Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Після вдосконалення стандартів настала черга для методрекомендацій

Наталия Сушко

30.10.2015 529 0 0

З унесенням змін до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Методрекомендації), зроблено ще один крок до вдосконалення бухгалтерського обліку операцій для суб’єктів державного сектора.

Такі зміни були вкрай необхідними, адже Методрекомендації застосовуються суб’єктами державного сектора для більш глибокого розуміння розпорядниками бюджетних коштів норм, установлених Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – НП(С)БОДС) щодо відображення в бухобліку активів і зобов’язань, визначення облікової політики, ґрунтуються на нормах стандартів і тому потребували адаптації до змін, унесених до НП(С)БОДС 121–123 та 125 наказом Мінфіну від 23.07.15 р. № 664.

А тепер про внесені зміни більш докладно.

Методрекомендації з обліку основних засобів

Відтепер суб’єкт держсектора може присвоювати інвентарні або номенклатурні номери для необоротних матеріальних активів спеціального призначення. До внесення змін до п. 3 розд. II цих Методрекомендацій не передбачалося присвоєння інвентарних номерів основним засобам (далі – ОЗ), які мали специфічне призначення.

Слід нагадати, що в п. 4 розд. II визначено структуру інвентарного (номенклатурного) номера. Тобто перші три знаки номера означають номер субрахунка, четвертий – підгрупу, усі інші знаки – порядковий номер предмета в підгрупі. Для тих груп ОЗ, для яких не виділено підгрупи, четвертий знак може позначатися нулем.

Уточнено вимоги щодо визначення первісної вартості ОЗ, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектора). Зокрема, п. 5 розд. ІІІ доповнено новою нормою, яка передбачає, що первісною вартістю може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених п. 3 розд. ІІІ (суми, що сплачуються постачальникам активів, ввізного мита, непрямих податків тощо).

Також згідно з новою редакцією п. 3 розд. ІІІ до складу комісії, яка приймає ОЗ, отримані безоплатно у вигляді дарунка, не буде входити представник суб’єкта держсектора вищого рівня.

Як передбачено змінами до п. 8 розд. ІІІ, після визнання та первісної оцінки об’єкта ОЗ як активу його облік ведеться за первісною вартістю і може мати копійки. Тобто при первісному визнанні копійки відносяться на вартість ОЗ.

У розд. V уточнено норми стосовно:

  • можливості визначення комісією, створеною наказом керівника, ліквідаційної вартості ОЗ при введенні в експлуатацію або в разі, якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, але він ще придатний до експлуатації (п. 1);
  •  відсутності вимог щодо нарахування амортизації на об’єкти ОЗ, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (абзац перший п. 2);
  • можливості прийняття керівником суб’єкта держсектора в розпорядчому документі про облікову політику рішення про нарахування амортизації на річну дату балансу (п. 4), а не лише на квартальну, як було раніше. Запроваджено норму, згідно з якою при вибутті об’єкта ОЗ амортизація нараховується в місяці його вибуття. Раніше аналогічна норма стосувалася лише об’єктів, що передаються (тобто не враховувалися всі причини вибуття).

Відповідно до уточнень до п. 6 розд. V не нараховується амортизація (у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % первісної вартості – у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) на інші необоротні матеріальні активи спеціального призначення.

Методрекомендації з обліку нематеріальних активів

Зазначені Методрекомендації в основному доповнено нормами, аналогічними до вищенаведених змінених норм щодо обліку ОЗ.

Так, у розд. ІІ п. 10 доповнено новою нормою, відповідно до якої первісною вартістю нематеріальних активів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектора), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених п. 6 розд. ІІ (вартість придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків тощо).

До складу комісії, яка приймає нематеріальні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, не входять представники суб’єкта держсектора вищого рівня (абзац четвертий п. 10 розд. ІІ).

У п. 14 цього ж розділу вилучено слова «та обліковуються у гривнях без копійок». З огляду на це після визнання та первісної оцінки нематеріальні активи зараховуються на баланс суб’єкта держсектора за первісною вартістю та обліковуються у гривнях із копійками.

У розд. III уточнено норми щодо оцінки після первісного визнання нематеріальних активів, зокрема:

  • суб’єкт держсектора може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на річну дату балансу тих об’єктів нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок (п. 3);
  • переоцінка об’єктів нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі проводиться з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на річну дату балансу суттєво не відрізнялася від їх справедливої вартості (п. 5).

У розд. IV з’явилися нові норми щодо визначення ліквідаційної вартості та нарахування амортизації, які передбачають таке:

  • п. 1 – ліквідаційна вартість визначається комісією, створеною наказом керівника суб’єкта держсектора;
  • п. 3 – амортизація не нараховується на нематеріальні активи, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції;
  • п. 5 – за рішенням керівника суб’єкта держсектора в розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу. Крім того, при вибутті об’єкта нематеріальних активів суб’єкт держсектора нараховує амортизацію в місяці вибуття такого активу (абзац третій).

Із п. 5 (абзац третій) розд. IV вилучено норму стосовно того, що сума амортизації нематеріальних активів визначається в гривнях без копійок. Тобто якщо за розрахунком сума амортизації буде визначена у гривнях із копійками, то відповідно в цих самих одиницях має бути відображена за типовою кореспонденцією та узагальнена інформація на субрахунках 841, 132 та 401.

Відбулися зміни і в розд. VI, якими регулюється питання вибуття нематеріальних активів. За уточненою редакцією п. 1 об’єкт нематеріальних активів списується з балансу в разі його вибуття внаслідок:

  • безоплатної передачі;
  • неможливості отримання установою економічних вигід та/або потенціалу корисності від його використання;
  • невідповідності критеріям визнання активом.

Методрекомендації з обліку запасів

Зазнав уточнень абзац другий п. 8 розд. ІІ цих Методрекомендацій. Конкретизовано порядок обліку транспортно-заготівельних витрат. Рекомендовано суму транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, узагальнювати за окремими групами запасів на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку.

У п. 9 розд. ІІ конкретизовано способи розподілу транспортно-заготівельних витрат. Так, сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку, відтепер щомісячно може розподілятися у такі способи:

  • пропорційно відноситися на суму запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо);
  • розподілятися між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Доповнено новою нормою п. 24 розд. ІІ, згідно з якою первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектора), може бути вартість, зокрема, згідно з відповідними первинними документами з урахуванням витрат, передбачених п. 5 (суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку із придбанням запасів, які не відшкодовуються суб’єктам держсектора, тощо).

Відповідно до оновленої редакції п. 2 розд. V запаси, отримані безоплатно, приймаються комісією, створеною наказом керівника суб’єкта держсектора, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерської служби. Тобто відтепер відпала потреба включати до складу комісії для розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня представника суб’єкта держсектора вищого рівня.

Зазнав змін абзац третій п. 6 (викладено в новій редакції). З огляду на це при оприбуткуванні конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна суб’єкт держсектора одночасно відображає в розмірі його вартості зобов’язання перед бюджетом або іншим суб’єктом держсектора у випадках, передбачених законодавством. Аналітичний облік таких зобов’язань перед бюджетом (іншим суб’єктом держсектора) ведеться за відповідним документом (акт опису та арешту майна, рішення про безоплатну передачу майна тощо), а не за кожним окремим виконавчим провадженням, як було передбачено до змін.

Методрекомендації щодо облікової політики

У п. 1 розд. ІІ цих Методрекомендацій розширено перелік положень, які може містити розпорядчий документ про облікову політику, і тепер він визначає:

  • одиницю аналітичного обліку запасів;
  • порядок аналітичного обліку запасів;
  • методи оцінки вибуття запасів;
  • періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
  • порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат,
  • застосування окремого субрахунка або аналітичного рахунка обліку;
  • транспортно-заготівельні витрати;
  • перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
  • строки корисного використання груп ОЗ;
  • строки корисного використання груп нематеріальних активів;
  • періодичність нарахування амортизації (нова норма);
  • кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку (нова норма).

У розділі ІІ вилучено абзац третій п. 1 та викладено в новій редакції п. 2 , завдяки чому конкретизовано, що розпорядчим документом про облікову політику не мають затверджуватися форми первинних документів, які використовуються для оформлення руху запасів і розроблені суб’єктом держсектора самостійно, а також нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків).

Суб’єкти держсектора зазначають у розпорядчому документі про облікову політику кореспонденцію субрахунків бухобліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, яку не передбачено Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі (нова редакція п. 2). Тобто норми цього пункту приведено у відповідність до п. 6 Плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.13 р. № 611.

У п. 6 розд. ІІ норми стосовно узагальнення на окремому рахунку транспортоно-заготівельних витрат та їх розподілу приведено у відповідність до змін у НП(С)БОДС 123 та Методрекомендаціях з обліку запасів.

У додатку 1 до Методрекомендацій, у якому було встановлено строки корисного використання необоротних активів, вилучено рядок 9 (для тимчасових нетитульних споруд).

У новому додатку 3 до Методрекомендацій щодо облікової політики наведено приклад наказу про затвердження Положення про облікову політику.

 

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1344 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали