Що зробить енергоощадне житло доступним?

Енергоефективність житла досягається системою дій:
- переорієнтацією всього житлово-комунального господарства та будівництва на енергетичну економію;
- енергоощадною модернізацією міської інфраструктури;
- зниженням собівартості сучасних технологій альтернативної енергетики;
- фінансовим забезпеченням програм енергозбереження – державним, інвестиційним, пільговим;
- законодавчою підтримкою змін в енергозбереженні;
довгостроковим плануванням.

На практиці спорудження енергоефективного будинку поки що коштує на 30 % більше, ніж звичайного. Але його експлуатація – набагато дешевша. Це довгострокова вдала інвестиція.

На що може сподіватись сучасний покупець житла в Україні?

Те, на що вже зараз може претендувати власник нового житла:

• сучасне опалення та підігрів води на альтернативних джерелах енергії;
• архітектурне рішення природного освітлення та провітрювання житлових і нежитлових приміщень в будинку, його під’їздів, сходових площадок;
• дотримання санітарних вимог до природного провітрювання та освітлення прибудинкової території;
• наявність технічних пристроїв для використання альтернативної енергії (вітряки та сонячні батареї на дахах або стінах, вуличні ліхтарі на сонячних батареях);
• наявність термоізоляції стін будинку;
• забезпечення сортування сміття з подальшим його використанням у біо- та теплоенергетиці.

Серед вітчизняних будівельних компаній всього лише десятки знаються на еко-будинках приватного малоповерхового сегменту і тільки одиниці володіють досвідом зведення екологічних багатоповерхівок. Чи не замало? Європа, наприклад, у 2015-2020 рр. планує зводити усі нові будівлі з нульовим споживанням традиційної енергії. Там для цього вже є достатній досвід.

Ті будівельні компанії, які у своєму пріоритеті матимуть енергоощадні відновлювальні комплекси, отримають значні переваги в бізнесі. Адже, як стверджує Марк Греньєр, президент Оксфордської лізингової компанії, попит на це довго буде стійким на ринку нерухомості.

Чи можуть змагатись приватні будинки та житлові багатоповерхівки з офісними будівлями?

Еко-офіси. Саме у спорудженні екологічних офісів європейські та американські будівельники найбільш досвідчені. Адже сьогодні енергоощадний багатоповерховий будинок можуть замовити лише великі успішні компанії.

Є багато технологічних новинок енергозаощадження для офісних будівель. Крім оригінальної еко-архітектури, це ще й цікаві дизайнерські рішення вітротурбін, сонячних панелей, колекторів. Наприклад, віконне скло з кольоровими фотоелементами нагадує вітражі. Зарядкою для техніки стають поверхні столів із сонячними батареями. Незвичним може бути і штучне солене озеро у якості енергогенератора на прибудинковій території.

За дослідженнями екологів, в еко-офісі підвищується продуктивність праці на 10 %.

Першою найбільш енергоефективною спорудою у світі було визнано у 2000 р. офіс Дослідницького Центру ROCKWOOL в Данії. А збудований нещодавно еко-офіс фірми Glumac в Китаї споживає менше енергії, ніж сам виробляє. В Україні програму еко-офісів впроваджують 150 організацій. Серед них ГК «Фокстрот», «Концерн Галнафтогаз», «Київстар».

Житлові багатоповерхові будинки. Аналітики прогнозують, що основою будівництва нового житла стане еко-архітектура. Це буде обов’язковим світовим стандартом. Вимога викликана планами держав зменшити до 2020 р. викиди СО₂ та знизити споживання викопних джерел енергії.

А що чекає на вже збудовані багатоповерхівки? Модернізація зробить їх більш енергоефективними. Допоможуть у цьому міським громадам інвестиції, державні пільги на кредитування енергоощадності, функціонування «зеленого» тарифу.

Наразі наші комунальники встановлюють будинкові лічильники, утеплюють тепломагістралі, міняють вікна та світильники на енергоощадні, комунальну теплоенергетику переводять на альтернативні джерела. Але ми маємо мало прикладів появи на багатоповерхівках сонячних батарей, вітроенергоустановок тощо. На це не зважуються навіть ОСББ. З новобудовами у нас теж не все добре. Про архітектурні рішення їхньої енергоощадності годі й говорити.

Малоповерхові приватні будинки. От вони, за прогнозами дослідників, мають найбільше шансів на швидке переоснащення, оскільки вибір технологій «зеленої» енергетики у них ширший. Це, крім вітряків та сонячних батарей, ще й сонячні колектори, теплові насоси, енергогенератори на біопаливі тощо.

До прикладу, у червні цього року компанія «Доступне житло» у с. Микуличі під Києвом представила перший в Україні серійний еко-будинок. Це малоповерхова приватна будівля. Енергоощадність там забезпечується сучасними технологіями та інноваційними будівельними матеріалами.

Що зробить енергоощадне житло доступним?

Енергоефективність житла досягається системою дій:

• переорієнтацією всього житлово-комунального господарства та будівництва на енергетичну економію;
• енергоощадною модернізацією міської інфраструктури;
• зниженням собівартості сучасних технологій альтернативної енергетики;
• фінансовим забезпеченням програм енергозбереження – державним, інвестиційним, пільговим;
• законодавчою підтримкою змін в енергозбереженні;
• довгостроковим плануванням.

На практиці спорудження енергоефективного будинку поки що коштує на 30 % більше, ніж звичайного. Але його експлуатація – набагато дешевша. Це довгострокова вдала інвестиція.

Кожна область України вже має свій план сталого енергетичного розвитку до 2020 р. Крім того, держава фінансує часткову компенсацію вартості. Діють безвідсоткові кредити на енергозберігаюче обладнання як юридичним особам, так і фізичним.

В Україні з початку 2014 р. енергопостачальні компанії повинні викупляти за «зеленим» тарифом надлишкову електроенергію з приватних сонячних електростанцій потужністю до 10 кВт. Це шлях до самоокупності таких геліосистем. Хоча подібна практика поки що не набула у нас масовості.

Допомогти повинні також угоди про енергомодернізацію зі Світовим банком, з Європейським Банком реконструкції та розвитку, з Європейським інвестиційним банком. Вони вже підтримують в Україні 230 міських проектів з енергетичної ефективності.

Сучасні побутові енергоощадні технології все ще витратні для українського споживача. Серед причин можна назвати високу ціну матеріалів, вартість технічного устаткування, його встановлення та обслуговування, відсутність масового випуску систем альтернативної енергетики вітчизняними промисловиками тощо.