• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Індексація доходів медпрацівників

Різноманітність напрямків діяльності закладів охорони здоров’я, а також специфіка діяльності медичного персоналу при виконанні роботи за окремими посадами обумовлює різний набір складових заробітної плати того чи іншого медпрацівника, до якого крім окладів входять надбавки, доплати, підвищення. У цій консультації ми проаналізуємо такі складові на предмет того, чи враховувати їх при індексації доходів працівників цієї галузі.

Виплати, що є об’єктами індексації

Нагадаємо, що згідно із п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 (далі – Постанова № 1078), до об’єктів індексації відносяться складові заробітної плати, що мають постійний характер.

Як витікає з Ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.06.15 р. № 824 та листа  Мінсоцполітики від 24.09.12 р. № 325/10/136-12, виплатами, що мають постійний характер, є ті, які здійснюються із місяця в місяць, призначені без обмеження строку призначення і, що дуже важливо, розмір яких, установлений у фіксованому абсолютному чи відсотковому вираженні (у розрахунку на місяць) щомісяця не змінюється. Саме за цією ознакою має складатися перелік складових зарплати медичних працівників, що є об’єктами індексації.

1. Посадові оклади, що встановлюються в закладах охорони здоров’я за схемами тарифних розрядів, наведеними у п. 2.2 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 (далі – Умови). Їх ще називають схемні оклади. Місяць їх збільшення у зв’язку із прийняттям законодавчих документів (як це було у вересні поточного року відповідно до Постанови від 16.09.15 р. № 731) є базовим. Однак формування схемних окладів для окремих категорій медичного персоналу має свою специфіку, через яку схемний оклад може змінюватися незалежно від бажання або будь-яких дій із боку працівника, якому він присвоєний за умов, що законодавчого підвищення зарплати не було. Це може відбуватися, наприклад, коли схемний оклад установлюється керівнику закладу залежно від посадових окладів керівників структурних підрозділів – лікарів (провізорів) із дотриманням вимог п. 1.5 Умов. У цьому випадку, якщо зарплата новоприйнятого керівника структурного підрозділу у тій частині, що впливає на оклад керівника закладу, буде більшою чи меншою від зарплати його попередника, оклад керівника може або збільшитися, або зменшитися. Знову ж таки, ураховуючи, що оклад – це постійна складова, місяць його збільшення буде базовим, а місяць зменшення не змінить визначеного раніше базового місяця. А от якщо після зменшення виникнуть підстави для збільшення окладу керівника закладу (новий керівник структурного підрозділу матиме більш високу категорію тощо), місяць, в якому це відбудеться, вважатиметься базовим.

Аналогічна ситуація може виникнути у зв’язку з тим, що згідно із п. 2.2 Умов заробітна плата заступника керівника закладу, тобто головного лікаря, установлена, наприклад, на 15 % нижче від посадового окладу керівника. Тоді у ситуації, коли на посаду керівника приймуть лікаря без вищої категорії, яку мав його попередник, зарплата заступника знизиться, але базовий місяць не зміниться. Проте, якщо головний лікар, як варіант, через декілька місяців пройде атестацію і отримає вищу категорію, унаслідок чого оклад заступника підвищиться, місяць підвищення стане базовим.

2. Підвищення окладів. Оклади медпрацівників підвищуються за різними підставами. У переважній більшості підвищення встановлюються на постійній основі, тому місяць їх призначення є базовим. Зокрема, до таких складових зарплати відносяться підвищення окладів керівників закладів охорони здоров’я за наявність кваліфікаційної категорії на умовах і в розмірах, визначених пп. 2.4.1 Умов.

До постійних складових відносяться також підвищення, відсоток яких установлюється залежно від обсягу роботи (штатної чисельності підлеглих), підвищення посадових окладів керівників структурних підрозділів закладу охорони здоров’я, передбачені пп. 2.2.3 Умов. Аналогічні підвищення окладів передбачено для керівників закладів охорони здоров’я та їх структурних підрозділів із числа фахівців із базовою та неповною вищою медичною освітою (пп. 2.2.9 Умов).

Окремими нормами пп. 2.2.3 (останні два абзаци) Умов визначено розміри підвищення окладів голів медико-соціальних експертних комісій, лікувально-льотних та лікарсько-консультаційних комісій та окладів лікарів інших спеціальностей, а пп. 2.2.10 – розміри підвищення за старшинство для медичних сестер, фельдшерів та середнього медперсоналу інших спеціальностей. Усі вони є постійними складовими, оскільки встановлюються на невизначений строк у фіксованому (у відсотках) розмірі.

Постійний характер мають також підвищення:

  • за керування санітарним транспортом (на 20 %) згідно із пп. 2.4.4 Умов;
  • у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці у розмірі та за підставами, визначеними пп. 2.4.5 Умов, за винятком тих із них, що виплачуються залежно від кількості годин роботи у таких умовах (наприклад, зазначених у п. 3, 4 додатка 4 або у п. 2 додатка 5 до Умов);
  • інші підвищення, визначені пп. 2.4.6 Умов, розміри яких установлено залежно від роботи, що виконується, окремих найменувань посад медперсоналу, типів медичних закладів.

3. Доплати за науковий ступінь та інші доплати, передбачені п. 3.4 Умов, крім тих, що виплачуються за розцінками залежно від обсягу виконаної роботи (пп. 3.4.2 та 3.4.3 Умов).

4. Доплати за суміщення професій (посад) та розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, установлені на постійній основі. До постійних складових у цьому випадку слід відносити лише самі доплати за виконання додаткової роботи, що збільшуються разом із збільшенням посадових окладів за основною посадою, але не можуть уважатися збільшенням зарплати за виконання основної роботи. Зверніть увагу: згідно із п. 5 Порядку № 1078 місяць установлення таких доплат (підвищується загальний дохід працівника без зміни тарифної ставки) не є базовим. Це цілком обґрунтовано, адже призначення доплат при виконанні додаткової роботи не можна вважати збільшенням зарплати. У цьому випадку працівник виконує лише додатковий обсяг робіт, тому його загальний дохід збільшується.

На жаль, рекомендацій щодо індексації таких доплат у наступних місяцях, коли їх розмір може збільшитися із збільшенням окладу за основною посадою, Порядок № 1078 не містить. Як у самому Порядку № 1078 (п. 4), так і у Листі від 27.12.12 р. № 518/10/136-12, присутні вказівки стосовно регулювання суми виплаченої індексації лише для випадку, коли відпрацьовано неповний робочий час, і нічого не говорить про ситуації, коли під час виконання обов’язків за основним місцем роботи працівник додатково займається іншою роботою.

Але вихід із цієї ситуації є. По суті, виконання поряд з обов’язками за основною посадою ще й додаткової роботи є нічим іншим, ніж роботою за внутрішнім сумісництвом (виключно з точки зору додаткового обсягу роботи, а не з точки зору її виконання після закінчення основної). Тому доцільно скористатися п. 7 Порядку № 1078, у якому йдеться про окремий порядок проведення індексації доходів за сумісництвом, не пов’язаний з індексацією доходів за основним місцем роботи. Це означає, що у місяці встановлення доплат за суміщення професій (посад) чи розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт працівник відносно такої додаткової роботи є новоприйнятим, отже, базовим місяцем для проведення індексації таких доходів є місяць, що передував місяцю початку виконання цієї роботи.

Утім при цьому не слід забувати, що протягом місяця загальна сума доходу, що підлягає індексації, не повинна перевищувати прожиткового мінімуму (далі – ПМ), установленого на цей місяць. Тому реальна можливість проіндексувати суто доплати може з’явитися, коли за тих чи інших обставин проіндексований дохід за основною посадою не досягне рівня ПМ. За таких самих умов постійною виплатою вважається і оплата роботи за сумісництвом.

5. Надбавки, що мають постійний характер. До них можна віднести такі надбавки:

  • за тривалість безперервної роботи, передбачені п. 4.1 Умов;
  • за почесні звання;
  • за знання та використання в роботі іноземної мови;
  • за вислугу років, що виплачується медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я згідно із Порядком  виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженим постановою КМУ від 29.12.09 г. № 1418;
  • за вислугу років посадовим особам Державної санітарно-епідеміологічної служби, що встановлюється згідно із Порядком виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України, затвердженим постановою КМУ від  26.08.09 р. № 910.

Виплати,що не є об’єктами індексації

Віднесення тих чи інших виплат до переліку виплат, які не є об’єктами індексації, обумовлено тим, що їх розмір із місяця в місяць може змінюватися залежно від різних факторів (недостатність фінансових ресурсів, зміна обсягу робіт, кількості відпрацьованих годин). Така непостійність призводить до того, що місяць збільшення розміру виплат за вказаними факторами в окремі місяці не можна вважати базовим, а отже, і не можна враховувати такі збільшення при обчисленні фіксованої суми індексації. Наведемо перелік таких виплат.

1. Премії. Вони не мають постійного характеру, оскільки залежать від фінансових можливостей закладу. При цьому кошти на виплату премій виділяються за залишковим принципом, тому такі виплати не можуть бути об’єктом індексації.

2. Виплати за погодинними ставками, передбаченими п. 2.3 Умов, для лікарів-консультантів за проведення консультацій не за місцем роботи. Зверніть увагу: згідно із зазначеним пунктом ставки погодинної оплати визначаються у відсотках до базової тарифної ставки працівника 1-го тарифного розряду, тому зрозуміло, що розмір цих виплат із 01.09.15 р. підвищиться у зв’язку з підвищенням базового показника із 852 до 1 012 грн. Проте загальна сума виплат за проведення консультацій може щомісяця змінюватися залежно від обсягу цієї роботи, який визначається необхідністю консультацій в інших медичних закладах. З аналогічних причин не можна віднести до об’єктів індексації й оплату днів чергування, інших передбачених Умовами випадків застосування погодинної та відрядної системи оплати праці медперсоналу.

3. Підвищення окладів, що не мають постійного характеру, а саме:

  • підвищення за здійснення оперативних втручань. Зміна розміру таких виплат обумовлена тим, що пп. 2.4.2 Умов визначено лише граничний розмір відсотка підвищення для різних типів закладів. А конкретний розмір цього підвищення установлюється кожному фахівцю керівником закладу за поданням керівника структурного підрозділу за результатами роботи за певний період (квартал, півріччя, рік) і залежить від обсягу, складності й характеру виконаних операцій (Лист № 2381);
  • підвищення за диплом із відзнакою. З огляду на те, що таке підвищення встановлюється після закінчення інтернатури лише на 5 років, його не можна назвати постійною складовою. Адже користуватися збільшеним розміром такого підвищення у зв’язку із збільшенням з 01.09.15 р. окладу лікар зможе лише певний проміжок часу, що може бути як довгим, так і доволі коротким. Тому при визначенні фіксованої суми індексації підвищення за диплом із відзнакою не враховується, аби не зменшити дохід лікаря, якщо, приміром, право на отримання такого підвищення він може втратити через місяць після збільшення окладу.

4. Доплати, що не мають постійного характеру. До них можна віднести доплати:

  • за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Сама назва таких доплат свідчить про їх тимчасовий характер, тому як місяць установлення, так і місяць збільшення доплат базовим не вважається;
  • за роботу в нічний час. Незважаючи на збільшення «нічного тарифу» за годину при збільшенні окладу, кожного місяця загальний розмір такої доплати може бути різним залежно від кількості відпрацьованих в ньому нічних годин за графіком роботи. Кількість таких годин щомісяця може змінюватися.

5. Надбавки, що не мають постійного характеру, а саме:

  • надбавки за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність, напруженість у роботі, що можуть установлюватися в розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки). Зауважимо, що у п. 4.4 Умов, яким регламентується виплата таких надбавок, конкретизовано, що працівникам закладу, установи надбавки установлюються керівником, а керівнику – органом вищого рівня у межах фонду оплати праці. Із цього випливає такий висновок: ураховуючи можливість неоднакового розміру фонду оплати праці, виділеного на виплату саме таких надбавок, визнати цю надбавку для керівника постійною складовою немає підстав. Що стосується працівників, то зазвичай розмір цієї надбавки може змінюватися або щорічно, або щоквартально, або в інший період. Це означає, що її збільшення в окремі періоди не можна визнавати збільшенням постійних складових для розрахунку фіксованої суми індексації і визначення місяця базовим. Хоча можуть бути і винятки. Якщо у колективному договорі закладу установлено фіксований розмір цієї надбавки у відсотках (без застосування прийменника «до» при визначенні її розміру) і цей відсоток щомісяця або щороку не змінюється, указану надбавку можна вважати постійною складовою і враховувати при обчисленні фіксованої суми індексації, а місяць її збільшення визнати базовим;
  • надбавки за особливий характер праці та особливі умови праці медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги, що виплачуються згідно із Постановою КМУ від 27.03.13 р. № 199 «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги»;
  • надбавка за вислугу років, що виплачується працівникам протитуберкульозних закладів згідно із Постановою КМУ від  20.03.13 р. № 174 «Деякі питання оплати праці працівників протитуберкульозних закладів»;
  • надбавка за обсяг та якість виконаної роботи, яка виплачується медпрацівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, згідно із Постановою КМУ від  30.12.13 р. № 977 «Деякі питання оплати праці медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу».

Останні три види надбавок на сьогодні не можна вважати постійними складовими, адже Постановою КМУ від  25.03.14 р. № 95 «Деякі питання оплати праці працівників закладів охорони здоров'я» вони не віднесені до обов’язкових виплат і тому мають виплачуватися за наявності коштів після проведення обов’язкових виплат із заробітної плати. Це передбачає можливість зміни відсотка цих надбавок із місяця в місяць, а отже, і неможливість включити їх до об’єктів індексації.

Визначення базового місяця при переведенні

Із початком реформування системи охорони здоров’я у 2013 році медичних працівників переводили у створені центри первинної медико-санітарної допомоги. При цьому, як свідчить практика, заробітна плата переведених працівників за більшістю посад не збільшилася. Там, де збільшення відбулося, воно, як правило, не перевищувало суми фіксованої та поточної індексації. Це означає, що, наприклад, при переведенні медпрацівника до центру у вересні 2013 року і при базовому місяці на попередньому місці роботи – січні 2015 року базовий місяць мав залишитися таким самим і на новому місці роботи (п. 102 Порядку № 1078).

Аналогічна ситуація склалася і при переведенні медпрацівників до створених центрів екстреної медичної допомоги.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1344 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали