• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Кредиторська заборгованість у бухобліку та фінзвітності

22.12.2018 4701 0 1


Бухгалтерія бюджетної установи має ретельно стежити, щоб усі зобов’язання, які подаються на реєстрацію до Казначейства протягом року, були погашені. Однак трапляється, що установа не в змозі вчасно виконати зобов’язання, унаслідок чого в неї виникає кредиторська заборгованість. Яких заходів треба вжити для її погашення, як відобразити операції в бухобліку та звітності, розглянемо в цій консультації.


Правові аспекти

Основними нормативними документами, що визначають методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності, є:

Визначимося спочатку з основними поняттями.

Як передбачено п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу (далі – ЦК), зобов’язання – це обов’язок однієї сторони вчинити дію на користь другої сторони, наприклад виконати роботу, надати послугу або передати товар. Згідно з п. 1 розд. ІІ НП(С)БОДС 128 зобов’язання визнається, якщо:

  • його оцінка може бути достовірно визначена;
  • існує ймовірність зменшення економічних вигід або потенціалу корисності в майбутньому внаслідок його погашення.

НП(С)БОДС 134 визначає зобов’язання, а точніше фінансове зобов’язання, як один із фінансових інструментів бухгалтерського обліку. Як зазначено в п. 4 розд. І НП(С)БОДС 134, фінансове зобов’язання – це контрактне зобов’язання:

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив;

б) обмінятися фінансовими інструментами на потенційно невигідних умовах.

Види зобов’язань

Відповідно до п. 2 розд. ІІ НП(С)БОДС 128 у бухобліку зобов’язання поділяються на:

  • довгострокові;
  • поточні;
  • непередбачені;
  • доходи майбутніх періодів.

Довгостроковими зобов’язаннями вважаються ті, строк яких підлягає погашенню протягом більш ніж одного року. Для обліку й узагальнення інформації за кредитами та позиками, одержаними суб’єктами держсектору відповідно до законодавства, зобов’язаннями за довгостроковими цінними паперами, за операціями з оренди, іншими довгостроковими фінансовими зобов’язаннями призначено рахунок 60 «Довгострокові зобов’язання». За кредитом рахунка відображаються суми довгострокових зобов’язань, а також переведення короткострокових (відстрочених) тощо, за дебетом – їх погашення або переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями тощо.

До поточних належать ті зобов’язання, які підлягають погашенню менш ніж протягом 12 місяців.

Зобов’язання, яке не відповідає критеріям визнання, є непередбачуваним зобов’язанням і суб’єктом держсектора не визнається, а відображається на позабалансових рахунках у сумі очікуваного погашення (п. 6 розд. ІІ НП(С)БОДС 128 «Зобов’язання»).

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата газет, журналів, періодичних та довідкових видань, абонплата за користування засобами зв’язку тощо. Для обліку та узагальнення інформації щодо доходів у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах, призначено рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів». За кредитом рахунка відображається сума одержаних доходів майбутніх періодів, за дебетом – їх списання на відповідні рахунки обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду.

Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

Зобов’язання бюджетних установ виникають у процесі виконання кошторису доходів і видатків.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу (далі – БК) розпорядники бюджетних коштів за загальним фондом беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, ураховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, а за спецфондом бюджету – лише в межах відповідних фактичних надходжень спецфонду бюджету.

Кредиторська заборгованість

Кредиторська заборгованість (далі – КЗ) – це заборгованість установи іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій, яка оцінена в гривнях і щодо якої в установі існують зобов’язання її погашення в певний строк. У балансі бюджетної установи записується як короткотермінові зобов’язання, тобто поточна КЗ, яка повинна бути оплачена протягом одного місяця.

У практичній діяльності бюджетних установ КЗ зазвичай виникає з декількох причин:

  • розрахунки з іншими підприємствами чи фіз-особами не завжди здійснюються одночасно з переданням майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо;
  • установа не отримує затверджених у кошторисі асигнувань загального фонду.

Отже, КЗ – це заборгованість установи іншим фізичним та юридичним особам. Така заборгованість може бути:

  • за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги;
  • за всіма видами платежів до бюджету, зокрема податками із працівників;
  • з оплати праці, включаючи депоновану зарплату;
  • за внутрішньовідомчими розрахунками;
  • інша заборгованість за поточними зобов’язаннями.

Бухгалтер бюджетної установі може виявити наявність КЗ шляхом звіряння даних обліку про надані послуги, виконані роботи або отримані товари з відповідними платежами за них.

На жаль, у фінансово-господарській діяльності установ трапляється, що кредиторська заборгованість стає простроченою. Відповідно до п. 1.2 Порядку № 372 прострочена кредиторська заборгованість виникає на 30-й день після закінчення строку обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена – після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Прострочена КЗ, як і дебіторська заборгованість, має загальний строк позовної давності, який згідно зі ст. 257 ЦК становить 3 роки. Протягом усього цього строку установа зобов’язана вживати заходів щодо погашення заборгованості.

Якщо строк позовної давності минув, КЗ списується за загальним та спеціальним фондами відповідного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) щокварталу (п. 4.2 розд. IV Порядку № 372). Для визначення КЗ, строк позовної давності якої минув, установа проводить інвентаризацію розрахунків. Розпорядчим документом (наказом) керівник установи призначає комісію. Склад комісії визначається відповідно до законодавства.

Зауважимо, що інвентаризацію розрахунків може проводити як окремо створена комісія, так і інвентаризаційна комісія під час проведення інвентаризації відповідно до законодавства.

Визначення сум КЗ, що підлягають списанню, здійснюється згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879 (далі – Положення № 879), та Порядком № 372.

Нагадаємо, що комісія перевіряє заборгованість щодо:

  • дотримання строку позовної давності;
  • обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів, наданих кредитів, з підзвітними особами, депонентами, іншими кредиторами,
  • а також виявляє ту КЗ, строк позовної давності якої сплив і яка планується до списання.

Комісія визнає КЗ та відображає результати інвентаризації розрахунків у Акті інвентаризації розрахунків із дебіторами та кредиторами (типову форму затверджено наказом Мінфіну від 17.06.15 р. № 572).

Окремо складається:

  • акт інвентаризації КЗ, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання;
  • довідка про причини виникнення простроченої КЗ.

Акт затверджується керівником бюджетної установи (п. 4.3 розд. IV Порядку № 372).

Розпорядники коштів нижчого рівня передають за відомчою підпорядкованістю затверджений акт установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання. Установа вищого рівня розглядає подані акти і в разі прийняття відповідного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої установи КЗ, строк позовної давності якої минув, за загальним та спеціальним фондами відповідного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ).

Але якщо КЗ, строк позовної давності якої минув, значиться за власними надходженнями бюджетних установ, установи здійснюють списання щокварталу в порядку, передбаченому розд. ІV Порядку № 372, але рішення про списання приймається керівником такої установи самостійно. Списання проводиться на підставі наказу керівника установи.

У такому разі бюджетна установа доводить до відома установи вищого рівня про списання з обліку КЗ за власними надходженнями бюджетних установ, строк позовної давності якої минув.

Заходи щодо усунення КЗ

Насамперед слід нагадати, що відповідно до ст. 48 БК розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі лише в межах бюджетних асигнувань, установлених своїми кошторисами.

У разі виявлення КЗ бюджетна установа повинна вжити всіх необхідних заходів щодо її погашення з метою недопущення виникнення простроченої КЗ у поточному бюджетному періоді.

Відповідно до п. 4 ст. 51 БК розпорядники бюджетних коштів не мають права брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі за іншими заходами, пов’язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету), якщо вони мають прострочену кредиторську заборгованість, а саме:

  • із заробітної плати (грошового забезпечення);
  • зі стипендії;
  • за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

У цих випадках розпорядники бюджетних коштів не беруть бюджетних зобов’язань та не здійснюють платежів за іншими заходами до моменту повного погашення такої заборгованості.

Але буває, що КЗ у бюджетної установи виникла через недостатнє фінансування видатків за загальним фондом. Як у такому разі установі сплатити КЗ? Давайте розглянемо.

КЗ загального фонду погашаємо коштами спецфонду

Відповідно до п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228 (далі – Порядок № 228), видатки спецфонду кошторису за рахунок власних надходжень передбачають погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов’язаних із виконанням основних функцій, які не забезпечені або частково забезпечені видатками загального фонду.

У такому разі розпорядник бюджетних коштів повинен здійснити перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями зі спеціального фонду бюджету. Цю вимогу також обумовлено абзацом третім п. 9 ст. 51 БК.

Отже, бюджетна установа ухвалює рішення про погашення заборгованості загального фонду за рахунок коштів спецфонду та вносить відповідні зміни до кошторису спецфонду. У разі внесення змін до кошторису із загального або спеціального фонду бюджету складаються відповідні довідки, які затверджуються й виконуються за тими самими правилами, що і кошториси (п. 47 Порядку № 228). Форми довідок затверджено наказом Мінфіну від 28.01.02 р. № 57.

Водночас проводиться коригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків із цих зобов’язань із спецфонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Крім того, установа подає до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів одночасно за загальним та спеціальним фондами. Форми цих реєстрів наведено в додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.12 р. № 309.

Суми бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які будуть сплачені за рахунок коштів спецфонду, у Реєстрах за загальним фондом проставляються з мінусом та вносяться до Реєстрів за спецфондом.

Відображення в бухобліку

Для накопичення інформації про довгострокові та поточні зобов’язання й відображення господарських операцій у Типовій кореспонденції № 1219 передбачено клас 6 «Зобов’язання».

На рахунках цього класу ведеться облік довгострокових та поточних зобов’язань за:

  • кредитами, позиками;
  • цінними паперами;
  • операціями з оренди;
  • розрахунками з постачальниками та підрядниками, замовниками;
  • розрахунками з податків і платежів;
  • розрахунками зі страхування;
  • розрахунками з оплати праці;
  • внутрішніми розрахунками;
  • забезпеченнями майбутніх витрат і платежів;
  • за надходженнями до бюджету;
  • доходами майбутніх періодів.

На окремих субрахунках синтетичних рахунків 62–66 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунка визначається розгорнуто за дебетом і кредитом.

Аналітичний облік ведеться по кожній організації. Для аналітичного обліку кредиторської заборгованості використовують меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами» (далі – м/о № 6), типову форму якого затверджено наказом Мінфіну від 08.09.17 р. № 755.

В м/о № 6 по кожній організації вказується:

  • дата виникнення заборгованості;
  • номер документа;
  • назва кредитора;
  • залишок заборгованості на початок місяця;
  • обороти за дебетом та кредитом у розрізі кореспондуючих рахунків;
  • визначається залишок на кінець місяця.

Записи ведуться за кожним кредитором у розрізі КЕКВ позиційним способом за кожною операцією, що підтверджується документально. На кінець місяця визначається залишок заборгованості за кожним кредитором та загалом по установі. Для обліку КЗ за загальним та спеціальним фондом ведуть окремі меморіальні ордери.

Приклад
У бюджетній установі поточного місяця виникла КЗ за послугами водопостачання та водовідведення (КЕКВ 2272), яка у бухобліку обліковується за загальним фондом. Аналіз залишку бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом, показав, що погашення видатків із водопостачання та водовідведення лише частково забезпечене коштами загального фонду. У такому разі установа має сплатити заборгованість до кінця поточного року коштами спеціального фонду.

У бухобліку зазначені операції відображаємо так:


з / п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

1

2

3

4

1

Станом на 01.11.18 р. значиться КЗ за послуги з водопостачання та водовідведення (КЕКВ 2272) за загальним фондом

8013 «Матеріальні витрати»

6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

2

Зменшуються видатки загального фонду на суму сплаченої КЗ за водопостачання та водовідведення (КЕКВ 2272) за поточний рік

6211

8013

3

Відноситься на видатки поточного року сума КЗ за водопостачання та водовідведення, погашена за рахунок коштів спецфонду

8113

6211

4

Здійснено сплату КЗ за водопостачання та водовідведення (КЕКВ 2272) за рахунок коштів спецфонду за поточний рік

6211

2313 «Реєстраційні рахунки»

5

Закриття рахунків витрат

5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»

8113

6

Віднесення суми дефіциту звітного періоду до накопичених фінансових результатів

5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису»

5511

Відображення заборгованості у звітності

За даними бухобліку установа, яка має фактичну КЗ, що виникла під час виконання кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі звітні роки, складає Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м). Це передбачено п. 3 розд. ІІІ Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.12 р. № 44 (далі – Порядок № 44). Форму звіту наведено в додатку 7 до цього Порядку.

Звіт складається в розрізі кодів програмної класифікації видатків та кредитування держбюджету або програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і КЕКВ бюджету та містить інформацію про заборгованість розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за видатками та розпорядників за нарахованими доходами.

Бюджетна звітність за формою № 7д, № 7м складається окремо щодо заборгованості за коштами загального та спеціального фондів.

Також окремо складається Довідка про причини виникнення простроченої кредиторської заборгованості загального фонду (додаток 20 до Порядку № 44).

Бувають рідкісні випадки, коли установа має небюджетну кредиторську заборгованість. У такому разі, як передбачено п. 5 розд. ІІ Порядку № 44, установа має подати Довідку про кредиторську заборгованість, яка склалася станом на 01.01.11 р. за зобов’язаннями, що не вважаються бюджетними (додаток 25 до Порядку № 44).

У фінзвітності зобов’язання установи відображаються відповідно до вимог НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.09 р. № 1541.

Так, згідно з п. 8 розд. І НП(С)БОДС 101 бюджетні установи відображають КЗ у фінансових звітах, а саме в Балансі (форма № 1-дс).

Також КЗ обов’язково описується в Пояснювальній записці (п. 2 розд. IV Порядку № 44), де зазначаються:

  • причини виникнення простроченої КЗ та вжиті заходи щодо її стягнення, а також простроченої КЗ, яка зазначена в рядку «Інше» Довідки про причини виникнення простроченої КЗ загального фонду;
  • динаміка КЗ, зокрема простроченої, за розрахунками з бюджетом на звітну дату порівняно із заборгованістю на початок звітного року та причини її збільшення або зменшення;
  • окремо – причини наявності простроченої КЗ за КЕКВ 2110, 2270;
  • причини виникнення простроченої КЗ та підстави для її зменшення (списання у зв’язку із закінченням строку позовної давності, за рішенням суду тощо);
  • причини взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БК, законом про Держбюджет, рішенням про місцевий бюджет, та вжиті заходи;
  • інформація про КЗ за бюджетними програмами, бюджетні призначення за якими законом про Держбюджет на звітний рік не затверджувались, відомості щодо відображення цієї заборгованості за бюджетними програмами звітного року та причини, з яких це відображення не проведено.

І на завершення слід сказати, що згідно зі ст. 121 БК посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності його керівника чи інших відповідальних посадових осіб залежно від характеру вчинених ними діянь.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали