Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Чи включається до стажу, що дає право на щорічную відпустку, період неоплачуваної відпустки?

Працівника прийнято на роботу до закладу культури з 26.04.10 р. У жовтні – листопаді 2014 року протягом 30 календарних днів він перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Із 18.05.15 р. згідно з графіком йому оформлюється щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні. Чи вилучаються з періоду, за який належить обчислити тривалість цієї відпустки, дні перебування в неоплачуваній відпустці?

На сьогодні порядок, строки та коло осіб, яким можуть надаватися відпустки без збереження заробітної плати, визначаються нормами ст. 84 КЗпП та ст. 25, 26 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – За-кон № 504).

Підстави, які дають право на відпустку без збереження заробітку, що надається працівникам за їх бажанням в обов‘язковому порядку, перелічено в ст. 25 Закону № 504. Отже, роботодавець не може відмовити працівникові, який подав заяву про надання цієї відпустки, зокрема, за таких обставин:

  • виховання двох і більше дітей;
  • дружина чоловіка перебуває в післяпологовій відпустці;
  • догляд за дитиною, яка потребує домашнього догляду за нею до 6 років, а при деяких захворюваннях – до 16-річного або ж до 18-річного віку;
  • догляд за дитиною до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
  • особа є ветераном війни, ветераном праці, пенсіонером, має особливі заслуги (трудові заслуги) перед Батьківщиною, є інвалідом;
  • особа одружується;
  • догляд за рідними по крові або по шлюбу, їх смерть;
  • необхідно завершити санаторно-курортне лікування;
  • вступні іспити у ВНЗ (у т. ч. у дітей працівника), в аспірантурі, навчання в аспірантурі;
  • суміснику слід закінчити відпустку за основним місцем роботи;
  • не використані щорічні відпустки за попереднім місцем роботи;
  • проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті.

За нормами ж ст. 26 Закону № 504 працівник може взяти неоплачувану відпустку не лише виявивши на це своє бажання, а й за умови, що на це погодиться його роботодавець. Підставами для неї слугують сімейні обставини та інші причини, які працівник має навести у своїй заяві. Роботодавець видає наказ, у якому фіксується дата початку та закінчення відпустки, тобто її тривалість. Примусово, в односторонньому порядку відправити працівника в неоплачувану відпустку він не має права.

Що стосується стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, то його визначають за правилами КЗпП та Закону № 504. Насамперед передбачено зарахування до нього часу фактичної роботи протягом робочого року, за який надається відпустка. Водночас гарантовано (ст. 82 КЗпП, ст. 9 Закону № 504) включення до нього деяких інших періодів, серед яких – час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25, 26 Закону № 504.

Розрахунковий період, за який надається щорічна основна відпустка, визначається в календарних днях за виключенням святкових і неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. Період (робочий рік), за який надається щорічна основна відпустка відповідно до графіка відпусток, слід обчислювати починаючи з дати укладення трудового договору.

У нашій ситуації періоди надання щорічної основ-ної відпустки такі: з 26.04.10 р. до 25.04.11 р.; з 26.04.11 р. до 25.04.12 р. і т. д. Для надання згаданої відпустки з 18.05.15 р. тривалістю 24 календарних дні до цього періоду, безумовно, слід включати 30 календарних днів, протягом яких працівник у 2014 році фактично не працював, але за ним не зберігався заробіток у зв’язку з перебуванням у відпустці, передбаченій ст. 25, 26 Закону № 504.

Щоб уникнути непорозуміння, звернимо увагу на таке. Норми ст. 181 КЗпП передбачають надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а за підставами, наведеними у ст. 179 КЗпП (при потребі домашнього догляду) – до шестирічного віку. Цей період включається до загального й безперервного стажу роботи, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Оскільки ні нормами КЗпП, ні Законом № 504 не передбачено включення до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, періодів відпусток без збереження заробітку для догляду за дитиною до трьох років (п. 3 ст. 82 КЗпП, п. 3 ст. 9 Закону № 504) та до шести років (п. 4 ст. 82 КЗпП, п. 4 ст. 9 Закону № 504), ці періоди не можуть бути зараховані до стажу роботи, що визначає право на щорічну відпустку.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Баланс-Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

4500 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали