• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Плата за землю-2016

Для кого ця стаття: для тих сільгосппідприємств, які орендують земельні ділянки державної або комунальної власності та/або мають землі у власності (постійному користуванні).

Плата за землю та її платники

Плата за землю є складовою частиною податку на майно, який, у свою чергу, входить до складу місцевих податків (пп. 10.1.1, 265.1.3 Податкового кодексу, далі – ПК).

Як і раніше, плата за землю складається із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Визначення цих понять не змінилося:

  • земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється із власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ПК);
  • орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ПК).

Отже, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також землекористувачі, які володіють земельними ділянками на праві постійного користування. А платниками орендної плати – землекористувачі, які орендують земельні ділянки державної або комунальної власності (п. 269.1 ПК). Особливості справляння цих платежів та звітування про них розглянемо більш детально.

Земельний податок

Об’єкт, база та ставка

Об’єктом обкладення земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а в разі якщо таку оцінку не проведено, – площа земельних ділянок (пп. 270.1.1, п. 271.1 ПК).

При обчисленні плати за землю у 2016 році індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується зі значенням 120 % (п. 6 підрозд. 6 розд. ХХ ПК). Тобто значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для таких угідь становить 1,2.

Як відомо, ПК установлює лише граничні межі ставок земельного податку, а конкретні ставки мають установлюватися органами місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок. Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), має бути (ст. 274 ПК):

  • для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки;
  • для інших земель – не більше 3 % від їх нормативної грошової оцінки;
  • для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), ставка податку встановлюватиметься в розмірі не більше 12 % від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 277.1 ПК ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, установлюється в розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Своє рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зазначені органи подають відповідному контролюючому органу (тобто органу ДФС) за місцезнаходженням земельної ділянки до 25 грудня року, що передує звітному (п. 284.1 ПК).

Отже, для уточнення конкретних ставок земельного податку на 2016 рік сільгосппідприємствам, які є його платниками, слід звернутися до відповідних органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельних ділянок. При цьому слід зазначити, що згідно з пп. 12.3.5 ПК у разі, якщо сільською, селищною, міською радою відповідні рішення не ухвалено, плата за землю здійснюється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду.

Пільги

Пільги із земельного податку, як і раніше, поділяються на такі, що застосовуються до деяких платників земельного податку (юридичних та фізичних осіб), та такі, що застосовуються до деяких видів земельних ділянок.

Так, зокрема, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передання таких земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (на період дії єдиного податку) (п. 281.3 ПК).

Що стосується пільг для юридичних осіб, то від сплати цього податку звільняються лише такі юрособи (ст. 282 ПК):

  • санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
  • громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів;
  • бази олімпійської та паралімпійської підго­товки.

Однак слід зазначити, що згідно з п. 297.1 ПК сільгосппідприємства – платники єдиного податку четвертої групи також не повинні сплачувати земельний податок. Ця норма не поширюється на земельні ділянки, які не використовуються безпосередньо такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (тобто, наприклад, здаються в оренду).

Перелік земельних ділянок, які не підлягають обкладенню земельним податком, наведено у ст. 283 ПК. До них, зокрема, належать:

  • сільськогосподарські угіддя, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на яких обмежено ведення сільського господарства;
  • землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
  • земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
  • земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками, до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень.

Додаткові пільги із земельного податку, що сплачується на відповідній території, можуть установлюватися органами місцевого самоврядування. Рішення про встановлення пільг (як і про встановлення ставок) має бути прийнято та подано відповідному контролюючому органу до 25 грудня року, що передує звітному (п. 284.1 ПК).

Орендна плата

Згідно з п. 288.1 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки. При цьому слід звернути увагу, що згідно зі змінами, унесеними до ПК Законом від 24.12.15 р. № 909-VIII, із зазначеної норми було вилучено текст про те, що договір оренди має бути оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Однак нагадаємо, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки, як і раніше, виникає з моменту державної реєстрації цього права. Крім того, у п. 287.1 ПК зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю із дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Отже, сільгосппідприємство має повне право сплачувати орендну плату з моменту реєстрації права оренди, а не з моменту підписання договору.

Як передбачено п. 288.5 ПК, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу:

  • не може бути меншою ніж 3 % нормативної грошової оцінки;
  • не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки;
  • може перевищувати граничний розмір орендної плати (12 %) у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

До нормативної грошової оцінки у 2016 році для обчислення орендної плати (як і земельного податку) слід застосувати вищезазначений коефіцієнт індексації – 1,2.

Інколи трапляються випадки, коли строк договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності закінчився, а платник продовжує нею користуватися, оскільки не отримав від орендодавця письмового заперечення щодо такого використання. У такому разі до поновлення в установленому порядку договору оренди земельної ділянки за неї слід сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору, але не нижче розміру, установленого в п. 288.5 ПК (тобто не менше ніж 3 % від нормативної оцінки). Таку позицію податківців наведено в Узагальнюючій податковій консультації щодо орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, затвердженій наказом Міндоходів від 16.01.14 р. № 25.

Нагадаємо: суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на час проведення такої операції (ст. 6 Закону від 02.09.14 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»). Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено розпорядженням КМУ від 02.12.15 р. № 1275-р.

Звітність з плати за землю

Порядок та строки подання

Платники земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності звітують за власними вибором – або раз на рік, або щомісячно.

У разі вибору річного періоду звітування платники (крім фізичних осіб) повинні самостійно обчислити суму плати за землю за увесь 2016 рік та не пізніше 20 лютого поточного року подати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки Податкову декларацію (п. 286.2 ПК).

Якщо сільгосппідприємство бажає звітувати помісячно, то строк подання декларації – протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПК). Річну декларацію в такому разі подавати не потрібно.

При поданні першої декларації (фактичний початок діяльності як платника плати за землю) разом із нею слід подати довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі така довідка подається в разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Якщо сільгосппідприємство одночасно є платником і орендної плати за землі державної та комунальної власності, і земельного податку, то воно має складати окремі декларації за кожним із цих платежів.

Якщо у сільгосппідприємства є декілька земельних ділянок на території різних адміністративних одиниць, то до кожного контролюючого органу за місцезнаходженням таких ділянок подаються окремі декларації.

Особливості складання декларації

Перш за все слід зазначити, що у 2015 році (наказом Мінфіну від 16.06.15 р. № 560) було затверджено нову форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація).

Титульну частину нової форми Декларації дещо скорочено – замість 10 рядків, як це було у старій формі (затвердженій наказом Міндоходів від 30.12.13 р. № 865), нова – містить лише 8.

Крім того, нова форма Декларації, на відміну від старої, не містить додатків. Натомість усі дані про земельні ділянки та пільги із плати за землю (що раніше відображалися в додатках) тепер відображатимуться в основній частині декларації. Так, основна (розрахункова частина декларації) тепер складається із трьох розділів:

розд. І «Розрахунок суми земельного по­датку»;

розд. ІІ «Розрахунок суми орендної плати»;

розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’я­зання».

Розділ І «Розрахунок суми земельного податку» заповнюють сільгосппідприємства – платники земельного податку, тобто ті, у яких є земля у власності або в постійному користуванні. Таблиця, з якої складається цей розділ, заповнюється так (див. табл. 1):

Таблиця 1

№ колонки

Що в ній зазначається

1

2

2

Код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (двозначний номер арабськими цифрами), зокрема:

– 01 – землі сільськогосподарського призначення.

Якщо землі відносяться до сільськогосподарських угідь, то замість «01» зазначається категорія:

– 1А – рілля;

– 1Б – багаторічні насадження;

– 1В – сіножаті;

– 1Г – пасовища;

– 1Д – перелоги;

Повний перелік можливих кодів наведено в кінці Декларації (виноска «7»)

3

Вид права на земельну ділянку: «1» – якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника, або «2» – якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні

4

Серія та номер документа, що посвідчує право власності та/або користування земельними ділянками (наприклад, серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (земельну ділянку))

5–6

Номер та дата (у форматі «місяць, рік») державного акта на земельну ділянку (у разі наявності,
в іншому разі колонка не заповнюється)

7

Кадастровий номер земельної ділянки (у разі наявності)

8

Площа земельної ділянки (в гектарах із чотирма десятковими знаками) на підставі правовстановних документів

9

Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (у гривнях із двома десятковими знаками) з урахуванням індексації (у 2016 році застосовується коефіцієнт 1,2 – див. вище в консультації)

10

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по відповідній області (якщо грошову оцінку земельної ділянки не проведено)

11

Ставка податку, установлена органами місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок

12

Обчислюється річна сума земельного податку:

кол. 8 х кол. 9 (або кол. 10) х кол. 11

13–15

Інформація про наявні у сільгосппідприємства пільги зі сплати земельного податку (за їх наявності). Так, у колонці 13 зазначається код пільги відповідно до довідника податкових пільг; у колонці 14 – розмір пільги (у відсотках) відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким надано пільгу; у колонці 15 – сума пільги зі сплати земельного податку (тобто сума земельного податку яку б сплатило підприємство, якби пільги не було)

16

Річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги із земельного податку, тобто різниця між значеннями колонок 12
та 15

Розділ ІІ «Розрахунок суми орендної плати» заповнюють сільгосппідприємства, які орендують земельні ділянки державної або комунальної власності. Таблиця цього розділу заповнюється так (див. табл. 2):

Таблиця 2

№ колонки

Що в ній зазначається

1

2

2

Код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (двозначний номер арабськими цифрами) (аналогічно до порядку заповнення цієї колонки в розд. І – див. вище)

3–4

Дата (у форматі «місяць, рік») укладення договору оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, зазначену в колонці 2, та номер договору оренди

5–6

 

Дата (у форматі мм.рррр) та номер державної реєстрації договору оренди на земельну ділянку

 

7

Кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у разі наявності)

8

Площа орендованої земельної ділянки (в гектарах із чотирма знаками після коми). Показник береться з договору оренди

9

Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (у гривнях Із двома десятковими знаками). Показник береться з договору оренди

10

Розмір орендної плати за земельну ділянку (у відсотках) відповідно до укладеного договору оренди

11

Обчислюється річна сума орендної плати станом на 1 січня звітного року:

кол. 8 х кол. 9 х кол. 10 : 100

У розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’я­зання» обчислюється щомісячна сума або земельного податку, або орендної плати – залежно від того, який розділ (І чи ІІ) Декларації заповнено (а в одній декларації можливе заповнення лише одного із цих розділів).

У колонці 3 рядка 3 таблиці цього розділу вказується річна сума нарахованого за звітний (поточний) рік:

  • земельного податку (переноситься з рядка «Всього» колонки 16 розд. І Декларації);
  • або орендної плати (переноситься з рядка «Всього» колонки 11 розд. ІІ Декларації).

У колонках 4–15 рядка 3 відображається сума щомісячних платежів із земельного податку або орендної плати за місяцями (січень – грудень) звітного року, яка дорівнює значенню з колонки 3 цього ж рядка, поділеному на 12. Розбиваючи річну суму земельного податку (орендної плати) рівними частинами помісячно, округлення робимо так:

  • за 11 місяців звітного року – за загальними правилами округлення;
  • за останній місяць звітного року сума земельного податку (орендної плати) визначається як різниця річної суми земельного податку (орендної плати) та суми земельного податку (орендної плати) за перші 11 місяців.

Рядки 5–10 заповнюються при уточненні податкових зобов’язань (у першій річній декларації не заповнюються).

У рядку 11 вказується кількість додатків до декларації (які складаються в довільній формі в разі бажання підприємства пояснити чи доповнити показники декларації).

Строки сплати

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене в Декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Сплачувати такі зобов’язання слід до бюджету (бюджетів) за місцезнаходженням земельних ділянок (п. 287.3 ПК).

Згідно з п. 287.5 ПК фізичні особи, які не мають пільг зі сплати земельного податку, зокрема ті, хто передав землю в оренду суб’єкту господарювання, який не є платником єдиного податку четвертої групи, мають сплатити цей податок протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами в сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали