Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Котли для опалювання придбано: як визначити кількість кочегарів

Анна Семененко

09.11.2015 7522 1 2

Мета цієї консультації – допомогти вирішити питання, що виникають у разі придбання установою опалювального котла, який працює на твердому паливі, а саме: як визначати кількість працівників, що обслуговуватимуть котел; як документально оформити працівників на посади; як здійснювати оплату їх праці тощо. Розглянемо ситуацію на прикладі реабілітаційного медичного закладу (наркологічного диспансеру).

Загальні норми щодо відповідності чисельності працівників обсягам видатків

Керівник закладу зобов‘язаний утримувати чисельність працівників та здійснювати видатки на заробітну плату виключно в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі (ст. 51 Бюджетного кодексу, далі – БК). Водночас на нього покладаються повноваження стосовно забезпечення виконання закладом повного обсягу функцій, передбачених положенням чи статутом.

У нашому випадку керівник диспансеру насамперед несе відповідальність за надання якісних послуг для контингенту осіб, що обслуговуються диспансером, та має дотримуватись визначеного БК алгоритму дій. Персонал на роботу приймається таким чином, щоб професіоналізм, досвід та інші якості працівників дозволяли практично реалізувати покладені на заклад завдання.

Звісно, що опалювальні котли було придбано для забезпечення повноцінного функціонування цього закладу охорони здоров‘я, і такому придбанню передувала серйозна робота в частині: визначення вартості та виробника обладнання; правил його експлуатації, обслуговування, а також прийняття на роботу кваліфікованого персоналу тощо. Вирішення всіх організаційних питань, що виникнуть під час підключення котлів до роботи, зокрема і щодо введення до штату диспансеру фахівців та робітників, також входить до функцій керівництва закладу.

Для розпорядників коштів установлено вимогу щодо приведення їх витрат у відповідність до бюджетних асигнувань та інших показників, доведених лімітними довідками (п. 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228). Так, чисельність працівників, що пропонується до затвердження за штатним розписом, має бути приведена у відповідність до визначеного обсягу фонду оплати праці (далі – ФОП), а інші витрати – у відповідність до інших установлених асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Фактичні видатки при забезпеченні виконання покладених на установу функцій мають здійснюватись без перевищення бюджетних асигнувань. Саме на це, до речі, звертають увагу контролюючі органи при перевірці.

Отже, випливає такий висновок: директор диспансеру має внести до штатного розпису такі зміни, щоб нововведені посади, на які покладатимуться роботи з експлуатації та обслуговування котлів, «вписувались» у кошторис закладу.

Штатні нормативи для розрахунку чисельності працівників  закладів охорони здоров‘я

Розрахунок чисельності працівників закладів охорони здоров‘я здійснюється за нормами наказу МОЗ від 23.02.2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров‘я» (далі – Наказ № 33). Заклади, безпосередньо підпорядковані міністерству, мають формувати штати на підставі цих штатних нормативів у межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (пп. 6.1 Наказу № 33).

Щодо закладів охорони здоров‘я, які належать до відання МОЗ АР Крим, управлінь охорони здоров‘я обласних і міських держадміністрацій, то ці органи управління мають затверджувати штати цих закладів, знову ж таки, на підставі Наказу № 33 у межах виділених лімітів асигнувань на заробітну плату.

Життя висуває свої вимоги, а нормативно-правові документи не завжди встигають за ними. Тобто типові штати не врегулювали питання щодо можливості введення до штату закладу посад працівників з обслуговування котлів, які працюють як на твердому паливі, так і на інших видах палива.

То на кого ж покласти обов‘язок із забезпечення роботи котлів та підтримки їх функціонування протягом опалювального періоду?

У п. 2 Наказу № 33 є така «шпаринка»: у разі виробничої необхідності керівник закладу має право змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади, не передбачені штатними нормативами для даного закладу. Таке право він може використати за рахунок посад інших структурних підрозділів у межах ФОП, доведеного лімітними довідками на відповідний період. Причому заміна посад можлива лише
в межах однієї категорії медичного, фармацевтичного персоналу, адміністративно-управлінського (крім заступників керівників) та господарсько-обслуговуючого персоналу.

Тож за вимогами законодавства з дозволу МОЗ (якщо установа йому безпосередньо підпорядковується) чи місцевих органів управління галузі охорони здоров’я (якщо вони є у підпорядкуванні МОЗ АР Крим, управлінь охорони здоров‘я обласних і міських держадміністрацій) можуть бути введені посади, які будуть забезпечувати повноцінну роботу установи, навіть якщо певні посади не передбачено у штатних нормативах МОЗ.

Як це практично зробити? Адже ні в додатку 22 до Наказу № 33, за яким визначаються штатні нормативи працівників наркологічних диспансерів, ні в додатку 46, де встановлено типові штати адміністративно-управлінського та господарсько-обслуговувального персоналу закладів охорони здоров‘я (у т. ч. диспансерів, які мають стаціонари), не передбачено таких посад робітників, як машиністи (кочегари) котельні або оператори котельні.

Водночас установлено можливість введення деяких посад господарсько-обслуговувального персоналу (додаток 46 до Наказу № 33). Згідно з таблицею 10 розд. ІХ цього додатка до штату диспансерів, що мають стаціонари, з дозволу керівників органів охорони здоров‘я залежно від обсягу роботи, зокрема, можуть вводитись:

  • начальник служби вентиляції та опалення –
  • в установах І групи за оплатою праці керівних працівників за наявності центральних і автономних кондиціонерів і вентиляційного господарства;
  • начальник технічного відділу – в установах ІІ–ІІІ груп за оплатою праці керівних працівників, що оснащені складним медичним та іншим обладнанням; диспансерах;
  • інженери, техніки та робітники служби опалення – в усіх установах за відповідними міжгалузевими і галузевими нормами та нормативами з праці.
  • Цією ж таблицею передбачено можливість введення у згаданих установах посад інженерів
  • і техніків об‘єднаних служб.

Наведені норми дають можливість ввести вищеозначені посади керівників та професіоналів до штату установи.

Щоб визначитись, скільки має бути посад робітничих професій, звернемось до загальних норм із цього питання, що застосовуються в установах та закладах освіти, охорони здоров‘я, культури, науки. Отже, наказом Мінпраці та соцполітики від 11.05.04 р. № 105 (далі – Наказ № 105) затверджено міжгалузеві норми чисельності робітників, які обслуговують громадські будівлі. Ці норми допоможуть визначитись лише із числом посад операторів котельні та робітників із комплексного обслуговування та ремонту будівель, тобто порушене питання має вирішуватись із застосуванням як галузевих, так і міжгалузевих нормативно-правових актів.

Введення до закладу охорони здоров‘я посад працівників за штатними нормативами інших галузей

Отже, Наказ № 33 дозволяє вводити посади керівників та професіоналів служб опалення до штату диспансерів, які мають стаціонари. Розглянемо можливість введення посад робітників.

По-перше, Наказом № 33 дозволено введення до штату посад працівників, не передбачених штатними нормативами, однак за рахунок однієї категорії персоналу, наприклад як у нашому випадку – робітників.

Найбільш вірогідним, на нашу думку, видається здійснення цього в межах чисельності персоналу кухонь. Штатні нормативи таких категорій працівників у диспансерах визначаються згідно з додатком 47 «Штатні нормативи працівників кухонь та їдалень лікувально-профілактичних закладів» до Наказу № 33. Так, у диспансерах кількість таких посад персоналу кухні, як чистильник плодоовочів і картоплі, мийник посуду, робітник кухні визначається залежно від числа ліжок у закладах. Тож уведення до штату посад робітників з експлуатації та обслуговування котлів можна здійснити виключно за рахунок зменшення числа посад робітників кухні.

Щоправда, у такому разі виникне проблема із забезпеченням повноцінного функціонування кухні, адже тоді хтось із персоналу закладу має і почистити овочі, і помити посуд, і виконати інші види некваліфікованої роботи, а такого персоналу буде недостатньо.

По-друге, є й такий варіант. Керівник закладу може врегулювати питання шляхом звернення до органу вищого рівня та одержати дозвіл на використання штатних нормативів, що діють, наприклад, у закладах освіти. Зокрема, можна скористатися Типовими штатними нормативами професійно-технічних навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 06.12.10 р. № 1204 (далі – Типові нормативи № 1204). Згідно з п. 8 цих Типових нормативів у закладах, де опалення не передано до системи житлово-комунального господарства, на опалювальний сезон вводяться посади машиністів (кочегарів) котельні, операторів котельні газової, опалювачів.

За наявності центрального опалення умови для цього такі:

  • дві штатні одиниці посади машиніста (кочегара) котельні у зміну – у котельнях, що опалюються твердими видами палива з поверхнею нагріву котлів понад 75 м2;
  • дві штатні одиниці посади оператора котельні у зміну – у котельнях без автоматики безпеки.

У тих навчальних закладах, де протягом усього року забезпечуються гарячою водою їдальня, душова, пральня або гуртожиток, вводяться штатні одиниці машиністів (кочегарів) котельні, операторів котельні та робітників із комплексного обслуговування й ремонту будинків на рік, але не більше двох одиниць на заклад із загальної кількості штатних одиниць таких посад, передбачених цим пунктом.

Кількість посад робітників із комплексного обслуговування й ремонту будинків (включаючи опалювачів) згідно з Типовими нормативами № 1204 становить:

  • при контингенті до 500 учнів – 3 посади;
  • при контингенті понад 500 учнів – 4 посади.

Водночас цей же пункт для визначення числа цих робітників направляє нас до норм Наказу № 105. У ньому під кодом Класифікатора професій 8162 передбачено робітників, що обслуговують парові машини та бойлери (на роботах середньої кваліфікації), серед яких, зокрема, і оператори котельні та машиністи (кочегари) котельні. Завданнями та обов’язками за цією професією є: забезпечення безпечного й економічного режиму роботи котлоагрегатів, регулювання подачі палива залежно від навантаження котлів; стеження за нормальним рівнем води та за показниками контрольно-вимірювальних приладів, періодичне продування водомірного скла; забезпечення й регулювання подачі холодної та гарячої води установленої температури.

Чисельність цих операторів у зміну визначається залежно від кількості котлів, що працюють, та їх продуктивності. Так, якщо працює 4 котли продуктивністю 8 Гкал/год., то за нормами Наказу № 105 у зміну має бути 2,13 штатних одиниць операторів на обслуговування котлів; при продуктивності 75 Гкал/год. – 2,52 штатних одиниць.

Нам видається доцільнішим у такому разі застосовувати нормативи, установлені Наказом № 105 (а не Типові штати № 1204), оскільки застосовані ним критерії більш детальні та виважені.

Особливості визначення умов оплати праці робітників

Позитивним є те, що при визначенні розмірів посадових окладів цієї категорії працюючих питань не виникає, оскільки схемою тарифних розрядів робітників, що працюють у закладах охорони здоров‘я, передбачено професію машиніста (кочегара) котельні. Згідно з пп. 2.2.22 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров‘я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та соц-політики та МОЗ від 05.10.05 р. № 308/519 (далі – Умови № 308/519), робітникові такої професії тарифний розряд установлюється залежно від його кваліфікаційного розряду.

Так, для 3-го тарифного розряду (на сьогодні це 1 393 грн.) необхідно мати 2-й кваліфікаційний розряд, 4-го (1 403 грн.) – 3-й кваліфікаційний розряд, 5-го (1 413 грн.) – 4-й кваліфікаційний розряд.

А от із урегулюванням умов оплати праці не все гаразд. Чинне законодавство (ст. 100 КЗпП) передбачає встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я. Перелік цих робіт має бути визначений Кабміном.

Проте на сьогодні це питання не доведене до логічного кінця. Фактично існує лише Перелік робіт із важкими і шкідливими умовами праці, на яких робітникам закладів охорони здоров’я установлюється доплата в розмірі до 12 % тарифної ставки (додаток 6 до Умов № 308/519).

Ідеться про робітників, на яких покладено такі функції:

  • виконання обслуговування котельних установок, що працюють на вугіллі та мазуті;
  • чищення котлів у холодному стані;
  • обмурування котлів у гарячому стані;
  • обслуговування установок у котельних спорудах;
  • обслуговування котельних установок, що працюють на вугіллі та мазуті;
  • виконання вантажно-розвантажувальних робіт вручну (у нашому випадку – прибирання шлаків і золи).

Отже, ми з‘ясували, що посадовий оклад машиніста (кочегара) котельні визначається залежно від його кваліфікаційного розряду. «Шкідлива» ж доплата може бути встановлена, якщо посадовою інструкцією за цією посадою на працівника покладено виконання вищенаведених видів робіт та фактично виконувані робітниками функції відповідають тим, що містяться в наведеному переліку.

Роботодавець має обов‘язково знати про вищезазначене та дотримуватись таких правил при здійсненні оплати праці згаданих категорій працівників. Для цього, зокрема, необхідно:

  • включити до колективного договору закладу окремим додатком перелік робіт та посад, при роботі на яких здійснюється ця доплата;
  • видати наказ щодо конкретизації розміру доплати (у межах до 12 %) із зазначенням посади, прізвища та виду виконуваних працівниками робіт;
  • ще до укладення із працівником трудового договору повідомити про особливості умов його роботи.

Функції, що покладаються законодавством на робітників, та кваліфікаційні вимоги

Що стосується покладених на працівників робітничих професій функцій, то вони, звісно ж, мають відповідати визначеним нормативно-правовими актами завданням та обов‘язкам.

Кваліфікаційні характеристики професій «оператор котельні» та «машиніст (кочегар) котельні» різняться. Так, у Випуску І «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (розд. 2 «Професії робітників») Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики від 29.12.04 р. № 336 (далі – Довідник № 336), установлено, зокрема, таке (витяг):

Розділи кваліфікаційної характеристики

Машиніст (кочегар) котельні

Оператор котельні

1

2

3

Завдання та обов‘язки

2-й розряд:– обслуговує водогрійні та парові котли, які працюють на твердому паливі;– розпалює, пускає, зупиняє котли та постачає їх водою;

– подрібнює паливо, завантажує та шурує топку котла;– бере участь у промиванні, очищенні та ремонті котла;

– прибирає вручну шлак та золу із топок і бункерів парових та водогрійних котлів.

4-й розряд:

– спостерігає за допомогою контрольно-вимірювальних приладів за рівнем води у котлах, тиском та температурою пари, води і відхідних газів;

– регулює роботу (навантаження) котлів за графіком споживання пари;

– запобігає несправностям, усуває їх у разі появи в роботі устаткування

2-й розряд: – обслуговує водогрійні та парові котли, які працюють на рідкому та газоподібному паливі або електронагріванні;– здійснює розпалювання, пуск та зупинку котлів і живлення їх водою;

– регулює горіння палива. Чистить арматуру та прилади котла.

4-й розряд:

– стежить за допомогою контрольно-вимірювальних приладів за рівнем води
у котлах, тиском та температурою пари, води і відхідних газів;

– регулює роботу (навантаження) котлів за графіком споживання пари;

– запобігає та усуває несправності в роботі устаткування

Повинен знати

2-й розряд:

– принцип роботи обслуговуваних котлів, форсунок, пароповітропроводів та способи регулювання їх роботи;

– будову топок парових котлів, шлакових і зольних бункерів;

– правила очищення колосникових решіток; основні властивості золи та шлаку.

4-й розряд:

– будову та правила обслуговування котлів, основні відомості з теплотехніки;

– причини виникнення несправностей у роботі котельної установки та заходи щодо їх запобігання та усунення;

– призначення та умови застосування складних контрольно-вимірювальних приладів

2-й розряд:

– принцип роботи котлів, що обслуговуються; основні способи теплоізоляції котлів і паротрубопроводів;

– правила поводження з газом та устаткуванням, яке знаходиться під напругою.

4-й розряд:

– будову та правила обслуговування однотипних котлів;

– різні властивості палива та вплив якості палива на процес горіння і теплопродуктивність котлоагрегатів;

– причини виникнення несправностей
у роботі котельної установки та заходи щодо їх запобігання

Кваліфікаційні вимоги

2-й розряд:

– повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи.

4-й розряд:

– професійно-технічна освіта

2-й розряд:

– повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи.

4-й розряд:

– професійно-технічна освіта

Додамо: згідно з Довідником № 336 на машиніста (кочегара) котельні 2-го розряду покладено функцію прибирання шлаку та золи із топок і бункерів парових та водогрійних котлів вручну.

Як бачимо, робітники цих професій мають володіти основами роботи котлів на різних видах палива: машиніст (кочегар) – на твердому; оператор – рідкому та газоподібному. А тому виконувані ними завдання та вимоги до їх знань відрізняються.

Звертаємо увагу: призначення робітників за згаданими професіями (навіть за найнижчим 2-м розрядом) провадиться не лише за наявності у них повної загальної середньої освіти. Вони мають пройти також професійну підготовку на виробництві. Починаючи з 4-го розряду від указаних робітників вимагається наявність професійно-технічної освіти. Також є важливим те, що робітник більш високої кваліфікації, окрім робіт, зазначених у кваліфікаційній характеристиці присвоєного йому розряду, має володіти знаннями, навичками та вмінням виконувати роботи, передбаченими для робітників нижчої кваліфікації цієї самої професії.

Аналогічні вимоги до освіти робітників установлено і у розділі 8 «Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин» Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.10 р. № 327 (далі – Класифікатор № 327).

Щоправда, у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженому наказом МОЗ від 29.03.02 р. № 117, вміщено тільки кваліфікаційні характеристики посад (професій) медичного спрямування, тому фактично закладам охорони здоров’я при визначенні кваліфікаційних вимог робітничих професій машиніста (кочегара) та оператора котельні слід керуватися нормативно-правовими актами, загальними для всіх галузей, – Довідником № 336.

Отже, роботодавець має звернути увагу на наявність професійної підготовки у претендентів на посаду машиніста (кочегара) чи оператора котельні. В іншому випадку некваліфіковані та неосвічені робітники не зможуть якісно виконувати свою роботу.

Документальне оформлення трудового договору

Оформлення на посаду працівників, які виконують роботу з експлуатації та обслуговування котлів, має свої особливості. Насамперед необхідно визначитись, протягом якого періоду вони будуть працювати – цілий рік чи лише на час здійснення опалення закладу.

Вище ми зазначили, що в разі необхідності цілорічної роботи котлів, наприклад для забезпечення гарячою водою їдальні, душової, пральні тощо, у штаті установи протягом усього року мають перебувати й відповідні працівники. Тож тоді з ними укладається безстроковий трудовий договір (п. 1 ч. 1 ст. 23 КЗпП).

Якщо ж такої потреби немає (а це на практиці буває найчастіше), укладається строковий трудовий договір для роботи машиніста (кочегара) котельні, оператора котельні протягом певного періоду року в осінньо-зимовий час.

Однак звертаємо увагу на точність формулювання записів, що вносяться до трудових книжок працівників, і, звісно ж, наказу про прийняття на роботу. Упереджуємо про неприпустимість здійснення запису на кшталт «прийняти на роботу на період опалювального сезону».

По-перше, день початку та закінчення опалювального сезону визначається органами влади і різниться залежно від погодних умов регіону, готовності мереж до підключення опалення та інших чинників. Зауважимо: день прийняття на роботу та звільнення може не збігатися з фактичними днями початку та закінчення опалення в закладі.

По-друге, про сезонність роботи взагалі не може йтися, оскільки професійної назви роботи «оператор котельні, (машиніст (кочегар) котельні)» немає у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278. Отже, прийняття на сезонну роботу таких робітників буде порушенням трудового законодавства. Головною вимогою в даному разі є визначення конкретного строку дії договору, і зазвичай це відбувається за угодою сторін і надалі відображається в наказі про прийняття на роботу. Тому формулювання наказу про прийняття на роботу може бути таким:

«Козаченка Петра Семеновича прийняти машиністом (кочегаром) котельні за строковим трудовим договором з 05.10.15 р. до 31.03.16 р. з оплатою праці згідно із штатним розписом.

Підстава: заява Козаченка П. С., п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП».

Тоді у трудовій книжці можна зробити такий запис: «Прийнято машиністом (кочегаром) котельні».

При укладенні трудового договору роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права та обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, права на пільги й компенсації за роботу в цих умовах відповідно до законодавства та колективного договору (ст. 29 КЗпП).

Зауважимо про різні права працівника та роботодавця щодо звільнення: власник має право звільнити працівника зі своєї ініціативи, а от укладений строковий трудовий договір працівник зі своєї ініціативи розірвати не має змоги. Дострокове розірвання строкового договору на вимогу працівника можливе лише за наявності в нього хвороби або інвалідності, що перешкоджають виконанню роботи, інших випадків неможливості подальшої роботи, порушення власником норм законодавства про працю (ст. 38, 39 КЗпП).

Відомості про строковий характер трудового договору до трудової книжки не вносяться.

Дотримання правил охорони праці при роботі з котлами

Власник котла повинен забезпечити утримання котлів у справному стані, а також безпечні умови їх роботи. Організація обслуговування, ремонт і нагляд за котлами здійснюється із дотриманням вимог Правил будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115 °С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 23.07.96 р. № 125 (далі – Правила № 125).

Щодо обслуговування котлів, то до цієї роботи можуть допускатися особи, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію (п. 15.7 Правил № 125). Окремо визначено, що навчання та первинна атестація машиністів (кочегарів) і операторів котельні проводиться у професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах (курсах). Не допускається індивідуальна підготовка зазначеного персоналу. При цьому не рідше одного разу на рік слід проводити періодичні перевірки знань, а якщо, наприклад, котел переводиться на спалювання іншого виду палива, здійснюється позачергова перевірка знань.

Звертаємо увагу ще на таке. Робітникам, робота яких пов‘язана з обслуговуванням котельних установок, установлено особливі умови виконання, у тому числі безпечного ведення робіт, запобігання аварійності, виробничому травматизму. Вони повинні знати й дотримуватися нормативних актів з охорони праці, виробничих (експлуатаційних) інструкцій тощо та мати відповідний документ, що засвідчує завершену та успішну спеціальну підготовку до виконання цих робіт та своєчасну перевірку знань з охорони праці. Щодо робітників, безпосередньо зайнятих керуванням і обслуговуванням машин та устаткування (зокрема, операторів, машиністів), то їм слід мати професійну підготовку в обсязі, достатньому для безпечного усування несправностей та відмов, що виникають у процесі роботи, а також для участі в їх ремонті. Такі норми містяться в п. 8 та 9 Загальних положень Довідника № 336.

Зазначимо, що парові та водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт включено до Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (додаток 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.11 р. № 1107, далі – Порядок № 1107).

Простіше кажучи, використовувати опалювальні котли слід таким чином, щоб вони виконували своє безпосереднє призначення та при цьому відповідали вимогам законодавства з охорони праці.

Тому роботодавцеві слід отримати у відповідному органі Держпраці (до реорганізації – Держгірпромнагляду) дозвіл на експлуатацію такого устаткування. Дозвіл видається за місцем державної реєстрації юридичної особи. Після отримання дозволу необхідно письмово повідомити про наміри експлуатувати (застосовувати) устаткування підвищеної небезпеки не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку експлуатації (п. 14 Порядку № 1107).

Як бачимо, життя випереджає вимоги нормативно-правових актів, які не встигають усе врегулювати. Але роботодавець зобов’язаний, дотримуючись законодавства, забезпечити виконання закладом усіх покладених на нього функцій. Тому найголовніше – мати бажання врегулювати питання, а рішення знайдеться.

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 1

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1344 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали