• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Коронавірус та перевірки бізнесу: для кого та коли застосовується мораторій

Карантин

25.03.2020 266 0 0

Читайте за темою:

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Порушення договору у зв’язку з карантином: чи можна уникнути відповідальності

ТОП-новини тижня про коронавірус та карантин

Карантин: Верховна рада прийняла антикризові закони


Не залишилося жодного бізнесу, який би не відчув впливу пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) та заходів, вжитих для боротьби з її виникненням та поширенням. Проте держава спробувала пом’якшити негативний вплив, запровадивши мораторій на перевірки та звільнення від відповідальності за певні порушення. Розповімо про це детальніше.


На які перевірки накладено мораторій

Ключовим нормативно-правовим актом, який послаблює контроль за дотриманням госпсуб’єктами законодавства, є Закон від 17.03.20 р. № 533-ХІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533). Для зручності розподілимо перевірки на три групи та розповімо про особливості мораторію за кожною з них.

І. Податкові перевірки

Підрозділ 10 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПК) доповнено п. 522. Саме тут зазначено, на які перевірки встановлено мораторій: на проведення документальних (планових та позапланових, виїзних та невиїзних) та фактичних перевірок.

Не забуваймо про ще один вид податкових перевірок – камеральні. Закон № 533 не передбачив жодних обмежень щодо проведення камеральних перевірок.

Нагадаємо, камеральну перевірку проводять у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Зазначимо, будь-яке правило містить винятки. Не обійшлося без них і тут. Мораторій не поширюється на документальні позапланові перевірки, підставою проведення яких є подання платником декларації, де заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПК, та/або з від’ємним значенням ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (пп. 78.1.8 ПК).

ІІ. Перевірка правильності нарахування та сплати ЄСВ

Закон № 533 також установив мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (п. 2 розд. І). Аналогічно податковим перевіркам, мораторій на перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ не торкається камеральних перевірок.

ІІІ. Перевірки інших органів держнагляду (контролю)

Не оминув мораторій і планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Однак відповідно до п. 3 розд. ІІ Закону № 533 без жодних обмежень і надалі здійснюватимуться планові перевірки:

  • діяльності госпсуб’єктів, які відповідно до затверджених урядом Критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до госпсуб’єктів з високим ступенем ризику;
  • дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Водночас звертаємо увагу на колізію: пп. 4 п. 2 розд. ІІ Закону ід 17.03.20 р. № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не містить жодних винятків для мораторію на планові заходи із здійснення держнагляду (контролю) у сфері госпдіяльності під час карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, позапланові заходи держнагляду (контролю) здійснюватимуться в загальному порядку. Нагадаємо, підставами для позапланових заходів держнагляду (контролю) слугують:

  • подання госпсуб’єктом письмової заяви до відповідного органу держнагляду про здійснення перевірки за його бажанням;
  • виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених госпсуб’єктом у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли госпсуб’єкт протягом місяця із дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. Орган держнагляду, виявивши помилку в документі обов’язкової звітності, протягом 10 робочих днів повідомляє госпсуб’єкта про необхідність її виправлення у строк до 5 робочих днів із дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки в цей строк буде підставою для проведення позапланового заходу;
  • перевірка виконання госпсуб’єктом приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу;
  • звернення фізособи про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
  • неподання госпсуб’єктом документів обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
  • доручення прем’єр-міністра України про перевірку госпсуб’єктів у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або профзахворювання, що було пов’язано з діяльністю госпсуб’єкта.

Зауважимо: деякі органи держнагляду (контролю) проявили розуміння бізнес-середовища в карантинних умовах і з власної ініціативи відмовилися від проведення навіть позапланових перевірок. Наприклад, ГУ Держпраці в Київській області оголосило про тимчасове припинення проведення планових та позапланових заходів держнагляду (контролю), інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, перевірки знань з питань охорони праці.

Строк дії мораторію

Зрозуміло, мораторій на перевірки – тимчасовий захід. Тож окреслимо періоди, коли бізнесу не загрожуватимуть деякі види перевірок.

Перевірки, на які встановлено мораторій

Період дії мораторію

Документальні та фактичні перевірки

18 березня – 31 травня 2020 року

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ

18 березня – 18 травня 2020 року

Планові заходи із здійснення держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

18 березня – 31 травня 2020 року

Розглянемо кілька ситуацій, пов’язаних зі строком дії мораторію.

Чи можна під час мораторію оскаржити результати перевірки, яка завершилася до його запровадження?

Відповідно до п. 86.7 ПК платник податків або його представники в разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку.

Реалізувати це право платники можуть протягом 10 робочих днів із дня, що настає за днем отримання акта (довідки).

Оскільки мораторій на перевірки почав діяти з 18.03.20 р., він жодним чином не впливає на перевірки, завершені до цієї дати. До того ж, строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки.

Нагадаємо, акт (довідка) документальної виїзної або невиїзної перевірки складається у двох примірниках протягом п’яти робочих днів із дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку, а для платників, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Тож запровадження мораторію на проведення перевірок не позбавляє платників права подавати заперечення до актів перевірок, завершених до його запровадження, та оскаржувати прийняті за їх результатами податкові повідомлення-рішення (далі – ППР).

Проте платникам, які бажають узяти участь у розгляді заперечень до такого акта перевірки або скарги на ППР з метою обговорення встановлених під час перевірки порушень, надання додаткових пояснень варто врахувати необхідність дотримання заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу, передбачених постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211. Тобто під час карантину слід дотримуватися профілактичних заходів відповідно до рекомендацій МОЗ.

Як і на коли перенесуть документальні планові перевірки?

Документальну планову перевірку передбачають у плані-графіку проведення таких перевірок. Його оприлюднюють на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Зважаючи на мораторій, податківці відкоригують зазначений план-графік щодо перевірок, які були заплановані на період дії мораторію. Оновлений план-графік має бути оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС до 30.03.20 р. Оскільки це пряма норма Закону № 533 (п. 1 розд. І), вважаємо, що шанси на позитивне судове рішення щодо оскарження такого перенесення строків документальної планової перевірки є мізерними.

Проведення документальної планової перевірки можливе лише в разі, якщо платникові податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення цієї перевірки вручили під розписку або надіслали рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про її проведення та письмове повідомлення із зазначенням дати початку такої перевірки. Тож, якщо до 18.03.20 р. платникам було надіслано (вручено) письмові повідомлення та копії наказів на перевірки, проведення яких припадає на період дії мораторію, терміни проведення таких перевірок також будуть перенесені на період після закінчення мораторію, про що буде повідомлено таких платників.

Аналогічне стосується і документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Тож у разі надсилання (вручення) платникам письмових повідомлень та копій наказів про проведення документальних планових перевірок із зазначенням дати початку перевірки в період з 18 березня до 18 травня 2020 року податківці повідомлять платника про запровадження мораторію на перевірки та про зміну у зв’язку з цим дати початку такої перевірки. У такому разі терміни проведення таких перевірок будуть перенесені податківцями на майбутні періоди після закінчення мораторію.

Як впливає мораторій на розпочаті, але ще не завершені перевірки?

Відповідь однозначна: такі перевірки зупиняються до завершення мораторію. Зокрема, документальні та фактичні – до 31.05.20 р., а документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ – до 18.05.20 р.

Таке зупинення податкових перевірок перериває строк проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. Проте ДПС у листі від 20.03.20 р. № 7 рекомендує своїм територіальним органам надіслати платникам, перевірки яких зупинено у зв’язку з мораторієм, листи-повідомлення про таке зупинення та про поновлення таких перевірок з 01.06.20 р. Крім того, про таке зупинення буде зазначено у вступній частині актів (довідок) цих перевірок.

Переривання строків давності

Запроваджений мораторій зумовить зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПК. Це впливає на строки:

  • подання уточнюючих розрахунків до раніше поданої податкової звітності. Тобто строки давності, перебіг яких закінчується в період з 18 березня до 31 травня 2020 року, збільшуються на 75 календарних днів;
  • стягнення податкового боргу, що виник у зв’язку з відмовою в самостійному погашенні такого грошового зобов’язання. Тож перебіг строку давності (1095 днів) для стягнення податкового боргу платника зупиняється на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), – на 73 дні, після спливу яких його буде поновлено.

Звільнення від покарання за порушення, вчинені під час мораторію

Карантин, як і мораторій, рано чи пізно завершиться. А це запустить маховик перевірок. Однак парламентарі вберегли бізнес від ризиків – звільнили від порушень, вчинених у період мораторію.

І. Покарання за податкові порушення

За порушення податкового законодавства, вчинені в період з 1 березня до 31 травня 2020 року, штрафні санкції не загрожують.

Водночас, як завжди, маємо винятки: у будь-якому разі санкції накладатимуться за:

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
  • відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
  • порушення порядку нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

До того ж, протягом дії мораторію з 1 березня до 31 травня 2020 року платникам не нараховуватимуть пеню, а нараховану, але не сплачену за цей період пеню спишуть. Тобто, якщо перевірку здійснюватимуть після завершення мораторію, платнику не нараховуватимуть пеню за період, коли діяв мораторій. Водночас у разі нарахування пені до моменту запровадження мораторію, платник повинен оплатити пеню, нараховану до 18.03.20 р., а пеню за період дії мораторію буде списано.

ІІ. Покарання за порушення правильності нарахування та сплати ЄСВ

Тимчасово штрафні санкції до платника ЄСВ, передбачені ч. 11 ст. 25 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не застосовують за такі порушення, вчинені в період з 1-го до 31 березня та з 1-го до 30 квітня 2020 року:

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання відповідної звітності до податкових органів. Також не штрафуватимуть за те саме порушення, вчинене в період з 1-го до 31 березня та з 1-го до 30 квітня 2020 року платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.

ІІІ. Покарання за порушення, виявлені під час перевірок інших органів держнагляду (контролю)

На відміну від податкових перевірок та перевірок правильності нарахування та сплати ЄСВ, Закон № 533 не містить жодних індульгенцій щодо порушень, вчинених суб’єктами господарювання під час дії мораторію на перевірки, або списання пені, нарахованої за період дії мораторію.

IV. Несвоєчасна реєстрація податкових та акцизних накладних в реєстрі

Окремо зупинимося на санкціях, пов’язаних з електронним адмініструванням ПДВ та акцизного податку. Отже, у період з 01.03.20 р. до 31.05.20 р. не каратимуть за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних. На цьому акцентовано в листі ДПС від 20.03.20 р. № 7.

Однак податкові органи також звертають увагу, що не варто забувати про свого контрагента. На їхню думку, порушення щодо реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ. А порушення щодо реєстрації акцизної накладної / розрахунку коригування до неї зумовить порушення у процедурах підтвердження легальності отримання пального у контрагента.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали