Держзакупівлі: вартісну межу для проведення підвищено; подання інформації про підстави для відмови – спрощено
09.10.2015 220 0 0
Законом від 15.09.15 р. № 679-VIII (далі – Закон № 679), який набув чинності з 30.09.15 р., унесено зміни до деяких законів України у сфері державних закупівель, у тому числі й до Закону від
10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон № 1197), з метою приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів та вжиття заходів з подолання корупції. Що змінилося в Законі № 1197, розглянемо детально.
Зміна вартісних меж застосування торгів
Змінами, унесеними до ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, вартісну межу для товарів (послуг) збільшено зі 100 тис. грн. (без ПДВ) до 200 тис. грн. (з ПДВ), а робіт – з 1 млн грн. (без ПДВ) до 1,5 млн грн.
(з ПДВ) При цьому збільшився поріг для застосування запиту цінових пропозицій: з 300 тис. грн. (з ПДВ) до 500 тис. грн. (з ПДВ).
Змінено межі вартості закупівель, при досягненні яких оголошення про закупівлю мають бути оприлюднені замовником англійською мовою:
- зменшено для товарів і послуг з 200 тис. євро (товари) і 300 тис. євро (послуги) до 133 тис. євро для обох позицій;
- збільшено для робіт з 500 тис. євро до 5,15 млн євро.
Взаємодія з органами Казначейства
За оновленою редакцією Закону № 1197 органи Казначейства до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряють лише наявність оригіналу договору про закупівлю, який замовник має надати Казначейству, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Тобто органи Казначейства, з одного боку, нині звільнено від обов'язку перевіряти відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі), відомостей про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю, оголошення про результати процедури закупівлі, що були оприлюднені на веб-порталі.
Разом з тим, з iншого боку, законодавець залишив у попередній редакції абзаци третій та четвертий ч. 3 ст. 7 Закону № 1197. Так, в силу зазначених норм Закону № 1197 передбачено, що Казначейство вживає заходів із недопущення здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадку відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених цим Законом. Тобто Казначейство може вiдмовити замовнику в реєстрації договору про закупівлю, якщо, наприклад, звіт про результати проведення процедури закупівлі складено не у відповідностi зi встановленими наказом Мінекономрозвитку від 15.09.14 р. № 1106 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» вимогами щодо оформлення цього документа. Як наслідок, замовник постане перед питанням виправлення допущених помилок в уже оприлюдненому документі. Адже, якщо раніше перед оприлюдненням звіту замовник подавав його паперовий варiант до Казначейства й мав можливість відкоригувати звіт до моменту оприлюднення, то нині не передбачено для замовника подання в паперовому вигляді до Казначейства звіту. Натомість у силу нових змін встановлено, що перевірка наявності звіту про результати проведення процедури закупівлі та рiчного плану закупівель здійснюється Держказначейством шляхом перегляду документів, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу.
Також замовнику не потрібно річний план, зміни до нього надсилати до органу Казначейства за місцем обслуговування протягом 5 робочих днів із дня їх затвердження. Таку вимогу вилучено із Закону № 1197.
Новації щодо відкритості та прозорості
У результаті змін, унесених до Закону № 1197 (ч. 1 ст. 10), замовники зобов’язані протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі оприлюднювати не лише повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, як раніше,
а й протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій).
До того ж, тепер передбачено, що учасник, пропозицію конкурсних торгів якого не було акцептовано та не визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, може звернутися до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію, визнану найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно із пропозицією учасника, який надіслав звернення. Замовник зобов’язаний надати йому письмову відповідь не пізніше ніж через
5 днів із дня надходження такого звернення (ч. 2 ст. 31 Закону № 1197).
У разі якщо учасник, пропозицію конкурсних торгів якого відхилено, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в інформації про пропозицію переможця, він може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам документації конкурсних торгів, зокрема технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям. Замовник зобов’язаний надати відповідь такому учаснику з інформацією, що ним запитується, не пізніше ніж через 5 календарних днів із дня надходження звернення від учасника (ч. 3 ст. 29 Закону № 1197). Зауважимо, що аналогічна інформація без персонального повідомлення учасника як раніше, так і зараз оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів із дня прийняття відповідного рішення (ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 29 Закону № 1197).
Тобто в учасника, який не був визначений переможцем, з’явилося два джерела отримання інформації про причини такого невизначення: у загальному доступі – через оприлюднені дані та персонально через відповіді на його запити від замовника.
Новації в конкурсній та кваліфікаційній документаціях
Оновленою редакцією ст. 22 Закону № 1197 передбачено, що документація конкурсних торгів має містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, тобто помилок, які пов’язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів і не впливають на зміст пропозиції. При цьому законодавцем установлено виключний перелік таких формальних (несуттєвих) помилок: відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки та описки. Зазначення в конкурсній документації опису та наведення прикладів формальних (несуттєвих) помилок – імперативна норма. Тобто замовник зобов’язаний
в будь-якому разі вказати зазначене в конкурсній документації.
Однак Закон № 1197 не містить визначення термінів «технічна помилка», «описка». Тож замовник нині в кожній конкретній ситуації має сам визначатися, впливає чи ні на зміст пропозиції учасника та чи інша помилка, оскільки, до того ж, законодавець ще й не розтлумачує конкретних ознак такого впливу. У цій ситуації головне для замовників, це визначитися, на які саме помилки можна не звертати увагу при прийнятті рішення про допуск чи відхилення пропозицій учасників, ураховуючи при цьому необхідність дотримуватися принципів конкуренції, максимальної економії та ефективності, недискримінації учасників та запобігання корупційним діям і зловживанням.
Адже в разі якщо замовник одну конкурсну пропозицію не відхилить через формальні помилки,
а іншу за наявності таких самих несуттєвих помилок відхилить, то контролер, імовірно, трактуватиме такий факт, як дискримінаційний необ’єктивний підхід до розгляду пропозицій учасників. Водночас не слід забувати, що і правоохоронні органи в цьому випадку можуть убачати в таких діях посадових осіб замовника (членів конкурсного комітету) наявність ознак корупційного діяння.
Подібні зміни унесено і до ч. 3 ст. 38 Закону № 1197. Зокрема, передбачено, що кваліфікаційна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок (за аналогічним, наведеним у ст. 22 переліком), допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Тобто якщо норма щодо встановлення в документації конкурсних торгів положень про формальність порушень є імперативною, то аналогічна норма стосовно кваліфікаційної документації є диспозитивною і дає право замовнику або наводити в кваліфікаційній документації опис та приклади формальних помилок, або не наводити.
Оновлено підстави та процедуру відмови учасникам в участі в торгах
Напевно, найбільш обговорюваними з моменту набуття чинності змін є нововведення щодо вимог та документального підтвердження інформації, передбаченої ст. 17 Закону № 1197. Так, ч. 1 ст. 17 доповнено новою підставою для відмови учаснику у проведенні процедури закупівлі та зобов’язання замовника відхилити його пропозицію в разі, якщо в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відсутня інформація, передбачена ч. 2 ст. 17 Закону від 15.05.03 р. № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи – резидента України, який є учасником (учасником попередньої кваліфікації).
Довгоочікуваною для всіх учасників держзакупівель є норма, якою доповнено ст. 17 Закону № 1197,
а саме: замовник у документації конкурсних торгів, запиті цінових пропозицій зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у ч. 1 і 2 цієї статті, надається в довільній формі (ч. 3 ст. 17 Закону № 1197). Конкретний спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених п. 11, 2, 4, 5 і 7 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 1197, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Наголосимо, що, зважаючи на нововведення, замовник не вимагає від учасника документів та інформації, які підтверджують відсутність підстав, визначених п. 1* і 6** ч. 1 ст. 17 Закону № 1197, а також інформацію, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Але передбачено, що Уповноважений орган (Мінекономрозвитку) щорічно до 20 січня оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу. Порядок видачі єдиного документа, що підтверджує відповідність учасника вимогам, визначеним ч. 1 і 2 ст. 17 Закону № 1197, установлюється Кабміном.
Зміни щодо проведення переговорної процедури
Розширено рамки застосування переговорної процедури, а саме в позиції «у зв’язку з виникненням особливих економічних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій» виключено фразу «техногенного та природного характеру».
Розширено перелік підстав для скасування переговорної процедури закупівлі (ч. 5 ст. 39 Зако-
ну № 1197). Тепер він включає п’ять позицій:
- якщо замовником допущено порушення порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі, визначеного цим Законом, та/або порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі (підстава існувала до внесення змін);
- неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель;
- відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
- скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг;
- непідписання учасником договору про закупівлю у строк, установлений замовником під час проведення переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі.
Коментарі до матеріалу