Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Нацбанк повертається до подвійних стандартів

Нацбанк покарав аудиторів, котрі не передбачили проблеми збанкрутілих згодом банків. Однак він застосував санкції тільки до половини таких компаній, заборонивши їм працювати з банками і вимагаючи їх закриття. При цьому регулятор без пояснення причин не застосував санкції до ще десятку аудиторів, у тому числі і великим міжнародним компаніям з «великої четвірки», які позитивно оцінювали майбутні банки-банкроти.

НБУ бачить аудиторів через одного

Національний банк вибірково карає аудиторські компанії, які фактично звинуватив у масовому банкрутство банків. Як повідомляв FinClub, після вивчення ситуації в більш ніж п’яти десятках банках-банкрутах, він позбавив права працювати з банками тільки восьма аудиторських фірм. Їх викрили в тому, що вони давали позитивні висновки про установи, які в 2014-2015 роках збанкрутували. До чорного списку увійшли «Донецькінаудит», «Українська аудиторська служба», «Укрвостокаудит», «Блискор», «Консультант», «Оратанія», «Ставр» і «Фінком-аудит».НБУ пообіцяв звернутися до Аудиторської палати України з проханням закрити ці компанії.

Однак це далеко не повний список аудиторів, які працювали з такими банками. FinClub вивчив звіти (які ще не прибрані з публічного доступу) збанкрутілих в 2014-2015 роках банків і з’ясував, що їх аудит проводили ще як мінімум дев’ять фірм. Одна з них – «Інсайдер» – підпала під специфічні санкції. Напередодні FinClub повідомив, що НБУ рекомендував банкам не користуватися послугами компаній «Аваль», «Респект» і «Інсайдер», так як вони не укладали договори про перевірку річної фінансової звітності банків за 2014 рік. Тому НБУ не був впевнений у відповідності їхнього досвіду сучасним вимогам реальності.

Назви ще шести «непомічених» Нацбанком компаній – це «Аналітик-Партнери», «Аудит Фінанси», «БДО», «Інтер-Аудит», «Актив Аудит» та «Каупервуд». Ще дві компанії і зовсім входять в так звану велику четвірку – EY і Deloitte&Touche (див. Таблицю). Нацбанк поки не пояснив причину, по якій він не застосував санкції до решти аудиторів: чому одних аудиторів він жорстко карає, а інших, у тому числі найбільших, – ні.

У своїх звітах названі вище аудитори в основному давали банкам «умовно позитивний» висновок або вказували, що їх діяльність відповідає вимогам регулятора. «Бухгалтерський звіт, процедури внутрішнього аудиту та заходи контролю банку адекватні особливостям діяльності банку і відповідають вимогам нормативно-правових актів НБУ», – йдеться в більшості аудиторських звітів. У багатьох з них аудитори вказували на те, що фінансовий стан банків може змінитися під впливом економіки, що погіршується. Єдиний негативний висновок був зроблений у звіті банку «Надра» за 2014 – його дала АФ «Аудит-Фінанси». Як повідомляв FinClub, постраждалі аудитори скаржилися на те, що НБУ вимагав від них або тільки позитивний, або тільки негативний висновок. Інші висновки каралися.

Аудитори в замішанні

Аудитори, що не потрапили під санкції, розповідають, що Нацбанк не висував до них жодних претензій. При цьому великі фірми по-різному оцінюють свої можливості для прогнозування майбутніх проблем в досліджуваних банках. «Роль аудитора полягає в перевірці історичної фінансової інформації клієнта, але крім цього сумлінні аудитори завжди звертають увагу на фактори, які можуть вплинути на діяльність компанії в майбутньому. Наприклад, проводячи аудит банків за 2013 і 2014 фінансовий рік, ми включали в аудиторський висновок пояснювальний параграф, в якому звертали увагу користувачів на макроекономічну ситуацію в Україні в той час і на можливі ризики, які з нею пов’язані, – повідомили FinClub в компанії EY в Україна. – Передбачити вплив макроекономічної кризи на життєздатність фінансових установ було неможливо, враховуючи всеосяжний характер кризи і події 2014 року: військовий конфлікт, стрімку девальвацію гривні, неплатоспроможність позичальників і панічні настрої вкладників».

При цьому аудитори визнають неможливість повністю гарантувати появу будь-яких проблем в банках в майбутньому. «Аудиторська компанія повинна нести відповідальність за правильність своїх висновків і жорстке дотримання всіх аудиторських процедур. Аудиторський висновок дається у відносно інформації, що до минулих періодів, а не майбутнім. Тому аудиторський висновок не є страховим полісом від усіх майбутніх ризиків, але є гарантією того, що фінансова інформація на звітну дату відображена достовірно», – говорить партнер, керівник департаменту по роботі з фінансовими установами Deloitte & Touche Наталія Самойлова. Чому НБУ не влаштувала аналогічна аргументація від особи аудиторів, позбавлених права працювати з банками, невідомо. Але аудитори «великої четвірки» важливі для НБУ не тільки проведенням аудиту банків – він доручив їм діагностику їхніх капіталів.

З моменту перевірок аудиторів пройшло вже досить багато часу. «Ми були аудитором Профін Банку в період, коли його акціонером був Societe Generale. У 2013 році відбулася зміна акціонера та аудитора. Аудиторський висновок виноситься щодо фінансової звітності, яка базується на припущенні, що компанія (банк) буде продовжувати свою діяльність протягом 12 місяців», – говорить Наталія Самойлова.

Невеликі фірми вважають дії НБУ невиправданими. «Не можна карати аудитора на підставі банкрутства банку. Ми тільки досліджуємо звітність банку і пишемо, чи є вона правдивою чи ні», – пояснює директор АФ «Аналітик-Партнери» Віктор Терещенко. Великі аудитори не оцінюють дії НБУ. «Це питання знаходиться в компетенції регулятора. Ми впевнені в якості своєї роботи та адекватності аудиторського висновку», – уточнили в EY.

Підстави на вибір

При цьому аудитори наполягають на тому, що рішення регулятора має спиратися на конкретну причину банкрутства банку, її зв’язок з роботою аудитора, а самі критерії та принципи покарання аудиторів мають бути публічними і транспарентними. Наприклад, Всеукраїнський банк розвитку був визнаний неплатоспроможним через застосування до його власнику міжнародних санкцій, а не через неплатоспроможність, але його аудитор вже відлучений від ринку.

Ряд банків збанкрутували через відмивання грошей, деякі – через відтік вкладів, а інші – через втрату активів у Криму, Донецькій та Луганській областях. «Треба знати причину банкрутства. У випадку з «Банком Національний кредит» вона була пов’язана з фінансовим моніторингом. Його звітність була правильною, хоча у нас були зауваження щодо ліквідності. Тому у нас не було підстав давати негативний висновок», – говорить Віктор Терещенко.

Джерело: http://news.finance.ua/ua/news/-/3589...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали