Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Забути про конверт, або Скільки коштує легалізація зарплати


Стимулів для відмови від виплати зарплати «у конвертах» у законодавстві більше ніж достатньо. Зокрема, Податковий кодекс крім встановлення правил оподаткування посилив контроль за дотриманням роботодавцями окремих норм трудового законодавства. Наскільки дорого обійдеться пересічному підприємству легалізація зарплати та чи можлива оптимізація витрат?


Олександр Макарченко,
головний редактор

Вигоди роботодавця

Статистика — річ уперта. І вона говорить про те, що останнім часом підстав для легалізації зарплати стає дедалі більше. Розглянемо деякі з них.

По-перше, оскільки виплата зарплати «у конвертах» суперечить чинному законодавству, то у разі виявлення подібних фактів посадові особи підприємства наражаються на реальну небезпеку бути залученими до кримінальної відповідальності (ст. 212, 2121 КК). І хоча «сидіти» за ці злочини вже не доведеться (відповідальність за економічні злочини нещодавно гуманізовано), розміри штрафів величезні — 8,5–425 тис. грн.

Крім того, це потягне за собою донарахування податків і накладення штрафних санкцій на підприємство. З часом перевірки підприємств вестимуться ще активніше. Підтвердженням тому є пп. 80.2.7 ПК. Нагадаємо, перевірки дотримання трудового законодавства, які проводять органи Державної податкової служби, віднесені до так званих фактичних. Це означає, що завчасно повідомляти про неї роботодавця не потрібно. Для візиту перевіряльникам достатньо сигналу і рішення начальника податкової інспекції.

По-друге, працівникові вигідно отримувати білу зарплату. Адже чим вище офіційна зарплата, тим більша сума ЄСВ перераховується до Пенсійного фонду. В результаті й пенсія такого працівника буде вищою. Або, скажімо, працівник вирішить взяти кредит у банку. Для цього він має надати довідку з місця роботи про заробітну плату. І якщо зарплата буде низькою, кредит йому не дадуть.

По-третє, легалізація зарплати позитивно впливає на імідж підприємства. Відповідно, йому легше залучати висококласних працівників.

І, по-четверте, без легально виплачуваної зарплати підприємство не отримає нульову ставку з податку на прибуток і право на автоматичне відшкодування ПДВ (п. 154.6 та пп. 200.19.5 ПК).

Водночас, прийнявши рішення про легалізацію зарплати, підприємству потрібно бути готовим до додаткових витрат.

Скільки коштуватиме легалізація

Пропонуємо підрахувати витрати підприємства, пов’язані з виплатою працівникові на руки 1 000 грн місячної зарплати. Позначимо суму до нарахування через Х. Спочатку визначимо суму єдиного соціального внеску (ЄСВ), що утримується із зарплати найманого працівника:

ЄСВ = Х × 0,036.

З урахуванням п. 164.6 ПК визначимо суму податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):

ПДФО = (Х – Х × 0,036) × 0,15.

Рівняння для визначення суми до нарахування матиме такий вигляд:

Х – Х × 0,036 – (Х – Х × 0,036) × 0,15 = 1 000.

Розв’яжемо це рівняння:

Х (1 – 0,036) – Х (1 – 0,036) × 0,15 = 1 000

Х ((1 – 0,036) – (1 – 0,036) × 0,15) = 1 000

Х (0,964 – 0,1446) = 1000

Х × 0,8194 = 1 000

Х = 1000 : 0,8194 ≈1 220,41 (грн).

Тепер розрахуємо ЄСВ та ПДФО:

1220,41 × 0,036 = 43,94 (грн) (ЄСВ);

(1220,41 – 43,94) × 0,15 = 176,47 (грн) (ПДФО).

До загальних витрат роботодавця слід віднести також суму нарахованого на фонд оплати праці ЄСВ1:

1 220,41 × 0,3676 = 448,62 (грн).

Таким чином, витрати підприємства на формування ФОП при виплаті працівнику на руки 1 000 грн складуть:

1 220,41 + 448,62 = 1 669,03 (грн).

При цьому податкове навантаження складе:

1 669,03 – 1 000 = 669,03 (грн).

1 из 1

Розподіляємо податкове навантаження

Під час прийняття рішення про легалізацію заробітної плати не можна залишити поза увагою питання про розподіл додаткового податкового навантаження. Додаткові витрати можуть бути покладені на:

1) підприємство (приклад 1);

2) працівника (приклад 2);

3) підприємство і працівника.

В останньому випадку також можливі варіанти:

а) суми нарахувань на зарплату несе підприємство, а суми утримань — працівник (приклад 3).

б) податкове навантаження розподіляється порівну між підприємством і працівником (приклад 4).

Який саме варіант обрати — вирішувати підприємству. Проте у будь-якому разі потрібно враховувати і думку працівників.

Приклад 1. Під час легалізації зарплати податкове навантаження лягає на плечі підприємства.

До легалізації місячна зарплата працівника підприємства, що знаходиться на загальній системі оподаткування, становила 2 000 грн, із яких 1 000 грн виплачувалася легально, а ще 1 000 грн — «у конверті». У цьому випадку фактичні витрати підприємства з виплати працівникові на руки 2 000 грн становитимуть:

1 669,03 + 1 000 = 2 669,03 (грн).

Після легалізації працівник також отримуватиме на руки 2 000 грн, але для підприємства це обійдеться дорожче на 669,03 грн і коштуватиме 3 338,06 грн.

Приклад 2. Під час легалізації зарплати податкове навантаження лягає на плечі працівника.

Виходячи з умов прикладу 1, припустимо, що після легалізації зарплати витрати підприємства на виплату працівникові місячної зарплати, як і раніше, складатимуть 2 669,03 грн, але на руки працівник отримає не 2 000 грн, а на 400,85 грн менше:

1 000 : 1 669,03 × 2 669,03 = 1 599,15 (грн).

Суму нарахованої зарплати розрахуємо за допомогою коефіцієнта 0,8194 (згадаймо наше рівняння):

1 599,15 : 0,8194 = 1 951,61 (грн).

Такий варіант легалізації зарплати (якщо не враховувати майбутні візи, лікарняні, кредити, пенсію тощо) невигідний для працівника. У разі його впровадження підприємство, можливо, зіткнеться з невдоволенням працівників.

Приклад 3. Під час легалізації зарплати підприємство компенсує суми нарахувань на фонд оплати праці (ФОП), а працівник — суми, утримувані з нарахованої зарплати.

Виходячи з умов прикладу 1, припустимо, що під час легалізації зарплати підприємство компенсує суми нарахувань на ФОП. У результаті витрати підприємства на виплату працівникові місячної зарплати складуть:

1 669,03 + 1 669,03 – 43,94 – 176,47 = 3 117,65 (грн).

При цьому на руки працівник отримає уже не 2 000 грн, а на 132,06 грн менше:

1 000 : 1 669,03 × 3 117,65 = 1 867,94 (грн).

Суму нарахованої зарплати визначимо за допомогою коефіцієнта 0,8194:

1 867,94 : 0,8194 = 2 279,64 (грн).

Приклад 4. Під час легалізації зарплати податкове навантаження розподіляється між підприємством і працівником порівну.

Виходячи з умов прикладу 1 після легалізації витрати підприємства на виплату працівникові місячної зарплати складуть:

1 669,03 + 1 669,03 – 669,03 : 2 = 3 003,54 (грн).

На руки працівник отримає уже не 2 000 грн, а на 200,43 грн менше:

1 000 : 1 669,03 × 3 003,54 = 1 799,57 (грн).

Суму нарахованої зарплати розрахуємо за допомогою коефіцієнта 0,8194:

1 799,57 : 0,8194 = 2 196,20 (грн).

Замість резюме

Наведені у прикладах розрахунки може використовувати будь-яке підприємство. На думку автора, варіант, розглянутий у прикладі 4, є найбільш справедливим. У матеріальному відношенні він урівноважує інтереси і підприємства, і працівника за принципом «щоб нікому не було образливо».

№ прикладу

Заробітна плата

ФОП

Податки

Результат

(+\-)

Нарахована

На руки

1

2440,81

2000,00

3338,06

1338,06

0

2

1951,61

1599,15

2669,03

1069,88

- 400,85

3

2279,64

1867,94

3117,65

1249,71

- 132,06

4

2196,20

1799,57

3003,54

1203,97

- 200,43


Нормативна база

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.


Дата підготовки

09.04.2014

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали