• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Як переоцінка ОЗ впливає на фінансово-господарську діяльність

07.12.2018 39 0 1


Із цієї статті ви дізнаєтесь: чим може керуватися підприємство, приймаючи рішення про проведення переоцінки основних засобів (далі – ОЗ).


Коли проводять переоцінку

Склад і вартість ОЗ відіграють важливу роль у фінансовому становищі підприємств. Тому від їх достовірної оцінки багато в чому залежать показники фінансової стійкості та платоспроможності. Одним з інструментів регулювання вартості ОЗ є переоцінка.

За загальним правилом ОЗ зараховуються на однойменний бухгалтерський рахунок 10 за первісною вартістю (п. 7 П(С)БО 7 «Основні засоби»), яка складається з фактичних витрат, понесених на їх придбання чи створення (п. 8 П(С)БО 7).

Надалі первісна вартість ОЗ може змінюватися – зокрема, в результаті проведення переоцінки відповідно до законодавства. Таким чином, ОЗ після зарахування на баланс можуть ураховуватися за первісною вартістю або за переоціненою вартістю (тобто за вартістю після переоцінки), якщо переоцінка проводиться.

За економічною сутністю переоцінка являє собою приведення балансової (облікової) вартості ОЗ у відповідність до їх реальної (справедливої) вартості.

Правила переоцінки ОЗ та відображення її результатів у бухгалтерському обліку регламентовано:

Переоцінку проводять, якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу (п. 16 П(С)БО 7).

Як правило, за критерій суттєвості приймають величину, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства або 10 % справедливої вартості активу (пп. 2.20.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635, далі – Методрекомендації № 635; п. 34 Методрекомендацій № 561; п. 6 листа Мінфіну від 29.07.03 р. № 04230-108 «Про суттєвість у бухгалтерському обліку та звітності»). Цей критерій обов’язково має бути визначений у наказі про облікову політику підприємства (п. 2.1 Методрекомендацій № 635).

Проведення переоцінки – справа добровільна. Проводити чи не проводити, вирішує тільки підприємство.

Це підтверджує п. 16 П(С)БО 7, згідно з яким підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо його залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Мінфін ще в листі від 20.03.03 р. № 053-2940 підкреслив, що норма П(С)БО 7 щодо переоцінки ОЗ не є імперативною і має лише дозвільний характер. Підприємства можуть вести облік ОЗ за пріоритетною – історичною (фактичною, первісною) вартістю придбання цих об’єктів або за переоціненою вартістю.

Тому навіть якщо зазначена відмінність перевищила поріг суттєвості, підприємство, не знайшовши в її проведенні вигід, може відмовитися від переоцінки.

Якщо ж підприємство бажає провести переоцінку, то вона можлива лише за умови, що різниця між балансовою і справедливою вартістю є істотною.

Етапи проведення переоцінки

Детально правила та практичні приклади обліку переоцінки див. у статті «Переоцінка основних засобів: правила та практичні приклади».

Нагадаємо коротко основні етапи її проведення (п. 17 П(С)БО 7):

1) визначаємо справедливу вартість об’єкта, який збираємося переоцінити;

2) визначаємо індекс переоцінки (шляхом ділення справедливої вартості об’єкта на його залишкову вартість);

3) обчислюємо переоцінену первісну вартість об’єкта та переоцінений знос (для цього первісну вартість і суму зносу множимо на отриманий індекс переоцінки). Різниця між цими показниками й буде переоціненою залишковою вартістю об’єкта.

Якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається шляхом додавання справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу (п. 17 П(С)БО 7).

Принципи відображення результатів переоцінки в бухобліку

Щоб пояснити логіку впливу переоцінки на фінансові результати діяльності підприємства, репрезентовані у фінзвітності, покажемо, як цей процес відображається на рахунках бухобліку (див. таблицю).

Правила відображення результатів переоцінки ОЗ у бухобліку

Дооцінка

Уцінка

Сума дооцінки збільшує капітал у дооцінках (п. 19 П(С)БО 7).
Робляться такі записи:
– на суму дооцінки первісної вартості об’єкта: Дт 10 «Основні засоби» – Кт 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів»:
– на суму дооцінки зносу: Дт 10 – Кт 131 «Знос основних засобів»

Сума першої уцінки відображається у складі витрат звітного періоду (п. 19 П(С)БО 7).
Робляться такі записи:
– на суму уцінки залишкової вартості об’єкта: Дт 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» – Кт 10;
– на суму уцінки зносу: Дт 131 – Кт 10

Так само відображаються результати всіх подальших дооцінок/уцінок, проведених «в один бік» (тобто дооцінок раніше вже дооцінених об’єктів або уцінок раніше вже уцінених об’єктів)

Дооцінка раніше уцінених ОЗ

Уцінка раніше дооцінених ОЗ

Перевищення суми попередніх уцінок об’єкта над сумою попередніх дооцінок.
Сума чергової (останньої) дооцінки в межах перевищення включається до складу доходів звітного періоду. Різниця спрямовується на збільшення капіталу в дооцінках (абзац перший п. 20 П(С)БО 7).
Робляться такі записи:
– на суму дооцінки залишкової вартості (у межах попередніх уцінок, що були включені до складу витрат): Дт 10 – Кт 746 «Інші доходи»;
– на суму перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок, що були включені до складу витрат: Дт 10 – Кт 411;
– на суму дооцінки зносу: Дт 10 – Кт 131

Перевищення суми попередніх дооцінок об’єкта над сумою попередніх уцінок.
Сума чергової (останньої) уцінки в межах перевищення спрямовується на зменшення капіталу в дооцінках.
Різницю включають до витрат звітного періоду (абзац другий п. 20 П(С)БО 7).
Робляться такі записи:
– на суму уцінки залишкової вартості (у межах суми попередніх дооцінок): Дт 411 – Кт 10;
– на суму перевищення уцінки залишкової вартості об’єкта над попередніми дооцінками: Дт 975 – Кт 10;
– на суму уцінки зносу: Дт 131 – Кт 10

Сальдо дооцінок на субрахунку 411 може бути списане (п. 21 П(С)БО 7, п. 38 Методрекомендацій № 561) кореспонденцією Дт 411 – Кт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» двома способами:
1)
одноразово під час вибуття об’єктів ОЗ, які раніше були дооцінені;
2) з установленою періодичністю (щомісячно, щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, а в разі вибуття об’єкта ОЗ списується залишок суми дооцінок.
Обраний метод списання капіталу в дооцінках визначають в обліковій політиці підприємства.
Зверніть увагу: із субрахунка 411 списують не суму амортизації, а суму, пропорційну нарахованій амортизації. І якщо первісна вартість об’єкта ОЗ у подальшому змінюється, то пропорційно змінюється й сума списання.

Як видно з таблиці, у разі переоцінки об’єктів ОЗ в обліку можуть виникати доходи й витрати. Крім того, результати переоцінки можуть впливати на суму амортизації об’єкта ОЗ, яка нараховуватиметься після переоцінки.

Як це впливає на фінансово-господарські показники діяльності підприємства, дізнаєтесь далі.

Чи варто проводити переоцінку ОЗ?

Як ми вже зазначали, проведення переоцінки – це право підприємства, а не обов’язок. Приймаючи рішення про її проведення або непроведення, підприємство передусім має аналізувати доводи «за» і «проти».

Отже, якщо ви маєте намір провести переоцінку, то радимо звернути увагу на таке.

Плюси

У результаті дооцінки збільшується первісна та залишкова вартість ОЗ. Також дооцінка збільшує вартість капіталу в дооцінках, який є частиною власного капіталу. А це призводить до:

1) покращення інвестиційної привабливості підприємства, зокрема показників платоспроможності та ліквідності. Отже, поліпшується кредитоспроможність підприємства, розширюються можливості залучення позикових ресурсів, усувається загроза банкрутства. Детальніше про основні показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, а також заходи щодо їх покращення див. у публікаціях «Ліквідність підприємства: як визначити та поліпшити», «Фінансова стійкість підприємства», «Оптимізація структури капіталу»;

2) збільшення частини майна, вартість якої виплачується учасникові товариства в разі його виходу (як проводити розрахунки з фізособою – учасником товариства в разі його виходу з ТОВ – див. у статті «Вихід учасника з ТОВ: що в обліку?»);

3) збільшення вартості чистих активів.

Нагадаємо: чисті активи – це активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Їх розмір відповідає власному капіталу товариства, репрезентованого в ряд. 1495 форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)».

У разі зменшення вартості чистих активів товариства більш як на 50 % порівняно з їх вартістю на кінець попереднього року слід зменшувати статутний капітал товариства або взагалі ліквідувати його (ч. 3 ст. 31 Закону від 06.02.18 р. № 2275-VІІІ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Тому якщо підприємство бачить, що вартість його чистих активів може виявитися меншою від зареєстрованого розміру статутного капіталу, варто вдатися до дооцінки ОЗ. Це дозволить збільшити вартість чистих активів, тим самим змінивши у сприятливий бік співвідношення між розміром чистих активів і статутним капіталом.

У результаті уцінки зменшується первісна та залишкова вартість ОЗ. Уцінка, як правило, не впливає на розмір власного капіталу (за винятком випадків, коли уцінюються раніше дооцінені ОЗ, див. таблицю).

Відповідно:

1) зменшення амортизовуваної вартості ОЗ зменшує амортизаційні відрахування та собівартість продукції;

2) у результаті зменшення залишкової вартості ОЗ зменшується база для нарахування ПДВ за операціями продажу уціненого об’єкта. Адже згідно з абзацом другим п. 188.1 Податкового кодексу (далі – ПК) при продажу переоціненого об’єкта ОЗ база оподаткування не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Мінуси

1. Оцінку ОЗ для цілей бухобліку може проводити лише суб’єкт оціночної діяльності (ст. 7 Закону № 2658). Тому підприємство не може провести переоцінку ОЗ лише силами своїх фахівців. Тобто переоцінка потребуватиме додаткових витрат. Якщо ж підприємство здійснить переоцінку ОЗ самостійно, таку переоцінку буде визнано недійсною (ст. 8 Закону № 2658). До того ж, у такому разі може мати місце заниження об’єкта оподаткування, зокрема, з податку на прибуток чи єдиного податку (стосується платників єдиного податку третьої групи), а якщо переоцінені ОЗ продано – ще й ПДВ. Виявлення такого факту під час проведення перевірки тягне за собою нарахування штрафу згідно зі ст. 123 ПК та пені (ст. 129 ПК).

2. У разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить цей об’єкт (п. 16 П(С)БО 7).

Нагадаємо, що група ОЗ – це сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів (п. 4 П(С)БО 7). Перелік узагальнених груп ОЗ містить п. 5 П(С)БО 7.

Тобто якщо підприємство вирішило переоцінити, приміром, один комбайн, то потрібно буде переоцінювати всю сільгосптехніку.

3. Переоцінку об’єктів тієї групи, яка вже була переоцінена, згодом потрібно буде проводити з такою регулярністю, щоб залишкова вартість цих об’єктів на дату балансу істотно не відрізнялася від їх справедливої вартості (п. 16 П(С)БО 7). А це – витрати коштів та часу.

Невидима мета переоцінки

Ми навели основні аргументи «за» і «проти» переоцінки. Кожне підприємство, звісно, може мати і свої аргументи.

Однак у в рамках цієї теми хотілося б нагадати справжню, але невидиму для більшості вітчизняних суб’єктів господарювання, мету переоцінки – достовірне відображення у фінансовій звітності вартості активів. Це потрібно, щоб інвестори і менеджери могли знати їх реальну ціну на ринку і приймати правильні рішення.

МСФЗ, зокрема п. 31 IAS 16 «Основні засоби», вимагають, щоб підприємство для своєї облікової політики обрало модель обліку всіх ОЗ або за первісною вартістю, або за переоціненою вартістю.

Модель переоцінки передбачає, що після визнання активом об’єкт ОЗ (справедливу вартість якого можна достовірно оцінити) слід обліковувати за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності. Переоцінки слід проводити з достатньою регулярністю так, щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від тієї, що була б визначена із застосуванням справедливої вартості на кінець звітного періоду.

Тобто міжнародні стандарти не віддають питання проведення переоцінки на розсуд суб’єктів господарювання.

Висновки

Кожен суб’єкт господарювання має право самостійно визначити доцільність переоцінки та вибрати способи її проведення. Водночас слід мати на увазі, що результати переоцінки безпосередньо впливають на величину чистих активів і фінансові результати. Тому рішення про періодичну переоцінку таких об’єктів залежить від тактичних або стратегічних цілей суб’єкта господарювання. Можливо, для декого вагомим аргументом виявиться відповідність вартості об’єктів у балансі вартості на ринку або наявність істотних відхилень від неї.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2736 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Як переоцінка ОЗ впливає на фінансово-господарську діяльність