Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

До нас їде ревізор… із перевіркою нової фіксованої суми індексації

18.10.2015 397 0 0

Шановні читачі, у публікаціях із подібною назвою ми розглядатимемо видатки та операції, здійснені установою в умовах, коли норми законодавства не дають однозначної відповіді на запитання, як саме слід учинити, аби не спричинити порушення. Проте для забезпечення свого функціонування установа має прийняти те чи інше рішення. Як воно може бути оцінено контролюючими органами (або вже оцінено згідно з інформацією, що надійшла від вас) – предмет таких публікацій. І сьогодні ми почнемо з норм, що регулюють порядок визначення нової фіксованої суми індексації.

На сьогодні (станом на 30.06.2014) в багатьох бюджетних установах виникла необхідність визначення нової фіксованої суми індексації в умовах, коли заробітна плата працівника в місяці набуття ним права на індексацію доходів у зв’язку з відповідним значенням індексу інфляції зросла в частині постійних її складових. При цьому йдеться про підвищення, розмір якого більший за суму індексації, пов’язаної з індексом споживчих цін, та менший за суму фіксованої індексації, визначеної раніше.

Що мала робити установа в цій ситуації? Насамперед, – звернутися до відповідного нормативного документа, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.13 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078). Пункт 5 цього Порядку спочатку встановлює правило визначення доходу, коли має місце індексація (діє з 21.06.12 р.), а саме: «У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення», а далі відсилає нас до прикладу, наведеного в додатку 4 до Порядку № 1078 (далі – Приклад), напевно, для того, щоб побачити ці правила в дії.

На жаль, Приклад не містить ситуації, про яку йшлося на початку нашої розмови. Не маємо поки що й офіційних листів на цю тему від Мінсоцполітики (очікувати на них ми можемо виходячи з п. 14 Порядку № 1078). Тому вихід шукаємо, керуючись тими нормами, які маємо.

На першій стадії визначення фіксованої суми індексації (абзаци восьмий – п’ятнадцятий Прикладу) наведене вище правило спрацьовує на 100 %.

Продемонструємо це, використовуючи вихідні та розраховані дані Прикладу: «У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення (1 236 грн.) менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення (1 247,04грн.), у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації 1 247,04 грн. (1 236 грн. + 11,04 грн., де 11,04 грн. – фіксована сума індексації) не перевищувала загального доходу до його підвищення (1 247,04 грн.).

Проте виходячи з положень абзаців сімнадцятого– дев’ятнадцятого, якими надано особливий статус фіксованій сумі індексації (вона має виплачуватися в незмінному розмірі доти, поки під час підвищення зарплати розмір цього підвищення виявиться більшим за фіксовану суму індексації), законодавці допускають, що правило визначення доходу, наведене в п. 5 Порядку № 1078, може й не виконуватися. Так, з абзацу дев’ятнадцятого Прикладу випливає, що сума грошового доходу з урахуванням індексації (1 257,04 грн.) таки може перевищувати загальний дохід до його підвищення (1 247,04 грн.).

Така «недоторканність» фіксованої суми індексації, виходячи з роз’яснень, наданих у листі Мінсоцполітики від 24.09.12 р. № 325/10/136-12, передбачена з метою недопущення зменшення гарантії щодо забезпечення достатнього рівня життя та підтримання купівельної спроможності населення та діятиме доти, доки не виникне право на нарахування нових сум індексації.

Саме такий підхід знайшов своє підтвердження у Прикладі – в абзацах двадцятому та двадцять першому, коли в місяці виникнення права на індексацію, пов’язану з індексом цін, – 16,80 грн., у працівника відбулося підвищення зарплати на 10 грн. Виходячи з наведених там положень, ми повертаємося в поле дії правила, про яке йшлося вище. Адже сума грошового доходу з урахуванням індексації 1 273,84 грн. [1 246,00 грн. + 10,00 грн. + 11,04 грн. + 6,80 грн. (16,80 грн – 10,00 грн.)] не перевищила загального доходу до його підвищення 1 273,84 грн. (1 257,04 грн. + 16,80 грн.). Тобто в результаті працівник отримав підвищену суму зарплати – 1 256 грн. та нову фіксовану суму індексації в розмірі 17,84 грн., визначену як різниця між загальною сумою індексації (11,04 грн. + 16,80 грн.) та розміром підвищення (10 грн.).

Подумаємо, а чи можна просто підставити свої цифри в наведену схему розрахунків, адже наша ситуація, коли підвищення зарплати виявилося більшим за суму індексації, пов’язану з ростом цін, схожа, але не така сама. У попередніх публікаціях ми дали позитивну відповідь на це запитання та запропонували вам аналогічну схему розрахунків на прикладі, коли для працівника, що отримав право на індексацію у зв’язку із значенням індексу споживчих цін у сумі 81,61 грн. та мав підвищення зарплати на 147,40 грн. і раніше визначену фіксовану суму індексації в розмірі 270 грн., скоригована фіксована сума індексації була визначена в розмірі 204,21 грн. [(270,00 грн.+ 81,61 грн.) – 147,40 грн.]. І виходили ми з міркувань, що правило, наведене в п. 5 Порядку № 1078, яке ми процитували вище, має виконуватися. Такої думки ми дотримуємося й зараз.

І начебто все в наведеній послідовності дій збігається, окрім одного «але». Про те, що «недоторканність» фіксованої суми індексації при меншій за неї сумі підвищення зарплати триватиме лише до моменту виникнення права на індексацію відповідно до індексів інфляції, як було зазначено в Листі № 325, у Прикладі не говориться. І якщо керуватися нормами абзацу сімнадцятого, де про необхідність збереження фіксованої суми індексації при меншій за неї сумі підвищення зарплати йдеться без якихось додаткових умов, то тут має місце своя логіка в тому, якщо установа прийме рішення про збереження визначеної раніше суми фіксованої суми індексації за умови, що сума підвищення (у нашому прикладі – 147,40 грн.) не перевищить визначену раніше фіксовану суму індексації (270 грн.)

А що ж ревізори? Вони користуються тими самими нормами, що й ми. І тому хтось із них може зробити висновок на користь виконання правила, наведеного в п. 5 Порядку № 1078, і погодитися зі схемою визначення нової фіксованої суми індексації, яку пропонуємо ми для нашого прикладу, а хтось може погодитися з тим, що фіксована сума повинна залишитися в раніше визначеному розмірі (у нашому прикладі – 270 грн.). Звісно, що так не має бути, однак неузгодженість законодавчих норм завжди призводить до неоднозначного їх трактування як розпорядниками бюджетних коштів, так і перевіряючими.

Не виключаємо, що позиції ревізора й установи можуть збігатися. Це було б добре. А якщо ні, то розглянемо такі варіанти висновків ревізорів про можливі порушення та дій установи:

1. Якщо фіксовану суму було відкориговано за схемою, наведеною в абзаці двадцять першому Прикладу (у нашому прикладі – 204,21 грн.), то ревізор може зробити висновок, що порушено правило незмінності фіксованої суми при меншій за неї сумі підвищення зарплати й установі слід донарахувати суму індексації окремим працівникам. У такому разі варто підписати акт із запереченнями, наводячи як аргумент той факт, що при виконанні вимог ревізора буде порушено вищезгадане правило, викладене в п. 5 Порядку № 1078.

Ураховуючи, що йдеться про витрачання бюджетних коштів, радимо звернутися із запитом, додаючи матеріали ревізії, до Мінсоцполітики (яке, як ми вже зазначали, має надати роз’яснення за цим запитом згідно з п. 14 Порядку № 1078) і в подальшому керуватися саме цими роз’ясненнями. Копію запиту доцільно направити і до відповідного органу Держфінінспекції задля підтвердження вжитих вами заходів щодо з’ясування спірного питання.

2. Якщо установа фіксовану суму індексації залишила без змін (у нашому прикладі – на рівні 270 грн.) виходячи з того, що сума підвищення зарплати (147,40 грн.) її не перевищила, ревізор може зробити висновок про те, що установою порушено вимоги правила, наведеного в п. 5 Порядку № 1078.

Так, якщо зарплата працівника до підвищення становила 1 768,80 грн. [1 474 грн. (оклад) + 294,80 грн. (20%-ва надбавка)], сума грошового доходу з урахуванням індексації 2 267,81 грн. (1 768,80 грн. + 147,40 грн. + + 270,00 грн. + 81,61 грн.) перевищить загальний дохід до його підвищення 2 120,41 грн. (1 768,80 грн. + 270,00 грн. + 81,61 грн.), і на думку ревізора, це буде надмірним витрачанням коштів на оплату праці, які підлягають поверненню.

У такому разі акт ревізії теж варто підписати із запереченнями, спираючись на норми абзацу сімнадцятого щодо незмінності фіксованої суми індексації при меншому за неї зростанні зарплати. Не зайвим буде також, як ми радили в попередньому випадку, звернутися до Мінсоцполітики та органу Держфінінспекції.

Звідси висновок: як це не дивно, але довести правильність своїх дій, використовуючи наведені в цій публікації аргументи, установа має шанс і в першому, і в другому випадку. І це правильно, адже установа не має бути заручником ситуації, коли з тих чи інших причин стає можливим різне трактування чинних законодавчих норм.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1344 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали