Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Головна компанія – нерезидент фінансує своє представництво в Україні: чи є ПДВ?

04.07.2018 426 0 0

Наприкінці 2017 року ДФСУ видала лист від 20.10.2017 р. № 2323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, де зазначила, що кошти, які головна компанія – нерезидент перераховує своєму постійному представництву в Україні, потрібно розцінювати як об’єкт ПДВ. Якщо сума такого фінансування перевищить ПДВ-реєстраційний ліміт (на сьогодні 1 млн грн), представництво повинно буде зареєструватися платником ПДВ. Чи правомірний такий висновок?

Аргументи проти висновку

На нашу думку, висновок ДФСУ є протиправним. Як аргументи можна назвати такі:

постійне представництво є лише відокремленим підрозділом головної компанії, тому про якісь поставки між ними годі й говорити;

жодних договірних відносин, як і зобов’язань, між постійним представництвом і головною компанією немає;

фінансування таке представництво отримує на підставі кошторису, в якому розписуються конкретні напрями використання коштів. Водночас, якщо й проводити якісь аналогії, то ця операція найбільше схожа на безповоротну фінансову допомогу (яка теж не є об’єктом для ПДВ), ніж на компенсацію будь-якої поставки;

бухгалтерський облік отримання/витрачання представництвом фінансування від головної компанії також підтверджує, що жодних поставок у межах таких операцій не здійснювалося. У разі витрачання коштів представництво має відображати одночасно витрати і доходи. До того ж такі доходи відображаються на субрахунку 718 «Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів». Отже, як ми вже відзначали, жодних поставок не здійснюється.

Протилежна позиція

Цікаво, що ДФСУ не дотримується своєї позиції послідовно. Так, уже в 2018 році податковою службою з цього питання було видано й інший лист (від 15.02.2018 р. № 628/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), протилежний попередньому. У ньому ДФСУ прямо вказала, що операція з отримання постійним представництвом фінансування від головної компанії не є об’єктом ПДВ: «<...> у разі якщо кошти, що надходять на рахунок постійного іноземного представництва в Україні від головної компанії – нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, то при їх отриманні представництво не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ. <…>».

І з цим висновком ми цілковито згодні. Водночас це також означає, що для одних платників ДФСУ один висновок, а для інших – зовсім інший. Звичайно, тут можна було б послатися на те, що у випадку з фіскальним висновком платник просто невдало сформулював запит, але місцеві ДФСУ взяли на озброєння саме лист із протилежною позицією – тобто він був виданий не випадково і загалом відображає поточну позицію фіскальних органів.

Судова практика

Водночас також повинні повідомити, що з цього питання вже є позитивна для платників судова практика на рівні ВАСУ. Зокрема, визначення від 02.10.2014 р. у справі № К/9991/49059/12: «<…> Представництво отримувало на власний банківський рахунок кошти від Французького акціонерного товариства розробок та керувань САФЕЖ лише на своє утримання згідно із кошторисом витрат, а відтак у відповідача не було правових підстав для висновку про порушення позивачем пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» <…>».

Якщо зіткнетеся з такою проблемою, пам’ятайте, що суд із високою ймовірністю буде на вашому боці.

https://devisu.ua

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали