Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Not made in Russia: як транснаціональні компанії розгортають виробництво в Україні

У середині літа практично всі транснаціональні корпорації перестали імпортувати в Україну продукцію своїх російських підприємств. Наприклад, шоколадні батончики KitKat, які «Nestlé Україна» поставляла з Пермі, тепер завозяться з Болгарії, а кава Nescafé та корми для кішок і собак Purina One, Pro Plan, Friskies - з Угорщини. Чіпси Lay's, які PepsiCo завозила частково з РФ, а частково з Польщі, тепер поставляються виключно з Польщі, а соки ТМ «Агуша» розливаються в Херсонській області. Компанія Unilever сьогодні виробляє в Україні близько 10 видів соусів і кетчупів Calvé, а також шампуні ТМ «Чиста лінія». Ці та інші товари донедавна виготовлялися на російських потужностях компаній-виробників.

Про причини змін в географії поставок представники транснаціональних компаній говорять дуже обтічно. «Загальна економічна ситуація як в Україні, так і в світі внесла свої корективи в список країн, з яких ми імпортуємо продукцію», - розповідає корпоративний директор «Mars Україна» Руслан Скиба. «Міжнародні компанії дуже неохоче розголошують такого роду інформацію, адже всі ці зміни впливають на їх відносини з акціонерами, кредиторами», - пояснює дипломатичність виробників директор консалтингового агентства ААА Сергій Наливка.

1 из 1

Втім, причина очевидна. Анексія Криму і війна на сході України спровокували хвилю антиросійських настроїв в українському суспільстві. Заклики бойкотувати продукцію з цієї країни з'явилися минулого літа, спочатку на стінах, потім - на білбордах. Цю кампанію підхопили й українські рітейлери. Покажчики «Товар з РФ» можна побачити в більшості супермаркетів країни. «Враховуючи підвищену увагу покупців до таких продуктів, наша мережа розміщує покажчики на товарах російського виробництва», - підтверджує Віктор Повніца, президент ТОВ «ЕКО», керуючого мережею «Еко-маркет».

Результат такого споживчого ембарго не змусив себе чекати. «Міжнародні компанії зіткнулися з тим, що українські покупці стали менше купувати російські товари», - говорить Наливка. «Вказівка на країну-виробника побічно впливає на рівень продажів», - констатує Скиба. Те ж підтверджує і Повніца, чим і пояснює подальші дії транснаціональних компаній. «У цьому зв'язку багато компаній, що мають виробництво на території РФ, щоб зберегти продажі в Україні, переносять виробництва сюди і в країни Східної Європи», - зазначає він.

Позбавити від напису «зроблено в Росії» свою продукцію, що продається в Україні, прагнуть і виробники, мимоволі «переїхали» в РФ. Зокрема, це стосується кримських виноробних компаній. «Інкерман», наприклад, організував виробництво на належних йому підприємствах на території України, а «Коктебель» розмістив частину замовлень на потужностях кількох українських виноробних заводів.

Виробництво

Про будівництво в Україні нових заводів або навіть цехів не йдеться, запевняють в транснаціональних компаніях. «Поки виробничі потужності наявних фабрик Mars повністю покривають потреби українського ринку в наших продуктах», - зазначає Скиба. «Ми сюди поставляємо не ті обсяги продукції, щоб приймати рішення випускати її в Україні», - на умовах анонімності підтвердив керівник українського офісу ще однієї великої міжнародної компанії. Поки можна говорити лише про розміщення частини виробництва на вже працюють в Україні аналогічних підприємствах. Так, у січні поточного року Unilever почала випуск шампунів і бальзамів-ополіскувачів для волосся під ТМ «Чиста лінія» на потужностях ужгородського «Інтерфом». Через місяць компанія заявила про початок випуску майонезів і соусів під ТМ Calvé на заводі компанії «Чумак» в Каховці Херсонської області. Також на одному з херсонських заводів PepsiCo з липня виробляє соки під ТМ «Агуша».

У «Чумака» вже є досвід співпраці з Unilever. У 2002-2005 роках в Каховці вони випускали кетчупи Calvé. Крім того, з осені +2014-го там стали виробляти соуси на замовлення компанії McDonald's. До цього майонези і кетчупи в українські закладу глобального фастфуд-гравця поставлялися з російського заводу компанії Heinz. Також «Чумак» поставляв для McDonald's мариновані огірки, у тому числі і для російських ресторанів мережі. «Тепер ми не постачаємо огірки в російський McDonald's, тільки в Україну, Молдову і країни Закавказзя», - розповідає Олександр Таранишин, заступник генерального директора ПрАТ «Чумак». За його словами, потужностей «Чумака» з лишком вистачає для того, щоб без проблем впоратися з поточним замовленням Unilever. «Тому не можна говорити про значну завантаженість наших потужностей, хотілося б більше», - додає він.

Наливка ж упевнений, що для залучення такого гравця, як Unilever, «Чумаку» потрібно було докласти чимало зусиль. «Будь-яка українська компанія про таких замовників тільки мріє, - відзначає директор ААА. - Для середнього бізнесу це колосальний ринок ».

1 из 1

Не панацея

Говорити про те, що часткове перенесення замовлень транснаціональних FMCG-виробників в Україні спровокував бурхливе зростання продажів або прибутку їхніх українських партнерів, на жаль, не доводиться. За словами Таранишин, навіть розміщення замовлення від Unilever не врятувало компанію від падіння виробництва у першому півріччі +2015-го майже на 20%. Чому? «Враховуючи серйозну девальвацію національної валюти, введення додаткової 10% -го мита на імпорт, ряд інших факторів, ми були змушені адекватно підняти ціни на нашу продукцію, - пояснює Скиба. - Про підвищення рівня продажів в таких умовах говорити вкрай складно».

Для міжнародних холдингів диверсифікація виробництва - звична справа. Принаймні, у Східній Європі. За словами одного з керівників українського представництва крупного FMCG-виробника, причина не стільки в споживчих настроях, скільки в непередбачуваності політичної та економічної ситуації в Росії та Україні. «Компанії навчилися пристосовуватися до мінливих умов у двох країнах. Вони торгують своєю продукцією і в державах, де йдуть війни вже не перший рік, - пояснює він. - І у них багатий досвід зниження ризиків, зокрема ризику непостачання продукції на ринок ». З останніми компанії зіткнулися минулого літа, коли з обох сторін українсько-російського кордону скупчилися десятки фур з товарами. «А для міжнародного гравця надзвичайно важливо, щоб його товар весь час був на полицях. Якщо виникає загроза їх спустошення, значить, треба змінювати країну-постачальника », - вважає співрозмовник Forbes.

Тимчасова чи цей захід з боку транснаціональних компаній? «Все буде залежати від економічної ситуації, рівня доходів громадян України, наявності імпортних мит і багатьох інших чинників», - знову обтічно міркує Скиба. Але, наприклад, на «Чумаку» розраховують на довгу та плідну співпрацю. «Ми уклали багаторічний контракт на випуск соусів Unilever», - говорить Таранишин.

1 из 1

Джерело:http://forbes.net.ua/magazine/forbes/...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали