• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Реформи бухобліку в держсекторі

17.07.2019 588 0 0

Процес реформування бухгалтерського обліку відбувається в усіх європейських та інших країнах світу. Україна не стоїть осторонь цього процесу, адже в нашій країні триває реформа управління державними фінансами, одним з елементів якої є модернізація системи бухобліку в держсекторі. Головними завданнями модернізації системи бухобліку визначено забезпечення відкритості та прозорості інформації про економічний стан суб’єкта бухобліку в бюджетній сфері, ефективне витрачання бюджетних коштів для надання публічних послуг високої якості. Сьогодні ми запросили члена редколегії журналу «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», керівника Бухгалтерської служби Конституційного Суду України Наталію ОСНИЦЬКУ до розмови про реформування бухгалтерського обліку в бюджетних установах.


– Наталіє Анатоліївно, як нам відомо, на початку реформи бухобліку та фінзвітності в держсекторі більшість бухгалтерів-бюджетників, незважаючи на такі високі суспільні очікування від реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами, були стривожені та не розуміли необхідності змін, що пропонувалися для впровадження в бухгалтерському обліку бюджетних установ. Як би Ви пояснили цю ситуацію?

– Фінансові працівники бюджетних установ з огляду на наявність відповідних професійних навичок та специфіки їхньої діяльності розуміли, як ніхто, необхідність проведення реформи державних фінансів. Однак, дійсно, на першому етапі модернізації державних фінансів, зокрема адаптації національного бухобліку до міжнародних вимог, мали місце, я б сказала, «непозитивні настрої» серед бухгалтерів суб’єктів держсектору. Проте на це були свої причини як морального, так і технічного характеру.

Бухоблік у бюджетних установах був усталений, детально регламентований актами Мінфіну та Казначейства, а в перспективі на бухгалтерів очікували суцільні новації – від універсального для всіх суб’єктів держсектору Плану рахунків бухгалтерського обліку та НП(С)БОДС, розроблених на основі міжнародних стандартів, до абсолютно нових підходів до складання фінзвітності. При цьому наголошувалося на тому, що бухгалтерам буде надано більше можливостей для застосування «власного професійного судження»... Такі настрої у бухгалтерів виникли у зв’язку з масштабним характером анонсованих змін та революційним характером їх упровадження, відсутністю вільного часу для вивчення запропонованих новацій через постійну завантаженість поточною роботою.

Утім, із часом ситуація змінилася. Значною мірою це пояснюється виваженою політикою Мінфіну, адже міністерство оперативно зреагувало на всі ці обставини й упровадження новацій здійснювалося поетапно. Спочатку були введені в дію національні стандарти з обліку необоротних активів і запасів, проведені навчальні заходи з головними розпорядниками бюджетних коштів і згодом відповідні заходи в регіонах із розпорядниками нижчого рівня. І вже потім упровадили План рахунків бухобліку, інші НП(С)БОДС та почали складати фінзвітність за новими правилами.

Ну й, безумовно, вкотре треба відзначити вміння бухгалтерів країни швидко налаштовуватися та адаптовуватися до змін, навіть таких глобальних, які відбулися в бухобліку бюджетних установ унаслідок запровадження НП(С)БОДС та нового Плану рахунків.

– Нині можна говорити про невідворотність змін у бухобліку бюджетних установ: реалізовано Стратегію модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007–2015 роки, затверджену постановою КМУ від 16.01.07 р. № 34. Урядом 20 червня поточного року схвалено Стратегію модернізації системи бухобліку та фінзвітності в держсекторі до 2025 року (розпорядження № 437-р). Які з досягнень реформування, на Вашу думку, є беззаперечними та найбільш важливими для суспільства?

– Я вважаю, що важливими здобутками реформи є удосконалення методології та перехід на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та звітності, які реалізовано шляхом розроблення на основі міжнародних стандартів та впровадження 20 НП(С)БОДС; запровадження єдиного для всіх суб’єктів держсектору Плану рахунків бухобліку, який містить субрахунки для відображення в бухобліку інформації про операції з виконання бюджетів, розпорядників бюджетних коштів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Однак, якщо бути відвертим, то треба констатувати, що наразі бухоблік суб’єктів держсектору не повною мірою відповідає міжнародним стандартам обліку, але те, що вже зроблено, є серйозним здобутком на шляху України до імплементації міжнародного права в національне законодавство.

Окрім зазначеного, не менш важливим, на мою думку, є те, що під час реалізації Стратегії модернізації бухобліку та Стратегії реформування системи управління державними фінансами до більшості бухгалтерів-практиків, які працюють у держсекторі економіки, прийшло розуміння того, що необхідно зосереджувати увагу не лише на контролі за витратами, адже це тривалий час превалювало в нашій діяльності, а й на підвищенні ефективності наданих послуг. Облікова інформація є інформаційним джерелом для прийняття управлінських рішень. Значною мірою якість цих рішень залежить від достовірності та достатності такої інформації.

– Які заходи, необхідні для подальшого реформування, Ви вважаєте такими, що заслуговують на увагу насамперед?

– Серед актуальних та вкрай необхідних я б назвала такі:

  • розроблення методичних рекомендацій до тих НП(С)БОДС, які їх не мають;
  • запровадження на постійній основі заходів із підвищення кваліфікації бухгалтерів (бажано з можливістю пройти навчання в онлайн-режимі) та підтвердження відповідної кваліфікації;
  • моніторинг змін, що вносяться до міжнародних стандартів, та відповідне коригування національних стандартів бухобліку;
  • удосконалення програмного забезпечення з автоматизації бухобліку та складання звітності.

– Стратегією модернізації системи бухобліку та фінзвітності в держсекторі до 2025 року передбачено створення уніфікованого програмного продукту з ведення бухобліку та складання фінзвітності розпорядниками бюджетних коштів та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Як ви вважаєте, чи є сенс створювати такий продукт чи достатньо адаптувати та модернізувати програмні продукти, що зараз використовуються бюджетними установами?

– Я вважаю створення такого уніфікованого продукту вкрай потрібним та актуальним. На сьогодні на ринку ІТ-послуг є достатньо програмних рішень для автоматизації обліку, але після впровадження НП(С)БОДС більшість із них не відповідають очікуванням бухгалтерів через недосконалість їх роботи. Дуже часто спостерігається ситуація, коли в установі нібито й є програмне забезпечення з автоматизації обліку, сплачуються бюджетні кошти за його обслуговування, але значна кількість процесів є неавтоматизованою. Такий стан справ значно ускладнює роботу бухгалтерів і негативно впливає на якість та оперативність підготовки облікової інформації.

Тож маємо великі сподівання на створення такого програмного продукту з бухобліку та складання звітності, який би відповідав високим стандартам якості, був інтегрований до облікової системи Казначейства і системи подання фінзвітності в електронному форматі і таким чином у перспективі полегшив життя бухгалтерам.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1344 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали