Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Експертна думка: що означає приведення держзакупівель до міжнародних стандартів

Ухвалення українським парламентом закону про узгодження держзакупівель із міжнародними стандартами вселило у вітчизняний бізнес надію на те, що багаторічна формула «держзакупівлі = корупція» незабаром втратить свою актуальність. На які моменти підприємцям варто звернути особливу увагу під час оформлення тендерної документації, Forbes розповіла експерт у юридичній сфері Оксана Кобзар.

Державні закупівлі не стануть ідеальними, але стануть прозорішими і простішими одночасно. При цьому кардинально нічого не змінюється. На перший погляд це здається завданням нездійсненним. Але, схоже, уряд не тільки виконує вимоги міжнародних організацій, а й аналізує досвід практичного застосування закону. Саме цей досвід і здоровий глузд покладено в основу ухваленого закону. Безумовно, перед нами не остаточний варіант набору норм щодо регулювання держзакупівель. І це добре, адже закон має слідувати за практикою шляхом забезпечення ефективності процедур (оперативний вибір найкращих пропозицій) та недопущення корупції.

По-перше, підвищено поріг застосування закону. Якщо раніше за процедурами, встановленими законом, здійснювалися закупівлі товарів на суму понад 100 тисяч гривень, а робіт і послуг – понад 1 млн гривень, то тепер закон працює, якщо вартість предмета торгів перевищує 200 тисяч гривень для товарів і 1,5 млн грн для робіт і послуг. Процедура запиту цінових пропозицій тепер буде застосовуватися у разі суми закупівлі до 500 тисяч гривень (раніше – 300 тисяч грн). Такі зміни викликані, насамперед, девальвацією національної валюти, адже порогові значення вартості предмету закупівель перекочували в Закон 2014 року ще зі старого закону про держзакупівлі. Насправді, навіть 200 тисяч гривень (приблизно 9 тисяч доларів) – це занадто мала сума торгів, для того, щоб застосовувати до них процедури, встановлені законом. Не вважаю, що таке коригування докорінно змінить ситуацію, і замовники перестануть штучно «дробити» лоти.

По-друге, пом’якшено вимоги щодо програми антикорупційного комплаєнсу. Раніше учасникам процедури попередньої кваліфікації та учасникам процедури закупівлі, за законом «Про запобігання корупції», ухваленим 14.10.2014, для участі в торгах потрібно було розробити і прийняти антикорупційну програму. У лютому ці вимоги ослабли, й антикорупційну програму надавали тільки учасники торгів, у яких вартість закупівлі товарів або послуг перевищувала 1 млн гривень, а робіт – 5 млн гривень.

У новому законі вимога надати антикорупційну програму і призначити уповноваженого за її втілення співробітника стосується тільки учасників кваліфікації та торгів із предметом закупівлі вартістю понад 20 млн гривень. Дуже правильна пропозиція, особливо з урахуванням того, що більшість учасників торгів уявлення не мають, як розробити і впровадити антикорупційну програму. Вони виконують цю вимогу виключно формально – використовуючи доступні в інтернет чужі напрацювання або користуючись послугами приватних компаній із розробки або аудиту антикорупційної програми. Ні в першому, ні у другому випадку підприємства не мають наміру дійсно впровадити антикорупційний комплаєнс, і забувають про існування програми відразу ж після участі в торгах, адже практична реалізація такої програми вимагає серйозного залучення всіх співробітників і власників.

Також закон забороняє вимагати від учасників торгів довідки, що стосуються даних, які містяться в єдиних відкритих державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Які реєстри підпадають під це визначення, вирішуватиме Мінекономрозвитку, котре щороку до 20 січня буде публікувати на своєму сайті перелік реєстрів. Сподіваємося, ця норма закону скасує не тільки необхідність надання витягів із ЄДРПОУ, а й довідок із реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство, котру деякі замовники досі вимагали, незважаючи на те, що така інформація міститься в ЄДРПОУ.

Виявлено авторами законопроекту також проблему маніпуляцій, пов’язаних зі зміною замовником тендерної документації. Спробу усунути цю проблему зроблено в законі у вигляді коригування алгоритму внесення змін.

Закон доповнено нормами, які зводять нанівець можливість відхилення конкурсних пропозицій через формальні (несуттєві) помилки.

Прозорість торгів забезпечить і нова норма, яка зобов’язує публікувати протоколи оцінювання конкурсних пропозицій – єдиний документ, з якого можна побачити, за якими критеріями, чому переможцем торгів було обрано того чи іншого учасника. Під час розкриття конкурсних пропозицій, за новим законом, на вимогу присутніх під час розкриття учасників, представників ЗМІ або громадських організацій, замовник зобов’язаний продемонструвати зміст документа з інформацією про ціну, а також наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених тендерною документацією.

Ще один крок у бік прозорості – вимога про наявність у реєстрі інформації про кінцевих бенефіціарів учасників торгів. Скептики заперечать – не всі компанії правдиво розкривають інформацію про кінцевих бенефіціарів у реєстрі, тому бажаної мети – усунення корупції – не буде досягнуто. Але треба розуміти, що процес незворотний, і власник процесу – не українські чиновники, а спільнота розвинених держав світу. Рано чи пізно буде налагоджено алгоритми обміну інформацією, приховати справжніх власників бізнесів і капіталів буде дедалі складніше, а закладені в законодавстві антикорупційні механізми почнуть ефективно працювати.

Наступний крок, який регулятор запланував втілити – IT-реформа торгів. Початок процесу було покладено пілотним проектом ProZorro, який упродовж літа успішно тестувало Міноборони. Для повноцінного функціонування електронних торгів потрібно забезпечити законодавчу базу, доопрацювати систему. На це й буде спрямовано подальші зусилля.

Можливо, на перших порах буде природний опір деяких замовників та учасників торгів, які не мають достатньо кваліфіковано персоналу і технічної бази. Але в майбутньому впровадження електронних процедур, комунікацій та документообігу не тільки в державних закупівлях, але й у всіх сферах життя суспільства, принесе економію часу, матеріальних ресурсів і дозволить працювати з інформацією на якісно новому рівні.

Джерело:http://forbes.net.ua/ua/opinions/1402...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали