Нюанси переговорної процедури
Ситуація: замовник застосував переговорну процедуру закупівлі для закупівлі товару. Чи може він керуватися нормами ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу (далі – ЦК) для укладення договору за результатами цієї процедури та вказати в договорі, що його умови застосовуються до відносин, що виникли і фактично існували між сторонами до його укладення?
Як визначено ч. 1 ст. 35 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
При цьому згідно із ч. 1 ст. 36 Закону № 922 договір про закупівлю укладається за нормами ЦК та Господарського кодексу (далі – ГК) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК).
Норма ч. 7 ст. 2 Закону № 922 забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення вказаних процедур. Як бачимо, ця норма не конкретизує, що така заборона стосується тільки конкурентних торгів. Тож убачається, що вона поширюється на всі процедури закупівель, у тому числі й переговорну.
Водночас державні замовники, в разі якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, зазначені в абзацах другому та третьому ч. 1 ст. 2 Закону № 922, перед укладенням договору повинні провести відповідну процедуру закупівлі.
Повна версія доступна тільки передплатникам
Отримайте відповідь на своє питання зараз і забезпечте себе від питань в майбутньому. Підпишіться на електронне видання для бухгалтерів і керівників Uteka
Що входить в передплату?
і приклади
доступу
питання експерту
оновлення
матеріалів
матеріалів c 2015 року