Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Павло Сидоров: «Посилення контролю не буде»


Для суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО), із початку року введена відповідальність за неподання звітів в електронній формі. Цьому передував тривалий період переоснащення касових апаратів, під час якого користувачі оновленого обладнання зіштовхнулися із численними технічними проблемами. Про те, чи не стане гонка за прогресом причиною збільшення штрафування підприємств, ми поговорили з Павлом Володимировичем Сидоровим, начальником відділу контролю над проведенням розрахункових операцій управління податкового аудиту департаменту податкового та митного аудиту Міністерства доходів і зборів України.


Сидоров Павло Володимирович народився 29 жовтня 1968 року в Дніпропетровську.
Закінчив Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара – економічний та юридичний факультети.
Із 2005-го по 2010 рік працював у регіональному управлінні Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю над проведенням та оборотом підакцизних товарів (САТ).
Із 2011 року по сьогодні - начальник відділу контролю над проведенням розрахункових операцій управління податкового аудиту департаменту податкового та митного аудиту Міністерства доходів і зборів України.


– Чи була необхідність переносити строки введення штрафних санкцій за неподання звітності з РРО в електронному вигляді?

– Податкові органи не мають повноважень скасовувати або переносити строки застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства. Утім, я і не бачу такої необхідності.

Торік я та мої співробітники проїхалися по всій Україні із семінарами. Ми вмовляли людей підключитися до системи (Системи зберігання та збору даних РРО Міндоходів.О. З.), придбати нові РРО, і зараз із розумінням ставимося до труднощів, які в них виникають. Ніхто не вірив, що це реально може бути. А сьогодні система існує і працює, хоча й не ідеально.

– Чому придбання нових РРО вигідне для платників податків?

– Застосування електронних контрольних стрічок і передачі інформації із РРО в податкові органи поширене в багатьох країнах світу: Росії, Словаччині, Італії, Великобританії, Туреччині, Словенії, Канаді, Бразилії, Грузії.

Суб'єктам господарювання більше не потрібно заповнювати паперові звітні форми, що виключає можливість помилки, у тому числі випадкової.

Зменшуються витрати на утримання касової техніки, оскільки не потрібно роздруковувати та зберігати паперову контрольну стрічку протягом трьох років. Це реальна економія для бізнесу. І при великих обсягах торгівлі ця економія більша, ніж затрати на передачу інформації. Тому середній і великий бізнес однозначно у виграші.

Крім того, набагато легше працювати з інформацією в електронному вигляді, простіше її зберігати та аналізувати.

– Державний реєстр РРО постійно оновлюється. Що робити власникам РРО, які не входять до Держреєстру? Як скасувати реєстрацію?

– Суб'єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі, зобов'язані застосовувати РРО, включені до Реєстру (Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.О. З.).

Власникам РРО, не включених до Реєстру, необхідно зняти такі РРО з реєстрації, а також зареєструвати в порядку, установленому Наказом № 417, касову техніку, яка знаходиться в Державному реєстрі і відповідає вимогам діючого законодавства.

– Як подолати технічні труднощі, що виникають у власників із новими касовими апаратами?

– Для вирішення технічних питань, зокрема, пов'язаних зі швидкістю роботи РРО, користувачам слід звертатися до Центру сервісного обслуговування, з яким вони уклали відповідний договір.

У період виходу техніки з ладу підприємство може проводити розрахункові операції з використанням книги УРО та розрахункової книжки.

Причини непередачі даних можуть бути різними. І якщо підприємство не передало звітність, це ще не значить, що податківець повинен бігти його перевіряти.

Якщо апарат за технічними характеристиками відповідає вимогам системи, може передавати інформацію відповідно до закону, то ми дозволяємо його використовувати. Далі діють закони ринку. Адже ми не контролюємо якість техніки. Касові апарати, як і пральні машини, теж продають різної якості.

– Чи несе платник податку відповідальність, якщо Міндоходів не отримує звітну інформацію з технічних причин?

– Насправді застосувати штрафні санкції в цьому випадку практично неможливо. Відповідальність за несвоєчасну передачу звіту як така не передбачена. Існує відповідальність тільки за неподання звітності. Тому звітність повинна бути передана, скажімо, до початку перевірки.

Щоб потрапити під штрафні санкції, потрібно встигнути швидко виключити апарат після формування Z-Звіту і не включати його до початку перевірки. Адже при включенні він автоматично передасть звіт.

А якщо апарат зламаний і знаходиться в ремонті, то його блокування через 72 години – це скоріше нагадування про те, що цю проблему потрібно вирішити, щоб уникнути штрафу. Після ремонту він автоматично передасть звіт.

У випадку форс-мажору не потрібно боятися податкових перевірок. Припустимо, село замело снігом і немає зв'язку більше трьох діб. Невже ви думаєте, що при таких обставинах податківець приїде до вас раніше МНС?

– Якими нормативними актами передбачені строки ремонту РРО, електромереж, мереж зв'язку?

– Відповідно до ст.. 14 Закону про РРО у випадку виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечити відновлення його роботи протягом 72 годин.

Підпунктом 26 п. 39 Правил № 295 передбачено, що оператори, провайдери зобов'язані усунути пошкодження телекомунікаційної мережі й відновити доступ до послуг у строки, визначені Адміністрацією Держспецзв'язку.

Згідно з Показниками якості послуг із передачі даних, доступу в Інтернет та їх рівнів, затверджених наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 28.12.12 р. № 803, нормативний час усунення пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлення доступу до послуг за встановленим значенням показників якості – не більш доби.

– Чи приведе введення відповідальності до посилення контролю з боку податківців, збільшення випадків штрафування підприємств?

– Посилення контролю з боку податківців не буде, в останні роки відбувається тільки послаблення. За три роки кількість перевірок скоротилася в 5-7 разів.

Малий і середній бізнес ми взагалі не чіпаємо. Єдина підстава для перевірки, яку ми не можемо ігнорувати, – це звернення громадян. Щодня надходить близько десяти повідомлень тільки щодо застосування РРО. Але не всі ж пишуть безпосередньо в міністерство, є звернення також до районних та обласних органів.

Якщо ми не будемо помічати очевидних порушень, це буде розцінюватися як посадове порушення з нашого боку. Наприклад, магазин працює, а звіти не передаються, значить, продаж іде поза касою. Імовірність тривіального «непроведення операції через касовий апарат» залишається, незважаючи на технічне переоснащення. Стало складніше не передати інформацію про те, що проведено через касу.

– Одна з підстав для відмови в реєстрації РРО – наявність в органі доходів і зборів інформації про анулювання ліцензії на право провадження певної господарської діяльності...

– Дійсно, така норма передбачена. Вона спрямована на те, щоб підприємства не могли без ліцензій здійснювати діяльність, для якої обов'язково потрібно мати ліцензію. Наприклад, для реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів, надання транспортних, медичних послуг, торгівлі в аптеках і т. д.

– Чи потрібно виправляти дублювання інформації про суму реалізованих товарів, яке сталося в результаті того, що підприємець після модернізації РРО продовжував подавати звіт за формою ЗВР-1?

– Після підключення РРО до системи подавати паперову звітність не потрібно. Контрольно-звітна інформація в такому випадку передається тільки в електронному вигляді. Але за місяць, у якому було проведене підключення до системи, суб'єкт господарювання повинен подати звіт ЗВР-1 із зазначенням обсягів операцій за період до дня проведення персоналізації і початку електронного звіту. Зробити це потрібно до 15-го числа наступного місяця. Надалі подання звітності за формою ЗВР-1 припиняється.

У випадку допущення помилок, а саме дублювання інформації, підприємство повинне самостійно їх виправити і письмово повідомити про це відповідний орган Міндоходів.

– Підприємство – платник єдиного податку має мережу відокремлених підрозділів. Чи повинне воно ставити РРО на облік за місцезнаходженням підрозділів (за місцем використання РРО)? Чи достатньо зареєструвати їх за основним місцем податкового обліку підприємства?

– Підприємство, яке є платником податку на прибуток (але не платить цей податок консолідовано), може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, що є платниками податку на прибуток.

А підприємству – платнику єдиного податку достатньо зареєструвати РРО для здійснення розрахунків відокремленими підрозділами за основним місцем обліку.

– Чи застосовують податківці адмінштраф за перевищення обмеження в 10 тисяч гривень, якщо це порушення буде виявлене після закінчення двох місяців після його вчинення? Чи вважається воно триваючим у розумінні Кодексу про адміністративні правопорушення?

– Ні, відповідно до вимог абзацу першого ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через два місяці із дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці із дня його виявлення.

– Чи вважається порушенням, якщо термінал не приєднаний до РРО? Якщо так, то які санкції передбачені за це діючим законодавством?

– Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше 50 % кількості реєстраторів розрахункових операцій. При наявності тільки одного апарата підприємство зобов'язане забезпечити приймання електронних платіжних засобів.

Законом про захист прав споживачів заборонено будь-яким обмежувати використання електронних платіжних засобів. За обмеження або відмову в реалізації прав споживачів ст. 16315 КУпАП передбачене застосування штрафних санкцій у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

– Зараз послуги з еквайрингу платні. Чи не планує Міндоходів найближчим часом зробити їх безплатними для підприємств. Як це відбулося, наприклад, із забезпеченням підприємств безплатними електронними ключами?

– Питання діяльності інформаційних еквайєрів стосуються компетенції Національного банку України.

– Спасибі за цікаву розмову.

Бесіду вела Олена Зав'ялова


Нормативна база

  • КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
  • Закон про РРО – Закон України від 06.07.95 р. № 265/ 95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Наказ № 417 – наказ Міндоходів від 28.08.13 р. № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій».
  • Правила № 295 – Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою КМУ від 11.04.12 р. № 295.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали