Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Як уникнути ускладнень при поданні звітності головними розпорядниками

Галина Шамрай

20.10.2015 547 0 0

У чому цінність цієї статті: надано рекомендації у вигляді відповідей на запитання щодо дій у разі виникнення окремих проблем при поданні головними розпорядниками коштів держбюджету зведеної фінансової та бюджетної звітності.

При звірянні зведених показників бюджетної звітності головних розпорядників коштів держбюджету встановлено невідповідність окремих показників звітів про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д) та зведених показників звітів про надходження і використання коштів спеціального фонду (форма № 4д) відповідним даним, відображеним на звітну дату в бухгалтерському обліку органів Казначейства, а саме даних, наведених у графі «Затверджено на звітний рік» та графі «Затверджено на звітний період». Чиї дані повинні бути відображені у звітності?

У п. 1.3 Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.12 р. № 44 (далі – Порядок № 44), установлено, що фінансова та бюджетна звітність розпорядника (одержувача) бюджетних коштів має відповідати аналогічним даним бухгалтерського обліку та звітності органів Казначейства.

Щоб виконати зазначену умову Порядку № 44, дані фінансової та бюджетної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, у тому числі зведеної фінансової та бюджетної звітності головних розпорядників коштів держбюджету, перевіряються органами Казначейства в частині відповідності аналогічним даним, відображеним у бухгалтерському обліку органів Казначейства, та окремим показникам форм фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами п. 2.5 гл. 2 Порядку № 44 (п. 1.14).

Зазначені в запитанні розбіжності виникають у зв’язку з тим, що головні розпорядники бюджетних коштів затверджують довідки про внесення змін до кошторисів (планів використання бюджетних коштів) розпорядників нижчого рівня датою місяця, що настає за звітним періодом, планові показники якого змінюються. Саме після цієї дати розпорядники нижчого рівня подають до органів Казначейства такі довідки, які відображають відповідні зміни в бухгалтерському обліку виконання бюджетів у тому періоді, коли було подано довідку.

Такі дії головних розпорядників не відповідають вимогам п. 4.6 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.12 р. № 1407 (далі – Порядок № 1407), яким установлено, що розпорядники бюджетних коштів подають довідки про зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), плану надання кредитів із загального фонду державного бюджету, плану спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плану використання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів, а одержувачі бюджетних коштів – довідки про зміни до планів використання бюджетних коштів відповідному органу Казначейства на паперових та електронних носіях не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Тобто дата затвердження довідки про внесення змін до кошторису (плану використання бюджетних коштів) не може бути пізніше визначеної законодавством дати її подання до органу Казначейства.

Отже, розбіжностей між даними бухгалтерського обліку органів Казначейства і даними фінансової та бюджетної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, у тому числі зведеної фінансової та бюджетної звітності головних розпорядників коштів держбюджету, не буде, якщо головні розпорядники бюджетних коштів та їх підвідомчі установи дотримуватимуться зазначених вимог законодавства. Відповідно питання вибору, чиї саме дані слід відобразити у звітності, не виникне, оскільки відповідно до абзацу третього п. 1.14 Порядку № 44 дані бухгалтерського обліку органів Казначейства за операціями з обслуговування кошторисів (планів використання бюджетних коштів), що формуються в інформаційній системі Казначейства, вважаються остаточними.

Як розпорядники бюджетних коштів мають відобразити заборгованість минулих років за неіснуючими в поточному бюджетному періоді бюджетними програмами в разі зміни підпорядкованості?

Наявність незавершених у минулих звітних періодах розрахунків за неіснуючими бюджетними програмами в поточному періоді є постійною проблемою головних розпорядників бюджетних коштів.

Якщо в поточному бюджетному періоді ряд головних розпорядників бюджетних коштів та виконавців бюджетних програм змінили свою відомчу підпорядкованість, то це спричинило зміну не лише цифрового коду виконуваних ними бюджетних програм та відображених у звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д) незавершених розрахунків, а й в окремих випадках і зміну назви бюджетної програми.

У п. 1.6 Порядку № 44 визначено, що розпорядники бюджетних коштів, підпорядкованість яких згідно із законодавством України з початку нового бюджетного періоду та/або протягом звітного періоду було змінено, фінансову та бюджетну звітність складають та подають за попередньою підпорядкованістю як такі, що припинили діяльність, у обсязі річної звітності. У фінансовій та бюджетній звітності таких розпорядників бюджетних коштів залишків на кінець звітного періоду бути не повинно.

Згідно з абзацом третім п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228, Мінфін має право визначати на кожний рік порядок урахування в кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок непогашення бюджетних зобов’язань установ.

Як передбачено абзацом десятим п. 2.1 Порядку № 1407, головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник нижчого рівня) повинен включити до мережі поточного бюджетного періоду установи, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували в його мережі і мали бюджетну заборгованість, та здійснити заходи щодо впорядкування бюджетної заборгованості минулих років відповідно до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду (із дотриманням вимог ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу, далі – БК).

Тому для складання ліквідаційного балансу та форм бюджетної звітності з нульовими залишками на відповідну дату головному розпорядникові коштів державного бюджету необхідно попередньо врегулювати з Мінфіном питання передачі розрахунків із неіснуючих у поточному бюджетному році на існуючі, у тому числі і для бюджетних установ, що знаходяться на тимчасово окупованій території та на території проведення антитерористичної операції.

Чи повинні головні розпорядники, до мережі яких входять розпорядники коштів, які здійснюють таємні видатки, складати та подавати до органів Казначейства окремий Баланс (форма № 1) за такими видатками?

Ні, не повинні. Відповідно до ст. 31 БК в інтересах національної безпеки окремі видатки розпорядників коштів відносяться до таємних видатків і включаються до державного бюджету без деталізації. За такими видатками головними розпорядниками бюджетних коштів та розпорядниками нижчого рівня, що мають свою мережу, складаються окремі форми бюджетної звітності та зведеної бюджетної звітності.

Водночас абзацом другим п. 3.1 Порядку № 44 установлено, що розпорядники бюджетних коштів складають Баланс (форма № 1), який відображає результат усіх проведених господарських операцій за коштами загального і спеціального фондів відповідного бюджету за всіма виконуваними програмами (функціями).

Отже, складання та подання головним розпорядникам окремо Балансу за таємними видатками та Балансу за іншими видатками суперечить вимогам Порядку № 44. Тобто дані за таємними видатками включаються до загального Балансу такого розпорядника.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Баланс-Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

4500 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали