Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Обов'язковий продаж інвалютної виручки: нюанси обліку

Із цієї статті ви дізнаєтеся: коли та за яким курсом слід відображати в обліку інвалютні надходження за експортними операціями.

Що можна зробити на практиці: перевірити правильність свого підходу до обліку обов’язкового продажу інвалюти.

Інвалютно-продажні нововведення

Ситуація на інвалютному ринку перебуває під постійним контролем регулятора – НБУ. Про це свідчить значна кількість документів, що стосуються операцій з інвалютою, які прийнято Нацбанком у поточному році. Так, 21 серпня набула чинності постанова Правління НБУ від 20.08.14 р. № 515 (далі – Постанова № 515). У результаті обсяг надходжень в інвалюті, що підлягають обов’язковому продажу на МВРУ з розподільного рахунку, було збільшено з 50 % до 100 %. При цьому уповноважений банк зобов’язаний був продати таку інвалюту не пізніше наступного робочого дня після її зарахування на розподільний рахунок. Тобто теоретично інвалюта могла бути продана (і зарахована на гривневий рахунок підприємства) і в день її зарахування на розподільний рахунок, тобто відразу.

Нагадаємо, що обов’язковому продажу підлягають російські рублі, а також інвалюта 1-ї групи Класифікатора, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.

Через короткий проміжок часу до Постанови № 515 постановою Правління НБУ від 28.08.14 р. № 534 було внесено зміни. Згідно з такими змінами починаючи з 29 серпня уповноважений банк повинен здійснювати обов’язковий продаж інвалюти виключно наступного робочого дня після її зарахування на розподільний рахунок. У результаті банки отримали можливість день покористуватися інвалютою підприємства, яка надійшла на розподільний рахунок, але поки недоступна для самого підприємства.

Повна версія доступна тільки передплатникам

Кращі матеріали