне залучення до виконання держслужбовцем посадових обов’язків, слід урахувати встановлені Законом № 889 заборони. А саме не дозволяється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років. Жінок із дітьми віком від 3 до 14 років або жінок, які мають дитину з інвалідністю, залучати до надурочної роботи можна лише за їхньої згоди, а також якщо це не суперечить медичним рекомендаціям.

Яким документом визначається режим роботи держслужбовців?

Якщо звернутися до законодавства, то в держоргані обов’язково мають бути затверджені правила внутрішнього службового розпорядку (далі – ПВСР, не плутати із правилами трудового розпорядку), у яких, зокрема, фіксується:

  • початок та кінець робочого часу, а також перерви для відпочинку та прийняття їжі;
  • умови, за яких працівник перебуватиме в держоргані у вихідні, святкові та неробочі дні, після закінчення робочого часу;
  • яким чином доводитимуться до відома працівників нормативно-правові акти та доручення із службових питань;
  • загальні правила, якими регулюються питання охорони праці та пожежної безпеки;
  • порядок повідомлення працівника про свою відсутність на роботі.

Зазначені правила конкретизуються виходячи з особливостей виконуваних держорганом функцій та повноважень і можуть бути розроблені окремо для різних категорій працівників: керівників держоргану, держслужбовців, працівників патронатної служби, працівників, на яких покладаються функції з обслуговування, для робітників. Звісно, ці правила будуть різними для різних працівників, що входять до штату держоргану.

Як передбачає ст. 47 Закону № 889, ПВСР мають бути затверджені загальними зборами (конференцією) держслужбовців держоргану за поданням керівника держслужби та виборного органу первинної профспілки (за його наявності) на основі типових правил.

Не забуваймо, що Закон № 889 передбачає необхідність доведення ПВСР до відома всіх держслужбовців під підпис.

Що є підґрунтям для розроблення ПВСР?

Наказом Нацдержслужби від 03.03.16 р. № 50 затверджено Типові правила внутрішнього службового розпорядку (далі – Типові правила № 50), які й слугують підґрунтям для розроблення кожним держорганом локального документа з питань організації, режиму, умов роботи держслужбовців та забезпечення раціонального використання робочого часу.

Зупинимося детальніше на положеннях Типових правил № 50, які безпосередньо стосуються встановлення робочого часу та часу відпочинку держслужбовця (розд. ІІІ), повідомлення про свою відсутність (розд. ІV), правил перебування у держоргані в неробочий час (розд. V) тощо.

Звертаємо увагу: на сьогодні прийнято низку законодавчих та нормативно-правових актів стосовно санітарно-епідемічної ситуації в Україні. Зокрема, Законом від 17.03.20 р. № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СOVID-19)» (далі – Закон № 530), тимчасово запроваджується комплекс правових норм, спрямованих на захист під час карантину як фізичних, так і юридичних осіб. Крім того, діятимуть обмежувальні заходи щодо поширення цієї хвороби.

Так, Законом № 530 передбачено:

  • можливість роботи вдома працівників, держслужбовців, посадовців органів місцевого самоврядування (далі – ОМС);
  • надання згаданим вище особам відпустки (за їх згодою);
  • право власників на зміну режиму роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій. Про такі зміни слід обов’язково поінформувати населення через вебсайти, інші комінікаційні засоби (наприклад, радіо, телебачення, Інтернет тощо).

Тому до Типових правил № 50 згідно з наказом Нацдержслужби від 13.03.20 р. № 39-20 внесено зміни, що впорядковують деякі питання стосовно режиму роботи держслужбовців.

Зважаючи на згадані вище норми Закону № 530, в умовах фактичної відсутності на робочому місці деяких держслужбовців особливо актуальним є забезпечення достовірного обліку їхнього робочого часу. Знаємо, що відповідальність за такий облік покладається саме на керівника держслужби. Тож до його компетенції входить ухвалення розпорядчого документа, в якому конкретизується порядок ведення обліку фактично відпрацьованого кожним працівником часу та, звісно ж, визначення відповідальних осіб (особи), які це виконуватимуть.

В оновлених Типових правилах визначено, що організація такого обліку має покладатися на керівників відповідного структурного підрозділу держоргану. А призначена відповідальна особа фіксує в табелі обліку робочого часу відповідні дані про держслужбовців цього підрозділу, щоб згодом надати цей табель до служби управління персоналом держоргану.

Нагадаємо, що рекомендаційна форма Табеля використання робочого часу міститься в наказі Держкомстату від 05.12.08 р. № 489, а роботодавець (в нашому випадку – керівник держслужби) може застосовувати й іншу форму табеля або доповнити цю форму іншими показниками, проте обов’язковим є первинний облік явок та неявок працівників.

Особливо важливо, щоб облік був достовірним, адже табель є підставою для нарахування працівникам заробітку, виплат у разі тимчасової непрацездатності, сум оплати передбачених законодавством відпусток тощо.

Якщо з відома свого безпосереднього керівника держслужбовець у робочий час виходить за межі адмінбудівлі держоргану, згідно з Типовими правилами № 50 це має фіксуватися в журналі реєстрації місцевих відряджень.

Чи можливе виконання держслужбовцем роботи за межами адмінбудівлі з його ініціативи?

Так, згідно з оновленими Типовими правилами № 50, у разі якщо держслужбовець виявив ініціативу щодо виконання покладених на нього згідно з посадою завдань та функцій за межами адмінбудівлі держоргану, тобто за межами свого робочого місця (зокрема, вдома), насамперед на це має бути згода його безпосереднього керівника та керівника структурного підрозділу (за наявності).

Оформлення має бути таким: в умовах запроваджених Законом № 530 обмежень пересувань та поїздок у межах населеного пункту посадовець за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку погоджує з безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) перелік відповідних завдань та строки їх виконання.

Звертаємо увагу керівників держорганів, що, по-перше, для використання таких можливостей видається доцільним затвердження відповідного розпорядчого документа, в якому зазначаються можливості роботи держслужбовців поза межами адмінбудівлі на тимчасовий період.

Які норми щодо режиму роботи держслужбовців слід передбачити в локальному документі держоргану?

Наприклад, констатуючу частину наказу керівника держоргану можна сформулювати так (див. зразок 1):

ЗРАЗОК 1

<...>

1. Керівникам структурних підрозділів на період карантину з 18 березня до 3 квітня 2020 року забезпечити:

  • організацію позмінної роботи державних службовців та працівників, тобто віддалену (дистанційну) роботу в режимі реального робочого часу через мережу Інтернет;
  • безперебійну роботу підпорядкованих структурних підрозділів у частині своєчасного одержання працівниками конкретних завдань, а також документів для їх подальшого опрацювання згідно з визначеними посадовими інструкціями повноваженнями та завданнями;
  • проведення робочих нарад лише з обмеженою кількістю працівників, які в них братимуть участь (не більше ніж 10 осіб) та з попереднім узгодженням необхідності скликання таких нарад із керівництвом держоргану

2. Взяти до відома, що відрядження працівників здійснюється лише в разі нагальної потреби та за розпорядженням керівника держоргану.

3. Невідкладно в установленому порядку надати пропозиції керівництву держоргану щодо відтермінування перевірок та контролюючих заходів, що здійснювались згідно з функціональними обов‘язками відповідних посадових осіб.

4. Службі управління персоналом довести до відома всіх працівників держоргану, що працівники, перелік посад яких визначить їх безпосередній керівник, можуть працювати у віддаленому доступі (дистанційно) з дотриманням правил службової етики та правил внутрішнього службового розпорядку на період карантину. Такий перелік подається до служби управління персоналом одночасно із запропонованим графіком роботи відповідних осіб;

спеціалісти служби управління персоналом зобов‘язані скласти узагальнені графіки роботи працівників держоргану з конкретизацією даних щодо осіб, які працюватимуть дистанційно. Після погодження цього графіка з керівником держслужби він доводиться до відома керівників структурних підрозділів.

5. Керівникам структурних підрозділів визначити відповідальних осіб, які здійснюватимуть облік фактично відпрацьованого держслужбовцями часу, у т. ч. поза межами адміністративної будівлі держоргану.

6. Працівникам, які працюватимуть у віддаленому доступі (дистанційно), виконувати покладені на них завдання, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології (зокрема, власний комп‘ютер чи ноутбук) за місцем проживання або в іншому місці за їх вибором. Про своє фактичне місце перебування (із зазначенням поштової та електронної адреси, контактних даних) кожен працівник зобов‘язаний повідомити свого безпосереднього працівника.

<...>

Чи має якісь особливості встановлення дистанційної роботи працівників держорганів?

Так, має. Ураховуючи покладені на відповідний держорган повноваження, слід передбачити можливість роботи для осіб, які, наприклад, працюють із носіями інформації з обмеженим доступом або ж забезпечують безперебійну роботу комп’ютерної чи іншої техніки для всіх посадовців держоргану, адже дистанційно працювати вони фактично не можуть.

У такому разі виходом може бути, наприклад, забезпечення їх розвезення до місця роботи та назад транспортом держоргану (або в іший визначений керівником держоргану спосіб). Таке упередження стосується й осіб, які забезпечують доступ до адмінприміщення (наприклад, працівників охорони тощо).

Для уникнення непорозумінь радимо окремим наказом (розпорядженням) передбачити такі особливості, щоб держорган продовжував повноцінно та ефективно функціонувати, надавати населенню послуги тощо.

Звертаємо увагу: час роботи держслужбовців за межами адмінбудівлі в режимі віддаленої (дистанційної) роботи включається до фактично відпрацьованого ним часу.

Практика

На сьогодні в кожному держоргані по-різному оформлюють роботу посадовців під час карантину. Найбільш поширеним є надання працівникам частини щорічної відпустки на час, протягом якого згідно із Законом № 530 тривають карантинні заходи.

Наприклад, держслужбовець оформлює 10 чи 12 календарних днів щорічної основної відпустки. Але це не означає, що посадовця не потурбують вдома (чи деінде) під час такого «відпочинку». Насправді посадовці продовжують виконувати свої завдання, перебуваючи вдома та працюючи на своєму комп’ютері (а може й на ноутбуку, який значиться на балансі держоргану – адже робота є робота). Про такі нюанси радимо повідомляти кожного держслужбовця та видавати відповідний розпорядчий документ керівника держоргану.

Тим особам, яким згідно із законодавством належать додаткові соціальні відпустки, можна їх оформити на період карантину (ідеться про «дитячі» відпустки, відпустки для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку тощо).

Оплата праці за період згаданих відпусток має здійснюватись за правилами, що діяли до запровадження карантину.

Може статися, що тих держслужбовців, які виконують невідкладні завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення, залучатимуть до надурочної роботи, тобто роботи понад установлену тривалість робочого часу. У такому разі слід запровадити підсумований облік робочого часу, щоб забезпечити дотримання загальних норм трудового законодавства. Коротко кажучи, спочатку встановлюється обліковий період (це може бути місяць, квартал), і в підсумку загальна тривалість робочого часу посадовця не має перевищувати норми цього часу впродовж установленого за його посадою облікового періоду.

За роботу в зазначені дні (час) держслужбовцям надається грошова компенсація в розмірах та порядку, визначених трудовим законодавством. В іншому разі цей посадовець за своїм бажанням та поданою ним заявою (див. зразок 2) може отримати протягом місяця інші дні відпочинку.

ЗРАЗОК 2

Керівникові держслужби районної держадміністрації
Пилипенко М. С.

головного спеціаліста фінансового управління
Варченко П. М.

Заява

Прошу змінити мені умови праці на період запровадження тимчасових карантинних заходів, а саме дозволити виконувати свої посадові обов‘язки дистанційно з 18 березня 2020 року з дотриманням правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом голови райдержадміністрації від 17.03.20 р. № 26, тобто працювати з 9.00 до 18.00 з обідньою перервою з 13.00 до 14.00.

Моє робоче місце розташоване за адресою: м. Маньківка, вул. Опришківська, 11.

<...>

Звісно, держслужбовцеві в цій ситуації слід погодити таку заяву з керівником фінансового управління райдержадміністрації та ознайомитись з остаточним рішенням, що міститься в наказі керівника держслужби цієї адміністрації.

Зразок 1.doc
Завантажити
Зразок 2. Заява.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали