Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Звітність за РРО

Відповімо на запитання тих СГ, які застосовують РРО і повинні звітувати перед органом ДФС про проведені через РРО розрахункові операції.

1. У якій формі подається інформація про розрахункові операції?

Згідно з п. 7 ст. 3 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265), усі СГ, що застосовують РРО, подають таку інформацію тільки в електронному вигляді дротовими або бездротовими каналами зв'язку. При цьому обсяг інформації залежить від модифікації РРО:

  • якщо СГ використовують звичайні РРО – вони повинні подавати електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті приєднаного до нього модему. При цьому сам РРО повинен формувати контрольну стрічку в електронному вигляді (далі – КСЕФ). Як виняток із цього правила до 01.01.16 р. дозволено експлуатувати РРО (а саме електронні контрольно-касові апарати), які формують контрольну стрічку в паперовій формі і передають до ДПС інформацію тільки про загальні обсяги проведених операцій (без розшифровки за кожним розрахунковим документом). Але такий дозвіл стосується тільки тих РРО, які були введені в експлуатацію до 01.01.15 р. Із 01.01.15 р. первинна реєстрація РРО, які не формують КСЕФ, заборонена (абзаци другий і третій п. 8 розд. II Закону № 265);
  • якщо СГ використовують «нестандартні» РРО, такі як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) або РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій із купівлі-продажу іноземної валюти, – тоді вони повинні подавати інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій із купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься у фіскальній пам'яті таких РРО.

Механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО до органів ДФС регулюється Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 08.10.12 р. № 1057 (далі – Наказ № 1057, Порядок № 1057).

Передача даних здійснюється без участі СГ. При цьому РРО повинні мати відповідні технічні можливості, а саме: модем – вбудований (для РРО з КСЕФ), або зовнішній; відповідне програмне забезпечення. Крім того, повинне бути забезпечене з'єднання з Інтернетом.

2. З якою періодичністю повинна подаватися до органу ДФС інформація за РРО?

Періодичність передачі інформації задається автоматично сервером обробки інформації – пп. 3.1.2 Вимог, затверджених Наказом № 1057 (далі – Вимоги № 1057). Модем, приєднаний до РРО, автоматично настроїть передачу інформації так, як це встановлено сервером, після отримання від сервера відповідних даних. На практиці у звичайному режимі РРО автоматично відправляє до органу ДФС усю необхідну інформацію безпосередньо після виконання Z-звіту. Тобто фактично така інформація передається до органів ДФС щодня, причому може передаватися і декілька разів на день.

Також РРО з модемом повинен забезпечувати передачу інформації у будь-який момент за запитом органу ДФС. Процедуру передачі даних викладено в Порядку № 1057 окремо для РРО із КСЕФ (п. 9.2) і окремо для РРО без КСЕФ (п. 9.3). Зверніть увагу: після передачі даних повинні прийти підтвердження про їх прийняття або повідом-лення про помилку при відправленні даних, після отримання якого РРО (або модем) повторює передачу даних ще раз. Якщо РРО не зможе передати інформацію про проведені розрахункові операції до органу ДФС протягом 72 годин (у т. ч. через технічні проблеми), РРО з модемом повинен здійснити автоматичне блокування проведення розрахункових операцій (пп. 3.1.2 Ви-мог № 1057).

3. Чи потрібно при використанні РРО подавати Звіт за формою № ЗВР-1?

Ні, не потрібно. Хоча в Порядку № 614 залишилися норми про те, що при використанні РРО цей Звіт подається, ці норми вже застаріли і не відповідають сучасній редакції Закону № 265. Адже в абзаці першому п. 7 ст. 3 цього Закону сказано, що Звіт подається тільки при використанні тих форм реєстрації розрахункових операцій, для яких нормами не передбачено подання інформації дротовими і бездротовими каналами зв'язку. А для всіх без винятку РРО подання інформації дротовими і бездротовими каналами зв'язку є обов'язковим. Висновок про те, що Звіт подавати не потрібно, підтверджує і ДФС у листі від 27.09.13 р. № 12061/6/99-99-22-61-03-15/1187. Аналогічне роз'яснення є і в ЗІР (категорія 109.12).

4. Протягом дня торгова точка не працювала, розрахункові операції не проводилися. Чи потрібно за цей день подавати інформацію до органу ДФС?

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону № 265 фіскальні звітні чеки (Z-звіти) формуються і роздруковуються тільки за ті дні, коли проводилися розрахункові операції. Тому за ті дні, коли розрахункові операції не проводилися, Z-звіти можуть не формуватися і інформація про розрахункові операції до органу ДФС може не подаватися. Отже, якщо день був на підприємстві неробочим згідно із графіком роботи підприємства або згідно з окремим наказом керівника (наприклад, у рамках санітарного дня або переобладнання приміщення), то інформація за такий день може не подаватися. РРО, що знаходяться в цій торговій точці, блокуватися не повинні.

5. Яка відповідальність за неподання інформації про розрахункові операції в електрон-ному вигляді до органів ДФС?

За це порушення передбачено два види відповідальності (така ж відповідь міститься і в ЗІР, категорія 109.20).

По-перше, на підприємство накладається штраф у розмірі 10 НМДГ (тобто 170 грн.) згідно з п. 9 ст. 17 Закону № 265. При цьому, на думку ДФС (див. ЗІР, категорія 109.20), такий штраф застосовується за кожний випадок неподання інформації.

По-друге, застосовуються адміністративні штрафи (ст. 1551 КУпАП):

  • за перше протягом року порушення порядку проведення розрахунків: у розмірі від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85 грн.) – для осіб, які здійснюють розрахункові операції; у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) – для посадових осіб;
  • якщо особа протягом року вже притягувалася до відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків: тоді в розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) – для осіб, які здійснюють розрахункові операції; від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.) – для посадових осіб.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали