Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Що перевірятиме Держпраці у роботодавців 2022 року?

29.09.2022 156 0 0


Попри очікування зменшення фіскальної уваги на питання організації праці, останнім часом почастішали випадки накладання адміністративних, фінансових та кримінальних санкцій на керівників установ за порушення трудового законодавства. Тому доцільним та актуальним видається висвітлення для спільноти кадровиків таких питань, як порядок перевірок Держпраці, підготовка до візиту державного інспектора праці, завчасне самостійне виправлення помилок у кадровій роботі тощо.


Законодавче забезпечення перевірок Держпраці

Нагадаємо, що перевірку суб’єктів господарювання щодо неоформлених працівників здійснює ДПС та її територіальні органи. Про це зазначено в пп. 37 п. 6 постанови КМУ від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України».

Водночас штрафні санкції накладаються й Держпраці та її територіальними органами згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 № 509.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку штрафи можуть застосовуватися з таких підстав:

  • рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений в установі;
  • акта, складеного за результатами заходу державного контролю за дотриманням законодавства про працю чи зайнятість населення, здійсненого у зв’язку з невиконанням вимог припису;
  • акта, складеного за результатами заходу державного контролю за дотриманням законодавства про працю, під час якого виявлено факти використання праці неоформлених праців­ників;
  • акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
  • акта перевірки ДПС, її територіального органу, під час якої виявлено порушення законодавства про працю.

Слід зазначити, що сума штрафу залежить від розміру мінімальної заробітної плати (далі – МЗП). Законом від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» МЗП становить (у місячному розмірі): з 1 січня – 6 500 грн, з 1 жовтня – 6 700 грн. Штраф сплачується протягом одного місяця із дня прийняття постанови про його накладення.

Зверніть увагу! Відповідно до ст. 265 КЗпП у разі сплати юридичною особою 50 % розміру штрафу протягом 10 банківських днів із дня вручення постанови про його накладення така постанова вважається виконаною.

Якщо штрафи не сплачуються в добровільному порядку, передбачено стягнення, а саме:

  • у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці;
  • у судовому порядку територіальними органами Держпраці;
  • органами державної виконавчої служби.

Підстави для накладення штрафів

Нормативно-законодавчими актами, які обов’язково слід знати кадровикам і роботодавцям у зв’язку з перевірками як з боку ДПС, так і з боку Держпраці, на сьогодні є:

  • КУпАП;
  • Кримінальний кодекс (далі – КК);
  • Закон від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877);
  • Закон від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»;
  • постанова КМУ від 20.05.2020 № 383 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці»;
  • Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 № 96;
  • Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58).

Що перевіряє Держпраці

Щоб зменшити ймовірність неприємних сюрпризів від візиту державного інспектора праці, кадровик має чітко усвідомлювати, що критеріями перевірки Держпраці, серед іншого, є:

  • порушення роботодавцем вимог законодавства про працю;
  • використання праці неповнолітніх осіб;
  • наявність заборгованості з виплати зарплати або порушення строків її виплати;
  • виплата працівникам зарплати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру МЗП;
  • невідповідність кількості найманих працівників обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) середнім показникам за відповідним видом економічної діяльності;
  • наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і зарплати та показниками звітності, поданої установою до органів держвлади;
  • порушення роботодавцем вимог законодавства про зайнятість населення;
  • отримання роботодавцем державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за кошти сум адміністративно-господарських санкцій і пені, що надходять до держбюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю тощо.

Як свідчить практика щорічних перевірок, роботодавці, які грубо порушували законодавство про працю, несуть кримінальну відповідальність за:

  • незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного правопорушення – від 34 до 51 тис. грн або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років (ст. 172 КК);
  • грубе порушення угоди про працю службовою особою, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи – до 850 грн або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 173 КК);
  • примушування до участі в страйку або перешкоджання участі в ньому шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій – до 850 грн або громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років (ст. 174 КК);
  • безпідставна невиплата зарплати більш як за один місяць – від 8,5 до 17 тис. грн або виправними роботами на строк до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 175 КК).

Підстави для перевірки Держпраці

Про проведення планової перевірки державний інспектор праці (далі – інспектор) має письмово повідомити роботодавця (вказуючи дату початку та закінчення перевірки) не менш ніж за 10 днів до дня її початку (ч. 4 ст. 5 Закону № 877).

У разі якщо повідомлення про здійснення планової перевірки не буде завчасно отримано, роботодавець має право не допускати інспектора праці до її проведення.

Нагадаємо, що, на відміну від планових, позапланові перевірки проводяться:

  • без попереднього повідомлення про них роботодавця;
  • незалежно від кількості та строків раніше проведених перевірок.

Проте інспектор має право лише ознайомити з підставою проведення позапланової перевірки безпосередньо перед її проведенням і надати копію відповідного направлення.

Водночас для позапланової перевірки мають бути підстави, які визначаються Законом № 877, а саме:

  • письмова заява роботодавця про здійснення перевірки;
  • неподання без поважних причин роботодавцем у встановлений строк документів обов’язкової звітності чи виявлення та підтвердження неправдивості даних, заявлених ним у таких документах;
  • перевірка виконання установою приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
  • за зверненням фізичних або юридичних осіб про порушення роботодавцем законодавства;
  • у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, пов’язаного з діяльністю установи.

Зверніть увагу! Проведення позапланової перевірки з інших підстав, крім визначених Законом № 877, забороняється.

Отже, під час проведення позапланової перевірки з’ясовують лише ті питання, потреба в перевірці яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням їх у направленні на проведення перевірки.

Щодо строків проведення перевірок зазначимо, що планова перевірка не може тривати понад 15 робочих днів, а позапланова – 10 робочих днів, якщо тільки інше не передбачено законом. Продовження строку як планової, так і позапланової перевірки не допускається.

Як відбувається перевірка

Насамперед зауважимо, що відповідно до ст. 265 КЗпП за недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні накладається штраф у розмірі 3 МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2022 року це становить 19,5 тис. грн).

Роботодавець має пам’ятати про те, що інспектор під час перевірки:

  • повинен показати службове посвідчення, а також, на вимогу, копію направлення на проведення інспекційного відвідування;
  • може проводити перевірку на місці або дистанційно;
  • має право на вільний доступ до будь-яких виробничих, службових і адміністративних приміщень;
  • має право перевіряти будь-які документи, що стосуються працівників, наодинці або в присутності свідків спілкуватися з керівником і працівниками;
  • може робити фото, відео або аудіозаписи, залучати правоохоронні органи.

Практика перевірок свідчить, що насамперед інспектори зазвичай цікавляться двома моментами: наявністю колдоговору та виконанням зафіксованих у ньому положень, а також веденням трудових книжок працівників. Підкреслимо, що згідно зі ст. 17 КЗпП у новоствореній установі колдоговір укладається за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний строк після реєстрації установи, організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування установи, якщо не передбачено її реєстрації.

Тому, оскільки сторонами колдоговору є роботодавець і трудовий колектив, а сам колдоговір може бути укладено за ініціативою будь-якої сторони, за відсутності такої ініціативи з боку трудового колективу притягнути роботодавця до відповідальності не можна, оскільки жоден нормативний акт не покладає на нього обов’язок ініціювати укладення цього договору.

Роботодавців або інших посадових осіб установи можна притягнути до відповідальності лише в разі їх ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колдоговору (якщо такі переговори були ініційовані) за ст. 411 КУпАП, порушення чи невиконання зобов’язань щодо колдоговору за ст. 422 КУпАП чи ненадання ними інформації, потрібної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колдоговорів згідно зі ст. 433 КУпАП.

З 10 червня 2021 року змінилися правила обліку трудової діяльності працівника. А саме Законом від 05.02.2021 № 1217-IX унесено зміни, зокрема, до ст. 48 КЗпП, згідно з якою облік трудової діяльності працівника здійснюється тепер в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Водночас ведення паперових трудових книжок не скасовується. Відповідно, не скасовуються й перевірки трудових книжок.

Інспектори праці зосереджують свою увагу на тому, чи ведуться трудові книжки в установі відповідно до вимог Інструкції № 58. Так, типовими порушеннями є недотримання п. 2.12 Інструкції № 58, згідно з яким після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність унесених відомостей, а також п. 2.5 Інструкції № 58, за яким із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення та звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під підпис в особовій картці, в якій має повторюватися запис із трудової книжки (вкладки).

Додамо, що особові картки (типова форма № П-2, затверджена спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.2009 № 495/656) мають бути заведені на всіх працівників, що також перевіряється інспекторами. Крім того, інспектори перевіряють, чи відповідає кількість працівників обсягам виробництва, чи є розбіжності між фактичними показниками чисельності працівників і зарплати та показниками, зазначеними в поданій звітності. У такий спосіб виявляють тих, хто працює неофіційно.

Також звертається увага на стан оплати праці, тобто розмір зарплати та наявність заборгованості з її виплати. Підозру викликають роботодавці, які виплачують своїм працівникам МЗП (ознака виплат основної частини зарплати «у конвертах»).

Оформлення результатів перевірки

За результатом проведеної перевірки інспектор складає акт, де фіксує всі виявлені порушення, а також витребовує документи, що підтверджують ці порушення, і пояснення від роботодавця (чи відповідальної особи) за певні дії. Акт має бути оформлено останнім днем проведення перевірки, а якщо роботодавець не згоден із фактами, викладеними в ньому, до них додаються заперечення, які мають бути підтверджені документально. Потім інспектор складатиме припис щодо усунення виявлених порушень, який підлягатиме обов’язковому виконанню установою з письмовим повідомленням про вжиті нею в установлений строк заходи.

У приписі вказуються порушення відповідно до висновків акта, а в його резолютивній частині окремо встановлюється строк усунення кожного з порушень із зазначенням строку письмового повідомлення щодо їх усунення.

Якщо строк усунення порушень перевищує один календарний місяць, установлюються вимоги про подання щомісячного письмового повідомлення на визначену дату до повного усунення зазначеного порушення. Один примірник акта та припису надаються роботодавцеві, а в разі неможливості особистого вручення (наприклад, у разі відмови від їх отримання) надсилаються рекомендованим листом із повідомленням про вручення (про це робиться відмітка із зазначенням причини).

Припис не передбачає застосування санкцій до роботодавця, але за невиконання викладених у ньому законних вимог інспектора праці щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю у ст. 1886 КУпАП передбачено штраф від 850 до 1 700 грн. Контроль за виконанням припису з боку інспекторів є обов’язковим.

Після закінчення строку, установленого в приписі для усунення виявлених порушень, у інспекторів виникає право на проведення в установі повторної контрольної перевірки виконання припису. У разі виявлення порушень, які не були усунуті, обов’язково складається повторний припис. Після перевірки виконання припису інспектор аналізує виявлені правопорушення з обов’язковим подальшим реагуванням:

  • направляє матеріали до правоохоронних органів;
  • складає протоколи про адміністративні правопорушення;
  • виносить постанови про накладення штрафу тощо.

Насамкінець нагадаємо, що штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП можуть накладатися на роботодавця на підставі рішення суду і без проведення перевірки Держпраці. Проте таке рішення має стосуватися оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, установлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи на умовах повного робочого часу, установленого в установі.

На практиці таке є можливим, якщо працівник самостійно звернувся до суду за захистом своїх трудових прав, а судова інстанція прийняла рішення про оформлення трудових відносин і встановила період роботи, чим підтвердила факт правопорушення. У такому разі штраф може бути накладений без проведення перевірки на підставі рішення суду.

Коментарі до матеріалу