Інструкція з охорони праці для водія легкового автомобіля

Читайте за темою:

Спецпроект "Охорона праці як об'єкт перевірок Держпраці"

______________________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ__________________________
(посада керівника підприємства
_______________________________
і найменування підприємства)
__________________ № __________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ___
для водія легкового автомобіля

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для водія легкового автомобіля (код 8322.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2005 «Класифікатор професій»; далі - Інструкція) є інструкцією за професією, яка встановлює вимоги безпеки під час експлуатації легкових автомобілів.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21 грудня 1993 р. № 132, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 р. № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15, та з урахуванням вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 13 січня 1997 р. № 5, Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 5 червня 2010 р. № 252, Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 20 жовтня 1998 р. № 207.

1.3. Під час виконання робіт на спеціалізованому транспортному засобі (автовишка, автоцистерна, автоміксер тощо) або транспортному засобі для перевезення людей (автобус), водій повинен пройти інструктаж за відповідною інструкцією з охорони праці та мати допуск до керування цим транспортним засобом.

1.4. До керування легковим автомобілем допускаються особи, які пройшли перевірку знань Правил дорожнього руху, мають посвідчення водія категорії «В» та практичні навички керування автомобілем.

1.5. Робота водія легкового автомобіля (далі - водій) належить до робіт підвищеної небезпеки.
Основними небезпечними та шкідливими виробничими факторами для водія є:

• несправність автомобіля;
• порушення Правил дорожнього руху іншими водіями та пішоходами;
• підвищена концентрація шкідливих речовин в повітрі (загазованість);
• нервово-емоційне напруження, монотонність праці, непотрібний ризик; 
• дія поверхні, що має високі робочі температури (радіатор системи охолодження, вихлопний колектор, глушник та опалювальний агрегат);
• дія пожежонебезпечних та шкідливих речовин (паливо-мастильні матеріали, антифриз);
• порушення режиму праці та відпочинку;
• підвищене фізичне навантаження під час проведення технічного обслуговування та ремонту автомобіля;
• незадовільні метеорологічні умови (температура та вологість повітря, швидкість вітру); 
• злочинні дії пасажирів та інших осіб.

1.6. До виконання обов’язків водія може залучатись особа віком не молодше 18 років, яка пройшла в установленому порядку медичний огляд та фізичний стан якої за результатами огляду відповідає вимогам до професії водія. Водій проходить періодичний медичний огляд в установленому на підприємстві порядку.

1.7. За водієм наказом по підприємству закріплюється певний автомобіль. При первинному самостійному допуску до керування автомобілем водій приймає цей автомобіль за актом.

1.8. При влаштуванні на роботу водій проходить вступний інструктаж з питань охорони праці.

1.9. Перед початком роботи водій проходить первинний інструктаж за цією Інструкцією, а потім періодично (1 раз на 3 місяці) — повторний інструктаж. Результати інструктажу фіксуються в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, в якому ставляться підписи особи, що провела інструктаж, та водія.

1.10. Водій проходить навчання та щорічну перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві. Перевірка знань водія проводиться за інструкціями з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки, правилами надання першої медичної допомоги, інструкціями з експлуатації автомобіля та інших засобів виробництва, які водій використовує у роботі.

1.11. За відсутності достатнього досвіду керування автомобілем перед допуском до самостійної роботи водій проходить стажування (дублювання) в установленому на підприємстві порядку.

1.12. Водій забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту, перелік яких встановлюється колективним (трудовим) договором з урахуванням галузевих нормативів, а саме: 

• жилетом сигнальним (термін використання - 24 місяці);
• рукавицями комбінованими - для керування автомобілем (термін використання - 3 місяці);
• костюмом (комбінезоном) бавовняним (додатково) - під час виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобіля (термін використання - 12 місяців);
• захисним шоломом (черговим) - під час робіт в оглядових канавах, підйомниках і естакадах (до зносу).

1.13. Роботодавець повинен застрахувати водія, у т. ч. від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров’я водій має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.14. Водій забезпечується робочою оснасткою згідно з табелем оснащення, а саме:

• вогнегасником;
• упорними колодками для коліс;
• медичною аптечкою;
• знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем;
• буксирною зчіпкою.

У разі залучення до технічного обслуговування та ремонту автомобіля водій отримує в користування:

• робочий (слюсарний) інструмент відповідної номенклатури (набір гайкових ключів та викруток, пасатижі тощо);
• домкрат з підкладками;
• запобіжна вилка для проведення шиномонтажних робіт;
• лежак для роботи під автомобілем.

Водій повинен мати місце (наприклад, особисту шафу) для зберігання робочого інструменту та пристроїв.

1.15. Для особистої гігієни водій забезпечується миючим засобом та обтиральним матеріалом (ганчір’ям). Водій, який під час виконання ремонтних робіт має контакт з шкідливими речовинами (мастилами, лакофарбовими матеріалами), забезпечується захисною маззю (пастою).

1.16. Водій повинен:

• 1.16.1    виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, дотримуватись встановленого графіку робіт та маршруту руху;
• 1.16.2    дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, бути уважним до сигналів водіїв рухомого транспорту;
• 1.16.3    виконувати лише роботу, яка входить до його обов’язків та за якою він пройшов інструктаж; 
• 1.16.4    вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;
• 1.16.5    вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником).

1.17. Водію заборонено:

• 1.17.1    виїжджати на лінію у хворобливому або іншому стані, що може вплинути на безпеку руху;
• 1.17.2    передавати керування автомобілем стороннім особам;
• 1.17.3    вмикати і зупиняти (крім аварійних випадків) обладнання, робота на якому не передбачена функціональними обов’язками водія;
• 1.17.4    використовувати під час ремонту автомобіля несправний робочий інструмент та пристрої, перебувати без необхідності під піднятим автомобілем;
• 1.17.5    торкатись частин електрообладнання, відкриті частини якого перебувають під напругою та не відкривати дверці електрощитів;
• 1.17.6    спати та відпочивати в салоні автомобіля під час роботи двигуна (для обігріву салону);

1.18. Водій повинен пройти інструктаж за інструкціями з пожежної безпеки, з електробезпеки та з надання першої медичної допомоги .

1.19. Допуск водія до робіт, не пов’язаних з керуванням автомобілем, здійснюється лише після проведення інструктажу за відповідною інструкцією з охорони праці. Водій проходить інструктаж при залученні до робіт:

• з технічного обслуговування та ремонту автомобіля -за Інструкцією з охорони праці для слюсаря з ремонту автомобілів;
• з обслуговування акумуляторів - за Інструкцією з охорони праці для акумуляторника;
• з використанням ручного електроінструменту - за Інструкцією з охорони праці під час робіт з ручним електрифікованим інструментом;
• шиномонтажних - за Інструкцією з охорони праці під час виконання шиномонтажних робіт;
• з використанням етилованого бензину - за Інструкцією з охорони праці під час робіт з етильованим бензином;
• з використанням обладнання автомобіля на газовому паливі — за Інструкцією з охорони праці під час робіт на автомобілях, що працюють на газовому паливі.

1.20. Вантажно-розвантажувальні роботи з підійманням вантажів вручну понад 30 кг мають бути механізовані. Водій може залучатись до виконання вантажно-розвантажувальних робіт (за його згодою) після проходження ним інструктажу за Інструкцією з охорони праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт вручну. Перед виконанням робіт з використанням вантажопідіймального механізму (наприклад, кран-балки, тельфера) водій повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці під час використання вантажопідіймального механізму, що керується з підлоги.

Забороняється переносити вручну жінкам-водіям вантажі вагою понад 7 кг, а чоловікам-водіям - понад 20 кг.

1.21. Перед виїздом на лінію тривалістю понад 1 добу водій повинен ознайомитись з режимом праці та відпочинку та мати записаний в дорожньому листі маршрут слідування з вказівкою місць тимчасового і тривалого відпочинку. Відпочинок водія має бути не менше подвійної тривалості часу роботи у робочу зміну, що передує відпочинкові (з урахуванням часу перерви на відпочинок і харчування).

1.22. Водій несе відповідальність за порушення вимог, викладених у цій Інструкції, Відповідальність за порушення цих вимог визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства та Правилами дорожнього руху.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Отримати від керівника завдання на виконання робіт.

2.2. Провести профілактичне обслуговування автомобіля перед виїздом на лінію згідно з вимогами інструкції з експлуатації автомобіля, а також перевірити:

• 2.2.1    технічний стан автомобіля, особливу увагу звернути на справність гальмової системи, рульового керування, приладів освітлення та сигналізації, шин, склоочисників, правильність встановлення дзеркала заднього огляду, видимість номерних знаків;
• 2.2.2    стан вітрового та бокового скла, роботу склопідйомного механізму (скло не повинно мати тріщин та затемнень, що ускладнюють видимість);
• 2.2.3    справність запірних пристроїв дверей (запірний пристрій повинен виключати можливість самовільного відкривання дверей під час руху автомобіля);
• 2.2.4    стан робочого місця водія (сидіння водія не повинно мати провалів, рваних місць, випнутих пружин та гострих кутів; регулювання, що забезпечує зручну посадку водія, має бути справним) та підлоги салону автомобіля (підлога має бути заслана килимком, який не має отворів та інших пошкоджень);
• 2.2.5    відсутність течі палива, мастила, рідини системи охолодження, гальмівної рідини тощо;
• 2.2.6    наявність робочого оснащення (згідно з табелем оснащення автомобіля);
• 2.2.7    достатній рівень заправлення паливом, мастилом, охолоджувальною рідиною, рідиною для гальм, рівень електроліту в акумуляторній батареї, а в холодний період року — додатково справність опалювальних пристроїв салону.

2.3. Провести перевірку технічного стану автомобіля та його елементів перед виїздом на лінію при загальмованих колесах (за винятком перевірки безпосередньо гальм).

2.4. Перевірити перед технічним обслуговуванням та ремонтом автомобіля робочий інструмент, несправний інструмент — замінити.

2.5. Використовувати для огляду автомобіля в темний час доби переносний електричний світильник напругою не вище ніж 12 В із захисним ковпаком або акумуляторним ліхтарем.

2.6. Запускати двигун за допомогою стартера. Перед запуском двигуна переконатись, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставлений у нейтральне положення. Двигун не повинен запускатись шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.

2.7. Пускова рукоятка використовується для запуску автомобіля лише як виняток (наприклад, коли непрогрітий двигун). При цьому слід дотримуватись таких вимог безпеки:

• 2.7.1    встановити упорні колодки з обох сторін колеса;
• 2.7.2    не вмикати запалювання двигуна, не переконавшись, що важіль перемикання коробки передач знаходиться у нейтральному положенні;
• 2.7.3    прокручувати пускову рукоятку знизу догори;
• 2.7.4    не брати рукоятку в обхват;
• 2.7.5    не застосовувати будь-яких важелів та підсилювачів, що діють на пускову рукоятку або храповик колінчатого валу.

2.8. Пройти щозмінний передрейсовий медичний огляд перед виїздом на лінію та отримати підтвердження справності автомобіля від особи, відповідальної за технічний стан автомобіля (механіка), про що отримати відповідні записи у дорожньому листі водія. 

2.9. Не виїжджати на лінію з несправностями, що загрожують безпеці руху, та без оформленого належним чином дорожнього листа. 

2.10. Проінформувати керівника або звернутись до медичного працівника у разі погіршення самопочуття.

2.11. Ходити територією підприємства по встановлених для переміщення людей місцях (тротуарах). У темний час доби ходити лише по добре освітленій місцевості та, за необхідності, користуватись переносним засобом освітлення (ліхтарем). Бути обережним і уважним під час пересування.

2.12. Підготовити автомобіль до виїзду на лінію у відведений на це час на початку зміни.

3. Вимоги безпеки під час роботи

Вимоги безпеки під час роботи на лінії

3.1. Під час керування автомобілем водій повинен мати при собі посвідчення (права) з талоном на право керування автомобілем, видане Державтоінспекцією, талон технічного паспорту автомобіля та дорожній лист.

3.2. Перед початком руху автомобіля водій повинен переконатися, що поблизу немає інших рухомих транспортних засобів, людей, перешкод та, за необхідності, подати попереджувальний звуковий сигнал. Під час руху заднім ходом подача попереджувального сигналу є обов’язковою.

3.3. Швидкість руху автомобіля під час переміщення територією діючого підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а у складських приміщеннях — 5 км/год.

3.4. Під час руху водій має виконувати вимоги Правил безпеки руху, вказівки представників Державтоінспекції, дотримуватись сигналів світлофорів, знаків безпеки руху та дорожньої розмітки.

3.5. Вибирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, оглядовості, інтенсивності та характеру руху транспортних засобів (пішоходів), особливостей технічного стану автомобіля.

3.6. При появі запаху палива негайно зупинити автомобіль, виявити та усунути причину протікання палива.

3.7. Водієві забороняється:

• 3.7.1    перевозити у салоні автомобіля більшу кількість людей, ніж обладнано місць для сидіння або вказано у паспорті заводу-виготовлювача автомобіля, а також перевозити на передніх сидіннях дітей;
• 3.7.2    вести автомобіль з відкритими дверима;
• 3.7.3    прослуховувати під час руху радіо за допомогою навушників, відволікатись на сторонні розмови та інші дії, що можуть вплинути на безпеку руху;
• 3.7.4    вистрибувати із кабіни автомобіля під час його руху;
• 3.7.5    керувати автомобілем в стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння;
• 3.7.6    у темний час доби або при недостатньому освітленні залишати автомобіль з вимкненими габаритними або стоянковими вогнями; 
• 3.7.7    самовільно відхилятись від маршруту, вказаного в дорожньому листі, та передавати керування автомобілем сторонній особі;
• 3.7.8    перевозити в салоні вантаж, що закриває огляд шляху, вантаж у несправній тарі та пожежонебезпечний вантаж (паливо-мастильні та інші легкозаймисті рідини);
• 3.7.9    забороняється відривати вантаж, що знаходиться в грунті або примерзлий з використанням оснастки автомобіля.

3.8. Для запобігання виникнення пожежі в автомобілі водієві забороняється:

• 3.8.1    допускати на двигуні та карбюраторі скупчення бруду та мастила;
• 3.8.2    залишати в кабіні та на двигуні забруднені мастилом або паливом використані обтиральні матеріали;
• 3.8.3    експлуатувати несправні прилади системи живлення автомобіля;
• 3.8.4    проводити ремонт паливної системи при вимкненому гарячому двигуні або такому, що працює, при ввімкненому запалюванні двигуна;
• 3.8.5    застосовувати для миття двигуна бензин та інші легкозаймисті рідини;
• 3.8.6    подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим непередбаченим інструкцією з експлуатацією способом;
• 3.8.7    курити та користуватись вогнем поблизу від приладів системи живлення двигуна (зокрема, паливного баку);
• 3.8.8    користуватись відкритим вогнем при визначенні та ліквідуванні несправностей автомобіля;
• 3.8.9    підігрівати двигун або інші агрегати відкритим вогнем.

3.9. Посадка і висадка пасажирів здійснюються з боку тротуару або узбіччя дороги під наглядом водія.

3.10. При зупинці водій, покидаючи кабіну, вживає заходи щодо запобігання самовільного руху автомобіля: вимикає запалювання або перекриває подачу палива, встановлює важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмовує стоянковим гальмом. На спусках та підйомах, де спосіб постановлення не регламентується засобами регулювання руху, автомобіль ставиться під кутом до краю проїзної частини.

3.11. При виході з салону автомобіля водій має попередньо перевірити стан поверхні в місці виходу (наявність вибоїн, ожеледиці, ковзкої поверхні, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїзну частину дороги переконатися ще й у відсутності руху на дорозі в усіх можливих напрямках. Водій не має перебувати на проїзній частині.

3.12. Переїзд автомобіля вбрід та льодом здійснюється у виняткових випадках тільки у місцях, позначених сигнальними знаками та покажчиками.

3.13. Водій має дотримуватись вимог санітарних норм і правил особистої гігієни.

3.14. Про кожну аварію або нещасний випадок водій має негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу та вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.

Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту автомобіля на лінії

3.15. Під час ремонту автомобіля на лінії водій зобов’язаний виконувати вимоги безпеки праці, що встановлені порядком  технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів на підприємстві. Заборонено допускати до проведення ремонтних робіт сторонніх осіб (пасажирів).

3.16. У разі відсутності у водія необхідних робочих інструментів та пристроїв або неможливості безпечного виконання ремонту автомобіля необхідно викликати технічну допомогу, а в разі можливості руху автомобіля — прямувати до найближчої ремонтної бази. 

3.17. Під час ремонту автомобіля на лінії водій зобов’язаний дотримуватись такі вимоги безпеки:

• з’їхати на узбіччя дороги;
• ввімкнути аварійну світлову сигналізацію (габаритні або стоянкові вогні);
• ввімкнути першу передачу та стоянкове гальмо;
• висадити пасажирів;
• одягнути сигнальний жилет;
• установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче ніж 20 м до автомобіля в населених пунктах та 40 м — за їх межами;
• підкласти під колеса упорні колодки;
• для роботи під автомобілем використовувати лежак;
• не перебувати з боку проїзної частини.

3.18. Пробку радіатора системи охолодження на гарячому двигуні для запобігання опіків відкривають у рукавицях або накривши ганчіркою. Пробку відкривають обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари у бік водія або інших людей.

3.19. Для перевірки наявності палива в паливних баках використовують інвентарну мірну лінійку, що виключає іскроутворення.

3.20. Водій не має ремонтувати комп’ютерну систему управління та акумулятор автомобіля.

3.21. Перед ремонтом з підняттям автомобіля з використанням домкрата вимкнути двигун, ввімкнути першу передачу, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, зачинити двері, підкласти під колеса упорні колодки; вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат інвентарну дерев’яну підставку площею не менше 0,1 м2, не допускаючи перекосу домкрата. Голівка домкрата має упиратися всією площиною в конструктивний елемент автомобіля, передбачений експлуатаційною документацією для підняття автомобіля домкратом. Не встановлювати домкрат на випадкові предмети та не підкладати їх під голівку домкрата. Не використовувати несправний домкрат або домкрат з вантажопідіймальністю нижче передбаченої.

3.22. Монтаж та демонтаж шини на лінії проводити передбаченим для цього інструментом. Перед демонтажем шини повітря з камери повністю випустити ніпелем. При накачуванні шин використовувати переносні запобіжні пристрої, запобіжну вилку відповідної довжини та міцності, при цьому колесо покласти замковим кільцем униз.

3.23. Під час проведення ремонту використовувати робочий інструмент та пристрої за призначенням, не відкручувати гайки, болти за допомогою зубила та молотка. Гайки і болти, що погано відкручуються, перед відкручуванням змастити мастилом. Перевірку збігів отворів здійснюють за допомогою конусної оправки. Не можна здійснювати таку перевірку пальцями. Водій не має залишати робочий інструмент і деталі в непередбачених для цього місцях.

3.24. Усі регулювальні роботи, пов’язані з двигуном, за виключенням регулювання карбюратора та кута випередження запалювання, підтягування ременя вентилятора та сальників, перевірку кріплення водяного насоса проводити вимкненому двигуні автомобіля. 

3.25. Для попередження випадків обморожування під час усунення несправностей автомобіля взимку (при мінусових температурах) роботи виконувати у рукавицях, зокрема  не торкатись рукам металевих частин.

Вимоги безпеки під час робіт із паливо-мастильними матеріалами та шкідливими технологічними речовинами (антифриз, гальмівна рідина)
3.26. Технологічні рідини, застосовані в автомобілі, мають бути використані лише за призначенням.

3.27. Заправлення автомобіля паливом проводити при вимкненому двигуні, під час заправлення не палити та не користуватись відкритим вогнем, не допускати перелив і розлив палива, не проводити ремонтні та регулювальні роботи.

3.28. Перед заправкою системи охолодження антифризом водій перевіряє в ній відсутність пошкоджень (у з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса тощо), а за наявності несправностей — усуває їх, після чого промиває систему охолодження чистою гарячою водою.

3.29. Антифриз заливається у систему охолодження (за відсутності розширювального бачка) на 10 % менше об’єму системи охолодження, оскільки під час роботи двигуна (при нагріванні) антифриз розширюється, що може призвести до його витікання.

3.30. Антифриз та гальмівні рідини зберігають (перевозять) в інвентарних герметично закритих ємностях з відповідним написом та знаком, передбаченим для отруйних речовин, а під час робіт із цими рідинами вживають заходів, що виключають попадання в рідину паливо-мастильних матеріалів. Ємність з антифризом та гальмівною рідиною зберігають у сухому неопалюваному приміщенні.

3.31 Водієві забороняється:

• 3. 31.1    наливати антифриз і гальмівну рідину у неінвентарну тару;
• 3. 31.2    переливати антифриз і гальмівну рідину шлангом шляхом засмоктування ротом;
• 3. 319.3    застосовувати тару з-під антифризу і гальмівної рідини для перевезення і зберігання харчових продуктів;
• 3. 31.4    використовувати ємність за наявності в ній осадів, нальоту, іржі тощо;
• 3. 31.5    перевозити антифриз і гальмівну рідину в салоні автомобіля, а також разом із харчовими продуктами.

3.32. Злитий із системи охолодження двигуна автомобіля антифриз або гальмівну рідину зберігають у спеціально відведеному місці. Вимоги до зберігання відпрацьованого антифризу такі самі, як і для нового.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після повернення на виробничу базу водій з механіком перевіряють технічний стан автомобіля та, за необхідності, реєструють заявку на поточний ремонт з переліком несправностей, що підлягають усуненню.

4.2. Якщо автомобіль технічно справний, водій проводить його щоденне технічне обслуговування згідно з інструкцією з експлуатації та ставить автомобіль у передбачене для стоянки місце.

4.3. Водій має переконатися у відсутності витоку палива та інших технологічних рідин, та за наявності усунути цей витік перед тим, як залишити автомобіль на стоянці.

4.4. У приміщеннях та майданчиках, що використовують для стоянки автомобіля, не допускається:

• 4.4.1    курити та користуватись відкритим вогнем;
• 4.4.2    залишати відкритою горловину паливного баку автомобіля;
• 4.4.3    заряджати акумуляторні батареї (у приміщеннях);
• 4.4.4    зберігати будь-які сторонні матеріали і предмети;
• 4.4.5    мити або протирати бензином деталі або агрегати, руки і одяг;
• 4.4.6    зберігати паливо (за винятком палива в баку автомобіля);
• 4.4.7    встановлювати предмети і обладнання, що можуть перешкоджати евакуації автомобілів у разі пожежі або іншої надзвичайної ситуації.

4.5. Після постановки автомобіля на стоянці водій має вжити заходів щодо запобігання самовільного руху автомобіля: вимкнути запалювання або перекрити подачу палива, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, загальмовує стоянковим гальмом, за необхідності встановлює упорні колодки та відключає клему акумулятора.

4.6. При мінусових температурах повітря (у зимовий час) та використанні води як охолоджувальної рідини, необхідно злити воду з радіатора та двигуна автомобіля.

4.7. Якщо під час ремонту на виробничій базі автомобіль залишається на підставках (козелках), перевірити надійність їх встановлення. Не залишати піднятий домкратом автомобіль.

4.8. Робочий інструмент та пристрої покласти у спеціально відведене місце (шафу).

4.9. Зняти робочий одяг, вимити руки та обличчя миючим засобом. Забороняється мити руки в мастилі, бензині та витирати руки брудним ганчір’ям.

4.10. Інформувати особу, відповідальну за технічний стан автомобіля (механіка) про несправності, що мали місце під час роботи.

4.11. Для прибирання робочого місця та засобів виробництва має біти наданий необхідний час у кінці зміни.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Причинами аварійної ситуації, що можуть призвести до нещасних випадків, можуть бути: дорожньо-транспортна пригода (ДТП); загоряння (пожежа); травмування під час проведення технічного обслуговування та ремонту автомобіля.
При настанні нещасного випадку необхідно зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю людей і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалась.

5.2. Основні причини загоряння (пожежі) автомобіля:

• порушення герметичності мереж, несправності паливної системи, загоряння палива і електропроводки при стиканні з поверхнями, що мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником, опалювальним агрегатом);
• спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, що виникає від ударів металевих деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;
• спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики (наприклад, під час заправлення автомобіля);
• спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправності електрообладнання (наприклад, короткого замикання, іскріння контактів);
• спалахування горючих конструкційних і паливо-мастильних матеріалів під впливом відкритого вогню (наприклад, під час зварювальних робіт, розігрівання вузлів автомобіля взимку, куріння).

5.3. Дії водія при пожежі на лінії:

• 5.3.1    при загорянні автомобіля водій має зупинити автомобіль та, з’їхавши на узбіччя, забезпечити швидку евакуацію пасажирів з салону автомобіля, вимкнути систему запалювання, відключити акумулятор від електромережі автомобіля, за можливості вжити заходів щодо збереження матеріальних цінностей, що можуть знаходитись в кабіні автомобіля;
• 5.3.2    розпочати гасіння пожежі вогнегасником з пролитого під автомобілем палива, подаючи вогнегасний заряд в осередок загоряння; 
• 5.3.3    розпочати гасіння в підкапотному просторі одразу ж при відкритті капота, оскільки інтенсивність горіння при відкритті капота зростає;
• 5.3.4    час безперервної роботи вогнегасників, рекомендованих для комплектації автотранспорту, становить від 9 до 15 с.; за необхідності замково-пускове обладнання вогнегасника дозволяє припинити подавання вогнегасного заряду, що покращує гасіння декількох осередків вогню одночасно або повторних загорянь в одному осередку.
• 5.3.5    найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (групою людей) із застосуванням декількох вогнегасників, а також якщо одночасно застосовувати підсобні засоби: сніг, пісок, покривало тощо.
• 5.3.6    гасити загоряння з навітряної сторони, направляючи струмінь з вогнегасника на поверхню, що горить, а не на полум’я, а при гасінні палива, що витікає, подавати заряд від низу гирла отвору догори.
• 5.3.7    не гасити вогонь у забрудненому (промасленому або просоченому парами палива) одязі та з руками, забрудненими паливо-мастильними матеріалами;
• 5.3.8    якщо не можна усунути пожежі власними силами, необхідно викликати представників пожежної охорони за телефоном (101), вказавши місце виникнення пожежі, обстановку під час пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

5.4. При виникненні пожежі (окрім випадків ДТП) приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння та діяти в порядку, визначеному інструкцією з пожежної безпеки.

5.5. При ДТП водій, причетний до неї, повинен:

• 5.5.1    негайно зупинити транспортний засіб і не зрушувати його з місця, а також інші предмети, що мають відношення до ДТП ;
• 5.5.2    позначити місце ДТП згідно з вимогами Правил дорожнього руху;
• 5.5.3    за наявності потерпілих викликати машину швидкої медичної допомоги, за можливості відвезти потерпілого на іншому транспортному засобі у найближчий лікувальний заклад, де повідомити своє прізвище, номер автомобіля (з пред’явленням посвідчення водія та інших документів, що засвідчують особу, та реєстраційного документа на автомобіль), після чого повернутись на місце ДТП;
• 5.5.4    повідомити за телефоном про ДТП Державтоінспекцію, записати прізвища та адреси свідків, чекати прибуття представників Державтоінспекції;
• 5.5.5    якщо рух інших транспортних засобів неможливий, звільнити проїзну частину, попередньо зафіксувавши положення автомобіля, предметів та слідів, що відносяться до ДТП (можливе використання фотоапарату).

5.6. У разі вимушеної зупинки автомобіля на залізничному переїзді водій зобов’язаний висадити людей і негайно вжити заходів щодо звільнення переїзду і зупинки поїзда. Якщо автомобіль не вдається видалити з переїзду, то водій автомобіля зобов’язаний:

• 5.6.1    направити двох людей уздовж шляхів в обидва боки на 1 км від переїзду (якщо одного - то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подання сигналу зупинки машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинки слугує круговий рух руки: вдень — з яскравою матерією або будь-яким помітним предметом, вночі - факелом або ліхтарем;
• 5.6.2    залишатись біля автомобіля і подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів;
• 5.6.3    у разі появи поїзда бігти йому назустріч, подаючи сигнал зупинки.

5.7. При буксируванні несправного автомобіля забезпечити постійне спостереження за автомобілем, що буксирується (в його кабіні обов’язково має перебувати водій). Довжина зв’язуючої ланки жорсткого зчеплення не має перевищувати 4 м, а гнучкої - 6 м; при цьому через кожний метр вона має бути позначена сигнальними прапорцями або щитками не менше ніж 200 мм кожен бік. Увімкнути при буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на транспортному засобі, що буксирує, ближнє світло фар, а на тому, що буксирується, — габаритні вогні; за умов поганої видимості на транспортному засобі, що буксирується, включити задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкому зчепленні — додатково передні габаритні вогні. Буксирна зчіпка приєднується на рівній поверхні.

Буксирування не допускається:

• транспортним засобом з причепом;
• за загальної довжини поїзда зчеплених транспортних засобів понад 24 м;
• двох і більше транспортних засобів одночасно;
• транспортного засобу з несправним гальмом;
• на гнучкому зчепленні зі швидкістю більше 30 км/год.;
• на гнучкому зчепленні транспортного засобу з несправним рульовим управлінням.

5.8. При створенні аварійної ситуації під час проведення технічного обслуговування та ремонту на виробничій базі припинити роботу, огородити небезпечну зону, запобігати доступу до цієї зони сторонніх осіб, проінформувати безпосереднього керівника робіт та іншу посадову особу підприємства, у подальшому керуватись їхніми вказівками.

5.9. При нещасному випадку надати першу медичну допомогу згідно з Інструкцією з надання першої медичної допомоги.

__________________________________                              _____________  _____________________
(посада керівника підрозділу (організації) - розробника)            (підпис)            прізвище, ініціали)

Візи

Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства    ____________  __________________
                                                                                                          (підпис)         (ініціали, прізвище)
«___» ____________ 20__ р. 

Юрисконсульт                                                                            ____________  __________________
                                                                                                         (підпис)          (ініціали, прізвище)
«___» ____________ 20__ р.